УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ



УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ

З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

641. ТуреЧчИна – турУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЦьКої

[турУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЧ:ина] – [турУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЕЦ‘койі]

НароДИти – нароДжЕння

[народУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТи] – [нарУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИДжен’:я]

ПеребіГТи – перебіЖЧики

[переб’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИГти] – [переб’ішчики]

Мати – матіР’ю

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТи] – [мУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТ’ірйу]

СтоГнАти

– стогІН

[стогнУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТи] – [стУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИГ’ін]

[д] і [ж], [д] і [з] позначають окремі звуки, якщо вони стоять на межі префікса і кореня: [п’ідземний].

[Дж] і [Дз] позначають один звук, якщо вони входять до кореня: [ДзВін].

643. [хоДжУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ], [ДзИгар’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ], [ДзОт], [п’іДзУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИМний], [ДжЕирУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЛ’це], [ДзВеин’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТи], [нарУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИДжЕин’:а], [п’іДжИевУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТи], [п’іДзВ’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

class=""/>Тний], [в’іДзНачУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТи], [др’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЖДж‘і], [ДжМ’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЛ’], [віД‘звук], [п’іДзЕимУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЛ’:а], [в’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИДзИев], [пробУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИДжУватис’а], [поДзУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИБаний].

645.[водУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ], [ворУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИНа], [вулкУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИН].

[веитУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ], [веилиечУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТи], [варУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИН].

[в*ідгоуртУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТи], [в’ідв’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЙати], [в’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЗа].

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЙіУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ], [пиесУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ], [л’убУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

[взУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИМку], [заУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИВждУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ], [вУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИК], [д’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЧина], [прУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИДа].

646. [веиснУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ], [вУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЛиечка], [рУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЧеин’ка].

[пУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИДушка], [зоузУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЛ’а], [соб’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.

[леихкУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЙ], [д’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИХт’у], [н’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИХт’і].

[прУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЗ’ба], [молод’бУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ], [йагбУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ].

[сформувУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТи], [сц’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИПити], [с:еирУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИДини].

[в’ітсУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИПати], [рос:УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИПати], [беск’інУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЧно].

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИПка], [мУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИШка], [роспУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИСка].

647. [надДжЕрелУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИМ], [нерУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИД’с’а], [с чУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИМ], [рож:УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИРити], [прин’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИШ:и], [вмУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИШчуйец’:а], [вУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИБац’:а], [не мас’:а], [кориц:е], [на кв’ц’:і], [на дос’ц’і], [бл’уц:е], [егзУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТиека], [см’ійУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИС’:а], [закв’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЧ:ана], [в’іч:УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЗна], [у р’іц’:і], [на грУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИС’ц’і], [у книз’ц’і], [в’iч:eипУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИC’a], [в’іц:в’істУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ], [п’ід дзУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИРкалом], [дошчУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИНий], [навчУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЙец’а].

643. Навчається – 10 букв, 8 звуків; сьогодні – 8 букв, 7 звуків; гедзь – 5 букв, 4 звуки; джерело – 7 букв, 6 звуків; її – 2 букви, 4 звуки; їхньої – 6 букв, 7 звуків; дзенькіт – 8 букв, 6 звуків; ймовірно – 8 букв, 8 звуків; ймення – 6 букв, 5 звуків; трьох – 5 букв, 4 звуки; возз’єднання – 11 букв, 10 звуків; підносься – 9 букв, 7 звуків; піднісся – 7 букв, 6 звуків.

649. [букУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТ], [пУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЧ:], [вуглеимвУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИД], [мУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТи], [футл’ар]

[бйучУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ], [пйучУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЙ], [вйунк’іс’т’], [мйУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТа], [фйуфйу]

[б’урУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ], [п’урУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ], [в’уртембУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИРг], [м’ус’л’і], [ф’узел’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЖ]

[р’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИСно], [р’яднУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ], [р’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИД], [р’угзУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИК], [р’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИМсати]

[бурйУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИН], [п’УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИРйа], [подвУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИРйа], [мУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТ’рйу]

Вживання апострофа

Апостроф ставиться;

1. Перед я, ю, е, ї після б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять:

– на початку кореня: в’юн, п’ять;

– після голосного: здоров’я, солов’ї;

– після р: черв’як, арф’яр.

