УПАКУВАННЯ МЕДУ, ВОСКУ Й ВОЩИНИ

Related posts:

1. ТАРА ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ МЕДУ ТАРА ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ МЕДУ – має важливе значення. Для зберігання медів потрібно вибирати сухе, гігроскопічне приміщення, що не має сторонніх запахів. Відносна вологість повітря повинна бути близько 60 %, але не вище 80 % . У сирому приміщенні навіть зрілий мед швидко закисне. Оптимальна температура в приміщенні повинна бути від 0 до 5 °С, максимум […]...
2. ЗБЕРІГАННЯ МЕДУ ЗБЕРІГАННЯ МЕДУ. Мед при дотриманні умов зберігання не втрачає свої цінні якості протягом тривалого часу. Для 3. м. треба вибирати сухе, гігроскопічне приміщення, що не має сторонніх запахів. Відносна вологість повітря повинна бути близько 60 %, але не вище за 80 %. У сирому приміщенні навіть зрілий мед швидко закисає. Оптимальна температура в приміщенні повинна […]...
3. СІРИЙ НАЛІТ НА ВОСКУ СІРИЙ НАЛІТ НА ВОСКУ – являє собою закристалізовану речовину, що не розчиняється у воді й винному спирті, але розчиняється в бензині, скипидарі й ін. гідрофобних розчинниках. Віск, вкритий С. н., втрачає товарний вигляд. С. н. – це, очевидно, солі неграничних жирних кислот, які згодом викристалізовуються на поверхню. Цей наліт легко видаляється рукою, отже, температура його […]...
4. ПИТОМА ВАГА ВОСКУ ПИТОМА ВАГА ВОСКУ. П. в. натурального воску при температурі 15 °С коливається від 0,956 до 0,970. При підвищенні температури на кожний градус він зменшується на 0,0008. Якщо ж П. в. воску зазначена при температурі 20 °С, її переводять у питому вагу при 15 °С, додаючи число 0,0008 х 5 = 0,004. Білий і твердий бджолиний […]...
5. ВИТОПЛЮВАННЯ ВОСКУ ВИТОПЛЮВАННЯ ВОСКУ – процес одержання воску із суші, з восковмісної сировини тільки нагріванням без пресування. Пристрої, за допомогою яких добувають віск, називаються воскотопками. При В. в. добувається лише та частина воску, що знаходиться у вільному стані, не зв’язана з невосковими частками сушників. Тому при витоплюванні одержують віск найвищої якості. В. в. виробляється двома способами: – […]...
6. РОЗЧИННИКИ ВОСКУ РОЗЧИННИКИ ВОСКУ – речовини, у яких розчиняється бджолиний віск: скипидар, хлороформ, бензин, сірководень, сірчаний ефір й ін. У холодному етиловому спирті, бензолі й ін. розчинниках віск розчиняється частково....
7. СОРТИ ВОСКУ СОРТИ ВОСКУ. Віск буває різним за кольором і якістю. Це залежить від сировини, з якої він добувається, способів переробки, устаткування тощо. Для того щоб чітко уявляти собі, з яких причин може знижуватися якість воску й зменшуватися його вихід, необхідно вивчити його хімічний склад і властивості. Залежно від способу переробки бджолиний віск ділиться на.4 групи: 1. […]...
8. ФАСУВАННЯ МЕДУ ФАСУВАННЯ МЕДУ – розлив і впакування меду в дрібну тару. Зазвичай мед розливають у скляні банки й герметично закривають бляшаними кришками. Найкраще це зробити до кристалізації меду. Мед можна також залити в глиняний керамічний посуд і липівки. Якщо мед сильно закристалізувався, можна розрізати його на невеликі шматки (200-500 г) і загорнути в пергаментний папір або […]...
9. БАК ДЛЯ РОЗПАЛЮВАННЯ ВОСКУ БАК ДЛЯ РОЗПАЛЮВАННЯ ВОСКУ – використовують для розчинення в ньому воскосировини перед переробкою воску. Найчастіше пасічники використовують невеликі баки або каструлі. Ніколи не можна розтоплювати віск в оцинкованому посуді. Найкращі матеріали для воскопереробної апаратури: алюміній, дерево, емальований посуд та іржостійка сталь. Посуд із цих матеріалів зберігає якості воску, що переробляється в ньому. Алюмінієвий посуд найбільш […]...
