Унія



Політологічний словник

Унія (лат. unio – єдність, об’єднання) – 1) об’єднання, союз держав; персональна (особиста) У. – під владою одного монарха; реальна У. – на основі договору або одностороннього акта сильнішої держави; 2) У. церковна – об’єднання православної і католицької церков на основі визнання католицької догматики і збереження православної обрядовості. Історичними прикладами У. особистої є польсько-литовська (1368 – 1669 рр.), англо-гонноверська(1714 – 1890 рр.). Унія реальна крім об’єднання держав під владою єдиного глави держави передбачає також наявність спеціальних органів влади та управління. Історичними прикладами У. реальної є шведсько-норвезька (1814 – 1905 рр.), австро-угорська (1867 – 1918 рр.), датсько-ірландська (1918 – 1944 рр.).

Шляхтун П. П. Парламентаризм: Словник-довідник. – К., 2003; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Даниленко В. Ф. Современный политологический словарь. – М., 2000.

М. Головатий


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Синтаксична роль означення.
Ви зараз читаєте: Унія