ТИП

Related posts:

1. СТАНИЧНО-ЛУГАНСЬКИЙ ВІДДІЛ Екологія – охорона природи СТАНИЧНО-ЛУГАНСЬКИЙ ВІДДІЛ – відділ Луганського прир. заповідника, розташований у Станично-Луганському р-ні Луганської області. Заснований у 1968 р. Площа 498 га. Охороняється частина заплави і першої надзаплавної тераси р. Сіверського Дінця. Створений з метою збереження дуже рідкісного реліктового виду тварин – хохулі звичайної, занесеної до Червоної книги МСОП. Див. також Луганський природний […]...
2. РЕЗЕРВАТ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ – охоронна прир. територія з режимом заказника або заповідника, де основним об’єктом охорони є один з елементів природоохоронного комплексу. Об’єктами охорони можуть бути запаси мисливсько-пром. птахів, звірів або риб, рідкісні види тварин і рослин тощо. Термін “Р.” застосовується переважно до зарубіжних охоронних територій, іноді Р. наз. заповідники або заказники, щоб […]...
3. АРЕАЛ Екологія – охорона природи АРЕАЛ – зона поширення виду або ін. систематичної групи тварин чи рослин, а також угруповань організмів. В екології основним поняттям є А. виду. А. є специф. для кожного виду. За формою розрізняють А. суцільний, у межах якого вид трапляється у властивих йому екол. нішах, і розірваний, або диз’юнктивний, тобто який утворився […]...
4. ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА – розділ екології, що вивчає взаємовідносини с.-г. рослин і тварин з навколишнім середовищем. Е. с. вивчає також вплив людини на культ. ландшафти: порушення, спричинені обробітком грунту, застосуванням хім. засобів боротьби зі шкідниками, надмірним внесенням добрив, інтродукцією нових видів рослин тощо. Об’єктами вивчення Е. с. є як окремі види с.-г. […]...
5. ЗООФІЛІЯ Екологія – охорона природи ЗООФІЛІЯ – запилення рослин тваринами. У процесі еволюції і в рослин, і в тварин виробилися взаємні пристосування – певні будова, забарвлення і запах квіток, певні форма тіла та звички тварин. Розрізняють такі види 3.: запилення комахами (ентомофілія), птахами (орнітофілія), молюсками (малакофілія), кажанами (хіроптерофілія). Найпоширеніше запилення комахами. 3. є одним із способів […]...
6. ЗНИКНЕННЯ ВИДІВ Екологія – охорона природи ЗНИКНЕННЯ ВИДІВ – вимирання певних видів тварин і рослин унаслідок прямого винищення, руйнування місць їхнього існування, забруднення довкілля тощо. У II тисячолітті з лиця Землі зникло понад 40 видів ссавців (дикий бик-тур, дикий кінь-тарпан, сумчастий вовк та ін.), близько 100 видів птахів (не літаючий голуб-дронт), а кількість зниклих видів безхребетних тварин, […]...
7. ЧЕРГУВАННЯ ПОКОЛІНЬ Екологія – охорона природи ЧЕРГУВАННЯ ПОКОЛІНЬ -1) у тварин – послідовна зміна в життєвому циклі певного виду двох або кількох поколінь, що відрізняються одне від одного морф, ознаками, фізіол. особливостями і способом життя. Ч. п. підвищує пристосованість виду до змінних умов існування; 2) у рослин – чергування в циклі розвитку двох поколінь: статевого (гаметофіту) і […]...
8. ПОПУЛЯЦІЯ АГРОЦЕНОТИЧНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ АГРОЦЕНОТИЧНА – сукупність особин виду (сорту) в агроценозі (розрізняють односортові П. а. та генотипічні, багатосортові, в межах виду)....
9. ІНВАЗІЯ Екологія – охорона природи ІНВАЗІЯ – 1) зараження людини, тварин і рослин тваринними паразитами; 2) вторгнення на певну територію не характерного для неї виду живого; 3) вкорінення в угруповання нових для нього видів....
10. РЕПЕЛЕНТИ Екологія – охорона природи РЕПЕЛЕНТИ, антифіданти – речовини прир. або штучного походження для відлякування комах, гризунів та ін. тварин. За механізмом дії розрізняють ольфакторні Р. (фуміганти]), які діють на відстані; протиукусні, або контактні, Р., які діють у разі контакту з обробленою поверхнею; і маскувальні, або дезодоруючі Р. (ті, що знищують, нейтралізують запахи, які привертають тварин). […]...
11. ВИНИЩЕННЯ Екологія – охорона природи ВИНИЩЕННЯ – зникнення групи особин (популяції, виду) в результаті безпосереднього переслідування або надмірного використання (промисел тварин, збирання дикоростучих рослин), а також навмисного прямого чи опосередкованого впливу на них через середовище (напр., у результаті забруднення)....
12. АНАТОМІЯ Екологія – охорона природи АНАТОМІЯ – розділ морфології, що вивчає форму і будову організму в цілому, окремих органів та систем у взаємозв’язку з їхніми функціями і розвитком. Розрізняють А. людини, тварин (зоотомія) та рослин (фітотомія)....
13. ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження, однаковий тип обміну речовин, плодючість потомства, що походить від схрещування особин цього виду, поширення в межах певної території (суходолу, акваторії), яку називають ареалом виду. В. є однією з основних одиниць […]...
14. ВИМИРАННЯ ВИДІВ Екологія – охорона природи ВИМИРАННЯ ВИДІВ – безповоротне зникнення видів, що раніше мешкали на Землі. Упродовж останніх десятиліть темпи В. в. стрімко зростають. Так, якщо в доістор. період за кожні 2000 р. вимирав один вид, то за останні 300 р. один вид зникає через кожні 10 р. Багато видів занесено до Червоної книги, оскільки вони […]...
15. ПОРОДА Екологія – охорона природи ПОРОДА – 1) створена за допомогою штучного добору група тварин одного виду, що відрізняється специф. ознаками, які передаються спадково; 2) вид чи рід (їх лісогосп. група) дерев (головні П., супутні П., хвойні П., листяні П. тощо); 3) сукупність видів (сортів) деревно-чагарникових рослин зі спорідненими госп. або біол. ознаками: кістянкові, горіхоподібні, субтропічні […]...
16. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
17. ЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОЗ – будь-яке біотичне угруповання. Розрізняють зооценози (угруповання тварин), фітоценози (угруповання рослин), мікробоценози (угруповання мікроорганізмів) та ін. Як правило, термін “Ц.” замінюють терміном “біоценоз”....
18. ХОМУТІВСЬКИЙ СТЕП Екологія – охорона природи ХОМУТІВСЬКИЙ СТЕП – відділ Українського степового природного заповідника, розташований у Новоазовському р-ні Донецької обл. Утворений у 1926 р. як заповідник місцевого значення, з 1947 – республіканського значення; сучасний статус – з 1961 р. Площа 1030 га. Охороняється цілинна ділянка різнотравно-типчаково-ковилового степу з рідкісними видами рослин (усього 570 видів рослин, у т. […]...
19. ГОМОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГОМОЛОГІЯ – подібність органів за планом будови та походженням у різних тварин і рослин. Органи, яким властива Г., називають гомологічними. Різновиди Г. – гомономія і гомотипія....
20. СЕЛЕКЦІЯ Екологія – охорона природи СЕЛЕКЦІЯ – 1) виведення нових і поліпшення існуючих сортів с.-г. рослин та порід свійських тварин; 2) наука, що розробляє теорію й методи створення нових та вдосконалення існуючих форм рослин, тварин, у т. ч. мікроорганізмів....
21. ЗАПАС ВОДИ (ВОЛОГИ) У ГРУНТІ Екологія – охорона природи ЗАПАС ВОДИ (ВОЛОГИ) У ГРУНТІ – кількість води (м3/га), що утримується в даному (звичайно продуктивному) шарі грунту. Обчислюють як добуток маси вологи в шарі грунту на його щільність та потужність, поділений на 10. Розрізняють також 3. в. (в.) у г. мертвий, що відповідає повній відсутності доступної для рослин вологи....
22. САПРОПЕЛЬ Екологія – охорона природи САПРОПЕЛЬ – колоїдальні відклади, що утворюються на дні річок і озер унаслідок перегнивання решток рослин і тварин. С. застосовують як добриво, а також для мін.-вітамінної підгодівлі с.-г. тварин та в грязелікуванні....
23. БІОГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ – виділення на Землі природних районів на підставі особливостей і закономірностей поширення організмів. У закономірностях поширення рослин і тварин є певні відміни, зумовлені неоднаковими способами їх розселення, різним впливом на них чинників довкілля тощо. Окремі групи рослин і тварин можуть відрізнятися ще часом виникнення і шляхами еволюції, що також […]...
24. ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН – неперіодичні масові міграції тварин одного виду, що мають переважно один напрямок. В. т. характерне здебільшого для тварин тундри і тайги (лемінги, білки, кедрівки). Екол. та еволюц. доцільність В. т. полягає у зниженні їх чисельності в періоди перерозмноження і перенаселення місць проживання. В разі В. т. дуже багато тварин […]...
25. ІНБРИДИНГ Екологія – охорона природи ІНБРИДИНГ – примусове самозапилення або схрещування споріднених організмів. У самозапильних рослин (пшениця, ячмінь, цитрусові) І. – норм, явище, а в тварин та перехреснозапильних рослин воно спричинює зниження життєздатності потомства; система розведення тварин, згідно з якою застосовують спаровування споріднених особин....
26. ЗАКОН ТОЛЕРАНТНОСТІ Екологія – охорона природи ЗАКОН ТОЛЕРАНТНОСТІ (В. ШЕЛФОРДА), принцип Шелфорда – лімітуючим чинником процвітання Організму (виду) може бути як мінімум, так і максимум екол. впливу, діапазон між якими визначає величину витривалості (толерантності) організму до даного чинника. Зміст 3. т. очевидний: образно кажучи, погано і недогодувати, і перегодувати, все добре в міру. 3. т. слід застосовувати […]...
