Теорія раціональних очікувань

Теорія раціональних очікувань – (від лат. rationalis – раціональний, розумний, ratio – розум) – другий з двох варіантів тлумачення точок на графіку інфляції – безробіття („ кривої філіпса”) з позиції природного рівня. (Перший – теорія адаптивних очікувань.) Т. р. о. набула поширення з середини 70-х років XX ст. Згідно з цією теорією люди поводять себе раціонально. Ринкові суб’єкти збирають й обробляють інформацію при формуванні очікувань щодо речей, які становлять грошовий інтерес, використовують її для прийняття рішень, що найбільше

відповідають їхнім інтересам. Люди не просто проектують досвід минулого на майбутнє, а оцінюють передбачений вплив втіленої економічної політики на майбутнє економіки. Іншими словами, „ раціональні люди” використовують існуючу інформацію про функціонування економіки, про те, як держава здійснює економічну політику, що надає їм змогу передбачити наслідки змін в економіці й відповідним чином приймати рішення, здатні привести до максималізації добробуту. В цьому суть раціональних очікувань. Т. р. о. виходить із того, що всі ринки товарів і ресурсів є високо-конкурентними. Тому ставки заробітної плати й ціни –
гнучкі як щодо підвищення, так і зниження. Передбачаючи, що нова інформація швидко знаходить відображення на кривих попиту й пропозиції, Т. р. о. робить висновок: рівновага цін й обсягів виробництва швидко досягається в будь-яких нових ситуаціях – оновлення технологій, ринкових потрясінь, змін у державній політиці тощо. Ціни на товари і ресурси високо-еластичні і швидко змінюються, якщо споживачі, підприємці й власники ресурсів змінюють економічну поведінку внаслідок отримання нової інформації.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Теорія раціональних очікувань