Тип членистоногі – Підцарство Багатоклітинні – Зоологія



Біологія
Зоологія

Підцарство Багатоклітинні

Тип членистоногі

На сьогодні описано понад 1 млн видів членистоногих, згрупованих у класи: Ракоподібні, Павукоподібні, Комахи. Еволюційні особливості будови:
1) поява досконалих органів пересування – кінцівок;
2) виникнення поперечносмугастої мускулатури;
3) розвиток міцного зовнішнього скелета;
4) високий рівень розвитку дихальної системи.
У тілі членистоногих виділяють відділи: голова, на якій знаходяться органи чуттів і органи захоплення їжі, груди, на яких розташовані

органи пересування (кінцівки, крила), черевце. У деяких членистоногих голова і груди утворюють єдиний відділ тіла – головогруди. Усі відділи тіла складаються з сегментів, кількість яких є важливою систематичною ознакою. Кінцівки складаються з декількох члеників і утворюють систему важелів, які приводяться в рух роботою м’язів. У різних сегментах вони виконують рухову, захисну, статеву та дихальну функції. Деякі кінцівки на голові перетворюються на ротові придатки – органи захоплення, утримання і подрібнення здобичі.
Тіло вкрите твердою оболонкою – кутикулоЮ, основним компонентом якої є полісахарид
хітин. Кутикула виділяється залозистими клітинами покривного епітелію. Вона утворює так званий зовнішній скелет. Хітиновий панцир нерозтяжний, і ріст організму можливий тільки в період линьки.
Зовнішній скелет виконує такі функції:
1) захисну, перешкоджаючи механічним пошкодженням;
2) служить місцем прикріплення м’язів;
3) запобігає випаровуванню води з поверхні тіла (ця властивість дозволила членистоногим освоїти сушу).
М’язова система членистоногих досягла великого розвитку. Поперечносмугасті м’язи дуже сильні й здатні скорочуватися з величезною швидкістю.
Нервова система організована за принципом черевного нервового ланцюжка. Кожний сегмент тіла несе нервовий вузол. Концентрація нервових вузлів у головному відділі призводить до утворення головного мозку, що досягає великих розмірів у вищих комах. З органів чуттів найбільшого розвитку у багатьох членистоногих набули нюх і зір. Очі можуть бути прості або складні – фасеткові.
Дихальна система у первинноводних членистоногих (ракоподібні) представлена зябрами – виростами кінцівок. Деякі дрібні водні та наземні паразитичні членистоногі поглинають кисень усією поверхнею тіла. У великих наземних видів розвиваються особливі органи дихання – легені, які являють собою мішкоподібні випини кінцівок (павуки, скорпіони). Найбільш довершені органи дихання – трахеї – мережа тонких розгалужених трубок (комахи). Трахеї відкриваються на черевці маленькими отворами – дихальцями. Найменші з трахей мають діаметр у декілька мікрометрів і підходять до кожної клітини тіла.
Система виділення водних членистоногих представлена метанефридіями.
Кровоносна система незамкнена. З появою трахей вона частково або повністю перестає виконувати функцію транспорту дихальних газів.
Більшість членистоногих роздільностатеві, але є також види гермафродитів (деякі ракоподібні). Запліднення може бути зовнішнім (у водних), внутрішнім і зовнішньо-внутрішнім – самці виділяють сперматозоїди у зовнішнє середовище, а самки підбирають їх своїми статевими отворами (більшість кліщів).
Більшість видів відкладає яйця в зовнішнє середовище. Дуже рідко спостерігається живородіння (деякі скорпіони, кліщі), іноді – яйцеживородіння (тля). Якщо особина, що вийшла з яйця, різко відрізняється від дорослої, її називають личинкою. Ріст більшості членистоногих має ступінчастий характер – розміри тіла збільшуються стрибкоподібно, відразу після линьки.
Клас Ракоподібні. Клас включає 30-35 тис. видів. З них найвищу організацію мають представники ряду Десятиногі раки (річкові ракИ, крабИ, омарИ, лангустИ, креветки).
