ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ
Морфологія. Орфографія. Дієслово
& 11. ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ
А слово народжує слово,
Співає з братами-словами.
Життя за віками спливає,
А слово народжує слово.
П. Перебийніс
ПАМ’ЯТАЙМО
Дієслова утворюються від дієслів за допомогою префіксів або суфіксів, а від інших частин мови – за допомогою суфіксів або суфіксів і префіксів водночас.
92. І. Визначте спосіб творення дієслів. Запишіть дієслова, утворені префіксальним, суфіксальним, префіксально-суфіксальним способами у три колонки.
Виписувати, з’їдати,
II. Напишіть речення з дієсловами, утвореними префіксальним способом.
93. І. Усно перекажіть текст. Доповніть переказ розповіддю про одного зі згаданих у тексті козацьких ватажків.
НЕВМИРУЩА СЛАВА ХОРТИЦІ
Велична і невмируща слава Хортиці. Це тут у важкі роки лихоліття, коли українську землю, немов ті хижі чорні круки і вовки-сіроманці, терзали татарські орди кримських ханів і польська шляхта, зародилася, розрослася в могутню бойову силу козацька вольниця –
Скільки подвигів звершено, скільки прекрасних могутніх велетнів народила вона за свої сторіччя! Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Петро Сагайдачний, Тарас Трясило, Максим Кривоніс, Данило Нечай, Іван Богун… А скільки ще їх, безіменних героїв-лицарів, примушували здригатись татарських ханів, спопеляли фортеці яничар, громили добірні полки шляхетських загарбників. Стамбул і Кафа, Сіноп і Трапезунд – всі вони огорталися козачим пороховим димом, були свідками народження безсмертної козацької слави (За А. Кащенком).
IІ. Випишіть дієслова, утворені префіксальним способом. Поясніть, яке значення надають префікси дієсловам.
ПАМ’ЯТАЙМО
У сучасній українській мові наявна велика група дієслів, утворених дуже давно. Вони означають найрізноманітніші життєво важливі процеси, дії, стани: іти, бігти, ходити, стояти, робити, родити, вести, нести, сіяти, косити, рости, спати, співати, лежати, летіти, просити, доїти, кувати та ін. На їх основі творяться нові похідні дієслова.
Похідні дієслова утворюються від дієслів, іменників, прикметників, числівників, рідше займенників, прислівників і вигуків.
94. Визначте способи творення поданих дієслів. Виділіть твірну основу.
Командувати, покашлювати, радіти, мукати, почувати, звузити, іронізувати, мекати, обнародувати, подвоювати, полонити, світати, зоріти, тьохкати, викати, прославитися, перестукуватися, ахати, угукати.
ПАМ’ЯТАЙМО
Основними способами творення дієслів є: префіксальний, суфіксальний, суфіксально-префіксальний.
Префіксальним способом утворюються дієслова віддієслівних основ. Це – внутрішньо дієслівне словотворення. Найважливіші префікси, які беруть участь у творенні похідних дієслів, такі: в – (ві), у-, уві-, від – (ві – ді), од-, до – (ді), ви-, з – (зі ), за-, на-, над – (наді ), о – (об-, обі ), під-, по-, при-, про-, роз – та ін. За допомогою цих префіксів творяться великі групи
Похідних дієслів. Наприклад: 
Дієслівні префікси багатозначні, тому за їх участю утворюються похідні дієслова руху, переміщення тощо. Префікси також надають їм смислових відтінків.
95. І. Визначте мету висловлювання. Доповніть розповідь власними спостереженнями в лісі.
У ЛІСІ
На хвилястих зелених пагорбах кучерявляться діброви. У лісі сонячно й душно. А на заході темне грозове небо креслять сліпучі блискавиці.
Коли грім вщухає і настає тиша, можна почути таємничий шерех. Пожухле листя, глиця, сухі гіллячки потріскують, наче горять. Це так заповзято працюють, сновигаючи тільки їм відомими маршрутами, численні лісові трудяги – руді мурашки.
Барвисті оксамитові метелики. Вони в лісі як волошки, маки й інші квіти серед посівів.
А ось тут веприк ходив. Побрюхався після дощу в баюрі, почухався об дерево – одне слово, чепурився.
З гілки на гілку в чагарях перелітають метушливі синички. Пильно обстежують кору на деревах зосереджені повзики. А десь далеко, в глибині лісу, вистукує дятел (3 часопису).
