УРОЧИЩЕ

Related posts:

1. КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) – 1) поєднання прир. компонентів, які становлять ієрархічну драбину геогр. утворів, – від фації до геогр. оболонки; 2) синонім геосистеми; 3) синонім ландшафту-2; 4) прир. частина ландшафту (ін. його складовою частиною є антроп. утвір)....
2. ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА – частина Світового океану, що відрізняється за кількістю сонячної енергії, яка надходить, т-рою води, формуванням поверхневих і глибинних течій, балансом випаровування та опадів, силою й постійністю вітрів, солоністю води, характером рослинності, тваринного світу тощо. Конфігурація геогр. зон дна океану відрізняється від таких зон на поверхні. Поняття 3. о. […]...
3. ЛАНДШАФТ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ – 1) заг. вигляд місцевості; 2) картина, яка відображає природу (пейзаж); 3) (г е о г р.) прир. геогр. комплекс, однорідна за умовами розвитку прир. система, основна категорія територіального поділу геогр. оболонки, тобто заг. поняття для будь-яких типологічних та регіональних геогр. одиниць, аналогічне поняттям рельєф або клімат. У Л. всі […]...
4. МІСЦЕВІСТЬ Екологія – охорона природи МІСЦЕВІСТЬ – 1) найбільша морф, частина ландшафту (1, 2)- група урочищ, що утворює окремі великі форми рельєфу (долини, вододіли, гір. цирки тощо) або ділянки ландшафту з різним співвідношенням площ однотипних урочищ (напр., борових та болотних у тайзі). М. у цьому розумінні – таксон прир.-терит. поділу: прир. комплекс, влаштований складніше, ніж урочище, […]...
5. ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у т. ч. форми природокористування, особливостями прир. середовища та геогр. положенням місцевості, розглядає геогр. середовище як головну, визначальну силу розвитку людського суспільства. Як і вульгарний географізм, Д. г. не прийнятний. Однак […]...
6. УРОЧИЩЕ ЗАПОВІДНЕ Екологія – охорона природи УРОЧИЩЕ ЗАПОВІДНЕ – природоохоронний об’єкт (гай, озеро, ділянка долини чи узбережжя та ін.), що займає проміжне становище між заповідниками та пам’ятками природи....
7. ТИП ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ТИП ЛАНДШАФТУ – вища таксономічна одиниця типологічної класифікації ландшафтів, яка об’єднує всі подібні за генезисом, морф, структурою, фіз.-геогр. процесами ландшафти (напр., пустинні ландшафти)....
8. ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ – геогр. ландшафт, цілеспрямовано змінений госп. діяльністю людини, має доцільну для людського сусп. структуру та функц. властивості. Л. к. за значенням близький до ландшафту антроп....
9. ПРИРОДНІ БАГАТСТВА Екологія – охорона природи ПРИРОДНІ БАГАТСТВА – у широкому розумінні – блага природи, що служать потребам людини, у вузькому розумінні – сукупність природних ресурсів як джерел матер. виробництва....
10. ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА – сукупність дисциплін, що вивчають геогр. оболонку Землі (геоморфологія, кліматологія, гідрологія суходолу, океанологія тощо), заг. та регіональні особливості геогр. середовища (заг. землезнавство, ландшафтознавство тощо)....
11. ГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ – система природничих (фіз.-геогр.) і сусп. (екон. і соц.-геогр.) наук, що вивчають геогр. оболонку Землі, і соц. виробничо-територіальні комплекси та їхні компоненти. Розрізняють природничі, або фіз.-геогр. науки (фіз. географія, геоморфологія, кліматологія, гляціологія, гідрологія, геокріологія, географія грунтів, біогеографія), та сусп.-геогр. науки (екон. географія, географія окремих галузей нар. госп-ва, географія населення, політ, […]...
12. МАЛЬОВНИЧІСТЬ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи МАЛЬОВНИЧІСТЬ ЛАНДШАФТУ – суб’єктивна оцінка естетичних властивостей (комфортності та інформативності) ландшафту. Оцінюється, як правило, в балах....
13. ЄМНІСТЬ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ ЛАНДШАФТУ – кількісно виражена здатність ландшафту задовольняти конкретні потреби людини; напр.,рекреаційна Є. л....
