УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 9. ОСНОВИ РИТОРИКИ. ПІДГОТОВКА ПРОМОВИ



ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ

Урок № 18

УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 9. ОСНОВИ РИТОРИКИ. ПІДГОТОВКА ПРОМОВИ

Мета: ознайомити учнів з промовою як жанром публічного виступу, її видами й етапами підготовки, вчити розуміти залежність мовленнєвої поведінки людини від

Сприйняття картини світу за допомогою мовних одиниць, удосконалювати вміння й навички аналізувати мовленнєву ситуацію, умови спілкування, поведінку учасників спілкування, володіти голосом, правильною

артикуляцією, невербальними засобами з метою реалізації цілей спілкування й активізації уваги слухачів, правильно вибирати місце для виступу, відстань до слухачів; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, критичне мислення; виховувати у школярів за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу інтелігентність і порядність.

Обладнання: схема-опора, таблиця, роздавальні матеріали, картки з афоризмами, пам’ятка.

Внутрішньо-предметні зв’язки: синтаксис (текст), лексикологія (терміни).

Міжпредметні зв’язки: література, історія, географія.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих

умінь.

Вид уроку: урок – риторичний практикум.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Мотиваційно-організаційний момент

Ознайомлення із темою, метою і завданнями уроку

Два – чотири – усі разом

– Об’єднайтесь у пари. Як ви розумієте афоризми? Які поради в них висловлені? Сформулюйте за афоризмами тему й мету уроку. За крилатим висловом Дж. Мілля складіть невелике усне висловлювання.

1. Нічого немає легшого, як відрізнити людину, яка добре відчуває, але погано говорить, від тієї, яка добре говорить і нічого не відчуває (Д. Дідро). 2. Говори з переконанням – слова і вплив на слухачів прийдуть самі собою (Й. В. Гете). 3. Джерело красномовства у серці (Дж. Мілль). 4. Гонористість — найбільша перешкода істинному красномовству (К. Гільті). 5. Перш ніж почнеш говорити, дай час дозріти думці під твоїм язиком (Піфагор).

Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів учнів

Риторична розминка

– Вправи на розвиток голосу, дикції, дихання.

Бліцопитування

1. Продовжте визначення: “Риторика – це наука…”

2. Доберіть до слова “риторика” синоніми.

3. Яку державу по праву називають батьківщиною риторики?

4. Який приблизний вік цієї науки?

5. Що значить “бути оратором”?

II. Процесуально-діяльнісний етап

Риторичний підручник

Залежно від змісту, призначення, форми чи способу виголошення публічний виступ поділяють на такі жанри, як промова, бесіда, доповідь, лекція, репортаж.

Промова – це публічний виступ, метою якого є висвітлення певної інформації та вплив на волю, почуття, розум слухачів логічною стрункістю тексту, емоційною насиченістю та аргументованістю мовця.

УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 9. ОСНОВИ РИТОРИКИ. ПІДГОТОВКА ПРОМОВИ

Промові як жанру публіцистичного стилю властиві такі ознаки:

– активне вживання суспільно-політичної, економічної, юридичної, культурно-освітньої лексики;

– наявність емоційно забарвлених слів, фігур, тропів, фразеологічних зворотів;

– використання окличних речень і риторичних запитань;

– широке використання речень із звертаннями, вставними та вставленими конструкціями;

– повтори;

– емоційний тон викладу.

Щоб ваш виступ був переконливим, його бажано побудувати за всіма правилами риторичної науки. Сьогодні в ораторській діяльності виділяють три основних етапи: докомунікативний, комунікативний і посткомунікативний.

Робота з таблицею

– Розгляньте таблицю, визначте зміст роботи на кожному етапі підготовки промови.

Докомунікативний

Комунікативний

Посткомунікативний

1. Визначення теми і мети виступу

Проголошення промови

Аналіз промови

2. Оцінювання аудиторії (віковий склад, освітній рівень, соціальний статус) й обстановки

Відповіді на запитання, ведення полеміки

3. Добір матеріалу (виписки, цитати)

4. Систематизація матеріалу (план, тези, тематичні слова), створення тексту (вибір мовних засобів)

5. Репетиція (обмірковування стилю поведінки та зовнішнього вигляду)

Робота з текстом

– Прочитайте. Підготуйте тези статті.

Готуючись до виступу, необхідно точно визначити тему і мету його, дібрати відповідний цікавий заголовок, дізнатися про склад, кількість, вік, фах слухачів, рівень їхньої обізнаності з темою. Тема має відповідати таким вимогам;

– бути цікавою для промовця і добре йому знайомою;

– відповідати віковим та професійним особливостям аудиторії, враховувати рівень освіченості слухачів;

– бути актуальною і корисною (матеріал має бути доступним для розуміння);

– містити проблемні, дискусійні питання.

У процесі вибору теми і визначення мети відомий ритор П. Сопер радить ораторам для контролю ставити перед собою такі запитання:

– Чи дійсно ця тема цікавить мене і може викликати у мене інтерес?

– Чи достатньо я знаю з цієї теми і чи можу заручитися достатніми даними?

– Чи зможу я укластися у відведений час?

– Якщо я хочу переконати, то чи впевнений щиро сам?

– Чи будуть відповідати моя тема і мета рівневі знань, інтересам і планам слухачів?

Мета, якої промовець хоче досягти, має бути чітко визначена: поінформувати, переконати, надихнути, закликати до дії; розважити аудиторію, розширити світогляд слухачів, зацікавити проблемою, захистити певну ідею, виховувати, спрямовуючи до життя за загальнолюдськими моральними принципами.

Добираючи заголовок виступу, слід подбати про те, щоб він був чітким, ясним, стислим, бажано без незнайомих або малознайомих іншомовних слів.

Після цього найголовніше – дібрати матеріал, що стосується обраної теми, осмислити його, вилучити зайве, впорядкувати, логічно вибудувати, виділивши композиційні частини, відшліфувати стиль, запам’ятати текст виступу і на завершення спочатку подумки, а потім і вголос проговорити, узгоджуючи з відведеним на виступ часом (За І. Томаном).

Риторичний практикум

– Серед поданих назв промов оберіть 2-3, які найбільше вас зацікавили і які ви неодмінно хотіли б послухати. Обгрунтуйте свій вибір.

1. Океан. 2. Що сталося в Нью-Йорку? 3. Спорт в англійському коледжі. 4. Як слід вивчати мову? 5. Наскільки чесною має бути реклама? 6. Кращий фільм року. 7. Сучасне обладнання ферм. 8. Життя серед ескімосів. 9. Найвидатніший із моїх учителів. 10. Мер нашого міста.

– Прочитайте подані назви виступів. Які з них відповідають вимогам, а які – ні? Свою відповідь обгрунтуйте.

1. Українська культура. 2. Чудеса квітів. 3. Необхідні реформи в освіті. 4. Пташині гнізда. 5. Як слід вивчати історію? 6. На захист народної пісні. 7. Поезія Івана Франка. 8. Що таке світовий банк? 9. Остап Вишня – людина та митець.

Робота в парах

– Опрацюйте текст. Які вимоги ставляться до промови? Зафіксуйте їх у вигляді стислого плану.

У риториці на першому місці за важливістю є зміст письмового тексту чи промови з певної теми, який може забезпечити лише добре обізнана людина. Цицерон з цього приводу зауважував: “Промова повинна розцвітати й розгортатися на основі повного знання предмета; коли ж за нею не стоїть зміст, засвоєний та пізнаний оратором, то словесне її вираження уявляється пустою дитячою балаканиною”. Найважливіші показники змісту – його багатство, глибина, новизна. Тому ораторові, щоб забезпечити ці ознаки тексту промови, необхідно мати широкий кругозір, добру фахову підготовку, тобто, з одного боку, знати трохи про все, а з другого – все про дещо. Для цього потрібно регулярно читати пресу, популярні наукові тижневики та спеціальні журнали й книги, стежити за передачами по радіо й телебаченню, за політичним, громадським, культурним та спортивним життям, за технічним розвитком, володіти вмінням пошуку інформації в Інтернеті. Потрібно дивитися фільми, театральні вистави, відвідувати концерти, музеї, виставки тощо, аналізувати оцінки їх критиками. Це збагатить ваш духовний світ, полегшить пошук матеріалу для виступу.