Тип членистоногі   Підцарство Багатоклітинні   Зоологія
Тіло річкового рака Складається з голови, грудей, черевця, анальної (хвостової) лопаті. Голова утворюється злиттям п’яти сегментів і, отже, несе п’ять пар придатків (видозмінених кінцівок): передні та задні антени (вусики), три пари щелеп. Обидві пари антен є органами нюху, дотику та хімічного чуття. На голові розташовані фасеткові очі. Груди складаються з восьми сегментів. Перші три несуть три пари кінцівок – ногощелеп; їх основна функція – подача їжі до ротового отвору. Інші п’ять сегментів утворюють п’ять пар ходильних кінцівок, які служать для пересування. Перша пара – клішні – наймасивніша й бере участь у захопленні жертви. На грудних кінцівках розташовуються органи дихання – зябра. Черевце також сегментоване. П’ять пар черевних кінцівок служать для утримання яєць, що розвиваються. Шоста пара разом з останнім сегментом черевця утворюють анальну лопать, що бере участь у пересуванні.
Кровоносна система незамкнена. Серце має форму п’ятикутника, розташоване на спинному боці тіла й оточене перикардом.
Травна система починається ротовим отвором, оточеним трьома парами щелеп. Рот веде до короткого стравоходу, який переходить в об’ємистий шлунок. У жувальному відділі шлунка відбувається перетирання їжі за допомогою хітинових зубців, у цідильному відділі – її фільтрація. Далі їжа потрапляє в кишечник, де вона перетравлюється (у просвіт кишки відкривається вивідна протока печінки) і всмоктується. Неперетравлені залишки видаляються крізь анальний отвір в ділянці анальної лопаті.
Органи виділення – парні зелені залози, подібні до метанефридій кільчастих червів і розташовані в передній частині тіла. Вивідні протоки відкриваються біля основи антен.
Річкові раки роздільностатеві. Запліднені яйця утримуються черевними кінцівками самки. Розвиток прямий.
Ракоподібні заселили морські та прісні води всіх кліматичних зон. Багато з них пристосувалися до життя на суші.
У прісноводних водоймищах численними є дрібні рачки дафнії – представники ряду Гіллястовусі. Вельми поширені в прісних водоймищах і циклопи – маленькі, до 2 мм рачки з ряду Веслоногі. Більшість циклопів – хижаки, але є також і рослиноїдні види. Багато ракоподібних пристосувалося до паразитичного способу життя.
Клас Павукоподібні. Клас об’єднує 60 тис. видів, згрупованих у декілька рядів, найчисленнішими з яких є Павуки (27 тис.) і Кліщі (25 тис.). Скорпіони (близько 700 видів) – найдавніший ряд серед наземних членистоногих, що зберіг безліч примітивних рис, властивих водним предкам. Сучасні павукоподібні представлені наземними формами, що походять від водних членистоногих, які спочатку заселяли моря.
Тип членистоногі   Підцарство Багатоклітинні   Зоологія
Тіло павукоподібних складається з головогрудей і черевця. Головогруди утворені щільною кутикулою і включають шість сегментів. Кінцівки першого сегмента – хеліцери – є органами захоплення і подрібнення їжі. У павуків на кінчиках хеліцер відкриваються протоки отруйних залоз. Кінцівки другого сегмента – педіпальпи – виконують функцію утримання здобичі, беруть участь у перенесенні сперми в статеві шляхи самки, служать органами дотику. Кінцівки наступних чотирьох сегментів – ноги – беруть участь у пересуванні, плетенні павутини (павуки), викопуванні нірок, утриманні яєчного кокона, здобичі. Вони забезпечені нюховими та дотиковими рецепторами. На відміну від ракоподібних обидві антени в павуків редукуються, фасеткові очі відсутні.
Черевце з’єднується з головогрудьми за допомогою сьомого сегмента, який не несе кінцівок. У багатьох кліщів головогруди й черевце зливаються в єдине ціле і втрачають сегментацію. Кінцівки черевця, що несуть зябра, перетворюються на легені. Кінцівки десятого й одинадцятого сегментів утворюють павутинні бородавки.