10. КОРОБКА ДЛЯ РОЗЛИВУ ВОСКУ КОРОБКА ДЛЯ РОЗЛИВУ ВОСКУ – виготовляється з матеріалів, що не вступають у взаємодію з жирними кислотами, наявними у воску. Справа в тому, що вільні жирні кислоти, які містяться у воску, легко розчиняють більшість металів, утворюючи при цьому різнозабарвлені солі, що змінюють колір воску та знижують його якість. Від контакту з нічим не захищеним залізом віск […]...
11. КОЛІР ВОСКУ КОЛІР ВОСКУ – залежить від сировини, з якої він добувається, способів переробки, устаткування тощо. За кольором і якістю віск буває різним. Високосортний віск повинен бути білого, ясно-жовтого, ясно-коричневого або ясно-сірого кольору й мати приємний медяний запах. Ясно-жовтий віск, що має, наприклад, не медяний запах, а різко відмінний від нього запах прополісу, вважається несортовим. Буває несортовий […]...
12. ВИРОБНИЦТВО ШТУЧНОЇ ВОЩИНИ ВИРОБНИЦТВО ШТУЧНОЇ ВОЩИНИ. Сьогодні для гнізда й магазина виготовляють штучну вощину з бджолиними чарунками. Чарунка повинна мати абсолютно однакові відстані (від 5,3 до 5,45 мм) між кожною парою паралельних боків. Вощина з чарунками більше за 5,45 мм — неякісна. Бджоли на неякісній вощині, яка легко витягається, відбудовують багато трутневих чарунок. Розмір однієї чарунки вимірюють лінійкою. […]...
13. БДЖОЛИНИЙ ВІСК БДЖОЛИНИЙ ВІСК – дорогий продукт, що не піддається псуванню в будь-яких кліматичних умовах, але при зберіганні й транспортуванні необхідно запобігти його втраті. Вологість і температура повітря практично не впливають на вагу і якість воску. Він не знищується восковою міллю й не псується цвілевими грибами. Але якщо тара, у яку впакований бджолиний віск, містить личинки молі, […]...
14. ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВОСКУ ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВОСКУ – близько 15 хімічно самостійних сполук. Будучи об’єднаними в три групи, вони утримуються у воску в наступній кількості (%): – вільні жирні кислоти 13,5-15,0 – складні ефіри 70,4-74,7 – граничні вуглеводні 12,5-15,5 До складу воску також входять у невеликих кількостях барвники й ефірні олії, що обумовлюють його колір і запах. Вільні жирні […]...
15. ВІСК-КАПАНЕЦЬ ВІСК-КАПАНЕЦЬ – належить до найвищих сортів бджолиного воску. За способами добування й обробки мед буває: відцентровий, стільниковий, або секційний, самоплив, битий, або м’ятий, лазневий і т. п. Лазневий – витікає під впливом високих температур, при цьому разом із медом частково плавиться й стікає віск (капанець). Раніше цю процедуру*проводили в російських лазнях, звідки й походить назва […]...
16. ТРАНСПОРТУВАННЯ МЕДУ ТРАНСПОРТУВАННЯ МЕДУ – можуть бути проведені як на невеликі, так і на далекі відстані. Для Т. м. на далекі відстані зазвичай використовують бідони або каністри ємністю 25 кг. У бочках рекомендується перевозити вже закристалізований мед. Щоб уникнути витікання меду, металеві обручі слід закріпити 2-3 цвяхами. Пробку, після наповнення бочки, забивають наглухо. Транспорт, у якому передбачається […]...
17. ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВОСКУ ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВОСКУ – визначення якості воску на колір, запах і смак. Колір воску є головною ознакою якості: чим він світліший, тим вища якість. Крім кольору, звертають увагу на ступінь забруднення воску, однорідність його забарвлення на зламі. Високоякісний ясно-жовтий віск пахне медом, якщо ж він має прополісний запах, його не можна вважати високоякісним. Для переробки […]...
18. ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ МЕДУ ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ МЕДУ – визначається здатністю меду усмоктувати з повітря вологу й утримувати її. Вона тісно пов’язана з водністю меду. Наприклад, виноградний цукор не має Г. властивостей, а плодовий цукор – дуже гігроскопічний Якщо мед, водність якого складає 17,4 %, помістити у вологе (60 %) приміщення, то він не змінить своєї водності, а зберігатиметься в такому […]...
19. ВІДСТОЮВАННЯ МЕДУ ВІДСТОЮВАННЯ МЕДУ – необхідне, тому що бджолиний мед може містити в собі як природні, так і сторонні домішки. В. м. – процес очищення меду від сторонніх домішок (див. Обробка меду). Природні домішки не рекомендується забирати, тому що мед при цьому втратить найважливіші складові частини (ферменти, пилок тощо). До природних домішок належать: частки воску, зерна пилку, […]...
