ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
& 9. ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
Дієслова теперішнього часу означають дію або стан, які збігаються з моментом мовлення про них: знаю, можемо, хочеш, працюють.
Дієслова теперішнього часу змінюються за особами та числами.
130. Прочитайте. Визначте дієслова, з’ясуйте час, особу, число, кожного.
Шевченкове слово звучить У віках, воно живе й сьогодні. Ви читаєте його поезії, замислюєтеся над ними, декламуєте їх. Тарас Григорович і нині разом з тими українцями, що бережуть і захищають рідну мову, культуру, шанують нашу
За І. Михайлиним
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОСОБА | ОДНИНА | МНОЖИНА |
І | Пишу, бачу | Пишемо, бачимо |
II | Пишеш, бачиш | Пишете, бачите |
III | Пише, бачить | Пишуть, бачать |
– Як ви розумієте вислови час не стоїть на місці, знамення часу, герой нашого часу?
– Кого ви вважаєте героєм нашого часу? У відповіді вживайте дієслова теперішнього часу.
131. Прочитайте. Визначте дієслова, з’ясуйте час, особу та число кожного.
Кодекс
Понад усе козак цінує особисту честь і гідність. З дитинства козак не сприймає зверхності над собою. Він не дозволяє собі брудну лайку та протиправні дії, відповідає на образу у правовій формі. Козак гідно поводиться, веде здоровий спосіб життя.
Своє життя козак присвячує духовному розвитку, самовдосконаленню, він поважає науки, мистецтво, ремесла, захищає історико-культурну спадщину України. Козак поважає старовину, працює в ім’я відродження України.
З календаря
ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ!
Завдання для груп. Прочитайте текст, ставлячи дієслова у формі:
1) III особи множини теперішнього часу;
2) І особи однини теперішнього часу (від імені козака: я, козак,…);
3) І особи множини теперішнього часу (від імені гурту козаків: ми, козаки,…);
4) II особи однини теперішнього часу (звертаючись до козака: ти, козаче,…);
5) II особи множини теперішнього часу (ніби звертаючись до козаків: ви, козаки,…).
132. Перепишіть, визначте й запишіть час, особу й число дієслів. Виділіть особові закінчення дієслів.
1. Мова об’єднує, згуртовує людей у націю, засвідчує духовне буття народу. Без мови ми є не народом, а отарою без пастуха. Без народних пісень, прислів’їв, приказок ми прирікаємо себе на виродження. Народні твори несуть у собі невичерпний оптимізм (За Олесем Гончаром). 2. Мово рідна! Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої (С. Плачинда).
– Підкресліть у словах вивчені орфограми.
– Виділені слова вимовте відповідно до правил української орфоепії.
133. Визначте особу й число дієслів. Перепишіть їх, а потім передайте звукописом. Вимовте відповідно до правил української орфоепії. Укажіть голосні звуки, які вимовляємо нечітко.
Можеш, любиш, читаєш, живемо, сидимо, стоїмо, борються, змагаєшся. Поясніть, від чого залежить написання особових закінчень дієслів.
Дієслова поділяють на дві дієвідміни.
Визначають дієвідміну за закінченнями третьої особи множини теперішнього часу.
Дієслова, які мають у цій формі закінчення – уть або – ють, належать до першої (І) дієвідміни: можуть, знають.
Дієслова із закінченнями – ать або – ять належать до другої (II) дієвідміни: лежать, стоять.
Дієслова першої дієвідміни в усіх особових закінченнях мають літеру е або є: їдеш, малюєш.
Дієслова другої дієвідміни в особових закінченнях мають літери и або ї: лежиш, стоїш.
ОРФОГРАМА:
Літери е (є), и (і)
В особових закінченнях дієсслів
134. Поставте дієслова у формі другої особи однини теперішнього часу. Запишіть утворені форми. Підкресліть орфограму “літери е (є), и (ї) в особових закінченнях дієслів”.
Говорити, тягнути, знати, мітити, мріяти, крутити, читати, печалити, співати.
135. До поданих дієслів доберіть антонімічні пари. Позначте в словах орфограму “літери є (є), и (ї) в особових закінченнях дієслів”.
Згадуєш, хвалиш, твориш, береш, знаходиш, блищиш, ненавидиш, радієш, пам’ятаєш.
– Обгрунтуйте написання є, и в особових закінченнях.
136. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.
