Вивчення території України в XIX

Розділ 1. Україна та її географічні дослідження

ТЕМА 3. ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

§9. Вивчення території України в XIX – на початку XX ст.

Географічна розминка

З курсу “Загальна географія” згадайте, що було характерно для періоду пізнання земної кулі, який назвали Новим часом. Назвіть наших співвітчизників, які брали участь у географічних дослідженнях Нового часу.

Період XIX – початку XX ст. був дуже насичений науково-географічними дослідженнями різноманітних природних компонентів і природних ресурсів

території України. Ретельно вивчали і суходіл, і моря, а результати досліджень мали величезне практичне значення і здобули світове визнання.

Василя Назаровича Каразіна (1773- 1842) за всебічну обдарованість іноді називають “українським Ломоносовим” (мал. 29).

У 1810 році в рідному селі Кручик, що в Бого – духівському районі на Харківщині, він заснував першу в Україні метеорологічну станцію. На цій станції вчений регулярно (близько 30 років) спостерігав за станом атмосфери. Усвідомлюючи важливість систематичних метеорологічних спостережень для господарства, далекоглядний учений одним із перших обгрунтовував

необхідність створення державної метеорологічної мережі.

Ідею В. Н. Каразіна про безперервні метеорологічні спостереження по всій країні вдалося втілити в життя ще одному нашому видатному співвітчизнику – Олександру Вікентійовичу Клосовському (1848-1917).

Він став одним з організаторів метеорологічної мережі на українських землях. До того ж О. В. Клосовський створив одну з перших шкіл метеорологів.

У другій половині XIX ст. наш співвітчизник, військовий картограф Олексій Андрійович Тілло (1839-1900) досліджував рельєф території України (мал. 30). Тілло став одним із перших творців карт України. Так, 1889 року була видана карта, на якій уперше дуже точно за допомогою горизонталей і певних кольорів були зображені такі відомі нині форми рельєфу, як Середньоросійська і Волино-Подільська височини. Ця карта привернула увагу вчених далеко за межами країни. А самого Тілло за видатну роботу було обрано членом-кореспондентом Російської, а також Паризької академій наук.

Оскільки для вимірювання висот на земній поверхні використовували дані з атмосферного тиску, то Тілло досліджував водночас і розподіл тиску на території України.

Вивчення території України в XIX

Мал. 29. Пам’ятник В. Н. Каразіну біля Харківського університету

Вивчення території України в XIX

Мал. 30. О. А. Тілло

Вивчення території України в XIX

Мал. 31. П. П. Чубинський

Крім точного вимірювання земної поверхні, Олексій Андрійович цікавився ще й водними об’єктами. За його ініціативою і на чолі з ним 1894 року організували комплексну експедицію, яка досліджувала витоки і верхів’я великих європейських річок, зокрема і Дніпра.

Приблизно у цей самий час дуже плідно працював дослідник-народознавець Павло Платонович Чубинський (1839-1884) (мал. 31). Він очолював організовану Географічним товариством експедицію, яка відвідала численні області й райони України. Зібраний багатющий матеріал, у тому числі краєзнавчий, було узагальнено та опубліковано під назвою “Праці етнографічно-статистичної експедиції в південно-західний край”. За цю роботу П. П. Чубинського нагородили золотою і срібною медалями Російського географічного товариства, а також премією Академії наук. До того ж найкращі з експонатів, зібрані під час експедиції, були представлені на виставці Міжнародного географічного конгресу в Парижі (1875 p.), де вони здобули золоту медаль.

Важливою сторінкою в житті П. Чубинського стала також його активна участь в організації й роботі Географічного товариства в Києві, яке тоді було щойно створено (1873 p.). Учений став одним із керівників цього Товариства, при якому вже тоді існували велика бібліотека й музей із кількома тисячами експонатів. За безпосередньої участі Чубинського товариство склало велику програму найрізноманітніших наукових досліджень в Україні. Фактично планували всебічно науково дослідити природу, населення й господарство України. Однак, на жаль, цю програму не вдалося здійснити. Відділ Географічного товариства в Києві був розігнаний царською владою.

Географія культури

Гімн від географа. П. П. Чубинський є автором тексту українського національного гімну. Цікаво, що в цьому гімні згадано кілька географічних об’єктів. Насамперед, це головну ріку України – Дніпро, а також ріку Сан і Чорне море. Автор гімну згадує також ріку Дон, що впадає в Таганрозьку затоку Азовського моря, де пролягла частина східного кордону України (з Росією). А рядки “Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці” – приклад образного географічного порівняння, що дає підставу для пригадування утворення такого виду атмосферних опадів, як роси.

