Типи відмін іменників – Іменник



Українська мова
Частини мови

Іменник

Іменник – самостійна частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? (предмети: стіл, зошит; істоти: людина, птах; рослини: жито, яблуня; явища природи: дощ, грім; дія або стан: читання, біг; поняття: радість, щедрість).

Типи відмін іменників

І відміна

Іменники, що в називному відмінку однини мають закінчення – а, – я: Ілля, староста, розбишака, бідолаха, Олекса, рілля, надія, хмара, мова, Україна, батьківщина.

ІІ відміна

1. Іменники чоловічого роду без закінчення

(зосновою на приголосний) і з закінченням – о вназивному відмінку однини: дядько, батько, тато, Павло, неньо, рік, голуб, поріг, в’яз, коровай, зброяр, красень, Максим, Степан.
2. Іменники середнього роду з закінченням – о, ‑е, ‑я у називному відмінку однини (крім тих, у яких при відмінюванні з’являються суфікси): плече, водоймище, пекло, лукавство, дівчатко, сонечко.

ІІІ відміна

Іменники жіночого роду з нульовим закінченням та іменник мати: паморозь, глибочінь, кров, любов, розкіш.

IV відміна

Іменники середнього роду, в яких при відмінюванні з’являються суфікси – ат-(-ят-), – ен-: ведмежа, небожа, княжа, дівча, пташа, плем’я, тім’я, маля, янголя.
Деякі іменники, запозичені з інших мов, не змінюються (кафе, лис).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Дієприкметниковий зворот зно.
Ви зараз читаєте: Типи відмін іменників – Іменник