1. Ж..ття і мрія в згоді не бувають і вічно бор..ться, хоч миру прагнуть (Леся Українка). 2. Ж..ттєва нива кол..ться ст..рнею (О. Довгоп’ят). 3. Ми весь час сто..мо на грані невідомих шляхів майбутніх (О. Теліга). 4. Зорі з неба сипл..ться, мов горох (Г. Коваль). 5. Тут росяні дощі цілують душу і шлях шовково стел..ться (Т. Севернюк).
– Підкресліть орфограму “літери е (є), и (ї) в особових закінченнях дієслів”.
137. Поставте дієслова у формі першої особи однини теперішнього часу й запишіть. Назвіть звуки, що чергуються.
Берегти, пекти, могти, текти, котити, трусити, виходити, їздити, мастити.
– Літери, що позначають звуки, які чергуються, підкресліть.
У дієсловах першої дієвідміни відбувається чергування приголосних звуків: мо[г]ти – мо[ж]у, те[к]ти – те[ч]у, ди[х]ати – ди[ш]у, ка[з]ати – ка[ж]у, те[с]ати – те[ш]у, сви[ст]ати – сви[шч]у (свищу), поло[ск]ати – поло[шч]у (полощу).
УВАГА! Якщо чергування приголосних є в першій особі однини, то воно відбувається і в інших формах: мо[ж]еш, те[ч]еш, ди[ш]еш, ка[ж]уть, те[ш)уть, сви[шч]ємо, поло[шч]емо.
У дієсловах другої особи однини відбувається таке чергування приголосних у першій особі однини: ле[т]іти – ле[ч]у, моро[з]ити – моро[ж]у, си[д]іти – си[дж]у.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У дієслові другої дієвідміни бігти [г] чергується з [ж] у всіх формах; бі[ж]у, бі[ж]иш, бі[ж]ать.
138. Перепишіть прислів’я, на місці крапок уставте пропущені літери. Підкресліть літери, що позначають звуки, які чергуються.
I. 1. Не той друг, хто медом ма..е, а той, хто правду ка..е. 2. Говорить таке, що ні лізе, ні те..е. 3. Слова мо..уть лунати, як дзвоники, а серце бути кривобоке, як сідло. 4. Сам на ладан ди..е, а на іншого яму копа. 5. Рання пташка дзьобик прочи..ає, а пізня очки протирає.
II. 1. Не сокира те..є, а чоловік. 2. Кожна корова своє телятко ли..е. 3. Кіт мурли..е, бо дітей кли..е. 4. Лис втра..ає зуби, але не апетит. 5. Швидко тільки млинці пе..уть. 6. Щастя ле..ить, а горе бі..ить. 7. Остерігайся не того пса, що бре..е, а того, що лащиться.
– Визначте час, особу й число дієслів.
139. Перепишіть речення. Від поданих у дужках дієслів у неозначеній формі утворіть особові дієслова.
1. Старий годинник тишу (колихати) (Б. Костиря). 2. Чужа гітара (різати) вухо (К. Туз). 3. А серце голубом (воркотіти) (Г. Соколенко). 4. Я (сидіти) на кленовім порозі, а птахи все летять і летять (Є. Гуцало). 5. Радію я, коли (знаходити) слово із пахощами й кольором (А. Малишко). 6. Слухає Немирів, як тенор пісню вивів: “По садочку (ходити), кониченька (водити)” (А. Подолинний).
140. Перепишіть. Після кожного з дієслів запишіть у дужках його час, особу та число.
Двадцять перше століття називають бурхливим часом. Нещадиме колесо історії крутиться з особливою жорстокістю. Найважче живеться простим людям, які творять матеріальні та духовні цінності. Проте вони не втрачають честі й сумління, відчуття справедливості.
Найдорожче для кожного – любов до рідних, до своєї землі. Якщо ти любиш батьків, плекаєш любов до міста чи села, де живеш, це дає тобі силу. Загальнолюдські цінності об’єднують і сім’ї, і нації, і держави.
За В. Шелестюк
– Поясніть написання особових закінчень дієслів.
– Підкресліть у словах усі вивчені орфограми.
– Що ви відносите до загальнолюдських цінностей? Чи допомагають вони жити вам і вашій родині?
Складіть висловлювання “Що я ціную в житті найбільше” (усно). Уживайте дієслова теперішнього часу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...