Вивчення території України



Розділ 1. Україна та її географічні дослідження

ТЕМА 3. ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Не тільки історик, а й кожна допитлива людина завжди цікавиться минулим. І це не випадково. Адже часто саме в минулому, в історії географічних досліджень, можна знайти відповідь на численні важливі політичні та економічні виклики сьогодення. Як формувалися українські землі? Завдяки кому ми тепер знаємо так багато про їхні багатства? Чи зобов’язані ми нашим сусідам своїми успіхами або невдачами? Яку роль в освоєнні природних ресурсів

відіграли наші співвітчизники? Скільки ще ми мусимо дізнатися, щоб Україна і український народ справді процвітали, як це належить великому народові? Питайте історію географічних досліджень на території України, і ви дасте гідну відповідь будь-кому на ці та багато інших запитань.

§8. Вивчення території України

Від давніх часів до початку XIX ст.

Географічна розминки

Спираючись на знання, здобуті в курсі “Загальна географія”, назвіть давніх учених, які відвідували і описували територію сучасної України. Назвіть історичні документи, які містять перші географічні відомості про українські землі.

Античні

географи про українські землі. Природа українських земель здавна привертала увагу іноземних мандрівників. Вони залишили нам у спадок цікаві географічні описи території України.

Так, “батько історії”, давньогрецький учений Геродот (V ст. до н. е.) (мал. 25). 1) відвідав Крим і Скіфію (нині південь України). Одна з частин його дев’ятитомної “Історії” має назву “Скіфія”. У ній він описує північнопричорноморські степи, згадує українські ріки Дніпро, Дністер, Південний Буг, а також Дунай, що були доступні для морських кораблів. Учені припускають, що Геродот сам піднімався по Дніпру, адже зробив опис української Наддніпрянщини.

Вивчення території України

Мал. 25. Античні вчені: Геродот (I ), Страбон (2). Птолемеи (3)

Свої враження від подорожі південною частиною України описав у праці “Про повітря, воду і місцевість” давньогрецький мандрівник, лікар, засновник медичної географії Гіппократ (460 377 pp. до н. е.).

Інший видатний давньогрецький учений Страбон (мал. 25, 2), який жив на рубежі двох ер (64 р. до н. е. – 23 р. н. е.), під час одній, з подорожей відвідав Крим. У своїй “Географії” (17 книг), спираючись на власні спостереження, він навів численні цікаві дані про Північне Причорномор’я.

Римський натураліст Пліній Старший, який на початку І ст. н. е. створив багатотомну енциклопедію природничо-наукових знань, залишив опис окремих річок, тварин і рослин нашої території.

Одні з перших карт українських земель склав ще давньогрецький учений Клавдій Птолемей (близько 90-160 pp. н. е.), проте видані вони були набагато пізніше, у середні віки (мал. 25, 3).

Цінні й цікаві географічні матеріали знайдено в Літописі Руському (за Іпатіївським списком), що складається з “Повісті минулих літ”, Київського літопису і Галицько-Волинського літопису (мал. 26). У “Повісті минулих літ” згадуються рівнини і гори, річки, озера, зазначаються кліматичні та гідрологічні особливості території України.

Вивчення території України

Мал. 26. Сучасне видання Літопису Руського

Географія культури

Географічні згадки в “Повісті минулих літ”. Історія формування українського народу безпосередньо пов’язана з річками. На це вказує і “Повість минулих літ”: “…слов’яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші – деревлянами, бо сіли в лісах; а другі сіли межи Прип’яттю і Двіною і назвалися дреговичами… другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і назвалися сіверянами”. Згадується в літописі й головна ріка України: “Дніпро ж витікає з Оковського лісу і плине на південь… А Дніпро впадає в Понтійське море трьома гирлами”.

Практичне завдання

Візьміть у бібліотеці сучасне видання “Повісті минулих літ” і знайдіть у ньому опис географічних об’єктів України.

Корисними є відомості про українські землі, які залишили також арабські мандрівники середньовіччя (кінець V – середина XVII ст.). Неодноразово відвідуючи з метою торгівлі українські землі, вони цікавилися природою країни і побутом народу. Один з мандрівників красномовно описує гостинність місцевого населення: “Гостей шанують і добре поводяться з чужинцями… і з усіма, хто в них буває, не дозволяють нікому зі своїх кривдити й утискати таких людей”.

Мешканці Західної Європи (німці, французи, англійці, шведи та ін.), які вперше ступали на українську землю, зазвичай описували Україну в прихильних тонах, а нерідко були від неї у захваті.

