ВНУТРІШНІ ВОДИ, ЇХ РОЗПОДІЛ. НАЙБІЛЬШІ РІЧКИ ТА ОЗЕРА ЄВРАЗІЇ. ОСНОВНІ ТИПИ ЖИВЛЕННЯ І РЕЖИМУ РІЧОК. ЗМІНА СТАНУ ВОДОЙМ ПІД ВПЛИВОМ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА. СУЧАСНЕ ЗЛЕДЕНІННЯ



Розділ II

МАТЕРИКИ

Урок № 58

Тема. ВНУТРІШНІ ВОДИ, ЇХ РОЗПОДІЛ. НАЙБІЛЬШІ РІЧКИ ТА ОЗЕРА ЄВРАЗІЇ. ОСНОВНІ ТИПИ ЖИВЛЕННЯ І РЕЖИМУ РІЧОК.

ЗМІНА СТАНУ ВОДОЙМ ПІД ВПЛИВОМ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА. СУЧАСНЕ ЗЛЕДЕНІННЯ

Мета: сформувати в учнів загальні поняття про розподіл внутрішніх вод Євразії за басейнами і типом живлення; закріпити та поглибити практичні вміння учнів складати характеристики річок; систематизувати знання учнів про особливі риси поверхневих вод Євразії та їх залежність від клімату; розвивати

навички колективної роботи, уміння відбирати необхідну інформацію з різних джерел географічних знань.

Обладнання: фізична та кліматична карта Євразії, карта океанів, атласи, підручники, слайди із зображенням водойм Євразії для мультимедійної дошки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Опорні та базові поняття: водойма, річка, озеро, живлення, режим річки, багаторічна мерзлота, сучасне зледеніння.

Географічна номенклатура: річки: Рейн, Ельба, Дунай, Дніпро, Дністер, Волга, Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ганг, Інд, Євфрат, Тігр; озера: Женевське, Ладозьке, Каспійське море, Аральське море,

Байкал, Балхаш, Мертве море.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

1. Прийом “Бліцопитування”

– Дайте визначення поняттю “води суходолу”.

– Від чого залежить поширення вод суходолу?

– Які річки розрізняються за характером течії?

– За яким планом характеризують річки?

– Що таке озеро?

– На які види розрізняються озера за походженням улоговин?

2. Прийом “Географічна мозаїка”

– Води, затиснуті між двома водонепроникними шарами гірських порід, які при закладанні свердловини самі виливаються на поверхню Землі. (Артезіанські)

– Територія, з якої до цієї річки стікають поверхневі і підземні води. (Річний басейн)

– Об’єкт, що утворюється в місті падіння води річки чи струмка зі стрімкого урвища. (Водоспад)

– Місце, де річка впадає в море, озеро чи іншу річку. (Гирло)

– Штучна водойма, утворена при будівництві греблі на постійному чи тимчасовому водотоці. (Водосховище)

– Замкнута природна заглибина в земній поверхні, заповнена водою. (Озеро)

– Раптове підняття рівня води в річці, зумовлене сильними зливами або швидким таненням снігу. (Паводок)

– Найвищий рівень води в річці, період якого настає один раз на рік в один і той самий час. (Повінь)

– Об’єкт, що утворюється в місцях перетину русла бурхливої течії рівнинної річки скелястими породами. (Пороги)

– Природний водний потік, який протікає у виробленому ним видовженому заглибленні земної поверхні. (Річка)

– Видовжене заглиблення річкової долини, що постійно заповнене текучою водою. (Русло)

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. На території Євразії наявні всі види вод суходолу. Є повноводні річки, глибокі озера, потужні льодовики гірських та полярних районів, великі площі боліт та вічної мерзлоти, значні резервуари підземних вод. Води Євразії – багатство материка, яке потребує ощадливого ставлення до нього.

Прийом “Прес-конференція”

– Чи є рівномірним поширення вод на території Євразії?

– Які чинники більш за все впливають на поширення вод на материку?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом “Творча лабораторія”

Завдання. За допомогою карт атласу визначте належність великих річок материка до відповідних басейнів. Заповніть таблицю.

Басейн океану

Басейн внутрішнього стоку

Тихого

Індійського

Атлантичного

Північного Льодовитого

2. Прийом “Мандрівка”

Учні працюючи в парах, виконують вже знайомі на прикладі вивчення інших материків завдання:

– Встановіть відмінності в типах живлення річок. Поясніть ці відмінності.