20. АНАЛІЗ ВОСКУ АНАЛІЗ ВОСКУ – проводять для визначення його якості, установлюють сорт, хімічний склад, виявляють різні домішки. У бджолиному воску неприпустима наявність не тільки механічних домішок, але й домішок мінерального, рослинного або тваринного походження (парафін, церезин, стеарин, смола тощо). Якість воску встановлюється органолептичним дослідженням або нескладним хімічним чи фізичним аналізом. Будь-яка перевірка воску грунтується на показниках його […]...
21. ВАЛОВИЙ ЗБІР ВОСКУ ВАЛОВИЙ ЗБІР ВОСКУ – кількість воску, виділена бджолами протягом одного сезону. В. з. в. може бути у вигляді Відбудованих стільників, обрізків стільників, воскової печатки (забруса). Склавши восковий баланс, обчислюють різницю між весняними й осінніми запасами воску, це і є показником В. з. в....
22. ПРИРОДНІ ВТРАТИ МЕДУ ПРИРОДНІ ВТРАТИ МЕДУ – втрати меду під час зберігання, через прилипання до тари, висихання, під час транспортування та продажу. Вага меду може коливатися, тому що може відбуватися не тільки втрата, але й збільшення його ваги, оскільки він досить гігроскопічний. У період зберігання меду в спеціальних приміщеннях можлива втрата його ваги в літній період у межах […]...
23. ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ – загальна кількість меду, зібрана за один сезон. Сюди входить кількість меду, зібраного у вуликах, і кількість меду, залишеного бджолам як кормовий запас на період зимівлі....
24. ТОВАРНИЙ ВІСК ТОВАРНИЙ ВІСК – частина отриманої продукції воску, що не використовуватиметься на пасіці. До Т. в. належить віск, який є в стільниках, що продаються разом із бджолами. Щоб забезпечити бджіл стільниками, потрібно забезпечити кожну сім’ю не менш 2,5 кг воску. Віск, який переробляється на штучну вощину, не вважається товарним....
25. КОЛОЇДИ МЕДУ КОЛОЇДИ МЕДУ – складні його речовини, що не розчиняються у воді й перебувають у вільному стані. До складу меду входять білки й ферменти. Здебільшого колоїди квіткового меду несуть позитивний заряд, а падевого – негативний. К. м. мають певний колір і мутність. У темних медах міститься близько 0,8 % колоїдних речовин, у світлих – 0,2 % […]...
26. ШТУЧНИЙ ВІСК ШТУЧНИЙ ВІСК – сурогат бджолиного воску, що виготовляють для технічних потреб і використовують при виготовленні взуттєвого крему, лижної мазі, мастики тощо. Ш. в. складається зазвичай з 20-40 % бджолиного воску в суміші з парафіном, церезином і технічним воском (див. Мінеральний віск)....
27. ОБРОБКА МЕДУ ОБРОБКА МЕДУ – проводиться на пасіках і заготівельних підприємствах. На пасіках обробка меду включає розпечатування стільників, відкачування з них меду, фільтрування, тобто очищення меду від сторонніх домішок, і дозрівання меду, якщо був відкачаний незрілий мед. Найпростіша фільтрація проводиться за допомогою сита, що затримує відносно великі домішки. Для очищення меду від великих сторонніх домішок застосовують найпростішу […]...
28. ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ – визначається кількістю мінеральних речовин у 100 г меду після спалювання й виражається у відсотках. До складу золи меду входить безліч хімічних елементів – калій, кальцій, залізо, фосфор, марганець, магній, йод, алюміній, натрій тощо. Квітковий мед має зольність 0,14 %, у падевому вона може варіюватися від 0,14 до 0,28 %, у деяких випадках […]...
29. КУПАЖУВАННЯ МЕДУ КУПАЖУВАННЯ МЕДУ – змішування одного сорту меду з іншим, котрий має сильніший запах і темне забарвлення. Наприклад, свіжий знітовий мед водянисто-прозорий, із ніжним смаком і майже без запаху. При кристалізації білосніжний. Знітовий мед рекомендується купажувати з іншими сортами меду, наприклад із квітковим, котрий має різко-гострий смак. Змішавши ці два сорти, можна одержати саме той смак […]...
30. КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ – кількість тепла, виділювана при згорянні 1 кг меду. У 100 г меду міститься близько 330 ккал, або 1300 Дж. Головними складовими меду є вуглеводи, що в процесі переробки організмом виділяють тепло. Кількість вуглеводів у меді коливається від 65 до 80 %. В організмі людини вони окисляються, у результаті чого утворюються вуглекислий газ […]...