Пошук матеріалу для виступу називають інтенцією. Виробіть звичку постійно збирати і впорядковувати важливу й цікаву інформацію в спеціальній картотеці. Не забувайте при цьому вказувати джерело інформації.

Дібравши потрібний матеріал, оратор має підготувати текст виступу. Насамперед належним чином дібраний зміст необхідно розташувати. Розташування матеріалу (вступ, виклад, розробка теми, висновки) називають диспозицією.

Логіка викладу матеріалу залежить передусім від провідного типу мовлення. Так, якщо це розповідь, то її будова складається з таких елементів: вступ, зав’язка, розвиток дії, кульмінація і розв’язка.

Багатство, глибину і стрункість викладу змісту промовець може забезпечити лише тоді, коли добере відповідне мовне оформлення, яке має бути правильним, виразним, доцільним, точним, багатим, свіжим, довершеним. Досконалий за змістом, будовою, мовним оформленням текст треба виголосити майстерно, переконливо (За Л. Скуратівським).

Два – чотири – усі разом

– Складіть пам’ятку “Підготовка ораторського виступу”.

Довідка “Щоб підготувати ораторський виступ”

– Оберіть тему, жанр висловлювання залежно від задуму і мети (інформування, переконання, заклик до дії тощо), від складу слухачів, відведеного часу та ін.

– Доберіть матеріал і систематизуйте його. Складіть бібліографію. Попрацюйте з джерелами інформації з використанням різних видів запису дібраного матеріалу для виступу (докладний запис виступу, його конспект, тези, докладний план і короткий план).

– Визначте композицію ораторського виступу, особливості побудови виступу, основної частини, способу завершення виступу. Доберіть аргументи і способи активізації мислення та емоційно-почуттєвої діяльності аудиторії.

– Доберіть мовні засоби створення тексту ораторського виступу залежно від мети спілкування і адресата мовлення. Удоскональте виступ з огляду на вимоги до культури мовлення (змістовність, логічність, багатство, доказовість, виразність, точність, правильність).

– Потренуйтеся виголошувати промову. Запам’ятайте текст ораторської промови, його особливості, застосовуючи різні прийоми запам’ятовування (повторення матеріалу вголос з елементами заучування, переказування виступу іншим тощо).

Самостійна робота з текстом

– Прочитайте. Запишіть текст у вигляді вимог до виступу оратора.

Кожний виступ складається з трьох основних частин: початку (вступу), основної частини і закінчення (висновків).

Початок виступу має велике значення, бо саме на цьому етапі промовець має розв’язати кілька важливих завдань, від яких залежить успіх цього виступу: подолати хвилювання і набути впевненості; встановити контакт із слухачами, завоювати їхні симпатії; зацікавити аудиторію темою свого виступу; стисло схарактеризувати загальний зміст виступу і розподілити його на окремі питання.

З’явившись перед аудиторією, слід привітатися з присутніми, витримати паузу, подолати внутрішнє хвилювання й почати виступ із чогось цікавого або із суті питання, уникаючи шаблону. Це може бути випадок із життя, парадоксальне формулювання, приказка, прислів’я чи афоризм. Потім коротко охарактеризувати зміст, завдання промови, а також часткові питання, на яких оратор передбачає зупинитися.

Виклад змісту основної частини слід здійснювати за принципом від простого до складного, стежачи, щоб, з одного боку, усе, що говориться, було зрозуміле слухачам, а з іншого, щоб не було банальним, усім відомим. Інформація може упорядковуватися різними способами:

1) у хронологічній послідовності, коли потрібно викласти події чи схарактеризувати певний процес роботи;

2) у формі опису певного предмета, явища, пояснення його будови, функцій, істотних ознак тощо;

3) шляхом переліку основних пунктів, характеристик, прикладів застосування, переваг;

4) шляхом викладу певних тез, їх аргументації.

