Види фінансового аналізу

ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ

РОЗДІЛ 1

ЗНАЧЕННЯ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

1.3. Види фінансового аналізу

Для проникнення в суть явища, яким є фінансовий аналіз діяльності підприємства, суттєве значення має питання його класифікації. Класифікаційні ознаки фінансового аналізу займають важливе місце як для визначення методики досліджень, так і для організації аналітичного процесу (табл. 1.3.1).

Фінансовий аналіз забезпечує потреби внутрішніх і зовнішніх користувачів. Внутрішній фінансовий аналіз використовують в своїй діяльності

безпосередньо власники або уповноважені ними органи господарюючих суб’єктів за відповідними рівнями управління. За допомогою внутрішнього аналізу здійснюють оцінку стану господарювання, виявляють та обгрунтовують можливості використання резервів економічного зростання, формують планові і прогнозні показники господарюючої системи, розробляють сценарії управлінських рішень. Він може здійснюватися на рівні суб’єкта господарювання, регіону, органу виконавчої влади та держави.

Таблиця 1.3.1

КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ЗА ВИДАМИ (НАПРЯМАМИ)

Ознака

Вид

(напрямок)

Користувачі інформаційних

Ресурсів

Внутрішній

Зовнішній

Інтереси користувачів

Прийняття управлінських рішень

Оцінка економічної політики

Діагностика рівня господарювання Планування діяльності

Організація контролю

Часовий період

Квартальний

Піврічний

За 9 місяців

Річний

Динамічний

Обсяг дослідження

Комплексний

Тематичний

Просторова форма

Господарюючий суб’єкт

Регіон

Загальнодержавний

Міждержавний

Класифікаційні ознаки господарюючих суб’єктів

Види економічної діяльності

Форми власності

Організаційно-правові форми господарювання

Органи управління

Повнота охоплення об’єктів

Суцільний

Вибірковий

Рівень автоматизації робіт аналітичного дослідження

Ручний

Комп’ютеризований

Автоматизований

Організаційна система

Централізований

Децентралізований

Динаміка формування

Вихідних інформаційних ресурсів

Одноразовий

Періодичний

Етапи управління

Стратегічний (перспективний)

Попередній (проектний)

Операційний (ситуаційний) Ретроспективний (наступний)

Зовнішній аналіз здійснюється відносно господарюючих суб’єктів, регіонів, держави з метою оцінки їх місця, відповідно, у ринковому середовищі за класифікаційними ознаками підприємств, регіонів в державі, держави в світовому господарстві. Основні напрями зовнішнього аналізу: визначення стратегії і тактики економічних відносин; пошук партнерів; забезпечення конкурентних позицій; напрацювання концепцій і цільових програм економічного розвитку та індикативних планів; розробка законодавчого забезпечення економічної політики держави. В організаційному плані він може проводитись як силами зацікавленої сторони, так і незалежними спеціалізованими органами в сфері аналітичних досліджень. На державному рівні функцію зовнішнього фінансового аналізу діяльності суб’єктів господарювання за інформаційними ресурсами фінансової звітності виконують центральні, територіальні та функціональні органи державної влади.

За інтересами користувачів фінансовий аналіз можна розглядати як функцію цільової орієнтації за наступними напрямами:

– прийняття управлінських рішень – обгрунтування заходів для розв’язання певної проблеми й одержання бажаного результату;

– оцінка економічної політики – дослідження правильності і ефективності управлінських рішень за фактичними результатами господарювання;

– діагностика рівня господарювання – визначення тенденцій і закономірностей змін та адаптованості економічної системи будь-якого порядку у ринковому середовищі;

– планування діяльності економічних систем – використання вихідної аналітичної інформації фінансового аналізу для потреб розробки стратегії діяльності суб’єктів господарювання;

– організація контролю – оцінка рівня достовірності об’єктів контролю для потреб власників, аудиторської діяльності і державних органів управління.

