Управлінська культура

Related posts:

1. Культура державного управління Державне управління Культура державного управління. Комплексне поняття універсального характеру, що відображає конкретні форми взаємодії людей та організацій у процесі здійснення владно-управлінських відносин, які виявляються в різноманітних ситуаціях. Основними елементами К. д. у. є метод і стиль державно-управлінської діяльності. Вона проявляється через комплекс уявлень про систему цінностей і цілі державного управління, у ставленні політиків та державних […]...
2. Державно-управлінська інформація Державне управління Державно-управлінська інформація. Частина соціальної інформації, яка виділяють з її загального масиву за критерієм використання в державно-управлінських відносинах. Містить дані щодо розвитку політичної, економічної, соціальної, гуманітарної та екологічної ситуації в країні, динаміки державно-управлінських процесів. Джерелами, що породжують Д.-у. і., є: норми законодавчих й інших актів; керівні настанови та доручення вищестоящих державних органів; факти, що […]...
3. Управлінські технології Державне управління Управлінські технології. Сукупність методів і процесів управління, а також науковий опис способів управлінської діяльності, у тому числі управлінських рішень для досягнення цілей організації. У. т. розвиваються шляхом типізації управлінських ситуацій, виділення найхарактерніших процедур і операцій. Можна класифікувати У. т. за основними управлінськими функціями, а саме: технології планування, організації, мотивації, контролю, комунікації, прийняття рішень. […]...
4. Управлінська структура Управлінська структура – сукупність окремих підрозділів організації (підприємства, компанії та ін.), відповідних органів управління ними і комплекс взаємозв’язків між суб’єктами управління окремими підрозділами. У межах У. с. виділяють органи управління безпосередніми виробничими процесами (окремими підрозділами, цехами, бригадами) й органи загального управління організації та її управлінських ланок (підрозділів, цехів та ін.). Гранична кількість об’єктів, якими можна […]...
5. Основні напрями державно-управлінської діяльності Державне управління Основні напрями державно-управлінської діяльності. Визначені основні шляхи розвитку державно-управлінської діяльності. Серед таких напрямів можна виокремити: 1) державне будівництво (державотворення), яке охоплює: визначення і правове закріплення форми державного правління; політичного режиму; державно-територіального устрою; основних цілей і функцій держави, їх пріоритетності; розподілу повноважень між гілками та вищими органами державної влади; стратегії розвитку держави; структури органів […]...
6. ГРУПА ЕКСПЕРТНА (УПРАВЛІНСЬКА) Соціологія короткий енциклопедичний словник ГРУПА ЕКСПЕРТНА (УПРАВЛІНСЬКА) – офіційно організований колектив фахівців – управлінців, створений для дослідження чітко сформульованої проблеми і вироблення рекомендацій для прийняття управлінських рішень відповідними органами влади різних рівнів. Склад управлінської групи визначається характером і структурою проблеми і має міждисциплінарний характер (спеціалісти з різних галузей управлінської діяльності). Вона часто має тимчасовий характер, […]...
7. Прийняття рішень в державному управлінні Державне управління Прийняття рішень в державному управлінні. Результат діяльності суб’єктів державного управління, спрямованої на вирішення певних проблем державного рівня, які, в свою чергу, асоціюються з відповідними управлінськими ситуаціями. На ситуаційний характер рішень вказує й усталене їх визначення як вибору однієї з альтернатив. Саме виявлення таких ситуацій, їх аналіз (діагностування), формування обмежень та критеріїв для оцінки […]...
8. Функції державного Державне управління Функції державного. Реальні, силові, цілеспрямовані, організуючі та регулюючі впливи на певне явище, відношення чи стан (стан Ф. д. у. відображає зміст та характер управлінського впливу). Під Ф. д. у. слід розуміти види управлінських впливів держави, специфіка яких визначається предметом, змістом та способом перетворення об’єктів управління або його власних управлінських компонентів. Ф. д. у. […]...
9. Стиль державного управління Державне управління Стиль державного управління. Система засобів, форм і методів повсякденного функціонування посадових осіб та органів державної влади й місцевого самоврядування, заснована на відповідних принципах, що забезпечують раціональне й демократичне ведення управлінських справ. Відмінність С. д. у. від стилю роботи в інших сферах суспільства полягає, передусім, у наступному: соціальна активність посадових осіб і відповідних органів […]...
