ВІТРОСТІЙКІСТЬ

Related posts:

1. ДЕНДРАРІЙ Екологія – охорона природи ДЕНДРАРІЙ, арборетум – колекція дерев та чагарників, що вирощуються у відкритому грунті. Насадження Д., що звичайно формуються у стилі ландшафтного парку, можуть входити до складу бот. саду. Рослини розміщуються за систематичним, геогр., екол., декоративним чи ін. принципом. В Україні найбагатші колекції дерев і чагарників зібрано в Д. Наукового центру “Нікітський бот. […]...
2. ЛІСОСМУГА Екологія – охорона природи ЛІСОСМУГА – штучне захисне насадження дерев і чагарників у вигляді довгої смуги....
3. ШИБЛЯК Екологія – охорона природи ШИБЛЯК – тип рослинності, в якій переважають угруповання з посухостійких теплолюбних листопадних чагарників та низькорослих дерев....
4. СВІТЛОВИЙ РЕЖИМ РОСЛИН Екологія – охорона природи СВІТЛОВИЙ РЕЖИМ РОСЛИН – умови освітлювання рослин. Джерелом освітлення є природна радіація сонячна або штучні електросвітильники. С. р. р. характеризується: інтенсивністю випромінювання, спектральним складом світла, тривалістю денного освітлення, співвідношенням тривалості дня і ночі, а в умовах штучного освітлення співвідношенням періодів освітлення і затемнення. При оцінці С. р. р. враховують фізіологічне значення […]...
5. МЕЗОФІТ Екологія – охорона природи МЕЗОФІТ – рослина-мезофіл-1, напр., більшість листяних дерев та чагарників, лучних і ліс. трав, основні с.-г. культури....
6. БУРЕЛОМ Екологія – охорона природи БУРЕЛОМ – зламані стовбури дерев (нижче крони) під дією сильного вітру. Масовий Б. – наслідок сильних бур. Б. утворює непролазні хащі. Найпіддатливіші Б. ялина, сосна, смерека, модрина, осика. Для боротьби з Б. рекомендується проводити систематичне вирубування аварійних дерев, а також створювати вітроопорні галявини....
7. Вплив домішку берези у сосняках на їх вітростійкість Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 8. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЕВНИХ ПОРІД У ЛІСОВИХ НАСАДЖЕННЯХ 8.4 Вплив домішку берези у сосняках на їх вітростійкість До недавнього часу існувала думка, що мішані сосново-листяні і ялиново-листяні насадження більш стійкі до дії вітру, ніж чисті сосняки і ялинники. Дослідженнями вчених із Прибалтійських країн ще у 70-ті ро­ки […]...
8. ПРОСІКА Екологія – охорона природи ПРОСІКА – вузька смуга в лісі, звільнена (прорубана) від дерев та чагарників, призначена для протипожежних цілей (у цьому разі вона ширша) або, частіше, для розділення лісу під час лісовпорядження....
9. ПОРОСЛЬ Екологія – охорона природи ПОРОСЛЬ – 1) молоді пагони, що з’явились із сплячих чи придаткових бруньок, на пеньку або корінні дерев чи чагарників; 2) молоді рослини або пагони, що відростають, напр., П. трави, чи трав’яна П....
10. НАСАДЖЕННЯ ШПАЛЕРНЕ Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ ШПАЛЕРНЕ – насадження багаторічних рослин, крони яких штучно сформовані вздовж будь-яких площин (паркану, дротяних чи дерев’яних каркасів тощо). Н. ш. застосовують у декоративному і пром. садівництві, при створенні паркових композицій та вирощуванні винограду....
11. ЗОНА САНІТАРНО-ЗАХИСНА Екологія – охорона природи ЗОНА САНІТАРНО-ЗАХИСНА – зона (зі смугами чагарників, дерев, проїздами та ін.) між пром. підприємствами, комунальними та ін. спорудами і заселеною територією, передбачена для захисту її населення від впливу пром. викидів, шуму, вібрації тощо. Ширина 3. с.-з. від 50 м до декількох кілометрів....
12. МАНГРОВІ ЛІСИ Екологія – охорона природи МАНГРОВІ ЛІСИ – рослинність припливно-відпливної смуги низьких мулистих тропічних узбереж. Представлена різними видами вічнозелених чагарників та невисоких дерев, що мають додаткові опорні корені. Поширені переважно на сх. узбережжі Африки, Мадагаскарі, Сейшельських, Маскаренських о-вах та о-вах Малайського архіпелагу, на берегах Пд. Азії та Австралії....