– Складіть характеристику однієї з річок Євразії (за вибором) за типовим планом.

3. Розповідь учителя про озера Євразії.

4. Прийом “Картографічна лабораторія”

Завдання. За допомогою фізичної карти Євразії визначте розташування великих озер материка. Нанесіть на контурну карту їх назви.

5. Прийом “Здивую всіх”

Учні розповідають матеріал випереджувального домашнього завдання.

6. Прийом “Мікрофон”

– Які типи озерних улоговин ви можете назвати?

– Наведіть конкретні приклади озер Євразії та визначте походження їх улоговин.

7. Розповідь учителя про підземні води, болота, сучасне зледеніння, екологічні проблеми внутрішніх вод Євразії.

V. Закріплення нових знань і умінь учнів

1). Прийом “Експрес-тест”

1. Головна судноплавна річка країн Східної Європи:

А) Рейн; б) Вісла; в) Дунай; г) Рона.

2. Країна, для річок якої найбільшою мірою характерна зимова повінь:

А) Велика Британія; б) Німеччина; в) Італія; г) Швейцарія.

3. Частина Азії, для якої характерна найменш густа річкова мережа:

А) Південно-Західна; б) Південно-Східна; в) Південна; г) Західна.

4. Країна, на території якої розташована велика частина річки Інд:

А) Індія; б) Китай; в) Пакистан; г) Бангладеш.

2). Прийом “Розминка”

Учитель ставить учням запитання стосовно матеріалу, що вивчався на уроці. Запитання можуть задавати і учні.

– У якій частині Євразії річки живляться тільки дощовими водами? Покажіть їх на карті.

– Назвіть річки з льодовиковим типом живлення. Покажіть їх на карті.

– В якій частині Євразії повінь річок припадає на зиму? Чому? Покажіть ці річки на карті.

– У яких річок Євразії є два типи живлення?

– Чим відрізняється живлення євразійських річок від живлення річок у Південній Америці та Африці?

– Покажіть на карті найбільші річки Євразії. До басейнів яких океанів вони відносяться?

– Назвіть великі озера Євразії та покажіть їх на карті. Яке походження мають їхні улоговини?

– Де на території Євразії має поширення вічна мерзлота? Як вона впливає на господарську діяльність людини?

– Яку роль відіграють льодовики в живленні річок Євразії? Наведіть приклади.

– Які райони Євразії відчувають дефіцит води? Чим це обумовлено?

– Наведіть приклади нераціонального використання внутрішніх вод Євразії.

– Які екологічні проблеми пов’язані з внутрішніми водами Євразії?

VI. Підсумок уроку

Прийом “роблю висновок”

– Річки Євразії належать до басейнів чотирьох океанів планети та до найбільшого у світі басейну внутрішнього стоку.

– На території Євразії багато озер, різних за наявністю стоку, солоністю води, походженням улоговин.

– На території Азії розташований найбільший у світі масив багаторічної мерзлоти.

– Внутрішні води Євразії потребують охорони та заходів щодо їхнього очищення.

VII. Домашнє завдання

– Опрацювати відповідний текст у підручнику.

– Нанести на контурну карту назви найбільших річок Євразії.

– Підготувати додатковий матеріал про рослини і тварин Євразії.

– Скласти кросворд “Внутрішні води Євразії”.

Додатковий матеріал до уроку

На Далекому Сході тече річка з незвичайною назвою Контровід. Раз на три місяці вона міняє своє русло і впадає то в притоку Амура, річку Уссурі, то в тайговий Бікін. На Камчатці є дивовижна річка Пенжина. Вона впадає в Пенжинськую губу, знамениту високими морськими приливами. Починається прилив, і перебіг річки повертає назад. А коли вода спадає, Пенжина знов починає текти в колишньому напрямі.

На Алтаї є Малинове озеро, воду якого в малиновий колір офарблюють рачки малинового забарвлення, що живуть у ньому вдосталь. Деякі джерела Камчатки забарвлені в зелений колір. Це відбувається через наявність у них великої кількості синьо-зелених водоростей. На Курилах, на острові Кунашир, можна побачити озеро з молочно-білою водою, через наявність в ній кислот – соляної і сірчаної.

