УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНЕ



Соціологія короткий енциклопедичний словник

УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНЕ – свідомий, сист., організований вплив на суспільство з метою впорядкування, вдосконалення його структури й діяльності, збереження цілісності. У. с., таким чином, виступає як процес, який забезпечує стійкість розвитку сусп. системи, її рівновагу, гарантію, запобігання потрясінням і катаклізмам.

У. с. має справу з проблемами і процесами, що безпосередньо пов’язані з інтересами і потребами як окремих людей, так і малих і великих соціальних груп. Це означає, що лише за

умови, коли з’ясовано якісну характеристику соціального організму, виявлені закони його функціонування і розвитку, встановлено, що слід розуміти під умовами його існування і специфікою відносин, які складаються між ним і середовищем, – відкриваються перспективи пояснити, за рахунок яких сил конкретне суспільство забезпечує свою цілісність, життєздатність і саморозвиток і яке значення в цьому забезпеченні відіграють механізми управління.

Виходячи з потреб суспільства, суб’єкт У. с. визначає, по-перше, шляхи розвитку суспільства у заданому напрямі, тобто виробляє цілі. По-друге, він здійснює теорет.

і практ. забезпечення способів досягнення наміченого результату, організації, координації діяльності людей, узгодження її за допомогою відповідних дій. Для збереження своєї цілісності суспільство створює необхідні для цього механізми. Першим таким механізмом стала держава з притаманними їй атрибутами влади. У суспільстві регулююча підсистема – це суб’єкт управління, а регульована підсистема – об’єкт управління. Тому У. с. тут набуває вигляду впливу суб’єкта на об’єкт заради досягнення мети. У. с., крім того, постає як специфічна соціальна діяльність, спрямована на розвиток соціальної системи в цілому, на регулювання взаємодії всіх її компонентів. У такому широкому розумінні об’єктом цієї діяльності виступає система сусп. відношень, а не окремі процеси: екон., енергетичні, екол. та ін.

Головним завданням У. с. є забезпечення збалансованого функціонування та розвитку соціального організму.

Зміст поняття У. с. може мати більш вузьке тлумачення. В такому випадку ми визначаємо специфіку управління соціальними групами, а також відносинами в різних людських спільнотах, вивчаємо особливості регулювання міжособистісних стосунків, напр., у трудовому колективі, простежуємо процес формування потреб, інтересів, мотивів діяльності і поведінки людей та ін. У. с., таким чином, це не просто управлінський вплив, здійснюваний на грунті необхідної інформації, а насамперед діяльність, спрямована на регулювання сусп. процесів.

Однак усе сусп. життя не можна зробити повністю соціально регульованим. Поряд із свідомим У. с. у суспільстві завжди було стихійне управління, або, іншими словами, стихійні регулятори сусп. процесів. Стихійне управління – це ті процеси, які виникають спонтанно, поза свідомою управлінською діяльністю людей і які впливають на хід і результати цілеспрямованих людських дій. Люди не можуть відвернути стихійного розвитку подій, але в змозі пристосуватись до нього. Стихійне управління не слід розглядати як щось негативне. Деякі види стихійного регулювання (напр., ринок) мають величезний самоорганізуючий потенціал. У соціально й економічно розвинутих державах межі стихійного регулювання, однак, постійно звужуються. Пізнаючи напрями, в яких розгортаються ті чи інші процеси під впливом стихійних регуляторів, люди намагаються досягти своєї мети за допомогою важелів свідомого управління, значення яких дуже вагоме.

Таким чином, управління, виконуючи функцію узгодження, забезпечуючи взаємозв’язок і взаємодію між різними частинами єдиного цілого, значною мірою визначає результативність спільних дій, породжує нову продуктивну силу, яка суттєво відрізняється від простої арифметичної суми її складових, – силу системності, єдності дій.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Квантові генератори та їх застосування.
Ви зараз читаєте: УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНЕ