Урок розвитку мовлення. Правопис закінчень іменників у множині. Контрольна робота: аудіювання. Г. Вієру “Найкращі квіти”. (Вправи 141-146)
Тема. Правопис закінчень іменників у множині. Контрольна робота: аудіювання. Г. Вієру “Найкращі квіти”. (Вправи 141 – 146).
Мета. Ознайомити учнів з відмінюванням іменників у множині: удосконалювати вміння і навички правопису відмінкових закінчень іменників; розвивати мислення дітей, уміння узагальнювати: виховувати бережне ставлення до природи.
Обладнання: мовний матеріал, малюнки звірів і птахів (до вправи 144), малюнок білки.
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
– Прочитайте прислів’я.
– Поясніть правопис закінчень іменників удвох прислів’ях (на вибір).
III. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Робота в групах (або за варіантами).
Завдання 1.
Впізнати прислів’я за двома словами.
Записати складені прислів’я.
Завдання 2.
Записати прислів’я і визначити відмінки іменників.
Перша група
Посієш – пожнеш. Годує – марнує.
Згадай йому про роботу, а у нього голова болить. Щастя людини в праці.
Друга група
Труда – плода. Калачі – печі.
Без охоти нема роботи. Під лежачий камінь вода не тече.
Третя
Не одежа, а діла. Діло – сміло.
Людина славна своєю працею. Без роботи день роком стає.
– Пригадайте, як змінюються іменники. (За числами і відмінками.)
2. Гра “Ти – мені, я – тобі” (в парах).
Один учень називає іменник в однині, а інший називає форму множини і навпаки.
3. Повідомлення теми і завдань уроку.
– Сьогодні всі наші вправи будуть спрямовані на те, щоб ви навчилися відмінювати іменники у множині і виробляти навички правопису відмінкових закінчень іменників у множині.
IV. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Робота із загадками.
– Ось, малята, дуже просто,
Склав я загадку легку:
Круть направо – прошу в гості,
Круть наліво – на замку.
Є відгадка – не мовчи,
А кажи, що це… (ключі).
– Два тікає, два доганяє,
А один одного не дожене. (Колеса)
– Два брати через гору живуть,
А ніколи один до одного в гості не ходять. (Очі)
– Один “плід” ми їли.
Вчотирьох за стіл сідали,
Ледве-ледве подолали,
Півгодини смакували,
Розстебнули пояски,
Ще й залишились скибки.
Щоб не було дивини – скажи: їли… (кавуни).
– У якому числі вжито іменники-відгадки?
2. Поетична хвилинка (вправа 141).
– Прочитайте вірш, з’ясуйте значення невідомих слів.
– Доберіть до вірша заголовок.
– Які іменник вжито в однині, а які – в множині?
– Іменники, вжиті в однині, поставте у форму множини.
3. Спостереження за мовним матеріалом (вправа 142).
А) Розгляд таблиць відмінювання іменників у множині.
Б) Бесіда за матеріалом вправи.
– Як побудована таблиця?
– Порівняйте відмінкові закінчення іменників, що належать до різних груп відмінювання. Який висновок можна зробити?
– У яких відмінках закінчення іменників збігаються?
– Про що це свідчить?
– В одному чи в різних відмінках стоїть іменник дівчина в цих реченнях?
– На подвір’ї школи ми побачили дівчат.
– Біля дівчат стояли хлопчики і розмовляли з ними.
– Як ми розрізняємо родовий і знахідний відмінки іменників жіночого роду на – а (-я) у множині?
– А як розрізняємо іменники, що означають назви неістот, у називному і знахідному відмінках множини? Наприклад: Гаї шумлять. Ми проїжджали повз зелені гаї. (Форми іменників-назв неістот можна розрізняти за їх роллю в реченні.)
Фізкультхвилинка.
4. Творче списування (вправа 143).
– Прочитайте текст, з’ясуйте значення невідомих слів.
– Спишіть текст, змінивши форму однини виділених іменників і пов’язаних із ними слів на форму множини.
– Визначте у кожному реченні граматичну основу і підкресліть її.
5. Визначення особливостей форм іменників у родовому відмінку множини (за вправою 144).
Використовуються малюнки звірів і птахів.
А) Опрацювання правила (с. 75) як висновку попередньої вправи.
Б) “Обмін думками” (завдання 3).
– Розкажіть про свої враження від побаченого у зоопарку. Вживайте у розповіді іменники у родовому відмінку множини.
6. Тренувальна вправа (вправа 145).
– Спишіть текст, поставивши іменники в потрібному відмінку.
– Визначте відмінки виділених іменників. Доведіть правильність вибору.
7. Рубрика “Слово про слово”.
При? хисток – притулок, схованка.
V. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
1. Вправи для самостійної роботи (робочий зошит).
2. Творчий диктант.
– Запишіть речення, змінюючи в іменниках форму однини на форму множини та ставлячи їх у відповідний відмінок.
Скарбничка білки
В одному зі своїх (гніздо) білка робить склад. Тут вона запасає лісові (горішок, шишка).
Любить білочка ласувати й (грибочок). Вона збирає (маслюк та підберезник), насаджує їх на (гілка) і сушить. Взимку білка стрибатиме по (гілка дерево) та буде (грибочок) їсти.
– Визначте відмінки іменників у множині.
3. Вправа “Відгадай, провідміняй” (усно).
– Відгадайте загадки, а слова-відгадки провідміняйте.
