ВНУТРІШНЯ БУДОВА КОРЕНЯ



Розділ 1. РОСЛИНИ

Тема 1.БУДОВА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РОСЛИН

§ 11. ВНУТРІШНЯ БУДОВА КОРЕНЯ

Корінь, як і решта органів рослини, має клітинну будову. За особливостями будови та функцій його клітин розрізняють ділянки, або зони кореня (мал. 22). Це добре видно на молодих коренях цибулі, квасолі тощо (мал. 23).

Верхівку кореня захищає кореневий чохлик. Він складається із декількох шарів клітин, що довго не живуть. Клітини кореневого чохлика поступово відмирають і злущуються, завдяки чому полегшується просування кореня в грунті. Кореневий чохлик

настільки тонкий і малий, що його важко побачити неозброєним оком. Лише у деяких рослин із повітряними коренями він добре помітний. Кореневого чохлика не мають водяні рослини: ряска мала, жабурник звичайний тощо. Подумайте, чому.

Над чохликом знаходиться твірна тканина. Її клітини постійно діляться. Це зона поділу. Вище від неї розташована зона розтягування, клітини якої витягнуті, мають однакові розміри та форму. Завдяки цій зоні збільшується довжина кореня, відбувається його ріст.

ВНУТРІШНЯ БУДОВА КОРЕНЯ

Мал. 22. Внутрішня будова кореня: 1 – кореневий чохлик: 2 – зона поділу;

3 – зона розтягування;

4 – всисна зона; 5 – провідна зона

ВНУТРІШНЯ БУДОВА КОРЕНЯ

Мал. 23. Зони кореня:

1 – кореневий чохлик; 2 – зона поділу; 3 – зона розтягування; 4 – всисна зона

Ще далі від верхівки кореня розміщена всисна зона. Ця ділянка кореня сягає 0,5-1,5 см. Функцію всмоктування води і мінеральних речовин із грунту здійснюють тут кореневі волоски – довгі вирости зовнішніх клітин кореня. Клітинні оболонки кореневих волосків слизуваті і клейкі. Вони щільно облягають часточки грунту і міцно прилипають до них.

Кореневі волоски недовговічні: через 10-20 діб вони відмирають. Коли грунт багатий на вологу, кореневі волоски майже не розвиваються. Так, у водяних рослин кореневих волосків немає. У рослин степу вони інтенсивно розвиваються. Кореневі волоски поглинають воду з розчиненими в ній мінеральними речовинами з грунту і сприяють закріпленню в ньому кореневої системи.

За всисною зоною розміщена провідна зона, або зона бічних коренів. Вона розташована над кореневими волосками і сягає місця переходу кореня в стебло. Це найдовша ділянка кореня. Нею рухаються вода і мінеральні речовини від кореня до стебла, а органічні речовини – від листків до кореня рослини. У цій зоні корінь починає розгалужуватися, утворюються бічні корені.

Корінь – вегетативний орган, який закріплює рослину в грунті, поглинає і транспортує воду з розчиненими в ній мінеральними речовинами. Усі корені однієї рослини утворюють кореневу систему, яка буває стрижневою або мичкуватою. Клітини різних ділянок кореня утворюють зони кореня: зону поділу, зону розтягування, всисну та провідну зони. Верхівка кореня вкрита кореневим чохликом.

ВНУТРІШНЯ БУДОВА КОРЕНЯ

Мал. 24. Життєдіяльність кореневої системи: 1 – коренева система,

2 – кореневий волосок, 3 – схема руху розчину мінеральних речовин у корені

Для допитливих

Життєдіяльність кореня

Розгляньте мал. 24. Водний розчин мінеральних речовин, які корінь поглинає з грунту, рухається по живих клітинах кореня завдяки осмотичному тиску. Далі він потрапляє в судини, розташовані в стеблі рослини. У більшості дерев судини являють собою трубки довжиною близько 10 см і діаметром 0,2 мм, що утворилися внаслідок з’єднання клітин, які не мають цитоплазми. Клітини судин мертві. У таких судинах водний розчин рухається набагато швидше, ніж у живих клітинах. Основну роль у цьому відіграє знайоме вам із курсу “Природознавство” явище капілярності. Від кореня до листків водний розчин рухається по судинах. Цьому рухові сприяє явище дифузії, а також випаровування води з поверхні листків і всієї рослини.

Зосередимось на рослинній клітині кореня. Концентрація речовин клітинного соку звичайно вища порівняно з концентрацією речовин у рідині, яка оточує клітину. Тому вода внаслідок осмосу переходить у вакуолю, розтягує її і притискає цитоплазму до клітинної оболонки. Клітинна оболонка під дією цього тиску натягується і спричиняє, своєю чергою, тиск на внутрішній вміст клітини. Цей тиск виникає тому, що оболонка рослинної клітини міцна і не може дуже розтягуватися. Напружений стан клітини називають тургором, а тиск – тургорним. Тургорний тиск сприяє пересуванню мінеральних речовин по живих клітинах кореня, а потім судинами до всіх частин пагона. Цьому сприяє й осмотичний тиск.

Осмосом називають спрямований рух води (або розчину мінеральних речовин) через напівпроникну перегородку (клітинну оболонку) внаслідок різниці концентрації розчинів.

Тиск, що виникає у більш концентрованому розчині внаслідок явища осмосу, називається осмотичним.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Яких тварин називають тришаровими.
Ви зараз читаєте: ВНУТРІШНЯ БУДОВА КОРЕНЯ