2. Після р, якщо далі у вимові чується [й]: [бурйан], [карйер].

3. Після префіксів від, під, над, перед, роз, без, з, в, об, між: під’юдити, між’ярусний.

4.У словах іншомовного походження та похідних від них перед я, ю, є, ї після б, п, в, м, ф. г, к, х, ж, ч, ш, р: комп’ютер, п’єдестал, Монтеск’є.

651. Різдвяний, різьбяр, торф’яний, свято, Святослав, надвечір’я, без’язикий, реп’ях, пів’юрти, Кам’янка.

652. Уманський, доньчин, менший, тьмяний, неньчин, матінці, рибалці, п’ятдесят, повірте, станьте, призьба, різкий, баский, вузький.

М’який знак уживається:

– у дієсловах на – ться: коситься, проситься;

– у суфіксах – ськ-, – цьк-, – зьк-: запорізький (винятки: баский, боязкий, в’язкий, дерзкий, жаский, ковзкий, порский, плаский, різкий);

– У буквосполученнях – льц-, – льг-, – яьц, – ньч-, – сьц-, – сьч-, якщо вони походять від – льк-, – ньк-, – ськ-: доНькА – доНьцІ.

655. О-ди-нУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИД-цять, сім-десУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТ, чер-го-вУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЙ, дУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ-брий, гур-тУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ-жи-ток, ви-мУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИО-ва, вУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ-го-да, вУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ-па-док, ку-лі-нУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ-рія, квУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИР-тУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЛ, кі-ло-мУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТр, ба-рУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ-метр, нав-чУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИН-ня, за-нУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТ-тя, дрУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ-ва, УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ-лень, доч-кУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, дУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИВ-чи-на, оз-нУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ-ка, лУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИС-тів-ка, ве-ре-те-нУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, ко-рУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ-мис-ло, кро-пи-вУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, киш-кУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, прос-тУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЙ, зУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ-хід, нав-зУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ-єм, нУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИК-леп, до-від-нУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИК, до-го-вУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИР, пе-рУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ-спів, рУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЗ-бір, про-від-нУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИК, до-по-ві-дУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЧ, ал-фа-вУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТ.

II І ІІІ ІІ II ІІ

660. А 1. Учнівство, рідня, молодь, студентство, козацтво, товариство.

I ІІ ІІ ІІ II І

2. Кава, цукор, молоко, масло, залізо, руда.

IІІ ІІІ ІІІ ІІІ ІII ІІІ ІІІ

3. Темінь, мудрість, сміливість, мужність, любов, вірність, кохання.

ІІ ІІ ІІ ІІ II

4. Ходіння, читання, бродіння, слухання, гуляння.

Б 1. Ножиці, ворота, двері, штани, джинси, меблі, окуляри, шахи.

2. Любощі, радощі, пустощі, пестощі, жалощі, прикрощі, гордощі.

3. Люди, дрова, гроші, джунглі, надра, хащі.

4. Іменини, жнива, канікули, вечорниці.

5. Дріжджі, вершки, консерви, парфуми.

6. Чернівці, Карпати, Черкаси, Суми, Афіни, Альпи.

661. 1. Веселий, високий, сміливий, гарний, лисий, жонатий.

2. Ретельніший, вищий, менший, цікавіший, мудріший, вродливіший.

3. Найголовніший, най дорожчий, найцікавіший, найсумніший, найвеселіший, найкорисніший.

4. Малесенький, ріднесенький, гарнесенький, веселесенький, цікавісінький, веселісінький.

5. Міський, дерев’яний, скляний, шкільний, український, тепличний.

6. Олесин, батьків, Сергіїв, місячний, вовчий, заячий, Маріїн, Тетянин,

7. Ясен, рад, зелен, свіж, сумен, хорош, золот, повен.

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

662. 1. а) П’ять, одинадцять, тридцять, дев’яносто, двадцять два;

Б) кілька, декілька, кільканадцять-, кількадесят, кількасот;

В) двоє, четверо, десятеро, двадцятеро, тридцятеро, п’ятеро;

Г) одна друга, п’ять сьомих, три цілих, дві десятих, одна восьма, три сімнадцятих;

2. Один, чотири, вісім, тридцять, сорок, сто.

3. Один, одна, одне.

4. Один, одні.

5. Перший, мільйонний, трьохтисячний, дванадцятий, п’ятий, сороковий.

663. 1. Я, ти, ми, ви, вони.

2. Себе, собі, собою, на собі.

3. Мій, наш, твій, ваш, їхній, його.

4. Цей, той, такий, стільки, отакий.

5. Всякий, весь, кожний, сам, самий, інший.

6. Хто?, що?, який?, чий?, котрий?

7. Хто, що, чий, який, скільки.

8. Хтось, який-небудь, абихто, щось, дехто.

9. Ніхто, ніщо, ніякий, нічий, жодний.

664. 1. Дбати, їстоньки, писати, прочитати, говорити.

2. Пишу, пишемо, пишеш, пишете, пише, пишуть.

3. Думав, думала, думало, думали, говорив, говорили.

4. Вивчу, будуватиму, буду працювати, малюватиму, напишу.

5. Пише – пишуть, читає – читають, хоче – хочуть, співає – співають, одягає – одягають.

6. Бачить – бачать, голубить – голублять, носить – носять, стоїть – стоять, біжить – біжать.

7. Ніс – несла – несло – несли; писав – писала – писало – писали; беріг – берегла – берегло, берегли; вірив – вірила – вірило, вірили; мовчав – мов – чала – мовчало, мовчали.

8. Вилікує – вилікують, закурличе – закурличуть, запливе – запливуть, прошепочуть – прошепоче, винесе – винесуть.

9. Полагодить – полагодять, вивчить – вивчать, простоїть – простоять, простить – простять, побоїться – побояться.

10. Нестиму – нестимемо, буду нести – будемо нести, малюватиму – малюватимемо, буду малювати – будемо малювати; ходитиму – ходитимемо, буду ходити – будемо ходити; ловитиму – ловитимемо, буду ловити – будемо ловити.

11. Передплатив би – передплатила б – передплатили б; прочитав би – прочитала б – прочитали б; спік би – спекла би – спекли би; просив би – просила б – просили б; любив б – любила б – любили б.

12. Ходімо, працюймо, читаймо, говорімо, біжімо.

13. Сяючий, посивілий, працюючий, почорнілий, розквітаючий.

14. Списаний, зроблений, прочитаний, оновлений стертий.

Працюючий – особл. ф. дієсл. – дієприкм., п. ф. – працюючий, чол. р., оди., Н. в., недок. в., теп. ч., акт., означ.

Почорнілий – особл. ф. дієсл. – дієприкм., п. ф. – почорнілий, чол. р., Н. в., док. в., мин. ч, акт., означ.

Розквітаючий – особл. ф. дієсл. – дієприкм., п. ф. – розквітаючий, чол. р., ода., Н. в., недок. в., теп. ч., акт., означ.

Прочитаний – особл. ф. дієсл. – дієприкм., п. ф. – прочитаний, чол. р., одн., Н. в., док. в., мин. ч. пас., означ.

Оновлений – особл. ф. дієсл. – дієприкм. п. ф. – оновлений, чол. р., одн. Н. в., док. в., мин. ч., пас., означ.

Стертий – особл. ф, дієсл. – дієприкм., п. ф. – стертий, чол. р,. одн., Н, в., док. в., мин. ч., пас., означ.

665. 1. Гарно, весело, цікаво, швидко, довго.

2. Трохи, двічі, тричі, мало, багато.

3. Напам’ять, нашвидкоруч, по-весняному, босоніж, по-літньому.

4. Вдома, угорі, внизу, звідти, збоку.

5. Донині, допізна, ввечері, засвітла, опівночі.

6. Згарячу, знічев’я, здуру, спросоння, мимоволі.

7. Навмисне, назло, наперекір.

8. По-заячи, по-ведмежи, навкруги, верхи, пошепки,

9. Потричі, насторожі, двічі, вночі, позаочі.

10. Додому, дотепер., абикуди, віднині, чимраз.

11. По двоє, рік у рік, на жаль, з дня на день, до побачення.

12. По-дружньому хоч-не-хоч., по-латині, ось-ось, де-не-де.

667. Не належать до словосполучень:

– іменники або займенники з прийменниками (на пам’ять, перед очима, упродовж року, над морем);

– головні члени речення;

– слова, з’єднані сполучниками (ніч і день);

– власні назви (Леся Українка, Середземне море, Київська область);

– фразеологічні звороти (байдики бити);

– складені форми майбутнього часу (буду переписувати);

– складені форми вищого і найвищого ступенів порівняння (найбільш дотепний).

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Дорога широка, учень кмітливий – словосполучення (є головне і залежне слово).

669. 1) Море – моря, морю, море, морем, па море; моря, морів, морям, моря, морями, на морях – Словоформи,

2) Море по коліно – сполучення слів.

3) Тепле море – словосполучення.

4) Я люблю відпочивати на морі – просте речення.

1) Смуток – смутку, смутку, смуток, смутком, на смутку; смутки, смутків, смутком, смутки, смутками, на смутках – словоформи.

2) Смуток і печаль – сполучення слів.

3) Постійний смуток – словосполучення.

4) Треба намагатися не пускати смуток у душу – просте речення.

1) Посадити – посаджу, посадив, посадили, посадять – словоформи.

2) Посиденьки справляти – сполучення слів.

3) Посадити дерево – словосполучення.

4) Я посадив гарні квіти – просте речення.

1) Три – трьох, трьом, три, трьома, на трьох – словоформи.

2) За тридев’ять земель – сполучення слів.

З) Три троянди – словосполучення.

4) Три білі ромашки стояли у вазі – просте речення.

1) Я – мене, мені, мною, на мені – словоформи.

2) Я і учитель – сполучення слів.

3) Знайти мене – словосполучення.

4) Я йду – речення.

1) Швидко – словоформ немає, слово незмінне.

2) Швидко і якісно – сполучення слів.

3) Швидко прочитати – словосполучення,

4) Учень швидко виконав домашнє завдання – просте речення.

ПОЯСНЕННЯ

Прийменник – службова частина мови, яка виступає разом з відмінковою формою іменника, займенника або числівника для вираження залежності від інших слів у реченні.

Сполучник – службова частина мови, яка з’єднує однорідні члени речення або частини складного речення.

Частка – службова частина мови, яка надає словам з реченням додаткових відтінків та значень.

670. Без кореКтур, Не стишує, Після потопу, Не знаю, Після нас, В якІ, Не втомлюється, Треба поспішати.

671.

Сполучення слів

Словосполучення

Речення

Замилювати очі

Найбільш вразливий

День за днем

Над чорним морем

День і ніч

Протягом місяця

Виконав би

Між небом і землею

Джерельна вода

Піду подивлюся

Орлиний зір

Моя думо

Вийти в космос

Допитливі гімназисти

Дякую вам

Сталося через необережність

Знати достеменно

Залишив напризволяще

Де-не-де видно

Комп’ютерний клас

Золота осінь

Білий сніг

Трояндова революція

Біла акація

П’ять років

Хтось із вас

Метеоритні опади

Чорніє млин.

Жовтіє листя.

Стугонить узбережжя.

Щебечуть солов’ї.

Сніг біліє.

673. Ви Часто Буваєте в лісі, у ПОлі або Просто На природі? А може Дехто з вас любить слухати Ніч? Що ж, Це Не дивина. Адже Від спілкування З природою ВиОтримуєте Насолоду. І якщо у Вас Немає годинника – не біда. Час вам Підкаже природа.

Першим, Хто Зацікавився Цим Явищем, Був Шведський біолог Кайл Лінней. Він Зауважив, що у Більшості, рослин Ритм цвітіння, а у Птахів Спів Збігаються зПевним Часом доби.

Адже Квіти Доволі Чутливі До змін тЕмпературИ та Вологості Повітря. Одні з них Потерпають Від вогкості, тому Наприкінці дня Закриваються. Інші ПолюбляютьТепло, але Надто Чутливі до Спеки, тому, зазвичай, Розкриваються Зранку чи В другій половині дня, а коли Сонце Стоїть У зенітіЗакриваються.

Для Справжньої Роботи Біологічного Годинника Важливим є Зв’язок Рослин із КомахамиОпилювачами. Щоб Віддати Пилок і Нектар, Квіти Розкриваються СамеТоді, коли До них Прилітають Бджоли, Джмелі, Оси, Мухи та Метелики. Тому, коли Настає Темрява, Починається Життя Нічних МетеликівОпилювачів. Біологічні Ритми таДобова Активність Наділяють Птахів Загостреним Відчуттям часу.

Отже, Біологічний Годинник Щодня Не заводять. У нього Немає стрілок, але Працює Він Бездоганно. Влітку за ним Можна Точно Визначити час. Ці ОсобливостіЗелених Друзів Можна використати на Садових чи Присадибних Ділянках.

