ВІРУСНИЙ ПАРАЛІЧ



ВІРУСНИЙ ПАРАЛІЧ – інфекційна хвороба бджолиних сімей, що супроводжується масовою загибеллю дорослих бджіл.

Збудник хвороб – вірус – патогенний для молодих і літних бджіл. При нагріванні до 93 °С гине протягом ЗО хв.

Шляхи поширення хвороби невідомі.

Перебіг хвороби. Захворювання часто протікає у весняно-літній період у гострій формі, але бувають хронічна та прихована форми його перебігу.

Найчастіше ураження В. п. відбувається у спекотну погоду та при недостачі білкового корму (перги). Захворювання супроводжується ураженням

нервової системи дорослих бджіл. При гострій формі гине велика кількість бджіл протягом кількох днів. При хронічній – хвороба розвивається повільно, а незначна загибель бджіл спостерігається через 30-40 днів після інфікування, причому загибель бджіл від вірусу майже не перевищує кількості при їхній природній загибелі.

Симптоми хвороб. Бджоли, які занедужали на В. п., спочатку стають неспокійно-активними, крутяться дзигою, шумлять, стрімко рухаються вперед, пізніше вони впадають в апатичний стан, перестають реагувати на зовнішні подразники, не обороняються, важко піднімаються в повітря, погано літають,

а пізніше перестають рухатися, ніби застигають, а при дотиканні до них слабко махають крильми.

Інфекційний параліч супроводжується тремтінням крил і тіла, втратою волосяного покриву й зміною кольору черевця, воно стає темного блискучо-маслянистого кольору.

У стані повної нерухомості бджоли гинуть.

Діагноз хвороб ставлять за зовнішніми ознаками: збільшується черевце, стає блискучо-чорним, випадає волосяний покрив, у задній кишці накопичується водяниста маса, медяний зоб наповнюється цукристим сиропом, від бджіл іде рибний запах. П. часто плутають із такими захворюваннями, як нозематоз, акарапідоз, отруєння отрутохімікатами. П. бджіл належить до самозникаючих захворювань. Він може минути через 10- 14 днів.

Профілактика. Створюють сприятливі умови для догляду й утримання бджіл. З 10-15 травня доцільно чотири рази на 10 днів проводити обприскування сімей водяним розчином рабонуклеази. Доза на 1 сім’ю: 50 мг рабонуклеази на 15 мл води. Обприскують бджіл з пульверизатора наприкінці дня, коли припиняється літання.

Заходи боротьби й лікування. Лікувальні засоби проти В. п. ще не знайдені. Зазвичай використовують антибіотики біоветин й окситетрациклін, обпилюючи гнізда й додаючи в цукровий сироп. Біоветином обпилюють гнізда через кожні три дні. На одне обпилювання витрачають 6-8 г препарату. Окситетрацикліну витрачають 0,5 г на 1 л цукрового сиропу й згодовують по 0,8-1,0 л сім’ям. Після триразового давання препаратів бджоли видужують. Через 5-6 днів у сім’ях уже не з’являються хворі бджоли.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Значення рослин у житті людини.
Ви зараз читаєте: ВІРУСНИЙ ПАРАЛІЧ