Головна ⇒ 📌Довідник з валеології ⇒ Валеологічні принципи організації навчально-виховного процесу в школі

Валеологічні принципи організації навчально-виховного процесу в школі

ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ
Підручник

РОЗДІЛ 5

ОСНОВИ ПСИХІЧНОГО ТА ДУХОВНОГО ЗДОРОВ’Я

5.7. Валеологічні принципи організації навчально-виховного процесу в школі

В охороні психічного здоров’я підростаючого покоління важливе місце належить додержанню валеологічних принципів організації навчально-виховного процесу в школі. Діти в загальноосвітній школі навчаються протягом 12-ти років і навчальна діяльність є провідною. До основних завдань валеологічних принципів організації навчально-виховного процесу в школі належать:

–

створення в учнів свідомої мотивації на здоровий спосіб життя шляхом надбання певних теоретичних і практичних знань та формування валеологічного світогляду для гармонійного психічного розвитку дітей;

– забезпечення навчального навантаження з урахуванням вікових особливостей дітей;

– урахування біоритмів працездатності при організації навчального процесу з метою запобігання втоми і перевтоми учнів;

– правильна організація праці та відпочинку школярів;

– попередження психотравмуючих ситуацій в школі;

– запровадження валеологічних технологій в навчально-виховну роботу

закладів освіти, що забезпечують виникнення позитивних емоцій в процесі навчання.

Суттєвим елементом валеологічного принципу організації навчально-виховного процесу в школі є врахування індивідуальних особливостей кожного школяра, які зумовлені різними факторами: віком, статтю, станом здоров’я, здібностями, працездатністю, рівнем підготовки. Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я рекомендують орієнтуватися на віковий розвиток дитини, оскільки навчальними програмами враховується лише паспортний вік, а не біологічний, тобто фактично досягнутий рівень розвитку, в тому числі й психічний.

Таким чином, знаючи основи валеології, перед педагогами та шкільними психологами стоїть завдання охорони психічного здоров’я дітей як у напрямку профілактики неврозів, так і в забезпеченні оптимального рівня нервово-психічних функцій.

Оптимальний функціональний стан організму значною мірою залежить від правильної організації навчального процесу, дотримання гігієнічних норм навчальної діяльності.

В основі навчальної діяльності лежить розумова працездатність. Це вимагає від педагога знань особливостей розумової праці та забезпечення комфортних умов для її організації.

На сучасному етапі бурхливого розвитку науки та техніки в умовах реформи освіти виникла необхідність засвоєння великого об’єму інформації в процесі навчання, що висуває підвищені вимоги до психофізіологічних можливостей організму учня. У зв’язку зі збільшенням об’єму інформації, введенням інноваційних технологій в учнів виникає нервово-психічне перевантаження, яке призводить до асенізації нервової системи, розвитку різноманітних психосоматичних захворювань і, відповідно, до погіршення стану здоров’я учнів. Тому поряд з удосконаленням педагогічних та психологічних засобів оптимізації навчання все більше актуальною стає розробка психогігієнічних основ навчальної діяльності, глибоке вивчення працездатності учнів. З метою попередження втоми і відповідно підвищення розумової працездатності важливе значення має дотримання гігієнічних вимог щодо робочого місця, його освітлення, зручної пози при роботі.

Важливе значення для поліпшення розумової працездатності має відпочинок. Основними видами відпочинку є щорічний, щотижневий, щоденний, а також короткочасний протягом дня. Для здоров’я і працездатності учнів небезпечно нехтувати щоденним і особливо щотижневим відпочинком від навчальної діяльності, адже він є фізіологічною потребою організму. Кращими його формами є перебування на свіжому повітрі, прогулянки, заняття фізкультурою і спортом.

Одним із найбільш важливих елементів гігієни розумової праці є раціональне харчування. Воно повинно відповідати загальним гігієнічним принципам з урахуванням особливостей обмінних процесів при розумовій праці, тому головну увагу потрібно приділяти забезпеченню якісного повноцінного харчування, що зводиться до необхідності компенсувати енергетичні затрати організму і наявності в раціоні всіх необхідних харчових речовин. Енергетичні затрати при розумовій праці невеликі.

