Тоталітаризм економічний

Related posts:

1. Тоталітаризм суспільний Тоталітаризм суспільний – повне (тотальне) одержавлення всіх сфер суспільних відносин (соціальних, правових, політичних, ідеологічних та ін.) і встановлення такого ж контролю держави над цими відносинами. Формами вияву Т. е. в СРСР була монополізація партійним, державним і радянським апаратом усієї повноти влади в суспільстві, скасування права на страйки, демонстрації, на створення нових політичних партій і громадських […]...
2. Що таке тоталітаризм? 47 Що таке тоталітаризм? Слово “тоталітаризм” у перекладі з латини означає повний, цілковитий, увесь. У політології під ним розуміють напрям політичної думки, що виправдовує необмежене одержавлення суспільного життя, а також політичний режим, головною ознакою якого є тотальний контроль держави над усіма сферами суспільства. Цей термін уперше був запропонований Дж. Джентіле як засіб обгрунтування політичної практики […]...
3. ТОТАЛІТАРИЗМ Культурологічний словник ТОТАЛІТАРИЗМ (від франц. total – повний, цілковитий) – поняття, що означає політичну (державну) систему, яка здійснює або прагне здійснювати під тим чи тим гаслом абсолютний контроль над усіма сферами суспільного життя і над приватним життям кожної людини....
4. Основний економічний закон Основний економічний закон – внутрішньо необхідні, сталі й сутнісні зв’язки між двома сторонами основної економічної суперечності (продуктивними силами і відносинами економічної власності), які є основним джерелом розвитку суспільного способу виробництва, а також виражають основну мету певного способу виробництва. О. е. з. первісного ладу була необхідність постійного колективного виробництва (добування) засобів до існування та їх рівномірного […]...
5. Процес економічний Процес економічний – послідовна і закономірна зміна станів підсистем та елементів економічної системи, внаслідок чого поступово формуються відповідні структурні ланки нової системи та відбувається трансформація менш розвиненої економічної системи в досконалішу. Двома основними типами П. е. є функціонування економічної системи (означає відтворення її сутнісних та якісних сторін загалом та окремих складових зокрема) і її розвиток […]...
6. Межі державного регулювання економіки Межі державного регулювання економіки – ступені мінімально необхідного і максимально можливого втручання держави в розвиток економічної системи. Перші (нижні) продиктовані неспроможністю ринкового механізму саморегулювання економіки вирішити низку важливих для наступного розвитку економічної системи проблем. Без державного втручання економічна система, а отже, підсистема ринкового саморегулювання, існувати неспроможна. М. д. р. е., з одного боку, можливі за […]...
7. Догматизм економічний Догматизм економічний (гр. dogma – усталена думка, положення) – антидіалектичне, в т. ч. позаісторичне, розуміння економічної теорії та її окремих елементів (понять, категорій і визначень) як незмінних. Гносеологічні корені Д. е. – метафізичний метод пізнання і мислення, відірваність економічної теорії від практики, абстрагування від принципу історизму в дослідженні економічних явищ і процесів. Класові корені Д. […]...
8. Економічний потенціал Економічний потенціал – комплексна характеристика рівня економічної могутності країни, наявних ресурсів і можливостей забезпечувати розширене відтворення, суспільні потреби та соціально-економічний прогрес суспільства. Е. п. складається з потенціалу продуктивних сил, техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму, їх діалектичної взаємодії. Е. п. продуктивних сил забезпечується природним, трудовим, технічним, технологічним, науковим, інформаційним, […]...
9. Економічні системи антагоністичні Економічні системи антагоністичні – системи, протилежні за характером власності (передусім на засоби виробництва), господарським механізмом, роллю товарно-грошових відносин, економічним світоглядом тощо. За часів існування СРСР такими були економічні системи США та Радянського Союзу. Якщо в СРСР державі належало понад 90% власності на засоби виробництва, то в США – менше 5%. Водночас у США була більша […]...
10. Оптимум економічний Оптимум економічний (лат. optimum – найкраще) – сукупність найсприятливіших економічних умов розвитку економічної системи, що досягається шляхом найраціональнішого використання кожної з її підсистем та елементів. У вузькому значенні O. e. – найкраще використання технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, за якого досягається максимальна ефективність виробництва і праці за мінімальних витрат. Найузагальненішим критерієм O. e. є […]...