II. Випишіть дієслова з префіксами. Виділіть їх.
III. Поясніть, які смислові відтінки надають префікси дієсловам.
ПАМ’ЯТАЙМО
Суфіксальний спосіб широко простежується в утворенні дієслів від іменників, прикметників, рідше числівників, займенників і вигуків, Активно використовуються суфікси: – и-, – а – (-я-), – ива – (-юва-).
Наприклад: 
При утворенні дієслів від займенників, службових слів та вигуків перед дієслівним суфіксом виступає словотворчий суфікс – к-. Наприклад: 
96. Від наведених іменників і прикметників утворіть дієслова суфіксальним способом.
І. Голос, адреса, товариш, учитель, телеграф, сідло, весло, зима, ніч, сіль, лист, салют. 2. Зелений, синій, червоний, молодий, мужній, добрий, товстий, повний, дешевий, густий.
97. І. Уважно прочитайте текст. Назвіть автобіографічні поезії Т. Г. Шевченка. Доведіть свій вибір, коротко сформулювавши зміст віршів.
СПІВУЧИЙ КУТОК УКРАЇНИ
Звенигородщина – співучий куток України. У ньому Кирилівка не останнє село. Тарас Шевченко ще змалку купався у тих віршах невідомих поетів, що звуть їх народними піснями.
Батько сам чумакував, часто про того чумака, що занедужав у дорозі, співав. Прийде вечір – всі вулиці в селі аж гудуть піснями.
Ранком вийдеш за село – там, вибираючи коноплі, бабуся виспівує баладу про лиху свекруху, що закляла невістку, і та стала тополею. Там чабан на горі про своє бурлацьке життя вигукує на весь степ.
А почнуть грати весілля – ціле море пісень: сумних і веселих, до танку – різних… Ще до ладу говорити не навчившись, Тарас уже підспівував старшим (За С. Васильченком).
II. Випишіть із тексту дієслова, утворені від іменних частин мови. Поясніть спосіб їх творення, назвіть частини мови, які лягли в основу дієслів.
98. І. Визначте жанр, стиль і тип мовлення фольклорного твору. Яка ідея покладена в основу народної оповідки?
“КРАЩЕ Я ГОЛОДУВАТИМУ, ТА НА ВОЛІ ЖИТИМУ!”
Зустрілися вовк та собака. Собака питає: “Чим ти, брате, живеш, що худий такий?” Вовк: “Коли й голодую, а коли що натраплю”.
Вовк питає: “А чого ти такий гладкий?” – “Я у хазяїна двір стережу, то хазяїн мене годує,- відповідає собака.- Може, й ти зі мною підеш, він і тебе годуватиме”.
Вовк погодився. Ідуть, розмовляють. Вовк розпитує все. А тоді глянув на собаку й питає: “А чого в тебе шия обдерта?” А собака каже: “То мені хазяїн ланцюг одягає на день, а на ніч скида”. А вовк: “Тоді прощавай, собако, краще я голодуватиму, та на волі житиму!” (З народної творчості)
II. Випишіть дієслова, утворені суфіксальним способом. Від яких частин мови вони утворились? Назвіть значення суфіксів.
ПАМ’ЯТАЙМО
Суфіксально-префіксальним способом утворюються дієслова від іменних частин мови. Використовуються ті префікси, що й при префіксальному способі словотворення, і ті суфікси, що й при суфіксальному
Способі. Наприклад: 
99. Від наведених слів утворіть дієслова суфіксально-префіксальним способом.
Зброя, здоров’я, закон, вода, вузький, повний, звук, десятеро, земля.
100. Замініть словосполучення одним дієсловом.
Послати телеграму. Пояснити всі деталі. Зробити операцію. Замінити фізичну працю машинами. Посіяти заново. Виорати заново. Часто повторювати вигуки ой, гей.
101. І. Яку пору року змальовано в уривку? Доведіть свою відповідь цитатами з тексту.
ДРОВОРУБ З ГАРТОВАНИМ ДЗЬОБОМ
В бору снігу мало. То там, то сям проглядає крізь порошу трава з примерзлими до землі зеленими чубчиками. Стримлять низенькі пеньки з жовтуватою, немов старий мед, смілкою на зрізах. Тихо навкруги й затишно. Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу, струшений вітром з верховіття. Десь неподалік чути: цюк-цюк-цюк.