У практичній діяльності за змістом інтересів користувачів поділ фінансового аналізу дуже умовний, але за характером його вихідної інформаційної бази він цілком обгрунтований.

Відповідно до часових етапів формування інформаційних ресурсів звітності, фінансовий аналіз можна поділити на квартальний, піврічний, за 9 місяців, річний і динамічний. При цьому виділяють інтервальні періоди: перший, другий, третій і четвертий квартал, півроку, 9 місяців, рік, декілька років (динамічний період). За часовим періодом фінансовий аналіз розкриває стан і закономірності господарської діяльності, що проявляються на різних часових етапах розвитку того чи іншого явища, виявляє тенденції розвитку та їх особливості за ланцюговою динамікою і динамічними рядами наростаючих підсумків.

За обсягом дослідження (мірою охоплення господарської діяльності) фінансовий аналіз поділяється на комплексний (повний) і тематичний (частковий, експрес-аналіз).

Комплексний аналіз охоплює всі об’єкти за системою показників і класифікаційними ознаками підприємств. В конкретних умовах простору і часу комплексний аналіз характеризується системними властивостями закономірностей щодо розвитку (динаміки) явищ, розподілу елементів сукупності, структурних зрушень і зв’язку між явищами.

У процесі комплексного фінансового аналізу суб’єктів господарювання використовують методи: SWOT-аналізу, аналізу суми цінностей і конкурентного аналізу. SWOT (у перекладі з англійської за значеннями перших букв – strength (сила), weakness (слабкість), opportunities (можливості), threats (загрози)) будується на концепції спільної оцінки сильних і слабких сторін діяльності економічних систем у взаємозв’язку з загрозами та можливостями зовнішнього середовища. За методом суми цінностей здійснюються аналітичні дослідження в сфері оптимізації авансованих і поточних витрат з доходами і фінансовими результатами господарюючих суб’єктів. Конкурентний фінансовий аналіз забезпечує оцінку можливостей економічних систем.

Тематичний аналіз досліджує окремі, тільки найбільш актуальні сторони господарської діяльності підприємства для даної ситуації за показниками його фінансового стану.

Просторові види фінансового аналізу характеризуються територіальними ознаками об’єктів дослідження. При цьому об’єкти фінансового аналізу формуються щодо окремих суб’єктів господарювання, регіонів, держав і міжнаціональних економічних систем.

Особливістю мікрофінансового аналізу є дослідження функціонування підприємств як первинних ланок національної економіки і цілісних економічних систем. Він спрямований на оцінювання та моделювання елементів господарюючих суб’єктів за всіма параметрами їх поведінки у внутрішньому і зовнішньому економічних середовищах.

Дослідження стану економічних систем на рівні національної економіки, її регіональної структури, за видами економічної діяльності та інших сукупностей підприємств щодо їх класифікаційних ознак охоплює макрофінансовий аналіз.

За класифікаційними ознаками суб’єктів господарювання їх інформаційні ресурси можливо групувати і досліджувати за видами економічної діяльності, формами власності, організаційно-правовими формами господарювання, органами управління виконавчої влади держави і об’єднань підприємств. Поділ фінансового аналізу за такими напрямами дає можливість оцінити вплив на ефективність господарювання форм власності і організаційної побудови підприємств.

У процесі фінансового аналізу можуть досліджуватися всі об’єкти, (повний аналіз) або вибірково окремі показники їх діяльності чи діяльність господарюючих суб’єктів певних класифікаційних ознак (вибірковий аналіз).

Рівень механізації обробки інформації при фінансовому аналізі може бути дуже різним: усі розрахунки виконуються вручну; використовуються автономні АРМ; існує автоматизована система подання даних і аналітичного дослідження інформаційних ресурсів.