Великий канал (кит.- Юньхо, або Юньхе), канал в Китаї завдовжки 1930 км, що проходить по східній частині країни в загальному напрямі з півночі на південь між містами Пекін і Ханчжоу. Цей старий і щонайдовший у світі канал перетинає чотири провінції (Хебей, Шань-дун, Цзянсу і Чжецзян) і дві великі річки – Хуанхе і Янцзи. Коли будівництво цього штучного водовода було завершено (на що пішло близько 2000 років), він став важливою транспортною артерією між північчю і півднем Китаю.

Великий канал будувався впродовж трьох історичних періодів. Найстародавніша його ділянка, завдовжки 225 км, почала споруджуватися на останньому етапі існування держави Чжоу, імовірно в VI ст. до н. е. Ним з’єднали річку Янцзи з басейном річки Хуанхе. Відповідна цьому старому каналу ділянка сучасного Великого каналу пролягає від міста Цінцзян (у провінції Цзянсу) до річки Янцзи (у районі Янчжоу), проходячи через низку озер, що входять в басейн річки Хуайхе. Рівень води в цьому краї регулюється дамбами і тут по каналу могли ходити невеликі судна.

Приблизно через 1200 років канал продовжили на південь на відстань близько 400 км – до міста Ханчжоу в провінції Чжецзян. При прокладці цієї ділянки, завершеній приблизно до 610 р. н. е., потрібно було чистити і сполучати деякі вже існуючі там короткі канали і, крім того, прокладати фарватер по великому озеру Тайху.

На північ від Цінцзяна будівництво більшої частини каналу закінчили при Хубілаї (першому імператорі монгольської династії Юань), полководці якого завоювали Ханчжоу. Хубілай спробував налагодити шляхи сполучення між своїми південними володіннями і столицею – Ханбалик (так монголи називали тодішній Пекін). Продовжувати канал на північ почали, ймовірно, в 1279 р. і повели його через озера. На цій трасі довелося зводити дамби і будувати шлюзи, оскільки було необхідно регулювати рівень води, бо він виявився неоднаковим у різних озерах. Північну частину Великого каналу назвали Цза Хо – річкою шлюзів. Канал увійшов до провінції Шаньдун, де його довели до Дунпіна; на ділянці між цим містом і Цзініном судноплавству нерідко важко через недостатній приток води в русло каналу. Приблизно до 1300 р. н. е. трасу каналу продовжили до міста Ліньцзін, що на річці Вейхе, в північному Шаньдуні.

У кінці правління династії Юань Великий канал протягнули ще далі на північ, в провінцію Хебей, де в міста Тяньцзінь його води змішалися з водами річки Бейюньхе. Ділянка каналу між річками Вейхе і Бейюньхе судноплавна весь рік. Далі канал пішов уздовж русла річки Бейюньхе проти її течії і досяг населеного пункту Тунсянь, що в 24 км на схід від Пекіна. За часів імперії Мін (1368-1644) канал істотно поліпшили і ті його ділянки, які пришли в непридатність, знов зробили судноплавними.

З розвитком залізниць (в кінці XIX ст. і початку ХХ ст.) Великий канал втратив своє минуле значення. На землях, по яких пролягала його траса, не раз траплялися руйнівні повені, а у середині ХІХ ст. річка Хуанхе поміняла русло і стала впадати не в Жовте море, а в затоку Бохай на півночі Шань-дуна. Жорстокий розлив річки Хуанхе в 1931 р. і спустошливі військові дії в період з 1937 до 1949 рр. довели Великий канал до стану щонайповнішої розрухи. До 1949 р. по ньому могли ходити лише джонки.

У 1952 почалася реалізація програми регулювання водного режиму в басейні річки Хуанхе, де передбачалися роботи з розчищення, розширення і випрямлення русла Великого каналу. На ньому побудували сучасні механізовані судноплавні шлюзи. Ділянку траси, що пролягала провінцією Цзянсу, реконструювали, і по ньому почали ходити 1000-тонні судна. Модернізація каналу проводилася прискореними темпами, оскільки до цього часу залізниці вже ледве могли упоратися з перевезеннями корисних копалини.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Розчин і його компоненти розчинник розчинена речовина.
Ви зараз читаєте: ВНУТРІШНІ ВОДИ, ЇХ РОЗПОДІЛ. НАЙБІЛЬШІ РІЧКИ ТА ОЗЕРА ЄВРАЗІЇ. ОСНОВНІ ТИПИ ЖИВЛЕННЯ І РЕЖИМУ РІЧОК. ЗМІНА СТАНУ ВОДОЙМ ПІД ВПЛИВОМ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА. СУЧАСНЕ ЗЛЕДЕНІННЯ