10. Врахування людського фактора в державно-управлінській діяльності Державне управління Врахування людського фактора в державно-управлінській діяльності. Людський фактор є центральним у процесах державного управління. Ефективна державно-управлінська діяльність можлива тільки внаслідок позитивного, відданого та енергійного ставлення працівників до справи. Професіоналізм (відповідна професійна підготовка, постійна обізнаність зі станом справ, великий досвід у відповідній сфері управління), активність, ініціативність та працьовитість – це далеко не повний перелік […]...
11. Ієрархія рішень Державне управління Ієрархія рішень. у державному управлінні Система рішень в ієрархічній структурі державного управління. В останній можливі різні тенденції зв’язків та потоків рішень. Перша з них відображає рух потоку рішень знизу вгору тобто прийняття рішень на верхньому рівні на підставі рішень нижчих рівнів (наприклад, при формуванні державних програм). Така тенденція характерна для рішень, що потребують […]...
12. Наука державного управління Державне управління Наука державного управління. Самостійний напрям науки управління, об’єктом дослідження якого є державне управління як певний вид діяльності. Держава відрізняється від інших організацій вирішенням більш масштабних і різноманітних загальносуспільних проблем, монопольним правом регулювання правових відносин, суверенітетом, унікальністю, а також наявністю специфічного апарату влади, який діє в дуже зримому і політизованому середовищі, що безпосередньо впливає […]...
13. Аналіз політики Державне управління Аналіз політики. Кваліфіковане застосування інтелекту до вирішення суспільних проблем, осмислення політики, яке спирається на багатогалузеву основу, що охоплює як природничі, так і суспільні науки. Спочатку цей методологічний підхід виник як узагальнений інструментарій формування та обгрунтування програмно-цільових рішень, але на сьогодні фахівці під ним розуміють усю сукупність сучасних методів обгрунтування державно-управлінських рішень. За визначенням […]...
14. Джерела вдосконалення державного управління Державне управління Джерела вдосконалення державного управління. Будь-який чинник, що призводить до вдосконалення державного управління. До джерел і ресурсів, здатних удосконалити державне управління, належать такі: територіальний чинник, пов’язаний з раціональним розподілом державної влади і державного управління на території держави; соціальний чинник, що передбачає орієнтацію державного управління на інтереси всіх класів, соціальних Прошарків, професійних груп, національних і […]...
15. Державно-управлінські впливи Державне управління Державно-управлінські впливи. Суспільна потреба, інтерес і мета в управлінні, які усвідомлені суб’єктом державного управління, юридично і нормативно визначені та практично здійснюються в його рішеннях і діях. Ці впливи дуже різноманітні за своєю природою, направленістю, термінами та ступенем впливу на суспільство, наприклад, ідеї, концепції, технологічні послідовності Дій, інші засоби реалізації управлінських рішень. Д.-у. в. […]...
16. Управлінська праця Управлінська праця – різновид розумової праці з організації скоординованої діяльності трудового колективу, виконання основних функцій управління. Предметом У. п. є інформація (про стан та властивості об’єкта управління, комерційна – про рівень витрат на виробництво продукції, в т. ч. у конкурентів, про насиченість ринку тощо), засобами праці – різні види техніки, передусім обчислювальної, а результатом – […]...
17. Типове та унікальне в державному управлінні Державне управління Типове та унікальне в державному управлінні. Типове – це загальна якість безлічі елементів державного управління, в кожному з яких може бути представлене в різних кількісних параметрах. Урахування об’єктивних обмежень орієнтує на те, що може бути типовим у державному управлінні. Такі обмеження створюються: по-перше, обсягом і характером життєдіяльності людей, яка набуває суспільно значущого, публічного […]...
18. Системні складові державного управління Державне управління Системні складові державного управління як виду діяльності. До таких складових належать: цілі (місія, ієрархія цілей держави, стратегія розвитку держави, державна політика); функціональна структура (сукупність певних органів державної влади з їх функціями та завданнями); сукупність процесів (зміна стану держави, її розвиток, управління, комунікація, дослідження на державному рівні); засоби (державно-управлінські технології, наука державного управління, державна […]...
19. Категорії державного управління Державне управління Категорії державного управління. Поняття, що відображають найбільш загальні і фундаментальні властивості, відношення та зв’язки у державному управлінні як сфері діяльності та галузі науки. К. д. у. мають об’єктивний характер, їх зміст відображає суспільні відносини в соціальному управлінні, що існують незалежно від волі та свідомості суб’єктів управління. Вони мають історичний характер, оскільки розроблялися протягом […]...
20. Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
21. Державно-владні повноваження Державне управління Державно-владні повноваження. Компетенція державних органів щодо здійснення правотворчої, правозастосовної й правоохоронної діяльності і практично реалізуються у відповідних владно-управлінських рішеннях, які закріплюються в юридично обов’язкових нормативних і розпорядчих правових актах, що видаються державними органами від імені держави, а також знаходять своє відображення в конкретних діях і заходах на виконання цих рішень. Державні органи здійснюють […]...
22. Форми державно-управлінської діяльності Державне управління Форми державно-управлінської діяльності. Зовнішні, постійні й типізовані вияви практичної активності державних органів щодо формування й реалізації управлінських цілей і функцій та забезпечення їх власної життєдіяльності. Основними Ф. д.-у. д. є: правова, за допомогою якої Управлінські рішення і дії набувають характеру встановлення та застосування правових норм, і організаційна, яка охоплює різноманітні дії, спрямовані на […]...
23. Зворотний зв’язок у системі державного управління Державне управління Зворотний зв’язок у системі державного управління&nbsp. Вилив результатів функціонування системи державного управління на характер цього функціонування. У системі державного видається можливим управління виділити два типи зворотних зв’язків: об’єктні і суб’єктні. Об’єктні зворотні зв’язки відображають рівень, глибину, адекватність сприйняття об’єктами управління управлінських впливів суб’єкта державного управління. Відсутність або неповнота змістовних і правдивих об’єктних зворотних […]...
24. Ризик у державному управлінні Державне управління Ризик у державному управлінні. Невизначеність, пов’язана з можливістю виникнення в ході реалізації державного управління несприятливих ситуацій та наслідків, яка проявляється у неповноті або неточності інформації, а також у пов’язаних із цим витратах і результатах. Основними факторами ризику є: нестабільність законодавства; нестабільність економічної й соціальної ситуації; невизначеність політичної ситуації; неповний обсяг або неточність наданої […]...
25. Стратегічне планування в державному управлінні Державне управління Стратегічне планування в державному управлінні. Планування цілей розвитку держави, що передбачає пошук оптимального набору траєкторій її руху, зорієнтованих на досягнення певних довгострокових цілей в умовах реальних ресурсних обмежень. Таке планування є одним із найважливіших завдань державно-управлінської діяльності. Воно охоплює концептуалізацію політик, програм і проектів, нормативно-правове, організаційне і координаційно-планове проектування і передбачає досягнення їх […]...
26. Напрями вдосконалення державного управління Державне управління Напрями вдосконалення державного управління. Визначені шляхи вдосконалення державного управління. Серед них: поліпшення державного і зміцнення взаємодій між керівниками й управління керованими компонентами системи державного управління, що передбачає Вдосконалення головним чином “дерева цілей” і функціональної структури державного управління; безперервний розвиток суспільної сутності державного управління за допомогою демократизації, розширення участі громадян у його процесах, становлення […]...
27. Методи управління Методи управління – способи та засоби досягнення поставлених управлінських цілей, що визначають якісну сторону управління. Державне управління як особливий вид державної діяльності використовує різні методи, серед яких розрізняють методи організації і методи діяльності органів управління. Методи діяльності поділяються на загальні, що використовуються при виконанні всіх або основних функцій управління на всіх найважливіших стадіях управлінського процесу, […]...
28. КУЛЬТУРА УПРАВЛІННЯ Культурологічний словник КУЛЬТУРА УПРАВЛІННЯ – 1) Сукупність вимог до зовнішньої сторони процесу управління і до особистих властивостей керівника, зумовлених нормами і принципами моралі, етики, естетики і права. 2) Характеристика якісної сторони управлінської діяльності суб’єкта управління....
29. Зв’язки з громадськістю Державне управління Зв’язки з громадськістю. Цілеспрямована взаємодія структур державного апарату в системі державного управління (органів, організацій і установ) з громадянами і суспільними інститутами, яку можна визначити як інформаційно-комунікативну функцію публічної влади й управління, що реалізується ними і дозволяє оцінювати ставлення різних кіл громадськості до тих чи інших рішень і дій; ідентифікувати політику, що проголошується; співвідносити […]...
30. Регламент органу державного управління Державне управління Регламент органу державного управління. Документ, який встановлює порядок організації та регулює організаційно-процедурні питання діяльності певного органу державного управління. Здебільшого, він містить сукупність норм, настанов і правил, які регулюють організацію роботи; порядок проведення сесій, з’їздів, конференцій, нарад, зборів, процедуру виборів членів керівних органів, порядок внесення та обговорення питань порядку денного, а також вироблення і […]...
