ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ

ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ – є дуже важливим у бджільництві. Наприклад, завезені бджоли й високоплідні матки відомої породи поліпшують робочі якості місцевих бджіл. А до поліпшення якості місцевих бджіл прагне кожний бджоляр.

Бджоли різних країн, зон й областей мають свої особливості. Вони являють собою природно сформовані примітивні породи, які можуть бути вихідним матеріалом для виведення помісних бджіл. Насамперед інтерес для бджоляра становлять такі породи бджіл: українські, грузинські, далекосхідні, башкирські тощо.

Завозячи

бджіл іншої породи, спочатку потрібно перевірити, наскільки вони зберігають свої цінні якості в умовах цієї місцевості. Не рекомендується, наприклад, породи південних бджіл завозити в північні райони. Для підвищення продуктивності пасік найбільший інтерес для України становлять грузинські бджоли. При використанні помісних бджіл (грузинських із місцевими породами) слід зауважити, що високим медозбором відрізняється перше покоління, у другому й подальшому продуктивність різко знижується й при зимівлі більша їхня частина гине.

Для одержання сімей-помісей треба виводити маток-дочок від бджолосімей

кавказької раси. Такі помісні сім’ї відрізняються високою якістю й працездатністю.

Отриману з розплідника матку потрібно підсадити у відводок, а через 1-2 тижні взяти з нього одноденних личинок і дати їх сім’ї-виховательці, що складається з місцевих бджіл. Зрілі маточники або маток, що вийшли з них, підсаджують у відводки або основні сім’ї, попередньо видаливши з них маток. Після спарювання з трутнями молоді матки даватимуть бджіл-помісей, а через 35-45 днів вся сім’я стане помісною.

Щоб на пасіці постійно були сім’ї-помісі першого покоління, завозять чистокровних неплодових маток і схрещують їх із місцевими трутнями. Бджоли цих маток будуть метисними, а трутні чистокровними, тому що трутні розвиваються з незапліднених яєць.

Через рік-два у всіх сім’ях пасіки будуть чистокровні трутні. А для одержання сім’ї-помісі першого покоління потрібно завезти на пасіку племінні сім’ї або плодові матки місцевих бджіл. Матки-дочки цих бджіл після схрещування з трутнями дадуть помісь зворотного схрещування.

Чергуючи в такий спосіб виведення маток для заміни старих у сім’ях різних популяцій, можна утримувати на пасіці помісі тільки першого покоління, які відрізняються високою працездатністю й продуктивністю.

Помісна матка першого покоління дає бджіл другого покоління. Отримана від неї матка, спарена з місцевими трутнями, дає бджіл-помісей третього покоління. Сім’ї-помісі другого покоління відрізняються від першого нижчою продуктивністю, більшою схильністю до різних хвороб. Сім’ї-помісі третього покоління дуже слабкі, хворобливі, працювати практично не можуть.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