Типологія держав світу за формою правління і за формою державного устрою



Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ

ТЕМА 1 . ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ

§ 8. Типологія держав світу за формою правління і за формою державного устрою

Кожна країна світу має свої неповторні особливості. Проте серед строкатого різноманіття країн можна виявити країни зі спорідненими рисами, тобто виділити певні типи країн.

Типологія країн за формою правління. Державний лад будь-якої країни характеризується насамперед формою правління. Вона визначає спосіб організації верховної державної влади, принципи взаємин

її органів, ступінь участі населення в їхньому формуванні. За формою правління країни поділяють на чотири типи.

Республіка – форма правління, за якої суверенні права на владу належать або всім дієздатним громадянам, або їхній більшості. Республіканська форма правління виникла ще в стародавні часи (Афінська демократична республіка, Спартанська й Римська аристократичні республіки, міста-республіки: Флоренція,

Типологія держав світу за формою правління і за формою державного устрою

Мал. 15. Засідання Римського сенату (1) і сенату Конгресу США (2)

Венеція, Генуя – в Італії, Новгород і Псков – у Росії й ін.), проте найбільше поширення здобула

в періоди Нової й Новітньої історії (мал. 15).

На сучасній політичній карті з майже 190 держав понад 145 є республіками. У них від імені народу управління здійснюють представницькі органи, які обираються або прямим голосуванням, або на основі визначених процедур непрямого народного волевиявлення (через довірених осіб, вибірників тощо). Цю форму правління вважають найпрогресивнішою і найдемократичнішою. Республіками є більшість країн Європи, Латинської Америки, Азії, 49 із 52 країн Африки та ін. Традиційно визначають три типи республік:

– парламентська – верховенство влади має парламент, перед яким уряд несе колективну відповідальність за свої дії; роль президента в державному управлінні зменшена. Уряд на чолі з прем’єр-міністром формується із членів партій, що мають більшість голосів у парламенті. Такий тип республіки існує в країнах з високорозвинутою економікою (ФРН, Італія, Греція, Туреччина тощо);

– президентська – у руках президента поєднані повноваження голови держави

І голови уряду (США, більшість країн Латинської Америки й Африки);

– президентсько-парламентська або парламентсько-президентська – роль президента і парламенту фактично врівноважена. Парламент має право винести вотум недовіри уряду, який сформував президент, а президент має право розпустити парламент і призначити позачергові вибори парламенту (Франція, Україна, Росія, Португалія, Словаччина та ін.).

Монархія – така форма правління, за якої верховна державна влада цілком або частково зосереджена в руках одноосібного керівника держави – монарха. У різних країнах монарх має різний титул: султан (Бруней, Оман), папа (Ватикан), емір (Кувейт, Бахрейн), герцог (Люксембург), імператор (Японія), король (у більшості монархій), князь (Монако, Ліхтенштейн).

Нині у світі існує 29 монархій (табл. 1). Вони відрізняються за своєю формою і бувають трьох видів. В абсолютній (необмеженій) монархії глава держави – монарх є головним джерелом законодавчої і виконавчої влади, а парламенту взагалі немає або він є дорадчим органом. Таких монархій у світі чотири: Бруней, Катар, ОАЕ, Оман.

У конституційній (обмеженій) монархії влада монарха обмежена конституцією, законодавчі функції передані парламенту, а виконавчі – уряду. Монарх юридично є верховним главою виконавчої влади, формально призначає уряд, замінює міністрів, розпоряджається військами, може скасувати прийняті парламентом закони і розпустити парламент, але фактично ці повноваження належать уряду. Таких монархій у світі – 23, зокрема Бельгія, Велика Британія (мал. 16), Іспанія, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Йорданія, Малайзія, Таїланд, Японія, Марокко та ін.

У теократичній монархії вся політична й духовна влада перебуває в руках церкви. При цьому панівна релігія є обов’язковим атрибутом і частиною суспільства, а норми релігії є головним законом. До них належать Ватикан (папа є головою всіх католиків світу) і Саудівська Аравія (король є водночас головою релігійної громади мусульман-сунітів).

