Вирок

Related posts:

1. Заочний розгляд кримінальної справи Заочний розгляд кримінальної справи – розгляд справи в суді першої інстанції без присутності підсудного. З. р. к. с. допускається лише як виняток: коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду; коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути за його відсутності. […]...
2. Презумпція невинності Презумпція невинності (лат. praesumptiо – припущення) – принцип кримінального процесу, згідно з яким підозрюваний, обвинувачений, підсудний вважається невинним, поки його винність у скоєнні злочину не буде доведена в передбаченому законом порядку і визнана вироком суду, що набрав законної сили. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права проголошує: “Кожний обвинувачений у кримінальному злочині має право вважатися […]...
3. Останнє слово підсудного Останнє слово підсудного – виступ підсудного після закінчення судових дебатів, звернений до суду безпосередньо перед тим, як суд має йти до нарадчої кімнати для постановлення вироку. В останньому слові підсудний має право висловити все те, що, на його думку, є важливим для вирішення справи, своє остаточне ставлення до обвинувачення, дати оцінку своїм власним діям, звернутися […]...
4. Обставини, що пом’якшують відповідальність Обставини, що пом’якшують відповідальність – обставини, передбачені ст. 40 КК України: відвернення винним шкідливих наслідків скоєного злочину або добровільне покриття завданих ним збитків, або відшкодування заподіяної шкоди; скоєння злочину внаслідок збігу тяжких особистих або сімейних обставин; скоєння злочину під впливом погрози чи примусу або через матеріальну чи іншу залежність; скоєння злочину під впливом великого душевного […]...
5. Призначення покарання Призначення покарання – заключний етап застосування кримінального законодавства. П. п. полягає в обранні для особи, яка скоїла злочин і визнана винною в цьому, конкретної міри покарання. Покарання призначає суд у межах, встановлених статтею закону, яка передбачає відповідальність за скоєний злочин, у точній відповідності з положеннями Загальної частини КК України. При П. п. суд, керуючись правосвідомістю, […]...
6. Класифікація злочинів Класифікація злочинів – поділ злочинів на відповідні види за певною системою. КК України не дає чіткої класифікації злочинів. У ст. 7 КК наведено перелік тяжких злочинів. У ст. 24, 25 КК вживається поняття особливо тяжкого злочину, а у ст. 10, 51 КК – поняття злочину, що не становить великої суспільної небезпеки, або діяння, що містять […]...
7. Підсудний Підсудний – обвинувачений, якого за наявності достатніх підстав для розгляду кримінальної справи в судовому засіданні постановою судді або ухвалою розпорядчого засідання суду віддано до суду (ст. ст. 43, 237 КПК). П. має процесуальні права, необхідні для захисту від пред’явленого йому обвинувачення: на одержання копії обвинувального висновку чи інших документів, які містять обвинувачення, не пізніше як […]...
8. Захисник у кримінальному процесі Захисник у кримінальному процесі – особа, яка зобов’язана в передбаченому законом порядку використати всі зазначені в законі засоби захисту з метою з’ясування обставин, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого і підсудного або пом’якшують чи виключають їх відповідальність, і надавати їм необхідну юридичну допомогу. З. можуть бути особи, що мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (адвокати), […]...
9. Звільнення від відбування покарання Звільнення від відбування покарання – відмова держави в особі суду від повного або часткового застосування до засудженого примусу, покарання за скоєння злочину, яка грунтується на впевненості суду в можливості перевиховання й виправлення його без повного чи часткового відбування покарання. Діюче законодавство передбачає як повне звільнення від відбування всього строку покарання (наприклад, давність виконання обвинувального вироку, […]...
10. Головуючий у судовому засіданні Головуючий у судовому засіданні – суддя, який очолює склад суду першої інстанції при розгляді конкретної кримінальної чи цивільної справи або склад колегії суддів, які розглядають справу в касаційному чи наглядовому порядку, а також суддя, який розглядає справу одноособово (п. 5-а ст. 32 КПК). Г. за встановленим законом порядком спрямовує судовий процес на повне, всебічне і […]...