13. ДЕРЕВО Екологія – охорона природи ДЕРЕВО – життєва форма (фанерофіт) рослини з багаторічним здерев’янілим головним стеблом (стовбуром) та гілками, що утворюють крону. Д. бувають 100 м і більше заввишки, є основними деревними ресурсами лісів....
14. ЧАН’ЯР Екологія – охорона природи ЧАН’ЯР – зарості колючих ксерофітних чагарників у Аргентині....
15. ПАРКАН ЖИВИЙ Екологія – охорона природи ПАРКАН ЖИВИЙ – смуга густих чагарників або низькорослих дерев, нерідко колючих, призначена для огородження певної ділянки території. Особливий випадок П. ж. – широка (300-500 м) смуга дуже густих ліс. насаджень, психологічно нездоланних для більшості людей, що застосовується для огородження зон (кварталів) повного спокою в нац. парках....
16. МАКІЯ Екологія – охорона природи МАКІЯ, маквіс – зарості вічнозелених чагарників у Середземномор’ї....
17. РІДКОЛІССЯ – ВОЛЬТЕРРА Екологія – охорона природи РІДКОЛІССЯ – природно зріджені ліси з дерев у пригніченому стані. Характерні для лісотундри та субальпійського гір. поясу. В сухих субтропіках і тропіках поширені ксерофітні Р., що складаються із заростей колючих чагарників з поодинокими деревами (напр., зонтична акація). У деревному ярусі лісотундрових Р. переважають ялина, береза, модрина. Р. легко порушуються антроп. впливом....
18. ЕСПІНАЛЬ Екологія – охорона природи ЕСПІНАЛЬ, еспінар – зарості вічнозелених колючих чагарників Чилі та Аргентини....
19. ТУГАЙ Екологія – охорона природи ТУГАЙ – комплекс, що складається з лісу, чагарників та луків у заплавах річок Середньої Азії....
20. ФРИГАНА Екологія – охорона природи ФРИГАНА – ксерофітна формація Середземномор’я з чагарників та напівчагарників, часто колючих та подушкових форм....
21. Площа живлення деревних рослин у лісостанах та її зміна внаслідок рубок догляду Лісівництво РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ Лекція 4. КОРЕНЕВЕ ЖИВЛЕННЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН ТА ВПЛИВ РУБОК ДОГЛЯДУ НА НЬОГО 4.3 Площа живлення деревних рослин у лісостанах та її зміна внаслідок рубок догляду Поняття про площу живлення має важливе теоретичне і практичне значення. Воно потрібне при опрацюванні показників зрідження дерево­станів під час проведення рубок догляду. Справа […]...
22. РЕСТИНГА Екологія – охорона природи РЕСТИНГА – формація високих чагарників поміж прибережними манграми та ксерофільними лісами на алювіальних грунтах у Бразилії....
23. ТАМНОБІОНТ Екологія – охорона природи ТАМНОБІОНТ – організм – мешканець чагарників. Термін стосується комах (короїди, заболонники, лубоїди, мешканці живої деревини)....
24. ЯРУСНІСТЬ Екологія – охорона природи ЯРУСНІСТЬ – вертикальне розшарування рослинного угруповання на шари, яруси та ін. структ. або функц. частини. Розрізняють надземну й підземну Я. Найчіткіше Я. виявлена в ліс. фітоценозах, де розрізняють деревний, чагарниковий, трав’янистий і моховий або лишайниковий надземні яруси та кілька ярусів кореневої системи. Я. – пристосування рослин до сумісного існування і є […]...
25. ФАЗА РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи ФАЗА РОЗВИТКУ – один з якісно (функціонально) різних станів прир. системи, що розвивається. Для організму комахи з повним перетворенням – це яйце, личинка, лялечка, доросла комаха (імаго); для сукцесії ліс. екосистеми після вирубування (без зміни ліс. порід) – фаза чагарників, молодняку, жердняку, достигаючого та стиглого лісу....
26. ШКАЛА РОЗПОДІЛУ ДЕРЕВ (КРАФТА) Екологія – охорона природи ШКАЛА РОЗПОДІЛУ ДЕРЕВ (КРАФТА) – розподіл дерев однієї популяції за ступенем їх життєвості та панування. Використовується під час проведення ліс. таксації та визначення дерев для вирубування при догляді лісу....
27. Рубки формування ландшафтів у мішаних хвойно-листяних лісостанах Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 7. ОСОБЛИВОСТІ РУБОК ФОРМУВАННЯ ЛАНДШАФТІВ У НАСАДЖЕННЯХ РІЗНОГО ПОРОДНОГО СКЛАДУ 7.4 Рубки формування ландшафтів у мішаних хвойно-листяних лісостанах Мішані деревостани, завдяки високим ландшафтно-декоративним якостям та біологічній стійкості, є найбільш бажаними для формування лісопаркових ландшафтів у зоні Полісся. Тому при рубках формування потрібно всіляко зберігати різнопородність […]...