У 1888-1894 pp. засновник наукового грунтознавства Василь Васильович Докучаев (1846-1903) вивчав геологічну будову, грунти, рельєф і рослинність Лісостепу і Степу України (мал. 32). Він не лише склав оригінальну карту грунтів цих регіонів, а й дав комплексну фізико-географічну характеристику причорноморських степів. Крім того, В. Докучаев досліджував природу Криму і склав її географічний опис.

Уродженець Одеси, академік Микола Іванович Андрусов (1861-1924) упродовж 30 років досліджував природу рідного Причорномор’я (мал. 33). Йому, зокрема, належить перший геологічний опис Керченського півострова. Однак М. Андрусов захоплювався не лише суходільними дослідженнями. У 1890 році за підтримки Географічного товариства вчений взяв участь в експедиції в Чорне море. її наукові результати виявилися дуже цікавими і стосувалися фізичної географії океану – температури, густини, солоності чорноморських вод тощо. Саме тоді й було відкрито добре відоме нині явище – зараженість глибинних вод Чорного моря сірководнем.

Крім наукової роботи, вчений працював ще й викладачем: читав лекції в різних університетах країни, у тому числі й у рідному Одеському. Певний час він завідував кафедрою геології Київського університету.

М. І. Андрусов вивчав мешканців Чорного моря – молюсків дрейсен. Вони прикріплюються до різних предметів, до днищ кораблів. Проте ці молюски можуть бути й корисними, оскільки сприяють очищенню води. Результати дослідження М. І. Андрусова виявилися настільки цікавими і важливими для науки, що він був удостоєний спеціальної Ломоносовської премії Російської академії наук.

Вінничанин академік Павло Аполлонович Тутковський (1858-1930) цікавився природою в усій її різноманітності (мал. 34). Він вивчав сліди давнього льодовика на території України і висунув оригінальну гіпотезу походження лесу – дуже поширеної в нашій країні гірської породи. Досліджуючи геологічну будову різних регіонів нашої країни, вчений успішно здійснював пошуки корисних копалин. Вивчаючи підземні води, він з’ясував закономірності поширення артезіанських джерел. Відкрив і описав карстові явища на Поліссі. Академік плідно працював над проблемою історії геологічного розвитку території України і створив класифікацію її ландшафтів.

Вивчення території України в XIX

Мал. 32. В. В. Докучаев

Вивчення території України в XIX

Мал. 33. М. І. Андрусов

Вивчення території України в XIX

Мал. 34. П. А. Тутковський

Свої багатющі знання видатний вчений часто прагнув застосувати для вирішення важливих практичних завдань. Саме П. А. Тутковський, спираючись на особливості геологічної будови території, ще 1895 року передбачив можливість забезпечення Києва водою з артезіанських джерел. А коли працював на Волині, то запропонував способи осушення перезволожених районів Полісся, заклавши наукові основи сучасної меліорації.

П. А. Тутковський був одним з ініціаторів створення Академії наук України. З 1924 р. він керівник науково-дослідної кафедри геології, а з 1926 р. – Інституту геології, до якого увійшла кафедра. П. А. Тутковський один з організаторів і перший директор Національного геологічного музею України, ініціатор проведення заходів щодо охорони і раціонального використання водних ресурсів.

Практичне завдання

За додатковими літературними джерелами (Інтернетом) підготуйте коротку доповідь про географічні дослідження одного з українських учених XIX – початку XX ст.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

XIX ст. – початок XX ст. – це період систематичних науково-географічних досліджень на території України.

Дослідження цього періоду були присвячені вивченню різноманітних природних компонентів.

Видатні постаті

В. Каразін О. Клосовський О. Тілло П. Чубинський В. Докучаєв М. Андрусов П. Тутковський

Самоперевірка

Хто з учених і які саме компоненти природи успішно досліджував на території України впродовж XIX – початку XX ст.?

Які дослідження наших співвітчизників були визнані світовою науковою спільнотою?

Коли в Україні вперше було створене Географічне товариство і яка його подальша доля? Хто був одним з його керівників?

Який учений ще наприкінці XIX ст. передбачив можливість забезпечення Києва водою з артезіанських джерел?


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (2 votes, average: 2,50 out of 5)


Способи творення іменників.
Ви зараз читаєте: Вивчення території України в XIX