До найцікавіших форм викладу належить розповідь; найменш цікавим з-поміж інших типів мовлення є опис, рівень інтересу до роздуму залежить від актуальності порушеної проблеми, глибини, переконливості аргументації висунутих тез, доступності самого викладу.

У закінченні (висновках) виступу промовець узагальнює основні думки, робить підсумок виступу, надаючи йому логічної завершеності, закінченості, цілісності і тим самим посилюючи вплив на слухача (За Л. Скуратівським).

Прес

– Прочитайте промову відомого античного оратора Горгія. Визначте, який тип мовлення обрав промовець. Доведіть, що мовне оформлення промови логічне, доцільне.

Славою служить місту сміливість, тілу – краса, духу – розумність, мовленню – правильність; усе протилежне цьому – лише безславність. Слово – найвеличніший володар: видом мале й непомітне, а справи творить чудові – може страх припинити і печаль відвернути, викликати радість, поселити жалість.

Однакову могутність мають і сила слова для стану душі, і склад ліків для відчуттів тіла. Подібно до того, як із ліків різні по-різному виводять соки з тіла й одні припиняють хвороби, інші ж – життя – так само й промови: одні засмучують, інші захоплюють, цих лякають, а іншим, хто слухає їх, вони хоробрість навіюють. Буває, недобрим своїм переконанням душу вони зачаровують і заворожують.

Творча робота

– Уважно прочитайте текст. Допишіть відповідне закінчення промови.

Шановні старшокласники!

Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість – одне з найважливіших умов відчуття повноти життя.

Вибір навчального закладу, а згодом професії значною мірою впливає на все подальше життя молодої людини. Тут не можна покладатися на випадковість, квапитися. Необхідне якнайсерйозніше ставлення до цієї проблеми як батьків, так і самих молодих людей…

ІІІ. Контрольно-рефлексивний етап

Мікрофон

– Прочитайте афористичні висловлення. Поміркуйте і висловите власні думки, відповідаючи на запитання.

– Як будується риторичний текст?

– Прокоментуйте вислови ораторів. Якої думки дотримуєте ви?

– Чи обов’язково писати текст промови?

1. Як корабель продовжує рухатися, коли починають гребти, так і промова, діставши поштовх від письмових заміток, продовжує йти тим самим шляхом навіть тоді, коли виписки вже скінчилися (Цицерон). 2. Я, хто не писав виступів, дозволю собі сказати молодим ораторам: нічого не пишіть заздалегідь, не витрачайте марно час, не покладайтеся на допомогу цих творів, складених у кабінетах (А. Коні). 3. Лише за допомогою написання можна досягти прекрасної промови (Квінтиліан). 4. Уся сила оратора – в умінні підкорити собі слухача (За Л. Скуратівським). 5. Красномовство повинне довести, насолодити, схвилювати (вплинути) (Цицерон).

Дискусія

– Проведіть дискусію за темою “Сучасний риторичний ідеал”.

IV. Домашнє завдання (на вибір)

1. Скласти пам’ятку “Як підготувати промову”.

2. Користуючись сучасними інформаційними джерелами (словниками, довідниками, енциклопедіями, інтернет), підготувати реферат або мультимедійну презентацію про види ораторського мистецтва за метою висловлювання.

3. Дібрати із науково-популярної та художньої літератури зразки текстів різних видів промов за метою висловлювання (мітингової, інформаційної, агітаційної, ділової). Провести конкурс на кращого оратора.

4. Дібрати із різних джерел цитати, прислів’я, приказки, вислови відомих учених, письменників до виступу за одною з тем: “Маємо бути європейцями на грунті українському” (П. Грабовський); “Віра в себе – таїна життєвих успіхів” (Л. Силенко).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Задачі на 2 дії 1 клас.
Ви зараз читаєте: УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 9. ОСНОВИ РИТОРИКИ. ПІДГОТОВКА ПРОМОВИ