675. Ставлення до історії (керув.), національна історія (узгодж.), власна спадщина (узгодж.), духовна спадщина (узгодж.), визначає рівень (керув.). рівень свідомості (керув.), національної свідомості (узгодж.), втрата мови (керув.), веде до втрати (керув.), втрата мови (керув.), веде до втрати (керув.), втрати ідентичності (керув.), національна ідентичність (узгодж.), автор “Слова о полку Ігоревім” (керув.), наші пращури (узгодж.) вимовляли літеру (керув.), літеру г (керув.), вимовляється зараз (приляг.), вимовляється українцями (керув.), назва Україна (керув.), вживалася в літописах (керув.), південні землі (узгодж.), землі держави (керув.).

677. 1. Уже вербовий березень відспівав свою мелодію на сопілці і поплив з гір у доли швидкими потоками. 2. Весна невдовзі скресне промінцями, мама ступить на розвесняну стежку, розкине руки назустріч оселі, нібито уздрівши кревну родину. 3. Ледь сонце зблисне, першоцвіт з’явиться – і бджілки-трудівниці дзижчать благовісно у повітрі, віщують весну. 4. Три козацькі загони покотилися вогненними смерчами по Кримові. 5. Все було повите серпанком, весняне небо поближчало й пом’якшало, його синява неначе аж просіювалася донизу, запорошуючи повітря рідненьким пилком із отих пухнастих квіток, що зацвіли у височині.

ПП, ім. СІП, ім. ПП, займ. СІП. прикм. прийм.

678. Велике Діло – добре Слово. Воно часом Дорожче від_усього І

Прикм. ПДП, дієсл. ПДП, дієсл.

Потрібне людині, як хліб, як мед, як жива вода. Говорити – не горох Молотити.

ПП, дієсл. СДП, дієсл. ПП, ім. дієсл.

Жити Серед саду – Значить збагнути саму сутність буття. Доля Дозволила

СДП дієсл.

Побачити йому минуле України тільки на мить.

680. 1. Навколо ніч (назив.). Прокльони, стогін, крики (назив.). 2. Ні, ні, облиш! (означ.-особ.) 3. Коло призьби зашумотіло (безособ.). 4. В очах можна було бачити всю душу матері (безособ.). 5. Виходили з села (неознач.-особ.). 6. У твої очі синьо-тьмяні дивлюсь (означ.-особ.). 7. Звеличую усоте вітер, звеличую стократ весну (означ.-особ.).

681. По-блоківськи витончений і холоднуватий вірш Василя Стуса (частина присудка). На сторожі – чоло з чолом (присудок). Дивлюсь – кобзар (присудок). Стоїть – не грає (підмет). У Шевченковій творчості – найповніший образ душі українського народу (присудок). А завтра – він з тебе (присудок). Скажеш – усім приємно (додаток).

682. Юнак не спав кілька ночей. Лежав тихо і міркував над своїм життям. Тулив обличчя в подушку і роздумував: “Але наша перемога і потіха будуть тим більші, наскільки ми не впадемо духом. Не дай мені, доле, зійти без сліду з цього світу!.. Дай мені здійматися до ясних висот, впиватися красою, дай орлиним зором оглядати ту нещасну землю і допоможи творити, щоб полегшити трудівників…”

Обернувся на другий бік і роздумував далі: “Світ лукавий, але під небосхилом є чотири ясні безсмертні сили. Це – сили щастя і краси, що надихають митця. І коли вони здійсняться і наберуть відомих форм, – потягнуть за собою все найкраще на землі. Перша сила – це шалений розмах і прогрес людства, друга – вічно молодечий запал митця, третя сила – це бистра творчість, а четверта – це сила гарячої любові і братерства народів”.

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

684. Жив, Як учив.

Прикм. прикм. прикм. прикм. прикм. прикм. дієсл.

Самостійний, самолюбний, гордий дивакуватий, убогий, але мудрий, будив дієсл.

Сумління і научав. “Що за життя? – запитував він. – То блукання. Прокладемо собі дорогу, Не знаючи, куди йти, нащо йти. І завжди блукаю між нещасними

Ім. ім. ім.

Степами, колючими чагарями, гірськими виступами – а буря над головою,

Ніде сховатися від неї. Але, – закінчує Григорій Сковорода цю трохи невеселу тираду, – бадьорись!”

Не знаючи – не з дієприслів. пишемо окремо,

Нещасними – можна замінити синонімом бідними.

Ніде – ні з прислівниками пишеться разом.

Ні і чому – між часткою та займенником є прийменник в.

