Відтворення організаційно-економічних відносин

Related posts:

1. Економічна безпека організаційно-економічних відносин Економічна безпека організаційно-економічних відносин – рівень розвитку менеджменту, маркетингу, обміну досвідом та ін., а також стан їх захищеності від загроз, внаслідок чого для продуктивних сил створюється організаційно-економічна форма розвитку. Головними загрозами виступають: відсутність сучасного (з урахуванням досвіду інших країн) рівня управлінських відносин на більшості підприємств України, зокрема відсутність дієвих і стабільних стимулів до праці у […]...
2. Система організаційно-економічних відносин Система організаційно-економічних відносин – сукупність відносин менеджменту, маркетингу, обміну досвідом та інших підсистем, які, взаємодіючи, утворюють організаційно-економічну форму розвитку продуктивних сил, підпорядковуються відносинам менеджменту, внаслідок чого формується цілісність і виникає синергічний ефект. С. о.-е. в. в єдності та взаємодії з розвитком продуктивних сил утворює організаційно-економічний спосіб виробництва. Своєю чергою, в межах окремих підсистем С. о.-е. […]...
3. Система економічних відносин Система економічних відносин – сукупність техніко-економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності у процесі діалектичної взаємодії між підсистемами, з одного боку, та системою продуктивних сил – з іншого. Домінантною підсистемою С. е. в. є відносини економічної власності, розвиток яких, передусім властивих їм економічних законів і закономірностей, надає цілісності всій системі, детермінує еволюцію техніко-економічних та організаційно-економічних відносин […]...
4. Відтворення економічної власності Відтворення економічної власності – постійно повторюваний процес функціонування і розвитку різноманітних типів та форм власності у їх взаємодії (взаємопроникненні, взаємопереходах, взаємозапереченні) відповідно до властивих їм законів, що супроводжується виокремленням типу і форми власності, яка домінує. В сучасних умовах розширене В. е. в. у розвинених країнах світу може, по-перше, здійснюватися лише тоді, коли збагачена новітніми рисами […]...
5. Відтворення людини Відтворення людини – безперервне відновлення всіх сутнісних сил людини як соціобіологічної істоти шляхом задоволення відповідних потреб. За своєю структурою таке відтворення означає передусім відновлення людини як основної продуктивної сили, відновлення в межах окремих підсистем цілісної економічної системи, а також у системі надбудовних відносин. Як найважливіший елемент продуктивних сил вона є також суб’єктом техніко – економічних, […]...
6. Удосконалення економічних відносин Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.2. КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ Удосконалення економічних відносин Формування ринків транспортних послуг. Держава всебічно сприяє формуванню і розширенню ринків транспортних послуг, розвитку підприємництва і сумлінної конкуренції як одного з основних факторів скорочення витрат і підвищення якості транспортного обслуговування, створення умов, за яких кожний користувач зможе вільно […]...
7. Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і комплекс заходів для такого вдосконалення. Основними загрозами в цій сфері в Україні є невідповідність між різними елементами економічних відносин, тобто між деформованою кланами економічною власністю і техніко – економічними відносинами; […]...
8. Структура та інфраструктура міжнародних економічних відносин Структура та інфраструктура міжнародних економічних відносин – сукупність основних елементів міжнародних економічних відносин, відповідних установ та організацій і системи взаємозв’язків, що формують спосіб взаємодії, внутрішню організацію міжнародних економічних відносин (МЕВ). Передусім виділяють міжнародні техніко-економічні відносини і міжнародні відносини економічної власності. Перші – відносини міжнародної спеціалізації, концентрації виробництва тощо, які формують матеріально-речову форму процесу інтернаціоналізації продуктивних […]...
9. Відтворення суспільного капіталу Відтворення суспільного капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва у взаємозв’язку і взаємодії відтворення індивідуальних, колективних, державних та інтернаціональних форм капіталу. Суб’єктом власності та управління за умов приватної форми капіталу є окремий капіталіст. За умов колективної форми капіталу таким суб’єктом є декілька підприємців, вищих менеджерів, фінансові інститути. Типова форма колективного капіталу – акціонерні компанії. З […]...
10. Система техніко-економічних відносин Система техніко-економічних відносин – сукупність форм суспільного поділу праці та елементів техніко-економічних відносин, що формуються і розвиваються у процесі взаємодії людини з природою та людини з людиною за техніко-економічного поєднання особистих і речових факторів виробництва й поступового поглиблення спеціалізації та одиничного поділу праці, внаслідок чого ця система у процесі історичного розвитку перетворюється на цілісність із […]...
