Видатні імена в хоровому мистецтві



Мета. Ознайомити з історією розвитку хорового мистецтва в Україні, етапами розвитку хорового виконавства в Україні, ознайомити учнів з різновидами хорових колективів, видатними іменами в хоровому українському мистецтві.

Розвивати вміння учнів уважно слухати хорову музику та на слух відрізняти звучання й типи хорових колективів, голоси виконавців, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханих хорових творів, розвивати вміння знаходити спільні риси між сольними та хоровими творами.

Виховувати інтерес до

слухання хорової музики українських класиків та виконання дитячих пісень українських композиторів.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему.

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети композиторів хорових творів України: Д. Бортнянського, А. Веделя, М. Березовеького, М. Лисенка, К. Стеценка, М. Леонтовича та С. Людкевича. Основні поняття для засвоєння: різновиди хорових колективів, хорова енциклопедія виконавства, історія розвитку хорового жанру в Україні, видатні хорові колективи.

Твори, що вивчаються

на уроці:

– Українська народна пісня “Дударик” (обр. М. Леонтовича) у виконанні Національного заслуженого академічного народного хору України імені Г. Вірьовки.

– “Тихо над річкою” (слова С. Черкасенка, музика П. Ба – тюка) у виконанні Львівської державної хорової капели “Дударик”.

– “Тихо над річкою” (слова С. Черкасенка, музика П. Батюка).

Хід уроку

1. Вхід під пісню “Тихо над річкою”. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про розвиток хорового виконавства в Україні.

Як розвивалося хорове мистецтво в Україні та які видатні імена пов’язані з ним? На українських землях хоровий спів відомий з часів Київської Русі, де хорові колективи існували в монастирях і при княжих дворах. В XI столітті хорового співу навчали в жіночій монастирській школі у Києві. На сході країни хорова музика була тісно пов’язана з церквою. Пісні виконували без супроводу музичних інструментів, тому тривалий час музика для хору залишалася a cappella.

Наприкінці XVI століття в Україні виник новий тип церковного співу – багатоголосний ансамблевий (хоровий) партесний спів. Хорові колективи були організовані церковними братствами; кращі з них – у Києві, Львові, Луцьку. Особливо відзначався хор Києво-Могилянської академії чисельністю понад 300 осіб.

Основним жанром професійної музики того часу став одночастинний Партесний концерт. Кількість голосів варіювалася від простого три-чотириголосся до восьми-дванадцятиголосся. Серед найвидатніших композиторів партесної музики в Україні – Микола Дилецький, Симеон Пекалицький, Іван Домарацький, Герман Левицький. У той час в західноєвропейській музиці подібним до партесного концерту став concerto grosso.

Пізніше, у другій половині XVIII століття з’являється новий жанр духовного хорового циклічного концерту і нові імена композиторів: Максим Березовський, Дмитро Бортнянський та Артем Ведель, які затвердили чотириголосний спів.

(Демонстрація портретів: Д. Бортнянського, А. Веделя, М. Березовського. )

Розвиток світської хорової музики в Україні почався в першій половині XIX століття. Величезним внеском у неї стала творчість Миколи Лисенка – автора хорово-оркестрових кантат та хорових обробок народних пісень.

Після Лисенка визначними творцями хорової музики були: Микола Леонтович, Кирило Стеценко, Олександр Кошиць, Станіслав Людкевич, Пилип Козицький та ін.

(Демонстрація портретів: М. Лисенка, К. Стеценка, М. Леонтовича, С. Людкевича. )

3. Робота зі схемою.

СТОРІНКИ РОЗВИТКУ ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА В УКРАЇНІ

Період часу

Жанри хорової музики

Кінець XVI століття

Партесний концерт

Друга половина XVIII століття

Духовний циклічний концерт

Перша половина XIX століття

Світська хорова музика (хорово-оркестрові кантати та хорові обробки народних пісень)

З кінця XIX – початку XX століття в Україні розпочато організацію хорових колективів. Найкращі з них виступали за кордоном: Українська республіканська капела та Український національний хор на чолі з О. Кошицем – у Західній Європі й Північній Америці, київський хор “Думка” – у Франції та ін.

У XX столітті при будинках культури повсюдно організовувались любительські хори. Так з’явилися провідні хорові колективи України, відомі й сьогодні: Національна заслужена академічна капела України “Думка”, Національний заслужений академічний народний хор України ім. Григорія Вірьовки, Академічний хор ім. Платона Майбороди Національної радіокомпанії України, Муніципальний камерний хор “Київ”, Львівська державна хорова капела “Дударик”, хор “Трембіта” (Львів), Закарпатський народний хор та багато інших.

4. Музичне сприймання. Українська народна пісня “Дударик” (обр. М. Леонтовича) у виконанні Національного заслуженого академічного народного хору України імені Г. Вірьовки; “Тихо над річкою” (слова С. Черкасенка, музика П. Батюка) у виконанні Львівської державної хорової капели “Дударик”.

5. Аналіз музичних творів.

1. Розкажіть про ваші враження від прослуханих творів.

2. До якого жанру належать ці твори?

3. Порівняйте виконання пісні літературного походження та української народної пісні. Що є спільним, а що відмінним у їхньому звучанні?

4. Охарактеризуйте тембри голосів виконавців кожного твору.

5. Визначте характер мелодії та опишіть засоби музичної виразності обох творів.

6. Відомості про виконавців романсів.

Національний заслужений академічний народний хор України ім. Г. Вірьовки

Відомий український колектив, заснований 1943 року. Організатором і першим керівником був Григорій Гурійович Вірьовка, ім’я якого колектив носить із 1965 року.

