ТЕРИТОРІЯ

Related posts:

1. ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ОБ’ЄКТОЗАХИСНА) Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ОБ’ЄКТОЗАХИСНА) – територія, на якій уся госп. діяльність розрахована на збереження та рац. використання розташованих поблизу цінних інженерних, архіт. або ін. штучно створених об’єктів (захисні смуги шосейних шляхів, залізниць, територія біля мостів тощо). До Т. о. о. (о.) відносять ділянки природи, що становлять єдине ціле з пам’ятками культури, […]...
2. ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ЗАПОВІДНО-ЕТАЛОННА) Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ЗАПОВІДНО-ЕТАЛОННА) – певна ділянка, повністю вилучена з будь-якого госп. використання і призначена для особливих форм її використання, насамперед з наук, цілями для глобального чи регіонального моніторингу за заг. станом прир. довкілля планети, підтримання екол. рівноваги. До Т. о. о. (з.-е.) належать усі заповідники та резервати із заповідним режимом....
3. ОСОБЛИВО ОХОРОННА ТЕРИТОРІЯ Екологія – охорона природи ОСОБЛИВО ОХОРОННА ТЕРИТОРІЯ – див. Територія особливо охоронна....
4. ТЕРИТОРІЯ НЕЗАЙМАНОЇ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ НЕЗАЙМАНОЇ ПРИРОДИ – ділянка, яка виділяється урядовим рішенням і призначена для зберігання в її межах прир. умов з наук, або рекреаційною метою....
5. ТЕРИТОРІЯ РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ РЕКРЕАЦІЙНА – територія, що використовується для оздоровлення, масового відпочинку людей, туризму та екскурсій. Залежно від призначення виділяють дві групи Т. р.: для короткострокової рекреації (лісопарки, зелені зони, приміські ліси, водні об’єкти тощо) і тривалої рекреації (примор. райони, лік.-сан. території, курорти і курортні райони, туристичні комплекси)....
6. ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА – територія, акваторія, в межах якої розташовані цінні об’єкти або явища прир. чи антроп. походження (важливі екосистеми, гейзери, інженерні споруди, пам’ятки садово-паркового мистецтва). До Т. о. о. відносять також території, які позитивно впливають на довкілля (лісосмуги, зелені зони тощо). Всі вони охороняються законом, а нерідко перебувають під наглядом […]...
7. ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА (РЕСУРСОЗАХИСНА) Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА (РЕСУРСОЗАХИСНА) – територія або акваторія, на якій в умовах часткової охорони прир. комплексу від госп. діяльності досягнуто значний розвиток (чи повне збереження) якогось одного або кількох видів прир. ресурсів. До Т. п., о. о. (р.) належать заказники, заповідно-мисливські госп-ва, водоохоронні, рибоохоронні ліси тощо....
8. ТЕРИТОРІЯ УРБАНІЗОВАНА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ УРБАНІЗОВАНА – ділянка суходолу, зайнята населенням міського типу і пов’язана з ним виробничими, транспортними та інженерними спорудами....
9. ТЕРИТОРІЯ ОСОБИНИ, РОДИНИ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБИНИ, РОДИНИ – індивід, ділянка мешкання особини чи родини, яка активно захищається....
10. ТЕРИТОРІЯ ЗАПОВІДНА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ЗАПОВІДНА – просторовий природний об’єкт, що має свій статус, призначення та використання. Головне завдання Т. з. – охороняти як окремі об’єкти природи, так і середовище в цілому на великих, спеціально відведених територіях. Розрізняють такі Т. з.: біосферний заповідник, природний заповідник, заповідні стації, заповідні парки, заповідні урочища. Т. з. вилучаються з […]...
11. ЗОНА ЗАПОВІДНА НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАПОВІДНА НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ – територія з абсолютно заповідним режимом або на правах заповідника з керованим режимом, що є природоохоронним ядром нац. парку....
12. ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ – простір, у межах якого підтримується відносно збалансований режим екол. рівноваги. Це зелені зони навколо населених пунктів, курортні зони, прир. та нац. парки, а також будь-які території, призначені для відпочинку та відновлення здоров’я людини, поліпшення довкілля та умов ведення госп-ва....
13. РЕФУГІУМ Екологія – охорона природи РЕФУГІУМ – ділянка земної поверхні, де один вид або ціла група видів пережили несприятливий період геол. часу, протягом якого на великих просторах ці форми життя зникли (напр., Закавказзя – льодовиковий Р.)....
14. ТЕХНОБІОГЕОМ Екологія – охорона природи ТЕХНОБІОГЕОМ – певна територія, акваторія, що характеризується однотипною реакцією на техногенні впливи. Як правило, це геосистема або екосистема певного ієрархічного рівня....
15. КАРТА Екологія – охорона природи КАРТА – 1) зменшене узагальнене зображення (графічна модель) земної, місячної поверхні, ін. небесних тіл, зоряного неба чи їхніх частин на площині в тій або ін. картографічній проекції і системі умовних знаків; 2) модель земної поверхні в певних горизонтальному і вертикальному масштабах (рельєфна К.)....
16. ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження)....
17. МЕЗОКЛІМАТ Екологія – охорона природи МЕЗОКЛІМАТ, місцевий клімат – клімат невеликих територій, однорідних за прир. умовами (лісу, поляни, долини, міста тощо). Характер М. значною мірою визначається особливостями земної поверхні. Займає проміжне місце між мікрокліматом та макрокліматом....
18. ЗОНА ПОВНОГО СПОКОЮ Екологія – охорона природи ЗОНА ПОВНОГО СПОКОЮ – територія в середині заповідника-2 і нац. парку, на якій заборонено будь-яке втручання людини у прир. процеси і навіть тимчасове перебування людей з будь-якою метою....
19. НАНОРЕЛЬЄФ Екологія – охорона природи НАНОРЕЛЬЄФ, карликовий рельєф – найдрібніші, як правило, біогенні форми рельєфу земної поверхні (напр., кротові та байбакові купини, орні борозни, пристовбурні підвищення, канави). Незважаючи на незначні розміри по вертикалі, Н. чинить істотний вплив на початок і швидкість вегетації рослин, просторове поширення грунтової фауни....
20. Митна територія Митна територія – територія, на якій діє єдине митне законодавство країни та здійснюється митний контроль. М. т. країни, як правило, збігається з її національною територією, обмежена митним кордоном, який збігається з державним, за винятком меж вільних митних зон, портів безмитного ввезення і вивезення товарів та ін. З появою спільного ринку декількох або багатьох країн виникає […]...
21. РАДІАЦІЙНИЙ БАЛАНС (ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ) Екологія – охорона природи РАДІАЦІЙНИЙ БАЛАНС (ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ) – див. Баланс радіаційний (земної поверхні)....
22. ГЕОБОТАНІКА СОЗОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ГЕОБОТАНІКА СОЗОЛОГІЧНА – новий наук, напрям, завданням якого є охорона фітоценотичної різноманітності (фітостроми) земної поверхні загалом....
23. РАДІАЦІЯ ЗАЛИШКОВА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ЗАЛИШКОВА – див. Баланс радіаційний (земної поверхні)....
24. БІОЦЕНОЗ ЕНДЕМІЧНИЙ Екологія – охорона природи БІОЦЕНОЗ ЕНДЕМІЧНИЙ – той, що зустрічається на обмеженій ділянці земної поверхні....
25. ПАРК ЗАПОВІДНИЙ Екологія – охорона природи ПАРК ЗАПОВІДНИЙ – територія з природною чи частково зміненою рослинністю, що перебуває під охороною держави, напр. ботанічні сади, дендрологічні парки, національні природні парки та ін....
26. ОРОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ОРОГРАФІЯ – розділ геоморфології, що вивчає морфограф. характеристику форм земної поверхні....
27. ІНСОЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ІНСОЛЯЦІЯ – 1) опромінення земної поверхні сонячною радіацією. І. вимірюється в джоулях на одиницю площі поверхні за певний проміжок часу; 2) освітлення живих організмів сонячним промінням з лікувальною або профілактичною метою....
28. ЗОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ Екологія – охорона природи ЗОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ – розділення території нац. парку на ділянки (одним масивом чи розрізнено) з різним режимом експлуатації. Як правило, виділяють 3-4 зони: заповідну, госп., рекреаційну, іноді буферну....
29. АЕРОКЛІМАТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АЕРОКЛІМАТОЛОГІЯ – розділ кліматології, що вивчає клімат, умови шарів атмосфери, віддалених від земної поверхні....
30. ЦИКЛІЧНІСТ Екологія – охорона природи ЦИКЛІЧНІСТЬ – закономірне повторення процесів в абіотичному середовищі, напр. циклічність коливань земної кори, припливи та відпливи, циркуляція атмосфери, води в океанах тощо....
31. ЗОНА ЗЕЛЕНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗЕЛЕНА – 1) територія за межами міської смуги, засаджена лісами та лісопарками, яка виконує захисні, сан.-гіг. функції і є місцем відпочинку населення; 2) широка смуга (до 50- 80 км) навколо міста чи ін. населеного пункту, де охороняються деревна рослинність, чагарники, трав’яний покрив, тваринний світ з метою створення умов для очищення […]...
32. БІОЦИКЛ Екологія – охорона природи БІОЦИКЛ – вища одиниця екологічного розчленування земної поверхні. Розрізняють три Б.: море, суходіл та внутрішні (внутрішньоматерикові) водойми....
33. ПАМ’ЯТКА ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ – пам’ятка культури (іноді навіть місто, як напр., місто Котор у Югославії) або унікальна за властивостями прир. територія (прир. пам’ятка, яку слід відрізняти від пам’ятки природи), внесені до міжнар. Списку (пам’яток) всесвітньої спадщини (ЮНЕСКО). Як правило, є (особливо) охоронною прир. територією над. значення (Софія Київська, Києво-Печерська лавра, центральна […]...
34. ЕРОЗІЯ Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ – руйнування поверхні фіз. тіл і біол. об’єктів під впливом різноманітних мех., хім., ел.-хім. і терм, впливів. Фіз. об’єкти і прир. тверді тіла звичайно руйнуються потоками повітря або рідини, особливо за наявності завислих часточок або агресивних хім. домішок (Е. металів, Е. грунтів, Е. гір. порід). Великий вплив на Е. грунтів, […]...
35. ЕКСТРАЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЕКСТРАЗОНАЛЬНІСТЬ – розміщення біотичних угруповань за межами відповідної геогр. зони, поза своїм основним ареалом. Напр., екстразональна деревна рослинність трапляється у вигляді ізольованих ліс. масивів у степовій зоні, лучні степи – в підзоні широколистих лісів тощо....
36. ЕКОЛОГІЯ МІСТА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ МІСТА – дослідження дій мешканців міста і порівнювання оцінок тих чи ін. ділянок міста та прилеглих до них територій, які даються мешканцями в ході їхніх дій, з об’єктивно реєстрованим набором властивостей цих ділянок. Практично це галузь соц. екології або соц. географії....
37. ФЛОРА Екологія – охорона природи ФЛОРА – сукупність видів рослин, що склалася історично, які населяють певну територію (акваторію) або населяли її в минулі геол. часи. Розрізняють Ф. земної кулі, Ф. окремих материків і будь-якої прир. обмеженої ділянки земної поверхні – островів, водойм, гір. системи тощо, Ф. країни чи певної адмін. обл., Ф. окремих відділів рослинного світу […]...
38. ГЕОДЕЗІЯ Екологія – охорона природи ГЕОДЕЗІЯ – наука про методи визначення форми і розмірів Землі та про методи вимірювання на земній поверхні для відображення земної поверхні на планах і картах, а також про методи вимірювання на місцевості під час проведення наук, та інж. робіт....
39. ТУМАН Екологія – охорона природи ТУМАН – накопичення продуктів конденсації водяної пари (водяних крапель, кристалів), завислих у повітрі безпосередньо над земною поверхнею. Виникає внаслідок охолодження повітря від земної поверхні або через випаровування з поверхні теплих водойм в охолоджене повітря....
40. ЧИННИК ОРОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ОРОГРАФІЧНИЙ – чинник, зумовлений особливостями рельєфу певної ділянки земної поверхні....