ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН

Тема 3. КВІТКОВА РОСЛИНА

§31.ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН

Ви дізнаєтеся про те, ж за допомогою вегетативних органів виникають нові рослини.

Чи можна з листка виростити цілу рослину? А з кореня? Для чого проводять щеплення фруктових дерев?

Ви вже знаєте, що розмноженням: називають збільшення кількості особин одного виду, і що розмноження завжди супроводжується появою нових організмів. Розмноження поділяють на статеве та нестатеве. Відомі різноманітні способи нестатевого розмноження, зокрема, у одноклітинних організмів –

це поділ клітини навпіл (наприклад, бактерії, амеба, евглена), розмноження за допомогою рухливих або нерухомих спор (пригадайте хлорелу та хламідомонаду). У багатоклітинних рослин дуже поширеним способом нестатевого розмноження є розмноження вегетативне.

Вегетативне розмноження рослин здійснюється частинами вегетативних органів і грунтується на здатності рослин легко утворювати нові вегетативні органи, в тому числі втрачені або відсутні.

Природне вегетативне розмноження відбувається без участі людини. Штучне вегетативне розмноження здійснює людина заради задоволення власних потреб; вона відокремлює

частину тіла рослини і створює умови для утворення нового організму.

Природне вегетативне розмноження рослин може здійснюватися частинами кореня або пагона. Проте частіше воно здійснюється їх видозмінами.

ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН

Мал. 128. Типи живців у рослин: а – стеблові живці пеларгонії і дифенбахії; б – листкові живці глоксинії і сенполії; в – кореневі живці хрону

Штучне вегетативне розмноження. Частина тіла рослини, яку людина відокремлює для вегетативного розмноження, називається живцем. Стебловими живцями називають безлисті частини пагона з бруньками. Листкові живці – де цілі листки або їхні фрагменти. Кореневі живці – це відокремлені корені (мал. 128).

Живці поміщають у воду або вологий пісок, торф, штучне волокно або їх суміші при оптимальних для виду рослини температурі й освітленні. У місці зрізу живця починається інтенсивний поділ клітин, у результаті цього виникає своєрідний наплив – калус (мал. 129). В ньому легко розвиваються додаткові корені.

У стеблових живців є утворенням коренів вегетативне розмноження фактично завершується, оскільки виникає рослина з усіма вегетативними органами. В калусі листкового живця спочатку повинні виникнути додаткові бруньки, з них – пагони, на яких утворяться додаткові корені. На кореневих живцях повинні утворитися додаткові пагони із додатковими коренями.

ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН

Мал. 129. Калус у стеблових живців винограду

ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН

Мал. 130. Молоді рослини на листковому живці бегонії королівської

ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН

Мал. 131. Відводки смородини

ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН

Мал. 132. Щеплення рослин пазушною брунькою (а) і стебловими живцями (б)

Стебловими живцями розмножується більшість кімнатних рослин, а також рослини відкритого грунту (смородина, агрус, верби). Цілі листки з черешками використовують як живці у кімнатних сенполій і бегоній (мал. 130). Кореневими живцями розмножують хрін.

При розмноженні відводками (смородина, агрус, ліщина) пагони рослин притискають до грунту і прикопують. Після утворення додаткових коренів і відростання пагонів їх розділяють (мал. 131).

Важливим методом вегетативного розмноження є щеплення рослин, при якому живця-прищепу приживляють на рослину-підщепу із власного кореневою системою. Їх щільно притискають одну до одної зрізами та захищають місця зрізу від зміщення, висихання і забруднення. В результаті цього відбувається їхнє зростання. Існує багато видів щеплення, залежно від техніки зрізання живця-прищепи і підщепи та їхнього з’єднання (мал.132).

У наш час розроблені лабораторні методи культури тканин, за допомогою яких на штучних стерильних середовищах можна культивувати найменші бруньки, отримувати і розмножувати рослини навіть з окремих клітин. Це сучасні біотехнологічні методи вегетативного розмноження рослин (мал. 133). Вони дозволяють отримувати масовий посадковий матеріал, який не містить небезпечних для рослини вірусів.

За допомогою вегетативного розмноження ми швидко отримуємо міцні життєздатні молоді рослини. Однак дуже важливо, що усі рослини, отримані таким способом від одного організму, будуть абсолютно ідентичними. Тому сорти картоплі, більшість плодових і ягідних культур, сорти декоративних багаторічних квіткових рослин (півники, тюльпани тощо) розмножують виключно вегетативно.

ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН

Мал. 133. Утворення нових пагонів у культурі тканин

ВИСНОВКИ

1. Вегетативне розмноження рослин здійснюється багатоклітинними частинами їхнього тіла і можливе завдяки легкому утворенню рослинами нових вегетативних органів.

2. Людина використовує природне і штучне вегетативне розмноження для швидкого отримання нових рослин і збереження їх сортових особливостей.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Вегетативне розмноження, живці, відводки, щеплення рослин, калус, культура тканин.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Що таке розмноження?

2. Що таке вегетативне розмноження?

3. Що таке природне і штучне вегетативне розмноження?

4. Як відбувається природне вегетативне розмноження?

5. Як відбувається штучне вегетативне розмноження?

Знайдіть неправильні твердження:

1. Вегетативне розмноження дозволяє отримати від однієї рослини велику різноманітність нащадків.

2. Штучне вегетативне розмноження можливе у рослин, які в природі вегетативно не розмножуються.

3. Природне вегетативне розмноження дозволяє рослинам утворювати значно більше потомства.

4. Вегетативне розмноження може здійснюватись лише частинами пагона.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН