ВАНДАЛІЗМ

Related posts:

1. УРБАНІЗАЦІЯ Культурологічний словник УРБАНІЗАЦІЯ – процес перетворення міста у найвагоміший осередок проживання людей і центр зосередження та обміну культурних цінностей, утворення штучного середовища, протилежного природі....
2. ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ Культурологічний словник ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ – вибіркове ставлення до сукупності матеріальних, соціальних і духовних благ та ідеалів, що розглядаються як об’єкти мети й засоби для задоволення потреб особи чи соціальної групи....
3. ДЕФІЦИТ Культурологічний словник ДЕФІЦИТ (від лат. deficit – не вистачає) – 1) Перевищення видатків над доходами, пасиву балансу – над його активом. 2) Нестача матеріальних цінностей порівняно з потребою в них....
4. КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА – сукупність матеріальних цінностей, створюваних народом у процесі його історичної діяльності (знаряддя праці, одяг, їжа, транспортні засоби, житло, побутові речі, ін.)....
5. КАЗНА Культурологічний словник КАЗНА (тюрк.) – 1) сховище грошей, коштовностей та інших матеріальних цінностей ханів, царів, князів, монастирів. 2) В умовах централізованих держав – сукупність їхніх фінансових ресурсів; те саме, що й фіск....
6. ТВОРЧІСТЬ Культурологічний словник ТВОРЧІСТЬ – діяльність, результатом якої є створення якісно нових матеріальних благ та духовних цінностей. Вона має психологічний аспект і передбачає наявність у особистості здібностей, мотивів, знань та вмінь, завдяки яким створюється продукт, що характеризується новизною та оригінальністю....
7. ПОБУТ Культурологічний словник ПОБУТ – позавиробнича сфера суспільного життя людей; сукупність способів і форм задоволення їхніх матеріальних і духовних потреб....
8. ГРОМАДЯНСТВО Культурологічний словник ГРОМАДЯНСТВО – правова належність особи до певної держави, у результаті чого на дану особу поширюється суверенна влада цієї держави із забезпеченням захисту прав та законних інтересів особи як всередині країни, так і за її межами. Питання Г. регулює законодавство кожної країни, а окремі з них – міжнародні договори....
9. ЯКІСТЬ ЖИТТЯ Культурологічний словник ЯКІСТЬ ЖИТТЯ – характеристика умов життєдіяльності людей з погляду якісної визначеності і відповідності їх суспільним нормам і критеріям; оцінка становища особи в різних соціальних системах, яка виражає рівень можливостей для всебічного розвитку людини, а саме: рівень споживання матеріальних та духовних благ і послуг, розвинутість сфери освіти, медичного обслуговування, культури, стан навколишнього середовища (екологія), […]...
10. КУЛЬТУРА Культурологічний словник КУЛЬТУРА (лат. cultura – догляд, освіта, розвиток) – може бути охарактеризована як: 1) Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну К. суспільства. Досягнення суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва, літератури, в організації державного і суспільного життя є його духовною К. 2) Рівень, ступінь розвитку певної галузі […]...
11. ПЕНЯ Культурологічний словник ПЕНЯ – штрафна санкція за несвоєчасне виконання фінансових зобов’язань, що застосовуються в разі несвоєчасної сплати податків і податкових платежів, а також у разі затримання оплати одержаних товарно-матеріальних цінностей, наданих послуг чи виконаних робіт. Нараховується у відсотках до суми невиконаного договірного зобов’язання за кожен день затримки....
12. АНТИПАТІЯ Культурологічний словник АНТИПАТІЯ (від грец. – огида) – почуття неприязні, відрази до чогось чи когось. Спостерігається між людьми психологічно несумісними. А. протилежна симпатії, може виникати на грунті непринципових розбіжностей людей (зовнішній вигляд, голос, манери, звички) і принципових розходжень (класових, політичних, світоглядних) або неприйняття морально-психологічних рис тієї чи іншої особи. А. гальмує процес спілкування людей, перешкоджає […]...
13. КУЛЬТУРА НАЦІОНАЛЬНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА НАЦІОНАЛЬНА тісно пов’язана з поняттями “нація”, “етнос” і становить сукупність економічних, політичних, побутових, мовних, обрядових, моральних та інших чинників. Українська культура бере свій початок з часів легендарного суспільного Трипілля, охоплює всю сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених українським народом на терені України та за її межами (діаспорою) упродовж усієї його історії....
