ТЕКСТ У ЗНАКОВОМУ СПІЛКУВАННІ

Соціологія короткий енциклопедичний словник

ТЕКСТ У ЗНАКОВОМУ СПІЛКУВАННІ (від лат. tехtum – тканина, зв’язок, побудова) – певна знакова цілісність, що складається з пов’язаних смислових елементів (частіше – речень), об’єднаних в єдину ієрархічну структуру певною концепцією або задумом суб’єктів спілкування за правилами даної системи мови. Будь-який текст є практ. утіленням певної мови (системи знаків та їх значень). Мова надає суб’єктові спілкування необхідний набір засобів для створення текстів, серед яких у першу

чергу розглядаються знаки, способи утворення з них виразів, правила їх оцінки, вибору, читання, а також правила їх перетворення. У процесі спілкування суб’єкти, з одного боку, створюють тексти, втілюючи свої певні комунікативні наміри, а з другого – інтерпретують їх. Таким чином, знакове спілкування охоплює щонайменше два види відношень: комунікатор – текст та текст – інтерпретатор. Реалізація першого відношення передбачає створення тексту як суб’єктивного продукту комунікативної діяльності, реалізація другого – перетворення тексту в об’єкт цієї діяльності. Тексти як послідовність символів
можуть бути письмовими, усними та технотронними (задаються за допомогою певних техн. засобів: радіо, звукозапису тощо).

Текст як певна цілісність складається із знаків, які в свою чергу можуть бути денотативными і десигнатив ними (денотативні знаки наз. конкретний предмет, факт чи їх взаємозв’язок, десигнативні відповідають поняттям чи зв’язкам між поняттями) та оціночними і приписуючими (задають програму діяльності його інтерпретатору). Таким чином, з семантичної т. з. тексти поділяються на денотативні, десигнативні та денотативно-десигнативні (змішані), кожен з яких може мати оціночний чи приписуючий характер (напр., денотативно-оціночний або денотативно-приписуючий текст). З боку прагматичного аналізу тексти поділяються на фактологічні та абстрактні і суперабстрактні (категорії денотату в прагматиці відповідає категорія факту). Фактол. тексти в свою чергу бувають предметно(наявно)-фактол. та непредметно(ненаявно)-фактол. Абстрактні та суперабстрактні тексти оперують поняттями різної міри узаг. (Абстрактні тексти оперують поняттями, що наз. класи об’єктів; їх текстовим взаємозв’язкам відповідають зв’язки, що реально існують між відповідними об’єктами. Суперабстрактні тексти оперують поняттями, що грунтуються на широкому наборі диференційних ознак. Зв’язки між ними – умовні, абстрактні і не мають предметних еквівалентів, і є суто текстовими за своїм походженням). Важливим аспектом прагматичної типології текстів виступає її відносність: визначення типу тексту залежить від його інтерпретації, а адекватність інтерпретації в свою чергу залежить від міри залученості реципієнта до реального об’єкта, описаного в тексті, або до мови, якою комунікатор послуговується для його опису. Інтерпретативно-діяльнісний аналіз текстів відіграє важливу роль у дослідженні знакового спілкування, що є предметом семіосоціопсихології, текстології, соціолінгвістики та ін. наук, що вивчають текстові відношення.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ТЕКСТ У ЗНАКОВОМУ СПІЛКУВАННІ