Нервова система характеризується подальшою концентрацією нервових вузлів. У павуків у передньому відділі головогрудей виникає єдине скупчення нейронів – головогрудна нервова маса. З органів чуттів розвинений дотик (чутливі волоски на тілі та кінцівках) і нюх. Зір дуже слабкий – є декілька пар простих очок.
Більшість павукоподібних – хижаки, пристосовані до живлення напіврідкою їжею. Спіймана здобич вбивається отрутою, покриви жертви розриваються і всередину вводяться травні соки. Потім розріджений вміст жертви всмоктується. Для цього служить забезпечена м’язами глотка, яка переходить у тонкий стравохід і далі – у сисний шлунок. Вирости кишечнику утворюють печінку, клітини якої виділяють травні ферменти.
Дихальна система представлена легенями або трахеями. У вищих павуків виникають трахеї. Деякі павуки мають і легені, і трахеї. Кліщі завдяки дрібним розмірам пристосувалися до поглинання кисню всією поверхнею тіла.
Кровоносна система добре розвинена у видів, які дихають легенями. На спинному боці головогрудей розташоване серце, від якого відходять великі кровоносні судини.
Система виділення представлена мальпігієвими судинами – сліпими виростами кишечнику.
Павукоподібні роздільностатеві. Запліднення в більшості випадків внутрішнє. Поширені повсюдно. Вирішальне значення в еволюції павуків відіграла павутина (тенета). Вона є притулком, пасткою, місцем спаровування, механізмом розповсюдження. Нитка павутини утворюється на повітрі з секрету павутинових залоз, розташованих у порожнині черевця. Павутинні залози відкриваються назовні павутинними бородавками.
У павуків виражений статевий ДиморфізМ. Зазвичай самець менший за самку (іноді в тисячу разів) і часто після запліднення поїдається нею. Запліднення внутрішнє. Яйця відкладаються в кокон, зроблений з павутини. Багато видів піклуються про потомство – охороняють кокон, доглядають за ним.
Клас Комахи. Клас Комахи включає понад 1 млн видів.
Тіло комах розділене на три відділи: голову, груди та черевце.
Голова утворюється з шести сегментів, що повністю зливаються у дорослої комахи. Перший і третій сегменти не мають придатків, другий несе пару вусиків (Антен); на четвертому, п’ятому і шостому сегментах розвиваються парні частини ротового апарату – верхні щелепи (Мандибули), нижні щелепи (Максили) і нижня губа. Вусики за будовою і розміром дуже варіюють і служать важливою систематичною ознакою. Вони можуть мати ниткоподібну, пластинчасту, булавоподібну та інші форми. Розвиток і форма щелеп і нижньої губи залежать від характеру живлення. Виділяють такі основні типи ротового апарату:
1) гризучий (таргани, жуки, мурашки, личинки метеликів);
2) гризучо-лижучий (бджоли, джмелі);
3) колючо-сисний – нижня губа утворює довгий хоботок, а щелепи перетворюються на колючі щетини (комарі, тля);
4) сисний – хоботок розвивається з нижніх щелеп, а верхні повністю редукуються (метелики);
5) лижучий – утворений нижньою губою (мухи).
У багатьох дорослих комах, які не живляться, ротові органи взагалі не розвинені (одноденки).
Комахи здатні рухати головою. Рухи ці в більшості випадків обмежені однією площиною (вертикальною або горизонтальною), і лише богомоли можуть повертати голову в декількох площинах.
Тип членистоногі   Підцарство Багатоклітинні   Зоологія
Груди складаються з трьох сегментів, які несуть три пари членистих кінцівок. Залежно від способу пересування комахи кінцівки за будовою можуть бути:
1) ходильні, або бігальні (паличники, багато жуків);
2) стрибальні (саранові, коники, блохи);
3) риючі (капустянки, жуки-карапузи);
4) хапальні (богомоли);
5) плавальні (жуки-плавунці).
