Види виборчих систем



Політологічний словник

Види виборчих систем – це сукупність правил і процедур проведення виборів, встановлених законодавством певної країни, а також способи визначення їх результатів. Виборчі системи є суттєвою характеристикою політичних систем. На думку фахівців, політичні системи, крім інших показників, відрізняються одна від одної ще й характером діючих виборчих систем. Головним показником, за яким одна виборча система відрізняється від іншої, є порядок визначення результатів виборів. Наявність тієї чи тієї виборчої системи

є результатом політичного досвіду країни, політичної культури її населення, особливостей політичного структурування суспільства, характеру партійно-політичної системи, розподілу політичних сил у суспільстві. Головними видами виборчих систем є: мажоритарна, пропорційна та змішана.

Мажоритарна виборча система передбачає вибори в одномандатному виборчому округу, результати яких визначаються більшістю голосів, поданих за одного із кандидатів у депутати. В теорії та на практиці розрізняють два різновиди мажоритарної виборчої системи, а саме: а) мажоритарна система абсолютної більшості та б) мажоритарна система

відносної більшості. М. с. а. б. визначає обраним того із кандидатів у депутати, за якого віддано щонайменше 50 % голосів виборців, що взяли участь у голосуванні. М. с. в. б. визначає переможцем серед кандидатів того, за кого віддано більше голосів, ніж за кожного з його суперників.

Пропорційна виборча система – це вибори у багатомандатних виборчих округах за списками партій, які балотуються до парламенту чи місцевого органу самоврядування. У цьому разі виборець голосує за список тієї партії, програмні засади якої йому до вподоби. При цьому партійні списки бувають закритого та відкритого типів. Закритий список – це ситуація, коли оприлюднюється лише чільна п’ятірка партійного списку, тоді як решта списку залишається невідомою для виборця. Відкритий список – це оприлюднення всього складу партійного списку. Різновидом цього варіанта є пропорційна виборча система за преференційним принципом. Він передбачає не лише оприлюднення списку кандидатів від партії, а й право виборця на свій смак визначати того кандидата із списку, за якого він хотів би проголосувати. Така система вважається демократичнішою, оскільки суттєво коригує вплив партійної верхівки на рейтинг того чи того кандидата партійного списку.

Пропорційна виборча система передбачає такий інструмент визначення переможців виборів, як виборча квота, або виборчий метр (0. Цей показник визначається діленням загальної кількості голосів, поданих у певному виборчому окрузі (X), на кількість мандатів, які підлягають розподілу (У). Між партіями мандати розподіляються діленням одержаних ними голосів на квоту.

Змішана або мажоритарно-пропорційна виборча система передбачає поділ частини мандатів, які визначаються шляхом мажоритарної виборчої системи в одномандатних округах, а частина – пропорційної виборчої системи у багатомандатних виборчих округах.

В Україні за роки незалежності апробовано практично всі класичні виборчі системи. З 1990 до 1994 р. діяла мажоритарна система абсолютної більшості. З 1994 по 1998 рр. – мажоритарна система відносної більшості. З 1998 до 2002 р. – змішана виборча система. У 2004 р. Верховна Рада України ухвалила закон “Про вибори народних депутатів України” на пропорційній основі.

Избирательные системы в свете мирового опыта (законодательство и практика). – М., 1991; Конституционное (государственное) право зарубежных стран. – Т. 1-2. – М., 1996; Рябов С. Політичні вибори: Навч. посіб. – К., 1998.

Л. Шкляр


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Правильна трикутна призма.
Ви зараз читаєте: Види виборчих систем