Узагальнювальне слово перед однорідними членами. Двокрапка після узагальнювального слова

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ

Урок № 30

Тема: Узагаль нювальн е слово перед однорідними членами. Двокрапка після узагальн ювальн ого слова

Мета: пояснити вживання розділових знаків у реченнях з узагальнювальними словами перед однорідними членами речення, формувати вміння визначати узагальнювальні слова при однорідних членах, правильно інтонувати речення з узагальнювальними словами, розставляти розділові знаки у таких реченнях, уживати однорідні члени речення з узагальнювальними словами в мовленні; розвивати мислення

і мовлення, збагачувати словниковий запас учнів, формувати естетичну сферу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, роздавальний матеріал (картки).

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Робота біля дошки.

Записати речення, підкреслити однорідні члени речення. Пояснити розділові знаки.

Рідну землю люблять пташка і комашка. Свого гнізда і слова не цурайся. Своє гніздо найтепліше, наймиліше, найрідніше. З вовком дружи, а себе бережи. Вовк линяє, та вдачі не міняє.

Народна творчість.

Виконання індивідуального завдання за роздавальним матеріалом (двома-трьома

учнями).

Картка 1

Переписати, вставляючи пропущені букви та розставляючи розділові знаки. Однорідні члени речення підкреслити.

Ще в сиву давнину люди знали про зв’язок м..нулого сучасного і майбутнього. Треба вивчати м..нуле свого народу його історію.

Історія народу має г..роїчні трагічні щасливі сторінки. В г..роїчному найбільше проявляєт..ся нац..ональний характер народу його душевна краса талант. Ці сторінки особливо хв..люють і викликають почуття нац..ональної гордості.

З журналу.

Картка 2

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки. У другому реченні тексту підкреслити всі члени речення.

З усіх доріг через роки і відстані бачу матір матінку неньку. Бачиться вона мені на подвір’ї коло городини коло льону. А найперше бачу її над колискою над продовженням роду. Відчуваю всім серцем її лагідну вдачу приязнь і щедрість.

Без дитинства немає народу його майбутнього. Без колискової немає дитинства.

За М. Сингаївським.

Картка 3

Переписати, вставляючи пропущені букви. Однорідні члени речення підкреслити.

Тихо в лісі, тихо… Вітер заснув, затих і тільки зрідка колише з..лене листя.

Тихо в лісі. Сонце горить і пос..лає сліпучі хвилі свого ясного проміння. Проміння падає на в..рховіття д..рев, с..лкується досягти вниз, у гущавину. Та густий ліс. Щільно й дружньо поспліталися його рясні віти.

За Б. Грінченком.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 76).

Робота біля дошки.

Записати речення. Однорідні члени речення підкреслити, узагальнювальне слово виділити прямокутником. З’ясувати, якими членами речення є однорідні члени та узагальнювальне слово при них.

В хатках прокидаються люди: ткачі, кушніри, ковалі. (О. Ольжич.) Шумить верхами буйний ліс: дуби, берези, буки. (Марійка Підгірянка.) Порозцвітали гарно квіти: нагідочки, красолі і мачок. (Л. Глібов.) Летять великі птиці: орли і соколи, зозулі і шпаки. (Б. Грінченко.) Хвиля коси розпускає, убирається в каміння: перли, яхонти, топази… (Олександр Олесь.)

Словник.

Кушнір – фахівець, який вичиняє хутро та шиє хутряні вироби.

ІV. Виконання вправ на закріплення.

Переписати речення. Пояснити розділові знаки, підкресливши однорідні члени та вказавши узагальнювальні слова при них. Визначити, якими членами речення є узагальнювальні слова.

Бережи найцінніші скарби: здоров’я і вірного друга. Дружнесенько підстрибує по стерні рідня: перепілка, перепел, перепеленя.

Народна творчість.

Переписати, на місці крапок уставляючи узагальнювальні слова. Пояснити вживання розділових знаків.

Коло хати… : вишні, черешні, яблуні. Перед вікнами… : бузок, барбарис. Під вікнами… : півники, красоля, півонії, крин (лілея), нагідки.

За Д. Чередниченком.