У багатьох комах до другого і третього сегментів грудей прикріплюються органи польоту – крила. Вони утворюються як вирости покривного епітелію і закріплюються жилками. У більш примітивних видів передні та задні крила однакові за будовою і функцією, яку вони виконують (бабки). У мух і комарів розвивається лише передня пара крил, у віялохвостих – задня. Нерідко передні крила виконують захисну функцію, перетворюючись на надкрилля (клопи, жуки). Багато видів комах повторно втратили крила (блохи, воші), що пов’язано з особливостями їх життєдіяльності. Крила приводяться в рух м’язами, що займають значний обсяг грудного відділу.
Черевце комах утворене різним числом сегментів (не більше дванадцяти). Воно майже завжди позбавлене кінцівок.
Хітинова кутикула У всіх наземних видів укрита тоненьким шаром воскоподібної речовини, яка перешкоджає випаровуванню води. На тілі комах є численні волоски, що виконують функцію органів дотику або слуху.
Нервова система побудована за принципом черевного нервового ланцюжка. Головний мозок досягає великого розвитку, особливо у суспільних комах.
Фасеткові очі комах розташовані на першому сегменті голови. Нерідко є ще декілька простих очок (наприклад, у медоносної бджоли). Багатьом видам притаманний гарний зір. Так, бджоли можуть розрізняти форму предметів і деякі кольори (червоний, жовтий, зелений, синьо-фіолетовий, ультрафіолетовий). На відміну від людських, очі бджіл чутливі до поляризованого світла. Усі комахи здатні сприймати коливання температури. Терморецептори локалізовані в них в особливих волосках на члениках ніг. У багатьох комах розвинені органи слуху, утворені волосками на ногах і черевці. Дуже добре розвинені органи хімічного чуття і нюху. Смакові рецептори знаходяться на ротових частинах і на лапках. Комахи чутливі до рівня вологості повітря і магнітних полів.
У ротову порожнину впадають протоки слинних залоз. Ротова порожнина веде до стравоходу і далі до шлунка. Залозисті клітини кишечнику виробляють травні ферменти, склад яких визначається характером їжі комахи.
Дихальна система представлена добре розвиненою мережею трубок – трахей. Трахеї відкриваються на поверхню тіла невеликими отворами – дихальцями.
Кровоносна система незамкнена. Безбарвна гемолімфа, циркулююча в порожнині тіла комах, служить для транспортування поживних речовин, продуктів обміну, гормонів. Рух гемолімфи забезпечується скороченнями спинної судини – серця.
Видільна система утворена мальпігієвими судинами – тонкими трубкоподібними виростами кишечнику. Їх вільні кінці лежать у порожнині тіла. Розчинні продукти обміну поглинаються клітинами стінок мальпігієвих судин і просвітами проходять у кишку. Пристосуванням для акумуляції води є жирове тіло. Унаслідок окиснення жирової тканини виділяється велика кількість води.
Майже всі комахи роздільностатеві. Чоловічі статеві органи представлені парними сім’яниками, сім’явивідними протоками і копулятивним органом, а жіночі – двома яєчниками і жіночими статевими шляхами. У більшості метеликів і жуків запліднення зовнішньо-внутрішнє. Часто зустрічається внутрішнє запліднення. Іноді яйця розвиваються шляхом партеногенезу (тля, паличники).
Практично в усіх комах у життєвому циклі присутня стадія личинки – їм властивий розвиток з перетворенням. У разі розвитку з неповним перетворенням Личинка веде такий самий спосіб життя, як і доросла особина – імагО. У разі розвитку з повним перетворенням Личинка виходить з яйця на ранніх етапах розвитку. На стадії лялечки відбувається руйнування личинкових органів і формування органів імаго.
Ріст комах супроводжується линьками. Доросла комаха не линяє.
Комахи освоїли земну поверхню, грунт, повітря. Деякі види повторно заселили прісні водойми (клопи-водоміри, деякі їздці), менше проникли в моря (деякі двокрилі). Розміри комах варіюють у дуже широких межах.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Речення з одним головним членом.
Ви зараз читаєте: Тип членистоногі – Підцарство Багатоклітинні – Зоологія