11. Земля як об’єкт економічних відносин Земля як об’єкт економічних відносин – земля як предмет праці, знаряддя і засіб праці та економічних і передусім відносин економічної власності, які виникають у процесі її виробничого використання й привласнення результатів праці. З освоєнням землі об’єктами економічних відносин стають власне земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси її континентального шельфу та морської […]...
12. Відтворення індивідуального капіталу Відтворення індивідуального капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва на окремому підприємстві, фірмі, власником яких є окрема особа. Таких підприємств у розвинених країнах світу – переважна більшість. Так, у США з понад 25 млн. підприємств до підприємств капіталістичного типу (на яких використовується наймана праця, має місце відчуження працівників від засобів виробництва, управління власністю тощо) належить […]...
13. Вартість відтворення Вартість відтворення – вартість товару, сформована на основі відносин відтворення, які виступають як єдність виробництва, розподілу, обміну, споживання, і відображені в кругооборот виробничих фондів підприємства. Спочатку на основі відносин виробничого споживання утворюється така категорія, як витрати виробництва /собівартість продукції/, що виступає як спожита у виробництві вартість виробничих фондів /к=c+v/. У єдності з виробництвом, вона відображає […]...
14. Економічна безпека техніко-економічних відносин Економічна безпека техніко-економічних відносин – рівень розвитку суспільного поділу праці та інших елементів техніко – економічних відносин (концентрації виробництва, комбінування виробництва та ін.) та їх захищеності від внутрішніх і зовнішніх загроз, завдяки чому техніко – економічні відносини сприяють стабільному розвитку продуктивних сил. До основних внутрішніх загроз належать наявність розірваних і ще не повністю відновлених з […]...
15. Умови та основні фактори розвитку міжнародних економічних відносин Умови та основні фактори розвитку міжнародних економічних відносин (МЕВ) – комплекс найважливіших факторів, внутрішніх і зовнішніх обставин, що впливають на еволюцію МЕВ, закономірності й тенденції їх розвитку. До них належать: 1) значно більша віддаленість (порівняно з національною економікою) суб’єктів МЕВ, а отже, покупців і продавців, учасників міжнародного поділу праці (і значно більші транспортні витрати); 2) […]...
16. Відтворення Відтворення – безперервне відновлення процесу виробництва товарів, послуг та духовних благ, на основі якого здійснюється відтворення економічної системи та її всіх підсистем. Розрізняють два типи В. – просте і розширене. За простого В. процес виробництва і випуск створених благ здійснюються щорічно у незмінному масштабі, а економічна система не зазнає якісних і сутнісних змін. Таке В. […]...
17. Відтворення основних фондів Відтворення основних фондів – заміщення фізичного вибуття основних фондів, їх приріст в натурально-речовій і вартісній формі. Знос основних фондів відображається в амортизаційних відрахуваннях і заміщується за рахунок надходження коштів після реалізації продукції, до вартості якої входить перенесена частина вартості основних фондів. Нагромаджувані відрахування складають амортизаційний фонд, що використовується і; відновлення основних фондів, Відновлення основних фондів […]...
18. Соціальне відтворення Соціальне відтворення – відтворення соціальної системи і передусім соціальних відносин на постійній та розширеній основах. Оскільки поняття “соціальне” вживається у вузькому (як відносини між окремими класами, соціальними верствами і групами та всередині них) та широкому (як сукупність усіх підсистем суспільних відносин у процесі їх взаємодії) значеннях, то С. в. на постійній та розширеній основах охоплює […]...
19. Новий тип економічних відносин між підприємствами, галузями і територіями Регіональна економіка Глава Х ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ РЕФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ 2. Новий тип економічних відносин між підприємствами, галузями і територіями В ході здійснення докорінної перебудови керування економікою все більшого розвитку набуває новий тип госпрозрахункових відносин – оренда трудовими колективами державних підприємств з наступною приватизацією і створення корпоративних систем. Досвід показує, що на таких підприємствах різко підвищується […]...
20. Просте відтворення Просте відтворення – відтворення, здійснюване в незмінних масштабах, за однакового рівня техніки і продуктивності праці. Основні його складові – відтворення в незмінних масштабах матеріального продукту, відносин економічної власності та людини (людини-працівника і людини-власника). П. в. переважало у докапіталістичних формаціях. П. в. було типовим і для феодального способу виробництва. Додатковий продукт, створений селянами і ремісниками, споживався […]...