14. ДИНАМІКА ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЛАНДШАФТУ – зміни ландшафту в часі, спричинені в основному змінами стану окремих компонентів, що утворюють середовище....
15. ОРГАНІЗМ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМ – у широкому розумінні живий О. – будь-яка біол. система або цілісна біокосна система, що складається із взаємозалежних елементів, взаємозв’язки яких та особливості будови детерміновані їхнім функціонуванням як єдиного цілого. В такому розумінні поняття О. включає не лише особини (індивіди), а й колонії (організми колоніальні), популяції, біогеоценози тощо. Більшість О. […]...
16. ГЕОЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕОЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ – співвідношення штучно створеного культ, ландшафту та існуючого до цього прир. ландшафту з енерг. показниками обміну речовини включно....
17. ДЕГРАДАЦІЯ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ЛАНДШАФТУ – поступове прир. або антроп. погіршення, спрощення, зниження госп. та естетичного потенціалу ландшафту аж до перетворення його на пустище....
18. ОПТИМІЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ – система заходів, спрямованих на збільшення продуктивності, флористичного й фауністичного багатства, естетичності ландшафту. Напр., перетворення прир. лісу на лісопарк....
19. АРЕАЛ РЕЛІКТОВИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ РЕЛІКТОВИЙ – ареал виду, чужорідного сучасним геогр. умовам місцевості. Як правило, має невеликі розміри....
20. ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ – комплекс чинників-1, джерелом чи регулятором ступеня інтенсивності якого є геогр. положення місця впливу, геогр. оболонка....
21. ФЛОРА МІСЦЕВА Екологія – охорона природи ФЛОРА МІСЦЕВА – флора порівняно невеликої ділянки суходолу чи акваторії. Розрізняють Ф. м. гір. хребта, озера, адмін. району, обл., фіз.-геогр. підрозділу низького рівня (місцевості, району), заповідника, населеного пункту тощо....
22. ОЦІНКА ЛАНДШАФТУ РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЛАНДШАФТУ РЕКРЕАЦІЙНА – визначення заг. переваги певного ландшафту для відпочинку виходячи з його естетичної привабливості, оптимальності для здоров’я людини, прир. комфортності та доступності для різних груп населення....
23. ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ – геогр. ландшафт, створений внаслідок цілеспрямованої діяльності людини. Л. а. змінений настільки, що іноді відбувається мимовільна зміна прир. ландшафту, заміна екол. компонентів. Л. а. займає майже половину площі суходолу планети. На відміну від прир. ландшафтів, де прир. процеси саморегулюються, розвиток Л. а. контролюється людиною....
24. ПУСТЕЛЯ Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ – 1) територія з дуже посушливим (з фіз. та/або фізіол. сухістю) континентальним кліматом, дуже розрідженою рослинністю та часто з сильно засоленими грунтами; 2) зональний тип ландшафту із збіднілими фітоценозами, що сформувалися в умовах недостатньої вологи (суха, аридна П.) або тепла (холодна П.); розрізняють континентальні П. – Гобі, Такла-Макан та ін., […]...
25. ЗАКОН ПЕРІОДИЧНОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ЗОНАЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ЗАКОН ПЕРІОДИЧНОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ЗОНАЛЬНОСТІ (А. А. ГРИГОР’ЄВА – М. І. БУДИКО) – зі зміною фіз.-геогр. поясів аналогічні ландшафтні зони та деякі їхні заг. властивості періодично повторюються. Встановлена законом періодичність виявляється в тому, що величини індексу сухості змінюються в різних зонах від 0 до 4-5, тричі між полюсами та екватором вони наближаються […]...
26. ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА – одна з основних закономірностей просторової диференціації геогр. оболонки Землі. Виявляється у певній послідовній зміні фіз.-геогр. поясів і фіз.- геогр. зон, що зумовлено переважно характером розподілу сонячної енергії за широтою та нерівномірністю зволоження. Значний вплив на 3. г. мають також розміщення материків та океанів, характер рельєфу. Розрізняють 3. г. […]...
27. ГЕОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ГЕОСИСТЕМА – особлива матер. система, сукупність взаємозумовлених прир. компонентів, взаємозв’язаних за розташуванням геогр. об’єктів, які розвиваються як єдине ціле (від фації до геогр. ландшафтної оболонки Землі)....