Для поліпшенні пам’яті вчені рекомендують:

1. Моркву, що полегшує заучуванню напам’ять, стимулює обмін речовин у мозку. Перед зубрінням варто з’їдати тарілку тертої моркви.

2. Ананас – улюблений фрукт театральних і музичних зірок. Щоб утримати в пам’яті велику частину тексту чи музики, потрібно багато вітаміну С, що міститься в шипшині, петрушці, лимонах, ананасах, смородині. Досить випити на день склянку ананасового соку. До того ж ці продукти малокалорійні.

З. Авокадо – джерело енергії для короткочасної пам’яті. Діє завдяки високому вмісту жирних кислот. Добова доза – половина плоду.

Для кращої концентрації уваги корисні:

1. Креветки – делікатес, що постачає головний мозок важливими жирними кислотами не дають послабитись увазі. Добова доза – 100 грамів. солити креветки слід тільки після їх кулінарної обробки.

2. Цибуля ріпчаста, яка допомагає при розумовій і психічній перевтомі, сприяє розрідженню крові й поліпшує постачання мозку киснем. Уживати як мінімум половину цибулини.

3. Горіхи потрібні при розумовому “марафоні” (доповіді, конференції, симпозіумі, концерті) чи тривалій поїздці за кермом. Горіхи зміцнюють нервову систему стимулюють діяльність мозку.

Для творчого “осяяння” доцільно щодня вживати:

1. Інжир, що містить речовину, яка за своїм хімічним складом близька до аспірину, та ефірну олію, що розріджує кров, краще постачає мозок киснем, що дуже важливо длялюдей творчої професії.

2. Кмин, ефірні олії якого стимулюють усю нервову систему. Хто потребує поліпшені творчої активності мозку, повинен пити кминний чай з розрахунку дві чайні ложки подрібненого насіння на склянку окропу.

Творчу активність мозку поліпшують:

1. Капуста, яка знімає нервозність, знижує активність щитовидної залози. Для зняття напруги варто їсти салат із капусти.

2. Лимон освіжає мислення, полегшує сприйняття інформації завдяки великому вмістові вітаміну С. Перед складним заняттям корисно випити склянку лимонного соку.

3. Чорниці поліпшують кровопостачання мозку. Найкращий ефект дають свіжі ягоди.

Творчу активність головного мозку підвищує також сік деревоподібного алое, березовий сік, кава із жолудів, чай із центурії, настій радіоли, маточне молочко, бруньки сосни, ягоди колючого терену.

Таким чином, фізіологічно обгрунтований режим праці і відпочинку, оптимальні гігієнічні умови під час навчання в школі та вдома, раціональне харчування, фізкультура і спорт – важливі елементи гігієни розумової праці, дотримання яких є необхідним для збереження здоров’я і високої працездатності.

Збереження високої працездатності, попередження втоми і перевтоми учнів можливе тільки при правильній організації їх праці та відпочинку. Для цього треба брати до уваги вісім компонентів шкільного життя: тривалість уроку, тривалість навчального дня і тижня, організація власне уроку, розклад уроків, перерви, екзамени, суспільно-корисна праця і канікули. Основним видом діяльності школяра є навчання. Тому важливе значення має гігієнічне нормування навчального навантаження. Основним критерієм психолого-гієнічної оцінки навчального навантаження є його відповідність функціональним можливостям організму дитини на кожному віковому етапі. Педагогічний процес має бути організований таким чином, щоб при відповідності навантаження віковим можливостям дітей забезпечувати правильний гармонійний розвиток.

Завдання школи полягає в тому, як за меншу кількість навчальних годин засвоїти більше навчального матеріалу, який постійно вдосконалюється. У вирішені цієї проблеми можна виділити такі напрямки:

– розробити нові засоби і методи викладання, спрямовані на активізацію резервних можливостей людини;

– збільшити тривалість всього періоду навчання у школі, що дозволить зменшити щорічне, а відповідно й щоденне навантаження;

– зробити вузьку спеціалізацію шкіл зі створенням спеціалізованих програм навчання з більшою чи меншою кількістю уроків з тих чи інших дисциплін.