31. Наука управління Наука управління – збірне поняття, що охоплює систему загальної теорії соціального управління і конкретних управлінських наук. Н. у. використовує різноманітні методи дослідження – соціологічні, математичні, моделювання та ін., відображаючи специфіку конкретній управлінських наук. Сукупність цих наук забезпечу”! вивчення управління як цілісного і складного суспільного явища....
32. Менеджмент антикризовий Менеджмент антикризовий – управління кризовими ситуаціями у різних складових економічної системи (підсистемах, елементах, їх взаємозв’язках, а також сферах і галузях економіки) з метою їх вирішення або послаблення. Розрізняють кризи на глобальному, регіональному та національному рівнях з наступною градацією кожного з них. Так, кризи, спричинені процесами глобалізації, потребують відповідних міжнародних механізмів запобігання, послаблення, регулювання та управління […]...
33. Адміністративна юрисдикція Адміністративна юрисдикція – специфічний вид правоохоронної діяльності, яка здійснюється органами державного управління та іншими компетентними органами і полягає у розгляді справ про адміністративні правопорушення і винесенні рішень у цих справах у встановлених законом порядку і формах. Правова природа А. ю. визначається тим, що, з одного боку, вона є складовою частиною виконавчо-розпорядчої діяльності органів державного управління, […]...
34. Принципи державного управління Державне управління Принципи державного управління. Проти закономірностей, відношення або взаємозв’язки суспільно-політичного характеру й інших груп елементів державного управління, висловлені у вигляді певного наукового положення, що застосовується в теоретичній і практичній діяльності людей у сфері державного управління. Як правило, це фундаментальні, науково обгрунтовані, а в деяких випадках і законодавчо закріплені положення, відповідно до яких будується і […]...
35. Стадії управлінської діяльності Стадії управлінської діяльності – відносно самостійні й логічно пов’язані між собою послідовні етапи управлінської діяльності, що передбачають застосування відповідних форм і методів. С. у. д. є: 1) збирання, систематизація певної сукупності інформації, її аналіз та оцінка на цій основі управлінської ситуації; 2) прогнозування і вибір альтернативних варіантів дій щодо збереження і зміни стану управлінської ситуації, […]...
36. Елементи адміністративної діяльності Державне управління Елементи адміністративної діяльності. Складові частини системи адміністративної діяльності. До основних з таких елементів можна віднести: планування (вибір підходів і зазначення засобів для досягнення поставленої мсти діяльності); організацію (створення формальної структури підпорядкованості, на підставі якої розподіляється робота між підрозділами, визначається й координується їх діяльність); управління персоналом (добір і підготовку кадрів, роботу з особистим складом, […]...
37. УПРАВЛІНСЬКЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник УПРАВЛІНСЬКЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ – різновид професійної діяльності у сфері управління, яка полягає у наданні кваліфікованої допомоги управлінському суб’єкту (керівництву) з метою вдосконалення системи і технології управління. Воно охоплює діагностику, тобто виявлення актуальних проблем даної оргсистеми та визначення шляхів їх вирішення. У процесі консультування працівникам управління пропонуються науково виважені засоби аналізу та пошуку […]...
38. Теорія державного управління Державне управління Теорія державного управління. Система узагальненого достовірного знання про становлення і розвиток державного управління. Її об’єктом є багатоаспектна управлінська діяльність системи та окремих органів державної влади і місцевого самоврядування. Предметом Т. д. у. є як загальносвітові, універсальні закономірності і форми державного управління, так і суто національні, самобутні для тієї або іншої країни. В умовах […]...
39. Методи ухвалення управлінських рішень Методи ухвалення управлінських рішень – сукупність етапів (стадій) підготовки управлінських рішень і способів їх ухвалення з метою ефективного управління виробничою діяльністю підприємства, передусім персоналу підприємства, фірми, компанії. Процес ухвалення управлінського рішення можна згрупувати у три основні стадії: підготовка рішення, його схвалення та реалізація. На першій стадії здійснюють пошук і накопичення достовірної інформації, її обробку, аналізують […]...
40. Бюрократія Державне управління Бюрократія. Позначення адміністративних і технічних аспектів організації, що забезпечують прийняття і виконання рішень. Існує кілька підходів до визначення бюрократії. Залежно від оцінки ролі бюрократії в суспільстві вона розглядається: або як складна, ієрархічно побудована структура організації, що дозволяє підвищити ефективність управлінської діяльності, або як апарат державних органів влади, або як специфічна форма політичної чи […]...