11. Підстава кримінальної відповідальності Підстава кримінальної відповідальності – вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить усі ознаки злочину, передбаченого кримінальним законом. Кримінальній відповідальності підлягає особа, яка умисно або з необережності скоїла злочин. Кримінальна відповідальність є правовим наслідком скоєння злочину, покладає на особу обов’язок відповідати за порушення кримінально-правової заборони перед державою і понести всі передбачені за це законом санкції. Отже, […]...
12. Затримання підозрюваного Затримання підозрюваного – захід кримінально-процесуального примусу, який полягає в короткочасному за триманні без санкції прокурора особи, підозрюваної у скоєнні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, з метою з’ясування причетності затриманого до злочину і вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. Затримати особу за підозрою […]...
13. Взяття під варту Взяття під варту – запобіжний захід щодо обвинуваченого, підсудного, підозрюваного у скоєнні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. Метою цього заходу є запобігання можливому ухиленню особи від слідства і суду, перешкоджанню встановленню істини у справі або зайняттю злочинною діяльністю, а також […]...
14. Судове слідство Судове слідство – в кримінальному процесі основна частина судового розгляду, в якій суд за участю підсудного, захисника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, їхніх представників та у разі необхідності – обвинувача безпосередньо досліджує докази, зібрані під час попереднього розслідування і подані суду учасниками судового розгляду або зібрані самим судом. С. с. починається з оголошення обвинувального висновку […]...
15. Стадії скоєння злочину. Добровільна відмова від злочину Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 20. Кримінальне право 2. Стадії скоєння злочину. Добровільна відмова від злочину. Уявіть, що громадянин вирішив убити людину. Йому потрібно купити зброю, з’ясувати місця можливого перебування жертви, передбачити шляхи відступу після скоєння злочину. Крім того, він має приїхати на місце події, зробити постріл і спробувати непомітно зникнути. Чи буде […]...
16. Умовне засудження Умовне засудження – звільнення засудженого від відбування визначеного судом покарання при дотриманні ним у період іспитового строку умов, передбачених ст. 45 КК України. Іспитовий строк встановлюється від одного до трьох років. У. з. застосовується при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі та виправних робіт, якщо суд визнав, що перевиховання і виправлення винного можливі без відбування […]...
17. Скоєння злочину в стані сп’яніння Скоєння злочину в стані сп’яніння – суспільно небезпечне діяння, яке не звільняє винну особу від кримінальної відповідальності. Під сп’янінням розуміють стан наркотизації організму через вживання алкоголю, наркотиків або токсикоматичних речовин. При С. з. в с. с. суд має право, залежно від характеру злочину, визнати або не визнати цю обставину такою, що обтяжує відповідальність. Суд незалежно […]...
18. Обставини, що обтяжують відповідальність Обставини, що обтяжують відповідальність – обставини, передбачені ст. 41 КК України: скоєння злочину особою, яка раніше скоїла певний злочин. Суд має право, залежно від характеру першого злочину, не визнати його як обтяжуючу обставину; скоєння злочину організованою групою; скоєння злочину з використанням підлеглого або іншого залежного стану особи, щодо якої скоєно злочин; скоєння злочину з корисливих […]...
19. Кримінальна відповідальність неповнолітніх Кримінальна відповідальність неповнолітніх – відповідальність неповнолітніх осіб за кримінальні злочини, яка має свої особливості. Зокрема закон визнає скоєння злочину неповнолітніми обставиною, яка пом’якшує відповідальність (п. 6 ст. 40 КК України), а заходи кримінальної відповідальності вживаються до них з деякими обмеженнями. Так, строк позбавлення волі осіб, яким на момент скоєння злочину не виповнилося 18 років, не […]...
20. Кваліфікаційні комісії суддів Кваліфікаційні комісії суддів – комісії, які утворюються для забезпечення формування суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професіональній основі, визначення рівня професійної підготовленості суддів, а також розгляду питань дисциплінарної відповідальності їх. Закон України “Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України” від 2.II.1994 передбачає утворення Вищої кваліфікаційної комісії суддів […]...
