Вимова і написання префіксів пре-, при-, прі
БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ
§ 57 Вимова і написання префіксів пре-, при-, прі-
Запам’ятаймо!
У префіксах пре-, при – ненаголошені голосні [е], [и] вимовляються невиразно. Щоб уникати помилок, префікси пре-, при – треба розрізняти за значенням. Слова з префіксом прі – потрібно запам’ятати.
Префікс | Значення | Приклади |
Пре- | Вища міра ознаки (можна замінити прислівником дуже) | Превеликий, преспокійно, премудрий |
При- | Наближення, | Приїхати, приклеїти, прикрити, приморський |
Прі- | Вживається тільки в трьох словах | Прізвище, прізвисько, прірва |
538 Прочитайте словосполучення. Поясніть, якого значення надає словам префікс при-.
Прийти вчасно, привести подругу, приміська зона, прилетіти в аеропорт, приморожені ягоди, причинене вікно.
539 Доберіть 6 слів із префіксом пре-. Утворіть і запишіть із ними словосполучення.
540 Запишіть слова у дві колонки: а) із префіксом при-; б) із префіксом
Пр..брати, пр..мокрий, пр.. дивний, пр..ручений, пр..азовський,
541 Прочитайте вірш. Випишіть слова із префіксами при-, пре-, прі-.
Коли в небі залюбки преколючі будяки
Сонечко пригріло, преспокійно спали.
Придорожні будяки Сонях голову задер
Нижче трав присіли. і кричав у небо:
Як на грядці залюбки – Препоганих будяків
Горобці кричали, в прірву кинуть треба!
Г. Чубач
542 Спишіть слова, вставляючи потрібні букви. У кожному рядку підкресліть зайве слово.
1. Пр..звище, пр..рва, пр..рва, пр..віт.
2. Пр..міський, пр..великий, пр..красний, пр..цікавий.
3. Пр..погано, пр..крити, пр..шити, пр..йти.
4. Пр..азов’я, пр..звисько, пр..вітати, пр..бадьоритися.
5. Пр..гірко, пр..злючий, пр..чистий, пр..звище.
Усміхнімось!
Хвастунець
Хлопчик Толя молодець, Враз на слові цім – з дороги
Тільки трішки хвастунець. Толі ящірка під ноги.
З переляку, у тривозі
Якось ми ішли на став, Наш хвалько мерщій навтік.
Він мені таке сказав: Та спіткнувся на дорозі
– Слово честі, не хвалюся, Й прикусив собі язик!
Я ні-чо-го не боюся!..
* * *
Хто хвалитись полюбляє,
В кого звичка є така, –
Хай ці вірші прочитає
І прикусить язика!
Г. Бойко
543 1. Спишіть приказки, розкриваючи дужки.
Надмірне базікання, як і надмірне мовчання, до добра не (при-, яре-)водить.
Краще (при-, пре-)кусити язика перед мовою, ніж по мові.
Від (при-, яре-)красних слів язик не відсохне.
2. Поясніть, що означає вислів “прикусити язика”.
Із бабусиної скрині
Тупий олівець і гостра пам’ять
Бабуся. Ти записав, Дмитрику, що треба купити в магазині?
Дмитрик. Ні, не записав. Я тримаю це в пам’яті: п’ять пунктів або п’ять позицій!
Яся. Гляди, бо не втримаєш. Зав’яжи краще вузлики, щоб не забув.
Дмитрик. То хай дівчата в’яжуть вузлики, а я тренуватиму свою пам’ять.
Бабуся. Згадай, Дмитрику, як ти тренував пам’ять минулого тижня: ми вечеряли без хліба. Мабуть, не випадково американці кажуть: “Краще тупий олівець, ніж гостра пам’ять”.
Яся. Це ж треба весь час носити олівець із собою і записник, щоб усе записувати…
Бабуся. Але зате нічого не забуватимеш. Хай тупий олівець, але він гарний помічник для пам’яті.
544 1. Спишіть текст. Підкресліть слова з префіксами пре-, при-, прі-. Поясніть правопис.
Прислухаймося до нашої мови. Чи завжди ми використовуємо багатство словника? Чи вміємо з цієї прекрасної скарбниці вибрати точне й виразне слово? Відомо, що між глибокою думкою та її словесною формою не існує прірви: що багатша мова, то багатша й думка.
2. До слів: прислухатися, багатство, скарбниця доберіть і запишіть спільнокореневі слова. Позначте корінь.
Це цікаво!
Рима – співзвучність закінчень слів у віршових рядках.
545 1. Закінчіть рядки вірша, скориставшись словами з довідки. Не забувайте про риму.
Ще до півневого… ,
Коли всі на світі… ,
Йде Ведмедиця…
Шляхом зоряним… .
Я, вітаючись, …
Їй крізь марево… .
І вона мені…
Золотинками… .
Н. Умеров (Переклад О. Тимохіної)
Довідка: очей, крику, сплять, моргає, Велика, ночей, гулять, махаю.
2. Від слів: сплять, йде, велика, вітаючись, моргає утворіть спільнокореневі слова з префіксами при-, пре-. Запишіть їх.
546 Виконайте тестове завдання.
Усі слова треба писати з префіксом при – в рядку
А пр..чаїтися, пр..горілий, пр..мружити, пр..гірко
Б пр..скакати, пр..довгий, пр..садибний, пр..нишклий
В пр..озерний, пр..порошити, пр..чинити, пр..горнути
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...