27. ГЕМЕРОФІЛ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФІЛ, гемерофіт -1) вид рослин, який розширив зону свого існування завдяки впливу людини на прир. флору; 2) вид рослин або тварин, який віддає перевагу оточенню угруповань культ, рослин (бур’яни, безхребетні шкідники)....
28. ЕКЗОТ Екологія – охорона природи ЕКЗОТ – рослина або тварина, ввезена з ін. країн у геогр. зони, де її раніше не було. У нашій країні вирощують багато рослин і розводять багато тварин, які належать до Е. Серед рослин – це кипариси, магнолії, лаври, евкаліпти, цитрусові, агави тощо, серед тварин – норка, ондатра, нутрія та ін....
29. СТАНДАРТ Екологія – охорона природи СТАНДАРТ – 1) норма, зразок, мірило; 2) прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам за якістю, хім. складом, фіз. властивостями, масою, розміром, об’ємом тощо....
30. КОЕВОЛЮЦІЯ Екологія – охорона природи КОЕВОЛЮЦІЯ – паралельна, спільна, взаємозв’язана еволюція двох або більшої кількості таксонів, які екол. тісно пов’язані між собою, але не обмінюються генами. У цьому разі обопільно діє тиск добору, який зумовлює часткову залежність еволюції одного таксону від еволюції ін. У вужчому Розумінні слова термін К. використовують для позначення еволюц. взаємозв’язку будь-якого організму […]...
31. ЖИТТЄВА ФОРМА Екологія – охорона природи ЖИТТЄВА ФОРМА – 1) у тварин – група систематично споріднених організмів, здебільшого з близьких рядів або родин, що мають подібні екол.-морф, пристосування для життя в однаковому середовищі; 2) у рослин (біоморфа) – сукупність видів рослин, подібних за зовн. виглядом (габітусом), зумовленим анатомо-морф. будовою й еколого-фізіол. ознаками, які виробилися в процесі еволюції […]...
32. АПОМІКСИС Екологія – охорона природи АПОМІКСИС – різні способи нестатевого розмноження тварин і рослин – партеногенез, апогамія, апоспорія, утворення зародка у вищих рослин без запліднення....
33. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ Екологія – охорона природи ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ – сукупність усіх фаз розвитку організму, які розпочинаються, як правило, від зиготи, включають усі наступні і закінчуються зрілістю, коли організм здатний започаткувати наступне покоління. Тривалість Ж. ц. визначається числом поколінь (генерацій), що розвиваються упродовж року, або числом років, протягом яких здійснюється один Ж. ц. У тварин розрізняють простий Ж. […]...
34. АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ – частина ареалу виду, де відбувається сезонне нагулювання мігруючих або кочівних видів тварин; частина ареалу виду, де він харчується, але не розмножується....
35. СТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати вплив тих чи ін. несприятливих чинників зовн. середовища. Розрізняють зимостійкість, жаростійкість, посухостійкість, солестійкість, стійкість проти певних хвороб, радіостійкість тощо....
36. АЛОХОРІЯ Екологія – охорона природи АЛОХОРІЯ – 1) зміна розміщення органа в процесі індивід, або істор. розвитку організмів; 2) поширення плодів, насіння або спор рослин за допомогою зовн. чинників: людини (антропохорія), тварин (зоохорія), вітру (анемохорія), води (гідрохорія). Рослини, яким властива А., наз. алохорами....
37. МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН БІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН БІОЛОГІЧНИЙ, боротьба біологічна – група заходів, спрямованих на зменшення чисельності небажаних у госп-ві організмів за допомогою ін. видів – тварин-хижаків, вузькоспеціалізованих рослиноїдних видів чи паразитів (біометод) або шляхом стерилізації самців шкідливого виду та витіснення ними фертильних, що врешті-решт призводить до депопуляції....
38. АКЛІМАТИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи АКЛІМАТИЗАЦІЯ – пристосування організмів до нових умов існування, в які вони потрапляють прир. шляхом або, частіше, переносяться навмисно чи випадково людиною. А. включає пристосування до клімат., фіз.-хім. і грунтових умов нового середовища та до нових біоценозів. Це пристосування відбувається або лише внаслідок не спадкових змін норм, реакції організму, обміну речовин, або […]...
39. СТРАТЕГІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТРАТЕГІЯ РОСЛИН – сукупність пристосувань, які забезпечують виду можливість існування спільно з ін. організмами та займати певне положення у відповідних біоценозах. Л. Г. Раменський (1935, 1938) виділив три ценобіотичні типи рослин (віоленти, патієнти, експлеренти), які можна розглядати як три основні напрями в С. р. Типи С. р. можуть змінюватися залежно від […]...
40. БІОЛІНИ Екологія – охорона природи БІОЛІНИ – газоподібні, рідкі та тверді активні продукти життєдіяльності організмів, які змінюють біоценотичне середовище. Поділяються на фітоліни (фітоліни-інгібітори, в яких переважають антибіотики, маразміни, фітонциди, коліни та менш поширені фітоліни-стимулятори – гібереліни, ауксини, інтерколіни тощо) і тел ер гони. Виділяють дві групи телергонів: гомотелергони, що діють у межах свого виду, і гетеротелергони, […]...