Види правових систем



Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН

§ 6. Поняття і структура системи права

3. Види правових систем.

Історія кожної держави наклала відбиток на особливості розвитку та побудови її законодавства, на ті джерела права, які в ній визнаються. По-різному побудовані органи державної влади, правоохо­ронні й судові органи. Саме тому правознавці вважають, що в кожній державі існує своя, саме їй притаманна правова система. При цьо­му є держави, правові системи яких подібні між собою. Сукупність правових систем окремих держав, які

подібні між собою, грунту­ються на однакових чи подібних принципах і практиці застосу­вання норм права, називають правовою сім’єю.

Основними сучасними правовими сім’ями є англосаксонська, мусульманська, романо-германська.

Англосаксонська правова сім’я (її ще називають сім’єю загаль­ного права) притаманна Великій Британії, Канаді, Індії, більшості інших держав, що належать до Британської співдружності, а також Сполученим Штатам Америки. Вона сформувалася саме в Англії, і найсуттєвішою її ознакою є те, що основним джерелом права в ній є правовий прецедент. У країнах англосаксонської правової

сім’ї суд не лише застосовує норми права, а й створює їх. У країнах цієї правової сім’ї немає чіткого поділу на галузі права.

Мусульманська правова сім’я об’єднує переважно правові системи держав Сходу – Пакистану, Ірану, Іраку, Афганістану. Як можна здогадатися з назви, вона виникла на основі норм мусульманської релігії – ісламу. Саме тому основним джерелом права в країнах цієї правової сім’ї є священна книга мусульман – Коран, джерелами є також праці кращих знавців ісламу, описи життя пророка Мохамеда – Суна, Іджма, Кияс. Цікавою особливістю мусульманського права є те, що його норми поширюються, як правило, лише на прибічників ісламу. У сучасних умовах навіть у країнах, які найсуворіше дотримуються норм ісламу, роблять спроби модернізувати норми мусульманського права, пристосувати їх до сучасності.

Романо-германська правова сім’я (або сім’я континентального права) є найдавнішою й нині найпоширенішою у світі. Історично вона має свої корені в Стародавньому Римі, а потім розвивалася переважно в континентальній Європі – звідси й назва. Основним джерелом права в цій правовій сім’ї є нормативно-правовий акт, а не правовий прецедент. Характерним є чіткий поділ на галузі права, на приватне й публічне право. Зазначимо, що правова система Украї­ни також належить до романо-германської правової сім’ї (сім’ї континентального права).

Крім цих трьох основних правових сімей, іноді визначають також традиційну (звичаєву) правову сім’ю (вона спирається на звичаєве право й традиції відповідної спільноти, нині існує в окремих країнах Африки), соціалістичну правову сім’ю (збереглася нині в КНДР, КНР, на Кубі) та деякі ін.

Система права містить галузі права, правові інститути й норми права. Правові норми – ті “цеглинки”, з яких складається вся система права. Норма права складається з гіпотези, диспозиції, санкції. Особливе міс­це в системі права займає міжнародне право, яке регулює переважно відносини між державами, міжнародними організаціями.

Правові норми в Україні закріплюються виданням правових актів. Усі нормативно-правові акти держави, прийняті в установленому порядку, становлять систему законодавства певної держави. Система законо­давства має вертикальну й горизонтальну структуру.

У кожній державі існує своя правова система, з власними особливостями побудови й дії. Правові системи країн з подібними принципами існування, дії органів влади становлять правові сім’ї.

Запам’ятайте: система права, система законодавства, галузь права, інститут, норма права, правова сім’я.

Види правових систем


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Значення води у природі.
Ви зараз читаєте: Види правових систем