21. Соціалізація економічних систем Соціалізація економічних систем – поступове еволюційне наповнення метасистем, підсистем та елементів економічної системи капіталізму соціалістичним змістом, формування і розвиток основ соціалізму. С. е. с. охоплює найважливіші елементи економічної системи: продуктивні сили, техніко-економічні відносини (а в їх поєднанні – технологічний спосіб виробництва), організаційно-економічні відносини (а в поєднанні з продуктивними силами – організаційний спосіб виробництва), відносини економічної […]...
22. Реінжиніринг Реінжиніринг – 1) якісне оздоровлення підприємств, фірм, компаній шляхом істотного поліпшення інжинірингу (див. Інжиніринг); 2) радикальне переосмислення і докорінна перебудова та оновлення господарських процесів з метою досягнення швидких істотних зрушень у господарській діяльності підприємств, фірм і компаній, що передбачає відмову від застарілих способів організації й управління ними. Основними принципами P. є: орієнтація на процес; творче […]...
23. Відтворення технологічного способу виробництва Відтворення технологічного способу виробництва – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку продуктивних сил і техніко – економічних відносин у їх органічній єдності та взаємодії відповідно до законів технологічного способу виробництва. Кожна зі сторін технологічного способу виробництва є складною системою з багатьма елементами і зв’язками між ними (див. Техніко – економічні відносини). У процесі відтворення продуктивних […]...
24. Право власності господарських товариств Право власності господарських товариств – право на володіння, розпорядження і користування майном різних господарських товариств (акціонерних компаній, товариств з обмеженою відповідальністю, повних товариств, командитних товариств та ін.). Основними об’єктами такого права є майно, передане господарським товариствам його засновниками та учасниками, вироблена в процесі господарської діяльності продукція, отримані доходи та інше майно. П. в. г. т. […]...
25. Дійові особи (суб’єкти) економічних відносин РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії Тема 1.1. Що і для чого вивчає економічна наука, її місце серед інших наук 2. Дійові особи (суб’єкти) економічних відносин Маючи певні уявлення про те, що вивчає економічна наука, можемо перейти до наступного питання: дійові особи, або, як їх ще називають, суб’єкти економічних відносин. Економіка є такою складною системою, […]...
26. Організаційно-правові форми підприємств Організаційно-правові форми підприємств – взаємопереплетіння відповідних форм об’єднання людей для спільної діяльності в межах певної структури з законодавчим закріпленням цих форм. До 0.- п. ф. п. в Україні віднесено всі види підприємств, а також кооперативи, орендні підприємства, споживчі товариства, спілки споживчих товариств, господарські товариства, асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, дочірні підприємства, організації орендарів, організації покупців, політичні […]...
27. Відтворення продуктивних сил Відтворення продуктивних сил – процес безпосереднього відновлення всіх елементів продуктивних сил у їх взаємодії. До основних елементів даної системи належать людина (а до кінця XIX ст. – робоча сила), засоби праці, предмети праці, використовувані людьми сили природи, форми і методи організації виробництва (з початку XX ст.), наука (з середини 50-х XX ст.), інформація (з середини […]...
28. Політика регулювання ринкових відносин Політика регулювання ринкових відносин – комплекс економічних, адміністративних і юридичних важелів, які використовуються державою з метою впливу на ринковий механізм, його адаптацію до нових умов. П. р. р. в. передбачає вплив держави на умови та механізми функціонування ринку, його структуру та інфраструктуру, його функції. На нижчій стадії розвитку капіталізму ринкові відносини та відповідний механізм їх […]...
29. Система відносин економічної власності Система відносин економічної власності – сукупність різноманітних типів і форм власності, які формуються і розвиваються в усіх сферах суспільного відтворення, і поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку відносинам власності на засоби виробництва інших об’єктів власності, внаслідок чого, а також завдяки раціональному використанню господарського механізму, ця система перетворюється на єдину цілісність з притаманними їй законами, суперечностями, […]...
30. Механізм використання економічних законів Механізм використання економічних законів – комплекс заходів, спрямованих на подолання конфліктно-антагоністичних форм розвитку суперечностей (які пронизують закони), формування науково обгрунтованої системи управлінської діяльності різних суб’єктів (держави, наднаціональних органів та ін.) на рівні об’єктів, окремих явищ і процесів передусім через реалізацію форм економічної політики і використання правових та адміністративних важелів регулювання народного господарства. Для ефективного використання […]...