До складу хору увійшли 134 виконавці: 84 хористи, 34 артисти оркестру, 16 артистів балету.

У хорі сформувався спосіб відкритої співочої манери, яка відповідає народній. Пісні на слова Т. Шевченка “Реве та стогне Дніпр широкий”, “Думи мої”, “Заповіт” давно стали візитною карткою колективу.

У 1965 р. хор очолив Анатолій Авдієвський, за якого були створені блискучі програми українських народних пісень (понад 500), а також колядок і щедрівок. У колективі існує творча лабораторія з автентичного виконання народної пісні. Це фольклорна група, яка систематично записує і розшифровує народні пісні, організовує серії самостійних концертів.

Національна заслужена академічна капела України “Думка”

Створена у 1919 році в Києві. Від 1920 і до 1997 року була відома як Державна українська мандрівна капела (від початкових літер і походить назва “Думка”), Цей колектив заклав основи професійного хорового виконавства і став взірцем акапельного співу в Україні.

Капела має славетну історію – в різні часи тут працювали найвидатніші українські хорові диригенти: Н. Городовенко, М. Вериківський, О. Сорока, Пі Муравський, М. Кречко та інші. З 1984 року “Думку” очолює народний артист України, член-кореспондент Академії мистецтв України, голова хорового товариства України ім. М. Леонтовича, професор Євген Савчук.

У репертуарі капели – майже всі світові шедеври для хору з оркестром: “Missa solemnis” та симфонія №9 Л. ван Бетховена, “Реквієм” Дж. Верді, ораторія “Пори року” Й. Гайдна, “Реквієм” А. Шнітке і “Credo” К. ГІендерецького та ряд концертів a cappella.

“Думка” – це високопрофесійний хор, найскладніші сучасні твори вона виконує з дивовижною легкістю.

Музичний словничок

Народний хор – колектив виконавців, який виконує народні пісні в автентичній манері.

Академічний хор – колектив виконавців, який виконує хорові твори в академічній (класичній) манері співу.

Естрадний хор (шоу-хор) – колектив виконавців, який поєднує у своїх виступах хоровий спів і хореографію, інколи в контексті певного сюжету.

7. Виконання творчого завдання до слухання музики.

Уважно розгляньте ілюстрації. Визначте, де зображено народний, де – академічний, а де – естрадний хоровий колектив.

8. Відомості про манери виконання.

Особливістю Народної манери виконання є специфічний характер співочого звуку, імпровізаційність, варіаційність, наявність підголосків, використання натурального регістрового звучання голосів у хорі. У репертуарі народного хору провідне місце займають здебільшого різноманітні пісенні жанри.

Академічний (або класичний) Спів характеризується певною штучністю звуковидобування і поділяється на три основні стилі: кантиленний – наспівний, коли звук ллється плавно, без переривання звучання; декламаційний – наближений до інтонацій мовлення;колоратурний – наближений до кантиленного, але збагачений віртуозними прикрасами, пасажами тощо.

9. Гра “Музична вікторина”.

Послухайте уважно декілька уривків у виконанні хорових колективів. Ваше завдання:

– вирізнити манеру співу (народна чи академічна);

– визначити вид хор – (. жіночий, чоловічий, дитячий, мішаний);

– вид виконання (а капела чи з інструментальним супроводом).

Позмагайтеся з друзями, хто найкраще впорається із завданням.

10. Фізкультхвилинка “Танцюємо разом”.

11. Розспівування. Поснівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

12. Виконуємо пісню. “Тихо над річкою” (слова С. Черкасенка, музика П. Батюка).

Спочатку заспівайте пісню в академічній манері хором, а тоді оберіть трьох солістів: кожен з них буде виконувати по куплету, а весь клас – приспів.

13. Виконання творчого завдання до виконання пісні.

Спробуйте заспівати пісню разом зі своїми друзями. Об’єднайтеся у декілька гуртів та придумайте назву для кожного з них. Виконайте по черзі по одному куплету пісні під фонограму.

14. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

– Пригадайте історію становлення хорового співу.

– Що ви знаєте про розвиток хорового співу в Україні?

– Дайте визначення манерам хорового співу.

– Назвіть авторів та виконавців творів, які ми слухали.

– Чим, на вашу думку, хоровий спів відрізняється від сольного та ансамблевого?

15. Домашнє завдання.

Чи вміє ваша родина співати хором? Спробуйте разом виконати кілька народних пісень.

Розпочніть роботу над створенням власної міні-енциклопедії хорового виконавства.

16. Вихід з класу під пісню “Тихо над річкою”.

17. Для допитливих – виконання музичного проекту.

Проект “Хорова енциклопедія”

Мета: навчитися знаходити та вибирати необхідну інформацію для оформлення електронної або паперової міні-енциклопедії.

Очікуваний результат: міні-енциклопедія (паперова або електронна на вибір).

План створення:

Цей проект вам допоможуть створити друзі та дорослі. Об’єднайтеся з друзями у три групи:

Перша група “Хорознавці” – відшукайте інформацію в підручнику або музичній енциклопедії про відомі хорові колективи країни, виокремте видатні імена керівників, твори композиторів, історію розвитку колективів.

Друга група “Художники” – придумайте оформлення вашої міні-енциклопедії, відшукайте портрети та фотоматеріали виступів колективу.

Третя група “Кінорежисери” – за бажанням ця група може збирати кліпи та відеовиступи колективів і записувати їх у форматі WAV.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Графіки залежностей.
Ви зараз читаєте: Видатні імена в хоровому мистецтві