ТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ

Related posts:

1. ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження, однаковий тип обміну речовин, плодючість потомства, що походить від схрещування особин цього виду, поширення в межах певної території (суходолу, акваторії), яку називають ареалом виду. В. є однією з основних одиниць […]...
2. ФАУНА Екологія – охорона природи ФАУНА – 1) сукупність усіх видів тварин, що склалася еволюц.-історично, які мешкають чи мешкали в геол. минулому на певній території (акваторії); 2) перелік видів тварин, що мешкають на певній території (акваторії – для водяних організмів)....
3. АРЕАЛ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ – біотоп, зайнятий родиною тварин, іноді однією особиною. Має власні межі і здебільшого охороняє себе від ін. особин того самого виду....
4. ОХОРОНА УГІДЬ Екологія – охорона природи ОХОРОНА УГІДЬ – комплекс заходів щодо рац. використання та збереження ділянок території (акваторії), призначених для госп. цілей....
5. ФЕРОМОНИ Екологія – охорона природи ФЕРОМОНИ – біологічно активні речовини, що виділяються тваринами в навколишнє середовище і специфічно впливають на поведінку, фізіол. та емоційний стан або метаболізм ін. особин того самого виду. Продукуються спеціалізованими залозами – анальними, статевими, шкірними тощо. Ф., як правило, діють через органи нюху. Статеві Ф. комах приваблюють або збуджують особин протилежної статі; […]...
6. ЛЕТАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЛЕТАЛЬНІСТЬ – відношення числа особин, які загинули від певної хвороби, до числа особин, які захворіли, виражене у відсотках....
7. НАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи НАСЕЛЕННЯ – 1) люди, які проживають на певній території (обл., місто, країна); 2) сукупність усіх особин тварин різних видів, що мешкають у середовищі певного простору....
8. ПРИНЦИП АГРЕГАЦІЇ ОСОБИН (В. ОЛЛІ) Екологія – охорона природи ПРИНЦИП АГРЕГАЦІЇ ОСОБИН (В. ОЛЛІ) – агрегація (скупчення) особин, як правило, посилює конкуренцію між ними за трофічні ресурси та життєвий простір, але водночас підвищує здатність групи в цілому до виживання. Отже, як “перенаселення” (підвищена агрегація особин), так і “не до населення” (відсутність агрегації) можуть бути лімітуючими чинниками. П. а. о. потребує […]...
9. ЄМНІСТЬ РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ РЕКРЕАЦІЙНА – здатність сприятливої для відпочинку людей території чи акваторії забезпечити деякому числу відпочиваючих психофізіол. комфорт та спортивно-зміцнювальну діяльність без деградації прир. середовища або антропо-культ. комплексів на цій території. Напр., Є. р. лісів не перевищує 2 осіб на 1 га....
10. ПАНМІКСІЯ Екологія – охорона природи ПАНМІКСІЯ – вільне, що базується на випадковому, однаково ймовірному поєднанні всіх типів гамет, схрещування особин у межах популяції. Той чи ін. ступінь П. характерний для переважної більшості видів рослин і тварин....
11. УГІДДЯ Екологія – охорона природи УГІДДЯ – ділянка території або акваторії, яка відрізняється від сусідніх своїм використанням (с.-г., ліс., рибні, мисливські) чи прир. особливостями. Кожне У. характеризується певною однорідністю та спільними ознаками....
12. ПОПУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ – 1) сукупність особин одного виду, що протягом великої кількості поколінь населяють певний простір, усередині якого практично здійснюється тією чи ін. мірою панміксія; відокремлена від сусідніх аналогічних сукупностей певним ступенем тиску тих чи ін. форм ізоляції. П. має складну біохронологічну структуру: за віком, статтю, просторовим та спорідненим об’єднанням особин. Кожна […]...
13. СИМПАТРІЯ Екологія – охорона природи СИМПАТРІЯ -1) існування в межах однієї території (акваторії) систематично близьких видів; 2) виникнення нових видів від предкової форми в одному місці....
14. ЗАБРУДНЕННЯ БІОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ БІОГЕННЕ, забруднення біотичне – поширення певних, як правило, не бажаних для людини біогенних речовин (виділень, відмерлих організмів тощо) на території та (або) в акваторії, де їх раніше не було....