Творча робота. Скласти й записати речення з поданими рядами однорідних членів речення та узагальнювальними словами при них. Пояснити вживання розділових знаків.

– Троянди, левкої, жоржини (квіти).

– Клени, липи, граби (дерева).

– Земля, трава, кущі, дерева (все).

Попереджувальний диктант. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

У людини є три біди: смерть, старість і погані діти. У хаті буває три нещастя: дим, мороз і сварлива жінка. А в нашого Омелечка невеличка сімеєчка: він та вона, старий та стара, дві Христі в намисті, дві Насті в запасці, Андрон, Харитон, Парамон і Антон.

Народна творчість.

Диктант із коментуванням. У вказаному вчителем реченні підкреслити всі члени речення.

1. Були собі три брати: Кий, Щек, Хорив. (З літопису.) Билини Київської Русі були присвячені богатирям: Микулі Селяниновичу, Святогору, Дунаю Івановичу, Добрині Микитовичу. Вони боронили рідну землю від ворогів: хозарів, печенігів, торків, берендеїв, половців, монголів, татар. (За О. Силіним.) На горі Перуновій всіх богів зібрав Володимир: Перуна, великого Хорса і бога Ярила… (Л. Забашта.) Перун кресав об скелі блискавиці. Тремтіло все: дерева, греки, птиці. (Л. Костенко.) На нас дивляться всі: наш Хмельницький Богдан, Дорошенко, Мазепа, Виговський… (В. Пачовський.) Зготовлена козаками дорожня зброя: спис, шабля гостренькая і рушниця цілкенькая. (Л. Боровиковський.) Усе спеклось, переплелось на видноколі: шаблі, пістолі, коні, курені, пожарища, побоїща, вогні… (Л. Красицька.) Над все ти прапор свій шануй! На нім слова: Народ і Край! За нього сміло в бій ставай! (С. Черкасенко.) Я – українець. Я називаю своїх національних геніїв: Сковорода, Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Коцюбинський, Довженко. (О. Сизоненко.)

2. Та прийдуть до тебе три празники в гості: Святеє Рождество, Святого Василя, Святе Водохреще… (Нар. творч.) Вже й Різдво якось надбігло, ось і Свят-вечір у хаті. Всі клопочуться, радіють: і убогі, і багаті. (Олена Пчілка.) Несе мужик в ночовках додому свячене: яйця, паску, ковбасу й порося печене. (С. Руданський.) Спитали Клима раз, яка найкраща птиця: чиж, соловей, чечітка чи синиця? Голодний Клим озвавсь баса: “Найлучча птиця – ковбаса!” (Л. Боровиковський.) Зібравсь усякий звір: вовки, лисиці з ховрахами, зайці дурні, шкідливий тхір… (Л. Глібов.) От зійшлись вони утрьох: хижий вовк, ведмідь-бурмило і вепр – невмите рило. (І. Качуровський.)

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).

1. Весна іде, радіє все усюди: і темний ліс, і пташечка, і люди. (Б. Грінченко.) Люблю стояти над Дніпром, коли усе цвіте кругом: сади, долини й гори… (В. Сосюра.) Треба в житті все любити гаряче і багато: сонце, дощі зернисті, дороги в пилу, траву! (В. Підпалий). Білим пухом тополиним все застелено довкола: сад, подвір’я, шлях, леваду. Пух біліє на ріці. (Є. Гуцало.) Вранці сніг війнув із поля, й забіліло все навколо: і дорога, і гайок, і ставок, і наш каток. (М. Стельмах.)

2. Ніч – велика чарівниця. Зчарувала звіра, птицю, зчарувала всіх людей. Не побачиш їх ніде. Ранок все відчарував: сині квіти поміж трав, і метелика, і бджілку, і в цвіту вишневу гілку, всіх людей, і звіра, й птицю!.. Ніч – велика чарівниця. Ранок – щирий трудівник. Два оці чарівники в світі цім живуть віки. (За Є. Гуцалом.) А місяць все такий же: і молодик, і повен, і серпик, і рогалик… (Л. Костенко.)

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання.

П.10, вправа 198.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Узагальнювальне слово перед однорідними членами. Двокрапка після узагальнювального слова