Україна і світове господарство

Україна і світове господарство – сукупність світових економічних зв’язків України та інших країн світу, необхідних Україні для подолання наслідків глибокої економічної кризи, стабільного і швидкого розвитку продуктивних сил і зростання на цій основі життєвого рівня населення. У минулому Україна мала економічні зв’язки з 123 країнами світу, але основні рішення щодо розвитку цих зв’язків ухвалювалися в Москві. Те саме стосувалося зовнішньоекономічної діяльності її підприємств. В 2000 Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції

майже з 190 країнами світу. Входженню України як рівноправного партнера у світове господарство перешкоджають такі фактори: 1) низька конкурентоспроможність її продукції на світових ринках; навіть ті товари, на які є попит на зовнішніх ринках, не повністю відповідають міжнародним стандартам; 2) переважання в експорті України паливно-сировинної групи – її частка 2000 перевищувала 68% і разом з товарами народного споживання становила 86% ; 3) низька частка машин, обладнання, об’єктів інтелектуальної власності (патентів, ліцензій, ноу-хау) в експорті: 1997 вона становила менше 10%; 2003 р. – 10,1%, тоді як частка цієї продукції
в імпорті становила 15,1%; 4) незначна частка в експорті товарів, які виробляються відповідно до договорів про міжнародну спеціалізацію та кооперування виробництва; 5) значна частка бартерних операцій у зовнішньоекономічній діяльності та всередині країни: якщо 1992 вона становила до 13%, то 1996 – 75%, з часом значно зменшилась. Високий рівень бартеризації зовнішньої торгівлі зумовлений зняттям обмежень на квотування й ліцензування, порушенням закону грошового обігу та ін. Характерно й те, що бартерна торгівля поширювалася навіть на високоліквідні товари, які раніше реалізувалися переважно за валюту; 6) проблеми зі стабілізацією законодавства, науковим обгрунтуванням політики зовнішньоекономічної діяльності та ін. Для поліпшення зовнішньої торгівлі Україні варто обмежити ввезення продукції чорної металургії, поліпшити якість металу, домогтися міжнародних сертифікатів на свою продукцію тощо. Слід визначити пріоритетні напрями розвитку експорту, переорієнтуватися на виробництво наукомісткої продукції, ресурсоощадних технологій у сфері верстатобудування, літакобудування, у ракетно-космічній техніці, створення надтвердих матеріалів. Доречним буде істотне розширення виробництва імпортозамінної продукції: кормо – і картоплезбиральних комбайнів, тролейбусів, автобусів, холодильників, автомобілів та ін. Водночас, експортуючи переважно товари паливно-енергетичної групи, треба поліпшити обробку сировини (титану, рідкоземельних елементів, будівельних матеріалів, граніту, урану), сільськогосподарської продукції. Так, порівняно з високорозвиненими країнами, в Україні переробляється лише 50% сільськогосподарської сировини. Не варто поспішати з лібералізацією експортно-імпортних відносин, поки не буде поліпшено конкурентоспроможність товарів. Навіть у США понад 35% товарів захищені не тарифними бар’єрами. Слід заохочувати іноземних інвесторів. Так, обсяг прямих інвестицій в Україну на початку 2004 становив лише 0,7 млрд дол., тоді як у Польщу – понад 30 млрд дол. Найважливішою умовою цього є стабільність законодавства. (Україна, за оцінкою міжнародних експертів, за надійністю інвестиційного клімату посідає 39-те місце у світі.) Важливо налагодити надійний митний контроль. У розвинених країнах держава бере на себе облік і всебічно контролює експорт та імпорт товарів. В Австрії, зокрема, державі відомі адреси кожного постачальника, ціни його товарів, обсяг, виробництво. Цей процес контролюють податкові та банківські установи. Активна політика захисту вітчизняного товаровиробника, істотного послаблення доларизації української економіки теж сприятимуть входженню України до світового господарства. Один із шляхів заохочення іноземних інвесторів і формування міжнародних економічних відносин – створення спільних підприємств. У 2002 в Україні їх налічувалося понад 12 тис., проте більшість займалася посередницькою діяльністю. На початку 2006 Україні було надано статус країни з ринковою економікою, що створило передумови для вступу у СОТ, а в недалекому майбутньому – прийняття її асоційованим членом ЄС, що загалом відкриває кращі перспективи для її входження у світовий глобалізаційний простір.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...



WordPress › Error

There has been a critical error on your website.

Learn more about debugging in WordPress.