14. ЕТНІЧНИЙ Культурологічний словник ЕТНІЧНИЙ (від грец. ethnikos – народний) – той, що стосується або належить до якогось народу, його традицій, духовності, культури або до окремої етнічної групи людей....
15. СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – галузь психології, що вивчає психічні характеристики поведінки і діяльності людей, включених у соціальні спільності (групи)....
16. КУЛЬТУРА МАСОВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА МАСОВА – явище культури ХХ ст., породжене науково-технічною революцією, урбанізацією, руйнуванням локальних спільностей та розмиванням територіальних і соціальних кордонів. К. м. характеризує особливості виробництва культурних цінностей у сучасному індустріальному суспільстві, розрахованих на масове споживання (масове виробництво культури при цьому розуміється, як аналог з поточно-конвеєрною індустрією). Масова культура являє собою культуру щоденного життя, […]...
17. КОНТРОЛЬ Культурологічний словник КОНТРОЛЬ (франц. contrerole – подвійний список) – 1) Перевірка, облік, спостереження за чим-небудь. 2) Установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої іншої організації або відповідальної особи, звітність тощо. 3) Заключна функція управління....
18. Природні втрати “Природні” втрати – втрати товарно-матеріальних цінностей під час їх транспортування, збереження та реалізації у нормованій та не нормованій формах. Нормовані втрати – це втрати маси або об’єму товарно-матеріальних цінностей внаслідок усихання, вивоювання, розпилення тощо, а також від випадкового розбиття і ламання. Не нормовані – брак, псування таких цінностей, а також їх недостача, биття, ламання понад […]...
19. АНОМІЯ Культурологічний словник АНОМІЯ (грец. відсутність закону, організації) – стан зруйнованості соціальних норм та моральних цінностей, катастрофа культури і зелених насаджень....
20. Бони Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Бони – І) боргові зобов’язання, що випускаються державним казначейством, окремими підприємствами, установами; 2) короткострокові боргові зобов’язання, що дають їхньому власнику право на одержання у певний термін від певної особи або установи певних матеріальних цінностей або послуг....
21. ІНТЕРЕС Культурологічний словник ІНТЕРЕС (від лат. interest – має значення) – поняття, що характеризує важливе, значуще, потрібне для індивіда, сім’ї, колективу, групи, класу, нації, суспільства в цілому. Розрізняють І. особисті і загальні (сімейні, групові, класові, національні, суспільні). І. є результатом об’єктивних соціальних умов, що визначають відповідну спрямованість волі і дії людей. Суспільний І. є завжди інтересом […]...
22. ТРАДИЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО Культурологічний словник ТРАДИЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО – суспільство, культура якого орієнтована на сакральні ідеї, на культ предків, на домінування ірраціональних цінностей....
23. КОНВЕРГЕНЦІЯ Культурологічний словник КОНВЕРГЕНЦІЯ (від лат. – сходжуся, наближаюся) – утворення однакових явищ у різних суспільствах або в одному суспільстві в різні епохи, без прямого наслідування, на основі однакових ідеологічних, економічних, культурних умов....
24. Реакційний Політологічний словник Реакційний – пов’язаний з політичною реакцією, ворожий усьому прогресивному. В. Захожай...
25. Кредитування за оборотом і за залишком Кредитування за оборотом і за залишком – 1) методи надання позичок на покриття тимчасових залишків матеріальних цінностей і невідшкодованих витрат і порядок стягнення цих позичок залежно від збільшення або зменшення розміру сукупного забезпечення кредиту; 2) методи надання позичок на оплату матеріальних цінностей, які надходять до покупця, а також витрат, які він здійснює на компенсаційній основі […]...
26. МІФОЛОГІЯ Культурологічний словник МІФОЛОГІЯ (від міф і…логія) – 1) Історичний тип світогляду на ранніх стадіях розвитку суспільства, що існує у формі переказів та обрядів, які утверджують прийняту в даному суспільстві систему цінностей (див. цінностей система) та норми поведінки. 2) Сукупність міфів будь-якого народу. 3) Спосіб духовно-практичного освоєння світу, форма суспільної самосвідомості та світосприйняття людини первісного докласового […]...