28. МАСКЕГ Екологія – охорона природи МАСКЕГ – сфагнове болото з низьким лісом (іноді – взагалі болото в широкому розумінні) у Пн. Америці....
29. ГАММА-РІЗНОМАНІТТЯ Екологія – охорона природи ГАММА-РІЗНОМАНІТТЯ – показник різноманіття рослинності ландшафту, що об’єднує альфа – та бета – різноманіття. Найпростіший показник Г.-р. – конкретна флора в межах одного ландшафту....
30. СОРТ Екологія – охорона природи СОРТ – 1) рід товару (сировини або готової продукції), що має певні якісні ознаки; 2) різновид культивованої рослини; 3) у широкому розумінні – розряд, якість, якісний різновид....
31. КЛІМАТ Екологія – охорона природи КЛІМАТ – статистично багаторічний режим погоди, який визначається широтою місцевості, висотою її над рівнем моря, віддаленістю місцевості від океану, рельєфом суходолу, характером підстилаючої поверхні, антроп. впливом та ін. чинниками. Існує кілька класифікацій К.: за геогр. зонами (К. тайги, К. тропічних пустель тощо), за зв’язком атмосфери з поверхнею землі (К. приземного шару […]...
32. ПІДВИД Екологія – охорона природи ПІДВИД – 1) організмів – геогр. раса, геогр. популяція – частина виду, що в процесі еволюції набула під впливом клімат, або інших чинників середовища стійких особливостей, які відрізняють їх від сусідніх частин виду (особини різних П. можуть схрещуватися в природі); 2) грунтів – таксономічна відмінність у грунт, покриві. П. грунтів розрізняють […]...
33. ВИДИ ВІКАРУЮЧІ Екологія – охорона природи ВИДИ ВІКАРУЮЧІ – систематично близькі, біол. подібні види, що заміщують один одного геогр. і мають суміжні ареали (геогр. вікаріат) або існують у межах одного ареалу, але в різних екол. умовах – на різних субстратах, у різних угрупованнях тощо (екол. вікаріат)....
34. РЕКРЕАЦІЙНА ОЦІНКА ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи РЕКРЕАЦІЙНА ОЦІНКА ЛАНДШАФТУ – див. Оцінка ландшафту рекреаційна....
35. ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА, геоекологія, ландшафтна екологія – розділ екології, що грунтується на застосуванні екол. законів до геогр. процесів....
36. ОРГАНІЗМИ БОРЕАЛЬНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ БОРЕАЛЬНІ – в широкому розумінні це організми, що живуть у помірному поясі (бореальному). Сукупність рослинних угруповань, напр. тайги, складає рослинність, яка вирізняється відносною бідністю видового складу, зумовленого впливом зледеніння....
37. ЕНДЕМІК(И) Екологія – охорона природи ЕНДЕМІК(И), ендем (и), вид ендемічний – види, роди, родини або ін. таксони тварин і рослин, поширення яких часто обмежене відносно невеликою геогр. ділянкою. Е. – специф. складова частина флори чи фауни. Розвитку ендемізму сприяли геогр. ізоляція, клімат та едафічні умови, біотичні чинники (паразитизм, конкуренція тощо). Найчастіше Е. трапляються на о-вах океанічного […]...
38. АТЛАС Екологія – охорона природи АТЛАС – систематизований збірник геогр. чи істор. карт, зображень тварин, рослин, малюнків, таблиць тощо....
39. ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ – найбільша таксономічна одиниця районування, що складається з ряду геогр. зон, близьких за тепловим балансом. Розрізняють: арктичний, антарктичний, субарктичний, субантарктичний, пн. і пд. помірні, пн. і пд. субтропічні, пн. і пд. тропічні, пн. і пд. субекваторіальний та екваторіальний П. ф.-г. У прир.-істор. та екол. розумінні прир. пояс, або П. […]...
40. УРБАНІЗАЦІЯ ПРИРОДНОГО ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи УРБАНІЗАЦІЯ ПРИРОДНОГО ЛАНДШАФТУ – перетворення природних ландшафтів у штучні, антропогенні під впливом міської забудови. Урбанізований ландшафт – один із найбільш перетворених, оскільки значна частина території міст вкрита асфальтом, бетоном, бруківкою, зайнята будівлями, транспортними магістралями тощо....