Це дятел порається. Аж он під старою сосною латка шишок рябіє. Ось ще одна впала. Так ось де він, дроворуб!
Зачувши людину, дятел перестав цюкати. Повів гартованим дзьобом з боку в бік, наче питаючи: чого тобі? Потім здригнувся, хльоснув крилом по корі й зник, залишивши у вузенькому дуплі шишку (За Гр. Тютюнником).
II. Випишіть речення з дієсловами, утвореними префіксально-суфіксальним способом. Виділіть їх як члени речення. Назвіть уже вивчені орфограми й пунктограми.
ІІІ. Письмово перекажіть текст.
ПАМ’ЯТАЙМО
Складні дієслова утворюються шляхом приєднання до дієслівної основи іменної частини, яка, подібно до префіксів, перебудовує або змінює значення слова: благословити – благословляти, увіковічувати – увіковічити.
Проте більшість складних дієслів утворена від складних іменників: дієвідміна – дієвідмінювати, протиборство – протиборствувати.
102. І. Уважно прочитайте текст. Дайте йому назву. Розкажіть, чому “дієслова не схильні надто ускладнюватися й подовжуватися”.
Українська мова не дуже полюбляє довгі слова. Та вони є. І знайти їх можна насамперед серед прикметників та іменників. Ось вони: “хронікально-документальний”, “зеленкувато-золотавий”, “сільськогосподарський”, “стодвадцятип’ятиліття”, “висококваліфікований”, “світловодолікарня”, “авіамоторобудування”, “теплоелектроцентраль”, “гідроелектростанція”, “інженер-технік-технолог” та інші.
Цікаво, що дієслова не схильні надто ускладнюватися й подовжуватися. Нема тут ні неймовірно маленьких, ні надмірно великих слів. Якщо і бувають складні дієслова, то, наприклад, такі, як “одухотворяти”, “рукоплескати”, “великодушничати”. Подібний порядок завела граматика. Адже дієслова в реченні виконують дуже багато обов’язків: виражають час, спосіб, вид, стан, особу і, крім того, керують іменниками. Хіба тоді до гонитви за ускладненістю?! (За І. Вихованцем)
II. Доберіть із текстів художньої літератури декілька речень зі складними дієсловами. Розберіть їх за будовою. Поясніть правопис.
ПАМ’ЯТАЙМО
Порядок морфологічного розбору дієслова
Послідовність розбору | Приклад |
1. Неозначена форма (інфінітив). 2. Вид (доконаний, недоконаний). 3. Перехідність (перехідне – відповідає на питання З. в., неперехідне – не можна поставити питання кого? що?). 4. Рід. 5. Число. 6. Особа (1, 2, 3). 7. Спосіб (дійсний, умовний, наказовий). 8. Дієвідміна (визначається у 3-й особі множини: закінчення – уть, – ють мають дієслова І дієвідміни; – ать, – ять – II). 9. Час (у дійсному способі). 10. Синтаксична роль у реченні (присудок, зрідка – інші члени речення) | Слово відчиняє нам двері до краси світу, до радощів життя (І. Вихванець). 1. Відчиняти. 2. Недоконаний. 3. Перехідне. 4. С. р. 5. Однина. 6. 3-тя особа. 7. Дійсний. 8. І дієвідміна. 9. Теперішній. 10. Присудок |
103. І. Усно перекажіть текст. Чи є “козацькі села” у вашій місцевості? Розкажіть про них.
СТАРЕ КОЗАЦЬКЕ СЕЛО
Спасівка була старим селом. Вказували на це старі, зеленим мохом порослі стріхи, утоптані вулиці, стара церковця і чималий цвинтар з дерев’яними, почорнілими від старості, похиленими хрестами. Спасівчани жили тут, начебто у якійсь фортеці. Походячи з козацького роду, вони розуміли вагу небезпеки і були настільки обережними, що на кожну ніч ставили по черзі сторожів коло обох воріт.
До того ще вони умовлялись із сусідніми селами, щоб у кожному були напоготові бочки зі смолою, які на випадок ворожого набігу треба було запалити, аби тим способом повідомляти інших про небезпеку.
Такий лад завів у селі старий досвідчений січовик, котрий прийшов сюди з першими поселенцями (За А. Чайковським).
ІІ. З другого абзацу випишіть дієслова. Зробіть морфологічний розбір виписаних дієслів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...