11. Соціалізм державний Соціалізм державний – система, яка базується на тотальному одержавленні продуктивних сил та інших елементів економічної системи, а також суспільних відносин. В умовах дії держави у загальнонаціональних інтересах і демократичного характеру формування органів державної влади С. д. значною мірою збігається зі справедливим суспільством. Проте в СРСР навіть в останні десятиліття його існування (за наявності певних елементів […]...
12. Закон одержавлення економіки Закон одержавлення економіки – особливий економічний закон, який діє лише на одній зі стадій, виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зміцненням суспільної природи продуктивних сил, техніко – економічних відносин і господарського механізму та об’єктивно неминучим процесом їх одержавлення, зростанням державної власності. З. о. е. починає діяти з часу переростання продуктивними силами меж монополістичної […]...
13. Прогрес економічний Прогрес економічний (лат. progressive – рух уперед, поступальний розвиток суспільства висхідною, від менш до більш досконалих форм) – поступальний рух усієї економічної системи, кожної з її підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних, відносин економічної власності, товарно-грошових відносин, економічних відносин і господарського механізму) до вищого ступеня їх комплексної організованості, планомірності та пропорційності з метою підвищення життєвого рівня […]...
14. План економічний План економічний – комплексна характеристика, модель розвитку основних показників, параметрів майбутнього стану національної економічної системи, окремих сфер, регіонів, галузей, організацій (підприємств, фірм, компаній), а також шляхи і способи досягнення цілей, необхідні для цього ресурси. Розрізняють довготермінові (на 10-15 років), середньо-термінові (на 3-5 років) і короткотермінові (до 1 року) П. е., а також директивні (підлягають обов’язковому […]...
15. Структура зайнятості Структура зайнятості – сукупність різних типів і форм зайнятості і взаємодія між ними в межах певних національних економічних систем. Такій С. з. властиві кількісно-якісні характеристики і відповідні пропорції, основними з яких є: 1) співвідношення між загальною кількістю зайнятих у народному господарстві країни і чисельністю трудових ресурсів; 2) між кількістю зайнятих у сферах матеріального і нематеріального […]...
16. Роздержавлення економіки раціональне Роздержавлення економіки раціональне – звуження економічних функцій держави у межах цілісної економічної системи за одночасного їх переходу до інших недержавних суб’єктів власності та управління нею, а також оптимального їх розподілу між різними гілками державної влади. Р. е. р. повинно здійснюватися в оптимальних межах, тобто частка державної власності на засоби виробництва (стратегічні об’єкти) не повинна бути […]...
17. Економічний суверенітет України Економічний суверенітет України – власність українського народу на своє національне багатство, на основі якого уповноважені ним органи впади самостійно здійснюють регулювання економіки та зовнішньоекономічної діяльності. До складу національного багатства входить уся сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних і духовних благ, рівень освіти, виробничого досвіду людей, майстерності й обдарування населення, а також […]...
18. Економічний примус Економічний примус – спосіб впливу на виробничу діяльність людей та її регулювання за допомогою зміни умов виробництва. Е. п. використовується в єдності з позаекономічним примусом (прямим розпорядженням, підкоренням), а також використанням матеріальних, моральних і адміністративних стимулів до праці. В різних суспільно-економічних формаціях ці способи використовуються неоднаково, своєрідно поєднуються. В умовах рабовласницького способу виробництва використовувались переважно […]...
19. Лібералізм економічний Лібералізм економічний (лат. liberalis – вільний) – сукупність ідей і певних економічних засад, покладених в їх основу, стосовно функціонування та розвитку національної економіки, які заперечують доцільність широкомасштабного втручання держави в економіку, а найважливішими функціями держави визнають охорону існуючої системи (передусім приватної власності) і захист вільної конкуренції. Вільний ринок вважається єдиним ефективним регулятором господарських процесів, що […]...
20. Роздержавлення Роздержавлення – поступове зниження функцій держави у всіх сферах суспільних відносин – економічних, соціальних, правових, політичних, ідеологічних, культурних та ін. Таке комплексне Р. є доцільним в оптимальних межах лише у так званих постсоціалістичних країнах внаслідок тотального одержавлення в них усіх сфер суспільного життя. Водночас у більшості інших країн світу воно недоцільне, передусім у сфері економіки, […]...