31. ТЕХНІЧНИЙ ВІСК ТЕХНІЧНИЙ ВІСК – являє собою сплав церезину, парафіну й жирів нафтового масла. Церезину додають близько 5 % від загальної маси для підвищення температури плавлення й твердості, основну ж масу становлять парафін і нафтове масло. Нафтове масло надає Т. в. м’якості, у сильну спеку він розм’якшується настільки, що стає майже пастоподібним. За кольором зазвичай не відрізняється […]...
32. ЗРІЛІСТЬ МЕДУ ЗРІЛІСТЬ МЕДУ – дозрілий мед бджоли печатають восковими кришечками. Мед з таких рамок виходить першокласним, а віск – найкращої якості. Одержувати зрілий мед можна тільки від сильних і продуктивних сімей і за наявності на пасіці достатньої кількості запасних стільників на кожну бджолосім’ю. Дозріванням меду називається процес переробки бджолами нектару або паді в мед. Це дуже […]...
33. НАГРІВАННЯ МЕДУ НАГРІВАННЯ МЕДУ – проводиться у виняткових випадках, тому що після підігрівання він втрачає частину своїх корисних якостей. При кип’ятінні меду відбувається розкладання цукрів, що містяться в ньому, з виділенням води й утворенням карамеланів. Карамелізований мед набуває неприємного запаху і смаку, змінює колір (темнішає). При вапняній реакції карамелізований мед утворює каламуть. Цей мед не можна згодовувати […]...
34. РОСЛИННИЙ ВІСК РОСЛИННИЙ ВІСК – віск, що виділяється деякими рослинами. Відомі такі види Р. в.: японський, карнаубський, торф’яний, монтан-віск і пальмовий. Вони відрізняються один від одного хімічними й фізичними властивостями. Японський віск містить гліцерин, за хімічним складом належить не до воску, а до жирів, а за фізичними властивостями наближений до воскоподібних речовин, до яких його й зараховують. […]...
35. ВІДБІР МЕДУ ВІДБІР МЕДУ – витягання медяних стільників із вуликів і розташування їх в ізольованому приміщенні. Відбирають тільки зрілий мед, незрілий містить багато води й у період зберігання закисає. Відбирати з вуликів медяні рамки треба наприкінці дня, коли припиниться літання бджіл, щоб не викликати на пасіці злодійства. Знявши кришку й верхнє утеплення вулика, відкривають край стелі на […]...
36. ПИТОМА ВАГА МЕДУ ПИТОМА ВАГА МЕДУ – вага 1 см3 меду в грамах. П. в. меду залежить від температури й кількості води в меді. Чим вища його температура і вміст у ньому води, тим нижча його П. в. Найпростіший зі способів визначення П. в. меду, що не потребує наявності хімічних лабораторій і може бути застосовний на дрібних заготівельних […]...
37. ФІЛЬТРАЦІЯ МЕДУ ФІЛЬТРАЦІЯ МЕДУ – очищення меду від сторонніх домішок за допомогою різних фільтрів. Первинне очищення меду полягає в його проціджуванні через ситечко, коли він надходить із медогонки в медовідстійник або іншу тару. У процесі роботи ситечко може засмітитися, тому в приміщенні потрібно обов’язково мати запасне, щоб вчасно замінити перше. При очищенні через дуже дрібні ситечка мед […]...
38. ВОДНІСТЬ МЕДУ ВОДНІСТЬ МЕДУ – відсоток вмісту води в меді залежить від часу медозбору, вологості місцевості, погоди тощо. У суху, пекучу погоду, природно, В. низька, у дощову, відповідно, підвищена. Мед, у якому міститься більше ніж 20 % води, вважається незрілим. Наприклад, В. квіткового меду приблизно дорівнює 18 %, а падевого – на 0,5-1,5 % менше, що пояснюється […]...
39. ДОЗРІВАННЯ МЕДУ ДОЗРІВАННЯ МЕДУ – так називається досить складний процес переробки бджолами нектару або паді на мед. У зібраних бджолами нектарі й паді міститься до 92 % води. У меді – близько 20 %. Насамперед бджоли з корму видаляють надлишок вологи. Основна частина вологи з нектару передається ректальними залозами бджіл у пряму кишку ще під час польоту. […]...
40. ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ – визначення фахівцем якості меду на колір, запах і смак. При О. д. звертають увагу на колір меду. Забарвлення його різноманітне, багате відтінками. Мед буває від прозорого й світлого до темно-коричневого й навіть майже чорного. На колір впливають порода бджіл, якість стільників, спосіб добування. Колір меду залежить насамперед від рослин, з яких […]...