15. БІОРІЗНОМАНІТТЯ Екологія – охорона природи БІОРІЗНОМАНІТТЯ – сукупність типів відмінностей об’єктів світу (універсуму) будь-якого простору (території, акваторії, планети), які виявляються на підставі вибраної міри. Б. світу – розмаїття живих організмів (напр., багатство видів рослин і тварин, біомів, біосистем). Б. – найбільша цінність з екол., ген., соц., економічних, наук., освітніх, рекреаційних та естетичних причин. Б. найважливіше для […]...
16. МІСЦЕ Екологія – охорона природи МІСЦЕ – виділена в просторі відносно однорідна (нерідко ціла та неподільна) ділянка території та/або акваторії, що протиставляється решті поверхні Землі. Може розглядатися як “чорний ящик”. Напр., заплавні луки, завод, готельний комплекс....
17. КАНІБАЛІЗМ Екологія – охорона природи КАНІБАЛІЗМ – 1) поїдання тваринами особин того самого виду, іноді власного потомства (напр., мальків свого виду багатьма видами риб); один із виявів внутрішньо-родової конкуренції; 2) людоїдство; 3) переносно – звірство, жорстокість, варварство....
18. ВИД КАРАНТИННИЙ Екологія – охорона природи ВИД КАРАНТИННИЙ – вид, що відсутній на даній території і його проникнення в цей регіон вкрай небажане (з погляду медицини чи з госп. міркувань). В. к. є об’єктом карантину....
19. УЛОВИСТІСТЬ Екологія – охорона природи УЛОВИСТІСТЬ – кількість особин тварин, що потрапляють у знаряддя лову за одиницю часу....
20. УЛОВ Екологія – охорона природи УЛОВ – кількість особин тварин або їх маса, що припадає на певний засіб або тривалість вилову....
21. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА – вплив абіотичного і біотичного середовища, в т. ч. особин одного й того самого виду, на організм і зворотний вплив організму на середовище свого існування. Такі контакти мають активний і пасивний характер....
22. ЕНДЕМІЗМ Екологія – охорона природи ЕНДЕМІЗМ – явище приуроченості рослин і тварин окремих видів, родів, родин та ін. систематичних категорій до певної відносно обмеженої геогр. території. Е. найбільш розвинений у добре ізольованих районах (о-ви, гори, реліктові озера тощо)....
23. ПРАВИЛО БЕРГМАНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО БЕРГМАНА – у теплокровних тварин, що виявляють геогр. мінливість, розміри тіла особин статистично (в середньому) більші у популяцій, що мешкають у холодніших частинах ареалу виду. П. Б. широко застосовується в екології тварин, хоча має й ряд винятків....
24. СТІК Екологія – охорона природи СТІК – переміщення дощової або талої води, ін. атм. опадів з певної поверхні (поверхневий С.), з товщі земної кори (підземний С.) або сукупно з певної території в річки, потім у моря, океани чи замкнені континентальні водойми....
25. МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВИДУ Екологія – охорона природи МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВИДУ – простір, обмежений сукупністю умов абіотичного та біотичного середовищ, що забезпечує весь цикл розвитку особин, популяції або виду в цілому. Місце (територія, акваторія) з певними умовами, де знаходиться даний вид живого....
26. КОЛОНІЯ Екологія – охорона природи КОЛОНІЯ – 1) група особин одного, іноді кількох видів, що живуть разом і мають від такого проживання взаємну вигоду (напр., колективний захист від хижаків). К. характерні для колоніальних птахів (граки, чайки), багатьох водяних організмів; 2) найпростіший проценоз, що виникає на початковій стадії формування ценозу в разі оселення рослин і тварин на […]...
27. БІОКОМУНІКАЦІЯ Екологія – охорона природи БІОКОМУНІКАЦІЯ – спілкування тварин, зв’язки між особинами одного й того самого або різних видів за допомогою передавання специф. (хім., мех., оптичні, акуст., електр. та ін.) або неспециф. (супутник життєдіяльності) сигналів, які сприймаються органами зору, слуху, нюху, смаку, дотику, органами бічної лінії, термо – та електрорецепторами. Формування (генерація) того чи ін. сигналу […]...