Світовим лідером на ринку програмного забезпечення визнається інтегрована система Statistica, що працює з чотирма типами документів:

– електронна таблиця Spreadsheet, призначена для введення і перетворення первинних даних;

– електронна таблиця Scrollsheet – для виведення результатів аналізу;

– графік – для візуалізації результатів обробки та аналізу даних;

– звіт-файл у формі RTF (розширений текстовий формат), в якому зберігається текстова, числова і графічна інформація.

Серед організаційних форм фінансового аналізу суб’єктів господарювання можна виділити два його види: централізований і децентралізований. При централізованій системі фінансовий аналіз виконується спеціальними підрозділами державних органів влади. При такій організаційній системі досягається єдність методологічного забезпечення аналізу, чіткий розподіл праці аналітиків та можливість застосування комп’ютерних технологій. У децентралізованій системі спеціалізовані підрозділи не виділяються, а весь комплекс аналітичних робіт здійснюється безпосередньо користувачами інформаційних ресурсів. За такої організації аналітичний процес максимально наближений до управлінського, є його окремим етапом. На практиці фінансовий аналіз є сукупністю централізованої і децентралізованої організаційних систем, тобто окремі аспекти діяльності господарюючих суб’єктів досліджуються, як правило, органами державної влади, а інші безпосередньо користувачами інформаційних ресурсів.

За динамікою формування вихідних інформаційних ресурсів фінансовий аналіз може мати одноразовий і періодичний характер. Одноразові аналітичні дослідження використовуються для вирішення поточних питань з метою одержання моментної користі. Водночас, поновлення досліджень через певні проміжки часу дає можливість дослідити динаміку змін, які відбуваються з господарюючими суб’єктами. При здійсненні періодичних аналітичних досліджень необхідно зберігати їх єдину методику і забезпечувати порівнянність системи показників.

Відповідно до змісту основних функцій управління (планування, організація, контроль), фінансовий аналіз поділяється на стратегічний, попередній, оперативний і ретроспективний.

Стратегічний фінансовий аналіз застосовується для з’ясування основних довгострокових тенденцій і факторів розвитку господарюючих систем. Його метою є прогнозування напрямів подальшого розвитку господарюючих суб’єктів за їх класифікаційними ознаками та національної економіки в цілому. Він забезпечує вибір найоптимальніших перспективних рішень.

Попередній аналіз – це дослідження можливої діяльності підприємства до початку будь-яких господарських операцій і пов’язаний з фінансовим плануванням, розробкою проектів, вибором і обгрунтуванням варіантів управлінських рішень, які визначають майбутній стан економічної системи.

Оперативний аналіз проводиться в процесі поточної діяльності підприємства для забезпечення управління процесами щодо зміни економічної ситуації та їх причин, відхилень від попередньо визначених параметрів і оцінки можливих від них наслідків з метою своєчасного коригування управлінських рішень, спрямованих на попередження та усунення негативних явищ і ефективне маневрування наявними ресурсами. За допомогою оперативного фінансового аналізу здійснюється швидке втручання в господарські процеси для забезпечення безперервного та ефективного функціонування підприємства.

Ретроспективний фінансовий аналіз проводиться після закінчення певного часового періоду діяльності господарюючих суб’єктів та одержання від них звітності. Його завдання – це всебічна діагностика фінансового стану підприємств, об’єктивна оцінка результатів діяльності у звітному періоді, інтерпретація закономірностей і тенденцій розвитку, резервів господарювання та опрацювання конкретних заходів щодо їх реалізації.

Ретроспективний аналіз грунтується на фактичних показниках діяльності підприємства, що дозволяє комплексно та всебічно вивчити досягнуті результати. Це не в змозі виправити виявлені недоліки, але має важливе значення при обгрунтуванні управлінських рішень на перспективу.

Як бачимо, всі види і напрями фінансового аналізу доповнюють один одного і на практиці в чистому вигляді зустрічаються рідко. Водночас, знання найважливіших принципів їх організації і методик проведення є важливими елементами побудови системи аналітичних досліджень інформаційних ресурсів.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Види фінансового аналізу