27. ПАРЦЕЛЯЦІЯ Культурологічний словник ПАРЦЕЛЯЦІЯ (від франц. parcelle – частина) – поділ землі на окремі ділянки....
28. ПОТРЕБА Культурологічний словник ПОТРЕБА – необхідність у чомусь. У тварин П. формуються в ході взаємодії організму із зовнішнім середовищем і мають біологічну природу. Задоволення П. у диких тварин здійснюється на основі тих предметів, що їх у готовому виді дає природне середовище. У людей П. є наслідком їхнього суспільно-історичного розвитку, а задоволення П. відбувається головним чином завдяки […]...
29. ЛІМІТ Культурологічний словник ЛІМІТ (від лат. limes (limitis) – межа) – 1) Крайній ступінь обмеження, максимальна кількість або норма чогось. 2) Встановлена сума коштів, матеріальних засобів, що їх господарські органи не повинні перевищувати....
30. ЛЕГІТИМНІСТЬ Культурологічний словник ЛЕГІТИМНІСТЬ (від лат. legitimus – законний) – у ширшому значенні – визнання, усвідомлення та виправдання соціального порядку, події, діяльності посадової особи тощо....
31. Розписка – Обліково-фінансові документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.5. Обліково-фінансові документи Розписка Розписка – це письмовий документ, який підтверджує якусь дію, що відбулася, найчастіше одержання грошей або матеріальних цінностей від установи (організації, підприємства) або приватної особи, завірений підписом одержувача. Розписка складається довільно, але може містити такі основні реквізити: – найменування документа (розписка); – посада; – […]...
32. НІГІЛІЗМ Культурологічний словник НІГІЛІЗМ (від лат. nihil – ніщо, нічого) – соціально-моральне явище, яке виражається в запереченні загальноприйнятих моральних цінностей: ідеалів, моральних норм, культури, традицій. Н. – психологічна риса важких щодо виховання дітей....
33. НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ Культурологічний словник НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ – складова процесу формування соціальної визначеності та самовизначеності особистості, пов’язана з формуванням суспільних відносин особистості у структурі етносу, становлення відповідних мотивацій, цінностей, життєвих орієнтирів, ідеалів та норм, почуттів, світогляду, самосвідомості....
34. МІЗАНСЦЕНА Культурологічний словник МІЗАНСЦЕНА (від франц. mise en scene – постановка на сцені) – розташування акторів на сцені в окремі моменти вистави....
35. Ліквідація Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Ліквідація – 1) трансформація цінних паперів або інших фінансово-матеріальних цінностей у готівку; 2) закриття підприємства, розпродаж його майна та оплата боргів і зобов’язань....
36. МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО Культурологічний словник МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО – у широкому розумінні – комплекс суспільних наук, які вивчають художню культуру загалом та окремі види мистецтва. Мистецтвознавчі науки охоплюють літературознавство, музикознавство, театрознавство, кінознавство, а також М. у вузькому й найбільш уживаному значенні, тобто науку про пластичні або просторові мистецтва, якими є архітектура, живопис, скульптура, графіка, декоративно-ужиткове мистецтво. М. складається з трьох […]...
37. ДИСКРИМІНАЦІЯ Культурологічний словник ДИСКРИМІНАЦІЯ (лат. розрізнення) – невиправдано негативна поведінка стосовно групи або окремого її члена....
38. ТРИПІТАКА Культурологічний словник ТРИПІТАКА – канонічні зібрання текстів буддизму; записана у 80-х роках до н. е. санскритом; збереглася частково; окремі частини Т. дійшли до нас у перекладі на китайську та ін. мови Східної Азії....
39. КУЛЬТУРА СВІТОВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА СВІТОВА – це вікова сукупність культур цілісного світу, що визначається власною системою загальнолюдських цінностей і залежно від умов розвитку конкретизується і розгалужується на певні рівні якісного і кількісного характеру, акумулює, відсортовує і розвиває найкращі риси національних культур....
40. ЕТНОГЕНЕЗ Культурологічний словник ЕТНОГЕНЕЗ (грец. ethnos – народ, genesis – походження, джерело) – походження народів. Це сукупність історичних, соціально-культурних явищ і процесів, які спричинилися до утворення етносу. Охоплює значний історичний період становлення та існування етносу у різних етноісторичних джерелах (рід, плем’я, народ, нація)....