– Червоні, солодкі, пахучі, ростуть низько,
До землі близько. (Суниці)
– Дві зірки весь світ бачать. (Очі)
– Що це? Що це? – всі кричать. –
Білі мухи он летять. (Сніжинки)
– Всі в блакитнім піджаку, в рожевій сорочці.
В нас зимою у садку гуляють, як гості. (Снігурі)
4. Робота з прислів’ями.
– Поясніть зміст кожного прислів’я.
Батьківщину бережи від ворог… . Більше діла, менше сл… . Щастя дає друз…, нещастя їх вивіряє. Шануй своїх батьк… . Нема ріки без берег…, героя – без народу.
– Спишіть. Замість крапок допишіть закінчення.
– Визначте число, рід, відмінок цих іменників.
5. Перевірка аудіативних умінь.
Найкращі квіти
Завтра в мами день народження. Дмитро хоче подарувати їй щонайкращі квіти. Але хто знає, які з них найкращі?
– Піду-но я до бджілки, – сам собі сказав Дмитро, – адже вона всі квіти знає.
Прокинувся він рано-раненько, щоб застати бджілку вдома. А вона вже сиділа на квіточці рум’янку перед своєю хатою і вмивалася крапелькою роси.
– Ходімо шукати найкращі квіти!
Бджілка підвела очі й сердито глянула на нього. Не дуже їй сподобалося оте “ходімо”. Чому “ходімо”, а не “прошу, будь-ласка”?
Дмитро подумав, що бджілка не хоче брати його з собою, й додав: – Квіти для моєї мами!
– Гаразд! Ходімо зі мною, – коротко відповіла бджілка, бо вона звикла більше робити діло, а не балакати.
У полі бджілка сіла на велику, пишну блакитну квітку.
Дмитро сказав: – Оце найкраща квітка?
– Не знаю. Зараз побачимо, – відповіла йому бджілка, пірнаючи у чашечку квітки. Але одразу ж виринула назад: – Це не найкраща!
І вони обоє рушили далі. Дорогою їм трапилось кілька жовтих квіток. Бджілка знову пірнула всередину однієї, затрималася там трохи довше. Коли вона з’явилася, її вусики були запорошені жовтим пилком.
– Оця квітка гарна! – сказала бджілка.
– Гарна?- здивувався Дмитро. – Але ж та, голуба, була пишніша! І більша! Краса не зовні, – пояснила йому бджілка, – а всередині.
І вона пірнула в іншу квітку, таку саму жовту й таку саму маленьку.
– У цих квітках багато меду, – сказала бджілка. – Тому вони й гарні. Дмитро лизнув квітку. Вона була солодка, як мед. Хлопчик зірвав кілька жовтих квіточок, далі інших – теж гарних, на які йому вказала бджілка. Потім водила його бджілка вздовж і впоперек по діброві, всіяній квітами.
“У мене вже ноги підкошуються від утоми, – думав Дмитро. – Зате я несу мамі найкращі квіти”.
Наступного дня Дмитро простягнув мамі букет квітів і багато-багато разів поцілував її в очі, в чоло, у щоки. Радісна мама й собі цілувала його в очі, в чоло, в шоки.
– Ти приніс мені найкращі квіти, синку!
– Звідки ж ти знаєш, мамо, що вони найкращі?
– Вони найкращі, бо ти сам трудився, збирав і ніс їх здалеку, з поля.
У школі Дмитро розказав дітям, що медунка та інші польові квіти, які він зібрав для мами, – найкращі в світі. (350 слів)
Григоре Вієру
Тестові завдання
1. До якого свята готувався Дмитро?
А) До Дня матері; в) до свята весни;
Б) до дня народження своєї мами; г) до Івана Купала.
2. Що він хотів подарувати мамі?
А) Книгу; в) сувенір;
Б) найкращі квіти; г) мандрівку в гори.
3. У кого хлопчик попросив поради?
А) У батька; в) у бджілки;
Б) у дерев; г) у бабусі.
4. Які квіти бджілка вважала найкращими?
А) Пишні; в) ті, в яких багато меду;
Б) великі; г) лугові.
5. Де шукав Дмитро квіти для мами?
А) У магазині; в) у полі, діброві;
Б) на ринку; г) у вазі.
6. Чому мама сказала, що син приніс їй найкращі квіти?
А) Бо вони дорогі; в) бо син збирав їх власноруч;
Б) бо вони розкішні; г) бо їх багато.
Інформація для вчителя
Аудіювання
(слухання і розуміння прослуханого)
Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально у 4 класі у кінні кожного семестру.
Перевіряються вміння:
– розуміти фактичний зміст;
– причиново-наслідкові зв’язки;
– основну думку висловлювання, образний вислів.
Для перевірки використовується незнайомий текст художнього стилю і запитання з варіантами відповідей.
Обсяги текстів у 4-му класі – 320-400 слів.
У 4-му класі пропонується 6 запитань з чотирма варіантами відповідей на кожне.
Оцінювання. У 4-му класі за кожну правильну відповідь на запитання учень одержує 2 бали (Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 28 січня 2014 р. № 1/9 – 74. Інструктивно-методичні матеріали щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів).
VI. Підсумок уроку.
Питання-жарт.
– Як правильно: у рибів нема зубів чи у риб нема зуб?
VII. Повідомлення домашньою завдання з попереднім інструктажем.
С. 75 – правило, с. 76 – вправа 146.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...