28. НАСАДЖЕННЯ ЗАХИСНІ ЛІСОВІ Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ ЗАХИСНІ ЛІСОВІ, лісонасадження захисні – штучно створені ліси, лісові смуги, насадження дерев і чагарників з метою захисту с.-г. угідь, грунту, доріг, населених пунктів від посухи, суховіїв, ерозії, сильних вітрів, а також для поліпшення кліматичних та гідрологічних умов місцевості. Бувають вітрозахисними, протиерозійними, водорегулюючими. Лісові смуги захищають водні джерела від забруднення стічними […]...
29. ГАРИГА Екологія – охорона природи ГАРИГА – формація низькорослих розріджених вічнозелених чагарників у Середземномор’ї. Розрізняють Г. високу (наближається до макії), Г. гірську (та, що із самшитом) та Г. пальмову (з видом Chamaerops humilis)....
30. ВИМЕРЗАННЯ (РОСЛИН) Екологія – охорона природи ВИМЕРЗАННЯ (РОСЛИН) – загибель рослин при низьких мінусових т-рах довкілля внаслідок порушення обміну речовин, утворення льоду в клітинах, зневоднення та ушкодження мембран протопласта. Можлива загибель рослин і від морозобоїн стовбурів і гілок, а також унаслідок промерзання грунту, що спричинює пошкодження вузлів кущіння та кореневої системи озимих культур, деяких сортів плодово-ягідних культур....
31. ФОРМА РОСТУ Екологія – охорона природи ФОРМА РОСТУ – підрозділ життєвої форми рослин, який виділяють за морф, ознаками. Напр., Ф. р. дерев – дерев’янисті ліани, сланкі форми дерев, пальмоподібні тощо....
32. ЧОРНОЛІССЯ Екологія – охорона природи ЧОРНОЛІССЯ – тінисті ліси з деревних листяних порід і чагарників на не заболочених землях. До Ч. належать також гір. ліси з переважанням модрини й осики....
33. ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЙНА – розділ географії, що вивчає територіальні рекреаційні системи, закономірності виникнення, розміщення та функціонування місць відпочинку на територіях і в акваторіях планети....
34. Взаємозв’язок надземної і підземної частин деревних рослин Лісівництво РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ Лекція 1. ФОРМУВАННЯ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ З ВІКОМ 1.3 Взаємозв’язок надземної і підземної частин деревних рослин Дослідженнями Ткаченка, Фальковського, Рахтеєнка та ін. встанов­лена наявність взаємозв’язку між надземною та підземною частинами деревних рослин. Обсяг співвідношення між ними залежить від віку рослин та гідрологічних, грунтових та інших умов життя. Як правило, […]...
35. АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА – новий напрям в архітектурі, містобудуванні, згідно з яким макс. враховуються екол. та соц.-екол. потреби конкретної людини від її народження до глибокої старості і тим самим, людина наближається до природи....
36. САЗ Екологія – охорона природи САЗ – місце помешкання з постійним режимом зволоження, що забезпечується грунтовими водами в посушливих районах Середньої Азії....
37. ГЕОГРАФІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА – розділ науки, що вивчає взаємозв’язки між прир.-ресурсним потенціалом та формуванням територіальної організації життя суспільства. Г. с.-е. включає екон. географію, соц. географію, географію населення та ін....
38. ПОЖЕЖА ЛІСОВА Екологія – охорона природи ПОЖЕЖА ЛІСОВА – вигоряння ліс. підстилки, мохів, трав та чагарників (низова пожежа) або всього деревостану (верхова пожежа), спричинене самозайманням (рідко – не більш як 10 % випадків) та, як правило, небезпечним поводженням з вогнем у лісі, підпалами та техногенними причинами (див. дод. 9)....
39. ПІДСОЧУВАННЯ Екологія – охорона природи ПІДСОЧУВАННЯ – вилучення в період вегетації з дерев хвойних порід живиці, з берези й клена – цукристих соків, з каучукових порід – латексу. Для цього роблять надрізи в заболоні дерев....
40. ЛІС ПЕРЕСТІЙНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ПЕРЕСТІЙНИЙ, дерев о – стан перестійний – ліс, який знаходиться в динамічній фазі зменшення своєї ростової і продуктивної здатності, прогресивного збільшення кількості засихаючих і уражених шкідниками дерев....