686. Не потребує доведень те, що підставою для характеристик конкретних людей наведеними словами е передовсім їхнє мовлення, спілкування, поведінка (складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним). Великий князь Мономах у своєму “Повчанні”, звертаючись до дітей та всіх, хто слухатиме його “Граматицю”, серед іншого радив: “при старших годиться мовчати, премудрих слухати”, “бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати”, “не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові”, “брехні остерігатись”, “не проминути ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовити” (складне речення; зі сполучниковим та безсполучниковим зв’язком).

Ввічливість – це чемність, дотримання правил пристойності у вчинках і в мовленні, вияв вихованості. Це основа етикетної поведінки, невід’ємна ознака нормальних взаємин між людьми, зокрема в спілкуванні. Іспанський філософ-мораліст XVII століття Бальтасар Грасіан писав: “Грубість шкодить усьому, навіть справедливому й розумному люб’язність усе спрощує: позолотить “ні”, підсолоджує істину, підрум’янить старість” (речення з прямою мовою, безсполучникове складне речення). У всіх правилах важливо “як”. Оце “як” – як сказано, як написано, як поглянуто, як відреаговано і т. п. – для культури спілкування має природне значення; дуже часто саме від нього залежить успіх чи неуспіх контактів між людьми (безсполучникове складне речення).

Част. СІП діесл. ім. займ. сп. СІП ім. прийм. непр., ім. узг., прикм. неузг., ім.

Не потребує доведень Те, що Підставою Для характеристик Конкретних людей

Узг., дієприкм. непр., ім. сп. дії, присл. узг., займ. ПП, ім. узг., прикм.

Наведеними Словами Є Передовсім Їхнє Мовлення, Спілкувальна Поведінка (реч. розпов., неокл., складне, сполучн., складнопідр. з підр. з’ясув.).

[ ], (що…).

1) просте, двоскл., непошир., повне, неускл.

2) просте, двоскл., пошир., повне, ускл. однор. членами

690. 1) доручення;

2) автобіографія;

3) заява.

ПП, займ. СІП, ім., прям., ім. прям., ім. СІП, ім. неузг., ім. пр., ім. СІП, ім.

697. ІІІ. ВонаЗасіб Життєдіяльності людини, Інструмент Здобуття Знань, Рушій Узг., прикм. прям., ім,

Науково-технічного Прогресу (реч. розпов., неокл., просте, пошир., повне, ускл. однор. чл. речення).

702. 1) Пишучи автобіографію, слід дотримуватися такої послідовності: назва документа; текст, у якому зазначається: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, місце народження, відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося навчатися); відомості про трудову діяльність (коротко, у хронологічній послідовності назви місць роботи, посад); короткі відомості про склад сім’ї (батько, мати); дата написання (зліва), підпис (справа).

2) Заяви подаються на папері формату А-4 власноручно в одному примірнику.

3) Прізвище того, хто подає заяву, ставиться у формі родового відмінка без прийменника (чия заява?).

4) Доручення поділяються на особисті (особа доручає особі) та офіційні (установа доручає особі).

5) У заяві реквізити розташовуються у такій послідовності: адресат (назва установи або посада, прізвище та ініціали керівника, на ім’я якого подається заява); адресант (назва установи або посада, прізвище, ім’я по батькові особи (іноді адреса), яка звертається із заявою; назва документа; текст, підстава (додаток): перелік документів, доданих до заяви; дата (зліва), підпис (справа).

6) Доручення недійсне, якщо керівник установи або нотаріус своїм підписом і печаткою не завірив підпис особи, що склала доручення.

7) Автобіографія – це документ, у якому особа повідомляє основні факти своєї біографії.

В) Текст автобіографії викладається від 3 особи.

703. 1.

Директору

Харківської гімназії № 1

Іванову С. О.

Учня 11 класу

Іванюка Олексія Сергійовича

2. Прошу надати мені відпустку з 15.02.2011 р. по 18.02.2011 р. за сімейними обставинами (хвороба матері).

3. Автобіографія

Я, Петров С. І., народився 20.09.1989 р. у с. Червоне… району Полтавської області. З 2000 року навчаюсь в загальноосвітній школі №14 м. Полтава.

4) Протягом 2003-2004 року навчалася в… гімназії.

5) У 2008 році вступила до НПУ імені М. П. Драгоманова на філологічний факультет (спеціальність “Українська мова та література, психологія”).

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Діатомові водорості.
Ви зараз читаєте: УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