21. Змагальність Змагальність – один із принципів судочинства, згідно з яким справу в суді розглядають за активною участю рівноправних учасників процесу, що відстоюють свої права та інтереси або виконують свої процесуальні завдання. 3. у кримінальному судочинстві забезпечується чітким розмежуванням трьох основних процесуальних функцій: обвинувачення, захисту і розгляду та вирішення справи по суті. Кожну з них здійснюють відповідно […]...
22. Поняття й підстави кримінальної відповідальності Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 21. Кримінальна відповідальність 1. Поняття й підстави кримінальної відповідальності. Якщо людина скоїла злочин, то виникає питання про притяг­нення її до відповідальності за скоєне. Невідворотність покарання, неможливість уникнути його – один із найкращих засобів запобі­гання скоєнню злочинів. Пригадайте, які види юридичної відповідальності вам відомі, до якого з них може […]...
23. Кримінальне право Кримінальне право – галузь права, що являє собою сукупність юридичних норм про злочинність і карність діянь. Згідно із ст. 1 КК України К. п. України має завданням охорону суспільного ладу України, політичної й економічної систем, власності, особи, прав і свобод громадян, усього правопорядку від злочинних посягань. Норми К. п.- це норми заборони. Вони забороняють суспільно […]...
24. Суд присяжних Суд присяжних – демократичний спосіб здійснення правосуддя у кримінальних справах про найтяжчі злочини, а в деяких країнах – і в окремих категоріях цивільних справ. Такий спосіб дає змогу поєднувати юридичні знання і професійний досвід постійних суддів з багатим і різноманітним життєвим і професійним досвідом, знанням місцевих умов, свіжим сприйняттям обставин справи присяжних засідателів, які належать […]...
25. Міжрайонний (окружний) суд Міжрайонний (окружний) суд – судовий орган з повноваженнями районного (міського) суду. Утворюється на основі районних (міських) судів для забезпечення колегіального розгляду судових справ районними (міськими) судами, до яких обрано недостатню кількість суддів. До складу М. (о.) с. може входити кілька районних (міських) судів. Голову М. (о), с. призначають з числа голів районних (міських) судів, що […]...
26. Замах на злочин Замах на злочин – умисна дія, безпосередньо спрямована на скоєння злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винного. З. на з. безпосередньо загрожує суспільним відносинам (ч. 2 ст. 17 КК України). Дії, що становлять замах, є об’єктивною стороною злочину. При цьому замах може виражатися у […]...
27. Види покарання кримінальні Види покарання кримінальні – передбачені КК України покарання за скоєння злочину. Основними В. п. к. є: позбавлення волі; виправні роботи без позбавлення волі; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; штраф; громадська догана. До військовослужбовців строкової служби застосовується також покарання у вигляді направлення до дисциплінарного батальйону. Крім основних покарань, застосовуються три додаткові: конфіскація […]...
28. Державний обвинувач Державний обвинувач – прокурор, який від імені держави підтримує обвинувачення у кримінальній справі в суді першої інстанції, доводячи наявність події злочину та винності підсудного у вчиненні його. Підтримання державного обвинувачення є однією з основних функцій прокуратури (ст. 5 Закону “Про прокуратуру”). Прокурор бере участь у судовому розгляді кримінальних справ залежно від характеру і ступеня суспільної […]...
29. Співучасть у злочині Співучасть у злочині – умисна спільна участь двох або більше осіб у скоєнні злочину. За загальним правилом скоєння злочину кількома особами становить більшу суспільну небезпеку, ніж скоєння злочину однією особою. С. у з. характеризується сукупністю об’єктивних і суб’єктивних ознак. До об’єктивних ознак слід, по-перше, віднести участь у скоєнні одного й того самого злочину двох або […]...
30. Алібі Алібі (лаг. alibi – в іншому місці) – перебування певної особи в момент скоєння злочину в іншому місці як доказ фізичної непричетності її до злочину. Наявність А. підозрюваного чи обвинуваченого перевіряється за допомогою свідків, письмових документів тощо. А. виключає можливість притягнення особи до відповідальності як безпосереднього виконавця злочину, але не знімає можливої відповідальності її за […]...