31. СУБ’ЄКТИ ТА ОБ’ЄКТИ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН. ЕТАПИ І ЗАСОБИ ЕКОНОМІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. ЗВ’ЯЗКИ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ З ІНШИМИ НАУКАМИ УРОК № 2. СУБ’ЄКТИ ТА ОБ’ЄКТИ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН. ЕТАПИ І ЗАСОБИ ЕКОНОМІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. ЗВ’ЯЗКИ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ З ІНШИМИ НАУКАМИ Мета уроку: поглибити й систематизувати знання учнів про економіку як науку, формуючи поняття про суб’єкти та об’єкти економіки, етапи економічного дослідження; визначити, що є предметом вивчення економіки; з’ясувати, які існують методи економічного дослідження; проаналізувати зв’язок економіки […]...
32. Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил (далі Закон адекватності – З. а.) – всезагальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією відносин економічної власності, а також зворотний вплив цих відносин на розвиток продуктивних сил. Діє в усіх суспільно-економічних формаціях, найінтенсивніше – з часу […]...
33. Модифікація економічних законів Модифікація економічних законів – поява якісно нових форм вияву і реалізації законів і кількісно-якісні зміни в межах як нових, так і існуючих форм, які (зміни) не спричиняють зникнення даної сутності, а отже, відмирання закону, а також деякі несуттєві зміни у змісті та формах розвитку закону. Змістом закону є процес розгортання його сутності шляхом встановлення сутнісних […]...
34. ОСНОВНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦТВА ПІДПРИЄМНИЦТВО Розділ 3 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ЗАСНУВАННЯ ФІРМИ 3.2. ОСНОВНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦТВА Основні форми підприємництва набувають конкретних організаційно-правових форм господарювання. Їх правовий статус, регламентація діяльності визначаються законами України “Про власність”, “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні”, “Про господарські товариства”, “Про селянське (фермерське) господарство”, “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, “Про споживчу кооперацію”, “Про об’єднання громадян”, […]...
35. Венчурний Венчурний /ризиковий/ капітал – якісно новий засіб фінансування /інвестування/ ризикованого підприємства, яке працює над втіленням у виробництво певної ідеї або проекту. Ризиковані підприємства не повертають вкладені у них інвестором кошти і не виплачують проценти на них Зате інвестор отримує права на всі запатентовані і незапатентовані /”ноу-хау”/ (новації і засновницький прибуток від ризикованих підприємств у тому […]...
36. Розрахунок ВНП за видатками та доходами Розрахунок ВНП за видатками та доходами – ВНП може бути розрахований шляхом додавання сукупних видатків, необхідних для виробництва кінцевої продукції, або шляхом додавання доходів, отриманих від виробництва даного обсягу продукції. За видатками ВНП визначається як сума споживчих видатків на товарні послуги, валових інвестицій компаній, державних закупок товарів і послуг та чистого експорту: ВНП = С […]...
37. Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві та сталі зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією виробничих відносин (або відносин економічної власності). Сучасна система продуктивних сил формується у процесі взаємодії таких основних елементів, як робочої сили (у широкому аспекті – безпосереднього працівника), […]...
38. Державний сектор в економіці Державний сектор в економіці – сукупність державних підприємств, компаній, організацій та установ, які займаються господарською діяльністю і якими керують державні органи або призначені і найняті ними особи. Частка Д. с. в е. України (якщо враховувати чисельність підприємств, установ і організацій) внаслідок надмірної приватизації скоротилась з понад 90% 1990 до 4% на початку 2004, а за […]...
39. Світове господарство: зміст і основні етапи розвитку. Форми міжнародних економічних відносин: світова торгівля, міжнародний рух капіталів, міжнародна валютна система, міграція робочої сили, науково-технічне співробітництво та глобальна інформаційна мережа. Суб’єкти світового господарства УРОК 81 Світове господарство: зміст і основні етапи розвитку. Форми міжнародних економічних відносин: світова торгівля, міжнародний рух капіталів, міжнародна валютна система, Міграція робочої сили, науково-технічне співробітництво та глобальна інформаційна мережа. Суб’єкти світового господарства Мета уроку: ознайомити учнів із поняттям “світове господарство”; розглянути етапи формування світового господарства та сучасні форми існування міжнародних економічних відносин; розвивати допитливість […]...
40. Категорії фінансових засобів системи національних рахунків Категорії фінансових засобів системи національних рахунків – класифікація фінансових ресурсів у формі активів і пасивів. Основні групи такої класифікації – валюта і переказні депозити, короткотермінові векселі та облігації, довготермінові облігації, комерційні кредити та аванси, короткотермінові позики, які не названі окремо, частка пайових внесків домашніх господарств у резервах страхових компаній та пенсійних фондів, звичайні акції акціонерних […]...