Відмінювання іменників III відміни



ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА

Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах

3.1. Іменник

Відмінювання іменників III відміни

Нижче в таблиці подано буквені відмінкові закінчення іменників III відміни. Закінчення, що трапляються як винятки, взято в дужки. Знаком 0 показано нульове закінчення.

Відмінки

Однина (незалежність, річ)

Множина

З основою на нешиплячий (незалежність)

З основою на шиплячий (річ)

Н.

0,

(-и)

Р.

-ей, (-ів)

-ей

Д.

-ям

-ам

3.

0

-і, (-ів)

О.

-ями

-ями

М.

-і, (-и)

-ях

-ах

Кл.

-е, (-и)

Як у наз. відмінку

1. У називному відмінку однини м’який знак пишеться тільки після зубних (д, з, л, н, с, т, ц): доповідь, відомість, галузь, вісь,

Осінь. Після літер, що позначають губні (б, в, м, п, ф), шиплячі, та р м’який

знак не пишеться: кров, Об, Перм, верф, ніч, жовч, фальш, подорож.

2. В орудному відмінку однини всі іменники мають лише закінчення – ю: тінню, честю, матір’ю, подорожжю, ніччю. Проте в написанні основ цих іменників є певні особливості.

В основі іменника зберігається той самий голосний, що й у називному – знахідному відмінку: сіль – сіллю (хоч солі), мудрість – мудрістю (хоч мудрості), річ – річчю (хоч речі).

Перед закінченням – ю:

А) літери, які позначають зубні й шиплячі звуки, подвоюються, якщо вони стоять безпосередньо після літери – відповідника голосного звука (тобто між двома голосними): ожеледдю, галуззю, піччю, подорожжю;

Б) літери, які позначають зубні й шиплячі, не подвоюються, якщо є збіг приголосних: більшістю, меншістю, областю;

В) після літер, які позначають губні, тар ставиться апостроф: любов’ю, кров’ю, Об’ю, Перм’ю.

3. Іменник мати в непрямих відмінках уживається з суфіксом – ір-, – ер-, у родовому й знахідному відмінках множини має закінчення – ів: матері, матір, матір’ю, матерів, матерям, матерями, при матерях.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Серце біологія.
Ви зараз читаєте: Відмінювання іменників III відміни