31. Обставини, які враховуються під час призначення покарання Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 21. Кримінальна відповідальність 3. Обставини, які враховуються під час призначення покарання. Кримінальний кодекс України передбачає для кожного злочину можливість застосування різних видів покарань, можливість призначення покарання різного розміру. Суддя, обираючи вид і визначаючи розмір (тривалість) покарання, ураховує різні обставини. Запропонуйте, які обставини й фактори мають бути враховані під […]...
32. Доказування судове Доказування судове – процесуальна діяльність суб’єктів кримінального, цивільного, арбітражного, адміністративного процесу із збирання, перевірки й оцінки доказів, а також формування на їх підставі певних тез і наведення аргументів для обгрунтування їх. У кримінальному процесі обов’язок Д. покладено на суд, прокурора, слідчого і особу, яка проводить дізнання. Вони не мають Права перекладати цей обов’язок на обвинуваченого […]...
33. Дізнання Дізнання – одна з форм: попереднього розслідування, яка являє собою процесуальну діяльність спеціально уповноважених на те законом органів, пов’язану із збиранням, перевіркою і оцінкою доказів з метою всебічного, повного й об’єктивного встановлення події злочину, осіб, винних у скоєнні злочину, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи. На відміну від попереднього слідства, […]...
34. Зупинення провадження у справі Зупинення провадження у справі – перерва у провадженні попереднього розслідування в кримінальній справі або тимчасове залишення кримінальної чи цивільної справи в суді без руху. З. п. за кримінально-процесуальним законом можливе лише у випадках (передбачених зокрема ст. ст. 206, 249 і 280 УПК), коли місцеперебування обвинуваченого (підсудного) невідоме, коли психічне або інше тяжке захворювання такої особи […]...
35. Закриття справи Закриття справи – припинення дальшого провадження в кримінальній або цивільній справі. Кримінальну справу закривають за відсутністю події злочину або складу злочину (вчинення дій у стані необхідної оборони, крайньої необхідності тощо), за скінченням строків давності, у разі амністії або помилування та в інших випадках, передбачених законом (зокрема ст. ст. 6-10 КПК). З. с. можливе також, якщо […]...
36. Касаційне провадження Касаційне провадження – урегульована нормами КПК і ЦПК стадія кримінального і цивільного процесу, в якій суд другої інстанції за касаційною чи окремою скаргою учасників процесу або за касаційним поданням чи окремим поданням прокурора перевіряє законність та обгрунтованість вироків, рішень, ухвал і постанов суду першої інстанції, що не набрали законної сили. Вирок суду мають право оскаржити […]...
37. Провадження у справах про неосудних осіб Провадження у справах про неосудних осіб – кримінальне судочинство, що має особливості, зумовлені душевною хворобою особи, яка вчинила суспільно небезпечні дії. До осіб, які вчинили такі дії в стані неосудності або захворіли після скоєння злочину на душевну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру […]...
38. Судові дебати в кримінальному судочинстві Судові дебати в кримінальному судочинстві – промова учасників судового розгляду, в яких вони підводять підсумки дослідження справи в суді, формулюють і обгрунтовують свою позицію у справі. В цих промовах основне місце належить питанням, доведеності чи недоведеності (повно або частково) обвинувачення, кваліфікації скоєного діяння, можливої міри покарання. Учасники С. д. мають право посилатися лише на ті […]...
39. Зняття судимості з осіб, які були засуджені до позбавлення волі, до закінчення строків погашення її Зняття судимості з осіб, які були засуджені до позбавлення волі, до закінчення строків погашення її – зняття судимості судом за клопотанням громадських організацій або трудового колективу, якщо засуджений після відбуття ним покарання зразковою поведінкою і чесним ставленням до праці довів своє виправлення. А за загальним правилом судимість погашається, тобто визнаються такими, що не мають судимості, […]...
40. Відвід у судочинстві Відвід у судочинстві – усунення з цивільного, кримінального або арбітражного процесу його учасників за наявності обставин, які виключають участь їх у цій справі. Підстави та порядок В. у с. визначає закон (гл. 4 КПК, гл. 2 ЦПК, ст. 20 Арбітражно-процесуального кодексу). В. у с. може бути заявлений учасниками процесу судді, арбітрові, прокуророві, експертові, перекладачу, секретарю […]...