28. БІВОЛЬТИННІСТЬ Екологія – охорона природи БІВОЛЬТИННІСТЬ – властивість деяких видів тварин (напр. комах) мати два покоління потомства впродовж одного року....
29. ПАРКАН ЖИВИЙ Екологія – охорона природи ПАРКАН ЖИВИЙ – смуга густих чагарників або низькорослих дерев, нерідко колючих, призначена для огородження певної ділянки території. Особливий випадок П. ж. – широка (300-500 м) смуга дуже густих ліс. насаджень, психологічно нездоланних для більшості людей, що застосовується для огородження зон (кварталів) повного спокою в нац. парках....
30. ОПОЛОНКА Екологія – охорона природи ОПОЛОНКА – простір серед нерухомої криги водойм, що не замерзає впродовж тривалого часу (або практично ніколи). Утворюється в місцях із швидкою течією, значним хвилюванням, теплими водами або прорубується штучно людиною (для забору води, риболовлі, боротьби із задухою)....
31. ЕКСПЕДИЦІЯ Екологія – охорона природи ЕКСПЕДИЦІЯ – переміщення групи людей (як правило, довготривале) на певній території чи акваторії зі спортивною або наук, метою. Е. називають також виїзд учених і фахівців на місце можливого знаходження чи виявлення цікавих об’єктів або явищ з метою їх вивчення. Наук. Е. – одна з найефективніших форм дослідження проблем природокористування....
32. ІЄРАРХІЯ ЕТОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІЄРАРХІЯ ЕТОЛОГІЧНА – домінування одних особин над ін., які, в свою чергу, можуть домінувати над наступними. Найчастіше спостерігається в невеликих популяціях тварин....
33. ПОТОМСТВО Екологія – охорона природи ПОТОМСТВО – 1) особини наступних поколінь відносно попередніх; 2) сукупність потомків (дітей, онуків, дочірніх особин тощо) однієї певної особини або пари (людини, тварини, рослини)....
34. ПОПУЛЯЦІЯ, ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ, ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА – тип і характер розміщення особин даної популяції на території, яку вона займає. Розрізняють розподіл організмів рівномірний і нерівномірний, поодинокий і груповий тощо....
35. НАРОДЖУВАНІСТЬ Екологія – охорона природи НАРОДЖУВАНІСТЬ – одна з ознак популяції, що характеризує її як ціле, як здатність популяції до кільк. збільшення за фактичних умов середовища (т. з. екол. Н.) за одиницю часу (в осн. за рік). Виділяють також макс. Н. (абсолютну, або фізіол.) – утворення теоретично максимально можливої кількості нових особин за ідеальних умов (коли […]...
36. ЗОНА ГІБРИДНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГІБРИДНА – простір, де трапляються гібриди або переважають суміші, що є наслідком схрещування близьких видів (або підвидів) тварин чи рослин....
37. ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ, потенціал самоочищення – здатність прир. території та акваторії без саморуйнування розкладати прир. й антроп. речовини (відходи, викиди) та запобігати їхньому шкідливому впливу на життя (в момент розкладання та в наступних циклах біотичного колообігу, до якого ці розкладені речовини залучаються). Розрізняють високий П. р. та низький П. р. залежно від […]...
38. БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ Екологія – охорона природи БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ – здатність живої тканини та організмів тварин і людини за допомогою спец, фізіол. пристосувань (т. з. бар’єрів) забезпечувати вибіркове проникнення із зовн. середовища у внутр. одних речовин і видалення з останнього ін....
39. ІНБРИДИНГ Екологія – охорона природи ІНБРИДИНГ – примусове самозапилення або схрещування споріднених організмів. У самозапильних рослин (пшениця, ячмінь, цитрусові) І. – норм, явище, а в тварин та перехреснозапильних рослин воно спричинює зниження життєздатності потомства; система розведення тварин, згідно з якою застосовують спаровування споріднених особин....
40. ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ -1) кількість особин певного виду на одиницю площі; 2) заг. кількість екземплярів у популяції виду або на певній території....