Урок 7. Поняття про органічні та неорганічні речовини



Урок 7. Поняття про органічні та неорганічні речовини

Мета: дати поняття про органічні та неорганічні речовини; формувати вміння орієнтуватися в елементарних термінах хімічної науки; визначати та класифікувати речовину за їх будовою або складом; аналізувати й систематизувати значний обсяг інформації, розвивати навички самостійної та групової роботи, виховувати самостійність та відповідальність.

Тип уроку: формування нових знань та їх узагальнення.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної

діяльності

Чи знаєте ви, що…

1. У 1860 році було відомо понад 60 хімічних елементів, а на сьогоднішній день відкрито більше 114 елементів?

2. В організмі людини близько 70 хімічних елементів у складі простих і складних речовин, найбільша масова частка в нашому організмі – кисню, вуглецю, азоту, кальцію?

3. Для виготовлення однієї лампочки накалювання потрібно використати 7 різних металів (залізо, вольфрам, свинець, цинк, Ni, Sn, Sb)?

4. Вуглець називають царем “живої” природи, а кремній – царем “неживої природи”?

Учитель наголошує на важливості систематизації великого обсягу знань.

Поки

алхіміки знали лише кілька десятків хімічних речовин, їм було легко запам’ятовувати їхні властивості й особливості поводження. Але коли число речовин перевищило кілька сотень, а потім і тисяч, хіміки замислилися над тим, як їх класифікувати – поділити на класи подібних за характером хімічних “персон”.

Втім, і алхіміки виявляли бажання навести лад у списку хімічних реактивів. Вони теж виділяли серед речовин “масла”, “землі”, “парфуми” (спирти), “горілки”, “стекла”… Так, сульфатну кислоту називали “купоросним маслом”, хлорну – “духом солей”. Залізний купорос був відомий під назвою “зеленого скла” (“вітріола”). Правда, алхімічні терміни часом збігалися для речовин, зовсім різних за складом. Наприклад, назва “магнезія біла” стосувалася карбонату магнію, а “магнезія чорна” – діоксиду марганцю. Іноді, навпаки, та сама речовина могла фігурувати під різними назвами. Оцтова кислота була відома як “кисла вологість” й “деревна кислота”, а нітратна – як “міцна горілка”, “селітряна димчаста горілка” й “кислота, що світиться червоним гасом”…

За розробку системи класифікації й номенклатури хімічних речовин вперше (а це розпочалося 1787 р.) взялася четвірка французьких учених: Антуан – Лоран Лавуазьє (1743-1794), Клод-Луї Бертолле (1748-1822), Луї-Бернар Гітон де Морво (1737-1816) й Антуан Фуркруа (1755-1809).

Понад двісті років тому вони прийняли рішення “розкласти по поличках” всі хімічні знання. Це завдання було б не під силу одній людині, навіть досить визначній і талановитій. Але чотири видатних учені виявилися спроможними класифікувати речовини.

Адже за справу узялися блискучо обізнані й енергійні люди. Фуркруа й Гитон де Морво були не тільки хіміками, але й видатними державними діячами, Бертолле був відомим лікарем й аптекарем, навіть служив лейбмедиком при дворі герцога Орлеанського. А Лавуазьє здобув визнання і як хімік, і як юрист, і як фінансист.

Яка властивість у речовин найголовніша? Запах, кольори, смак? Здатність розчинятися чи випаровуватися? Придатність до споживання у їжу або застосовність їх як ліки? Мабуть, жодний із цих варіантів.

Хімія вивчає хімічні реакції між речовинами, тож є сенс вибрати якусь речовину-еталон (зразок), з якою по черзі взаємодіятимуть всі інші. З часом ми подивимося, що із цього вийде. У тій хімічній класифікації, якою ми користуємося, речовин-еталонів відразу дві, і ми добре їх знаємо. Це вода й кисень.

ІІІ. Вивчення нового материалу

1. Звучать доповіді учнів, які готували індивідуальні випереджальні завдання (див. додаток).

Під час доповіді на дошці складається схема:

Урок 7. Поняття про органічні та неорганічні речовини

2. Після цього доповідають представники домашніх груп за темами:

¦ “новини з кухні”;

¦ “Швидка допомога в побуті”;

¦ “За дверима ванної кімнати”;

¦ “наша сумка небезпечна і складна”;

¦ “Солянка з подіуму краси”.

3. Використовуючи текст підручника (або роздавальний матеріал), учні складають таблицю.

Назва тіла

Уміст речовин

Неорганічні

Органічні

IV. Закріплення знань

У класі формується кілька команд для проведення експериментального туру. Командам пропонується розділити суміші:

¦ крейди й цукру;

¦ води та спирту;

¦ олії та води;

¦ мідних та залізних ошурок та ін.

V. Домашнє завдання

Підготуватися до підсумкового уроку.

Урок 8. Підсумковий. (Проводиться на розсуд учителя)


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Синтаксичний розбір простого ускладненого речення приклад.
Ви зараз читаєте: Урок 7. Поняття про органічні та неорганічні речовини