Збереження високої працездатності протягом навчального дня, тижня, чверті тощо сприяє правильно складений розклад уроків. При складанні розкладу уроків потрібно дотримуватися таких принципів:

– перший принцип урахування динаміки працездатності в поєднанні зі складністю предмета, тобто на дні й години високої працездатності відвести предмети складні, а на дні й години зниженої працездатності – предмети “простіші”. На перші уроки, що припадають на

Фазу впрацювання, доцільно відводити предмети середньої складності, на другі й треті (у старших класах і на четверті) – предмети максимальної складності, на передостанні й останні уроки – легкі предмети;

– другий принцип – правильне складання розкладу уроків – чергування предметів за ступенем складності. Враховуючи цей принцип, доцільно ставити один за одним два досить складних предмети з різним характером матеріалу (наприклад, математика й іноземна мова). Однотипні предмети (українська мова і література, фізика і хімія) ставити поряд не рекомендується;

– третій принцип – уникнення спарених уроків з одного предмета, оскільки вони викликають значну втому.

Особливе місце в розкладі уроків повинно бути відведене контрольним роботам, які супроводжуються дуже високим психоемоційним напруженням, тому для них потрібно відводити дні й години високої працездатності. Не рекомендується ставити в день більше однієї контрольної роботи.

– Основною формою навчально-виховного процесу є урок, тому велике значення має його втомлюваність. Згідно із “Законом про середню освіту” тривалість в загальноосвітніх навчальних закладах становить у перших класах – 35 хв, у 2-4 класах 40 хв, у 5-12 класах – 45 хвилин.

На функціональний стан організму школярів великий вплив має структура уроку. Тому важливе значення мають правила побудови уроку, що включають оптимальне чергування різних видів діяльності неоднакових за тривалістю, складністю і втомлюваністю.

Правильна організація уроку перш за все передбачає врахування динаміки працездатності школярів. Під час фази “впрацювання” перші 3-5 хв навантаження повинно бути відносно невеликим, що дає можливість школярам поступового “входження” в роботу. У період оптимальної стійкої працездатності (в початковій школі цей період триває 15-20хв, а в середній і старших класах – 20-25 хв) навантаження має бути максимальним. Потім його необхідно знизити, тому що починає розвиватися втома.

Важлива раль у збереженні високої працездатності на уроці належить фізкультхвилинкам (фізкультпаузам, вправи яких повинні бути спрямовані на активізацію м’язів пози тіла (нахили тулуба, повороти голови), м’язів нижніх кінцівок (присідання, розгинання і згинанням стоп). Для профілактики перевтоми очей і розвитку короткозорості рекомендуються вправи на зміцнення м’язів очей. Це можуть бути кругові рухи очима в один та інший напрямок (повторити 4-6 разів), повільне переведення погляду спочатку з підлоги на стелю і навпаки, потім

– справа наліво і навпаки (повторити 10-12 разів). Позитивний вплив має також сильне зажмурювання (на 5-10 сек), швидке кліпання, легкі натискування на повіки закритих очей протягом 1-2 секунд.

Для зниження втоми від розумової діяльності рекомендується легкий самомасаж усіма пальцями волосяної частини голови, стимуляція розташованих на обличчі і шиї біологічно активних точок, дихальні вправи.

Зберегти високу працездатність на уроці допомогає не тільки правильна регламентація тривалості уроку, а й раціональне чергування різних видів діяльності. Чим одноманітний, монотоннішний урок, тим швидше розвивається втома. Особливо це стосується учнів початкових класів у зв’язку зі швидким розвитком позамежового гальмування. Окрім того, у початковій школі навчання повинно базуватися на чуттєвому сприйнятті, на використанні першої сигнальної системи, що переважає над другою. Найкращим способом для цього є наочний метод навчання.