У середині XVII ст. французький військовий інженер і картограф Гійом Левассер де Боплан (16001673), який прожив в Україні 17 років, видав книжку “Опис України” (мал. 27). Це був широковідомий в Європі науково-географічний твір, насичений багатющим фактичним матеріалом про Україну та її природу. Зі спостережливістю вченого Боплан описує характер рельєфу в різних частинах сучасної України. Він розповідає про зимові морози: “Найпоширеніший спосіб протидії такому сильному морозу – це запобігти йому; він полягає тільки в тому, щоб добре одягтися і запастися всілякими теплими речами. Щодо мене, то я, їдучи на возі або в кареті, завжди тримав на ногах собаку, щоб зігрівати їх, а також вкривав їх великою вовняною ковдрою або вовчою шкурою. Обличчя я протирав спиртом, як і руки та ноги, які потім закутував якоюсь теплою шматиною…”

Вивчення території України

Maл. 27. Книга Г. Д. де Боплана і фрагмент його карти із зображенням території України

Боплан вражений багатством водойм: “…є кілька озер, настільки рибних, що незліченна кількість риби гине від надмірної тисняви в надто стоячій воді…” Він докладно описує Дніпро, його великі й малі притоки, острови, а також дніпрові пороги, що “…такі великі, наче будинки”. Описуючи фауну, вчений дивується бабакам і сайгакам, яких він до того ніколи не бачив, а розповідаючи про козаків, він зазначає таке: “Родючий грунт дає їм зерно в такому достатку, що вони часто не знають, що з ним робити”.

Крім надзвичайно цікавого тексту, книга Боплана містила кілька докладних карт українських земель, які автор склав, спираючись на власні точні виміри (мал. 27). Серед цих карт була й перша в історії світової картографії топографічна карта всієї України “Спеціальний і докладний ПЛАН УКРАЇНИ з належними їй воєводствами, округами і провінціями” (мірило 1:463 000).

Географічні дослідження в Україні у XVIII ст. У цей період розпочалися систематичні наукові дослідження природних умов і ресурсів України. Саме вони й спричинили важливі для науки і практики відкриття. Так, 1721 року Григорій Григорович Капу стін відкрив родовище кам’яного вугілля в Донбасі.

Історична довідка

Народження Донбасу. У 1719 році за наказом Петра І було створено гірниче відомство, одним із завдань якого був пошук корисних копалин. Восени 1721 року для обстеження покладів руд і мінералів у районах уздовж течії Дону і Сіверського Дінця виїхав талановитий рудознавець Григорій Григорович Капустін. Уже на початку грудня того ж року на південному сході Донецького кряжа він знайшов вугілля. Це за 30 км від сучасного міста Артемівськ (колишній Бахмут).

З 1724 року тут розпочався видобуток першого вугілля. Після смерті Петра І подальша розвідка й видобуток тут були припинені, а відновлені лише наприкінці XVIII ст. У листопаді 1795 року в Лисячій балці, в районі сучасного міста Лисичанськ, за наказом Катерини II було засновано перший рудник Донецького басейну.

Другу половину XVIII ст. вважають епохою енциклопедизму. Серед науковців тоді утвердилася думка про необхідність накопичення великої кількості знань з різних галузей науки. Значного розвитку в цей час набув напрямок “вчених подорожей” з метою всебічного вивчення різних земель і народів. Яскравий приклад таких подорожей – експедиція відомого російського природознавця, академіка Василя Федоровича Зуєва (1752-1794). Територією України подорож пролягла за маршрутом: Харків – Полтава – Кременчук – Херсон. Зуєв докладно описав дніпрові пороги, місто Нікополь, річки Чортомлик і Базавлук. А його найвидатнішими заслугами є перший опис залізних руд у долині р. Саксагань (тепер Криворізький залізорудний басейн), опис солоних озер між Полтавою та Кременчуком, карта Дніпровського лиману з позначенням глибин.

На пам’ятнику латинською мовою викарбувано: “Петро Симон Паллас, берлінський рицар, академік санкт-петербурзький, що в невідомих землях заради природи сущої здійснив багато досліджень, спочив зрештою тут. Народився 22 вересня 1741 року. Помер 8 вересня 1811 року”.

Вивчення території України

Мал. 28. Портрет П. С. Палласа і пам’ятник на його могилі в Берліні

В. Зуєв 1782 року очолив невелику академічну експедицію до Криму, її наслідком стала книжка, що вийшла друком 1782 року і була першою опублікованою працею про природу Кримського півострова.

У 1793 році природу Криму докладно вивчав відомий російський учений-енциклопедист, академік Петро Симон Паллас (мал. 28). Він досліджував півострів від західного узбережжя до Керчі включно, проникаючи в його найнеприступніші місця. Паллас піднімався в гори, зокрема на Чатирдаг, вивчав геологічну будову Кримських гір та їхній вплив на клімат окремих частин півострова, збирав відомості про різні природні явища і об’єкти – землетруси, обвали, зсуви тощо. Учений дав всебічну характеристику Криму і склав один з перших наукових описів півострова.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Одні з перших географічних досліджень українських земель були здійснені давніми греками.

Систематичні наукові дослідження природних умов і ресурсів України розпочалися у XVIII ст.

Видатні постаті

Геродот Гіппократ Страбон Пліній Старший Г. Л. де Боплан Г. Капустін В. Зуєв П. Паллас

Самоперевірка

Назвіть у хронологічній послідовності прізвища тих, хто в різні часи досліджував територію України: Геродот, П. Паллас, Пліній Старший, Гіппократ, В. Зуєв, Страбон. Які їхні заслуги?

Знайдіть і покажіть на карті давні та сучасні країни, представники яких у різні часи досліджували територію України.

Ним відомий Г. Л. де Боплан?

Хто з учених стародавнього світу склав одні з перших карт українських земель?


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Амоніак.
Ви зараз читаєте: Вивчення території України