Таблиця 1. Країни світу з монархічною формою правління

Територія

Монархії

Європа

Андорра, Бельгія, Ватикан, Велика Британія, Данія, Іспанія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Норвегія, Швеція

Азія

Бахрейн, Бруней, Бутан, Йорданія, Камбоджа, Катар, Кувейт, Малайзія, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія, Таїланд, Японія

Африка

Лесото, Марокко, Свазіленд

Океанія

Тонга

Ще одна специфічна форма правління визначає держави у складі Співдружності, до яких належать 14 країн, що раніше були колоніями Великої Британії. Проте і нині згідно з традиціями формальним главою держави в них є британський монарх, представлений генерал-губернатором. У цих країнах є свій парламент і уряд, вони проводять незалежну зовнішню й внутрішню політику, їхні мешканці є громадянами своїх держав, а не підданими Британської корони, але об’єднує їх те, що всі вони як верховну владу визнають владу монархів Великої Британії. Така форма правління панує в Канаді, Австралії, Новій Зеландії, Папуа-Новій Гвінеї, Багамах, на Ямайці та ін.

Особливою формою народовладдя є джамахірія (з арабської – “держава мас”), де влада безпосередньо належить народу. Джамахірією у 1977 р. проголошена Лівія. Тут ліквідовані політичні партії, уряд і парламент у його класичній формі. Країна керується первинними народними зборами, які наділені законодавчою і виконавчою владою.

Монархія нині є найдемократичнішою формою державного правління.

Типологія держав світу за формою правління і за формою державного устрою

Мал. Королівська династія у Великій Британії

Типологія за формою державного устрою. Під формою державного устрою розуміють територіально-організаційну структуру держави, що встановлює порядок розподілу країни на частини і взаємовідносини центральних і місцевих органів влади. До її основних функцій належать ступінчасте розміщення органів влади і державного управління, забезпечення збору податків і інформації, контроль центру над місцями, здійснення гнучкої економічної, соціальної та регіональної політики, проведення виборчих кампаній тощо. Традиційно в світі склалися три форми державного устрою.

Унітарна держава – форма державного устрою, за якої її частини є адміністративно-територіальними одиницями і не мають статусу державного утворення. Для таких держав характерні єдині для всієї країни вищі органи державної влади, єдине громадянство, єдина конституція, єдина правова система. Нині 159 суверенних держав світу є унітарними, серед них у Європі – Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія, Україна тощо, в Азії – Японія, Китай, Саудівська Аравія, Туреччина та інші, в Америці – Колумбія, Куба, Чилі тощо, в Африці – переважна більшість країн.

За федеративного устрою кілька державних утворень, що юридично мають визначену самостійність, утворюють єдину союзну державу. Територія федерації складається з територій окремих її суб’єктів (штатів, кантонів, земель, республік тощо); суб’єкти федерації зазвичай наділені власною законодавчою, виконавчою і судовою владою, мають власну конституцію. У більшості федерацій парламенти складаються з двох палат, і в них існує єдине союзне громадянство і громадянство союзних одиниць. Нині в світі налічують 25 федерацій, що створені переважно на основі етнічно-національних розходжень (Бельгія, Індія, Росія, Нігерія тощо) або з урахуванням історико-географічних особливостей становлення державності (Австралія, Аргентина, Бразилія, США, Канада та ін.).

Конфедеративна держава – постійний союз суверенних держав, створений для досягнення політичних або військових цілей. У конфедерації немає єдиної території і громадянства, єдиної податкової і правової системи. Правова основа конфедерації – союзний договір, а федерації – конституція. Нині в світі формально існує одна Швейцарська Конфедерація, яка фактично є федерацією, хоча багато століть (XIII-XIX ст.) дійсно була конфедерацією.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента.
Ви зараз читаєте: Типологія держав світу за формою правління і за формою державного устрою