Вплив податкової політики на формування бюджету



Регіональна економіка

Глава VII

ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА

4. Вплив податкової політики на формування бюджету

На економічну суть бюджету впливають об’єктивні і суб’єктивні фактори. До об’єктивних належать стан економіки, характер виробничих відносин та рівень розвитку продуктивних сил. Зміни виробничих відносин і способу виробництва змінюють як доходну частину бюджету, так і розподіл валового внутрішнього продукту. Відношення власності змінюють суть, призначення і розподіл бюджету. До об’єктивних факторів належать також

особливості, притаманні окремим областям: природні – наявність корисних копалин, нафти, газу, чорнобильська зона; економічні – де переважає виробнича чи сільськогосподарська галузь; соціальні – кількість учнів, хворих, лікарняних ліжок, соціально-культурних закладів тощо. До суб’єктивних факторів належать зовнішня і внутрішня політика держави, прогнози економічного розвитку та економічної ситуації.

На місцевому рівні структура доходів і видатків бюджетів практично не відрізняється, за винятком сум доходів і видатків, зумовлених розвитком регіонів.

Підвищенню ролі бюджетів усіх рівнів сприяє

введення прогресивних методів їх розрахунків та прогнозна оцінка фінансових показників діяльності підприємств усіх форм власності. Цільова, кількісна, багатоваріантна оцінка всіх показників дає змогу підвищити реальність надходжень і видатків бюджетів. Провідною ланкою в цих розрахунках є податкова політика держави.

Перехід до ринкових відносин змінює всі економічні інститути, серед яких – бюджет. Виважена податкова політика є гарантом стабілізації економіки та її поступального розвитку.

Вплив держави на економічні процеси відбувається як через законодавчі та нормативні документи, так і через фінансову й кредитну політику, і передусім через державний бюджет. У перехідний до ринкової економіки період через бюджет здійснюється перерозподіл коштів, інвестування пріоритетних напрямків розвитку виробництва, виконання цільових загальнодержавних програм. Для цього держава використовує різні методи, основними з яких є податкова політика, пряме бюджетне фінансування, дотації, субвенції, субсидії, надання бюджетних позик та створення різних фондів. Податки й податкова політика вагомо впливають на розвиток виробництва, а через нього – конкретно на різні види послуг, ціну товарів, вартість робіт тощо. Пряме бюджетне фінансування використовується державою для фінансування конкретних цільових програм, які забезпечують поступальний розвиток економіки. Дотації та субсидії дають змогу вирівнювати економічно слаборозвинуті регіони та галузі і підтягувати їх до середнього рівня. Бюджетні позики є дійовим засобом підтримки як окремих галузей, так і регіонів. Створення цільових централізованих фондів дає змогу, особливо в інфляційні періоди, підтримувати соціально-культурну сферу та проводити непередбачені витрати.

Податки з будь-яких доходів, що сплачуються фізичною особою в іншій, ніж грошова форма, утримуються з джерел виплат за рахунок цієї особи.

Податковий орган має право визначати доходи фізичної особи, оцінюючи її витрати на особисті потреби та потреби її сім’ї. Така оцінка здійснюється тільки в тих випадках, коли витрати фізичної особи на придбання і утримання нерухомості та – іншого майна, що включає транспортні засоби (автомобілі, плавзасоби, літаки), коштовності, землю, фондові та валютні цінності, предмети старовини і мистецтва, корпоративні права, явно не відповідають задекларованим доходам такої фізичної особи або членів її сім’ї.

Суми податку на доходи фізичних осіб зараховуються до бюджетів територіальних громад за місцем перебування платника податку.

Податкова реформа поряд із зменшенням податкового тиску через зміну податкового законодавства має врегулювати відношення суб’єктів господарювання різних організаційно-правових форм, різних форм власності і напрямків діяльності з державою, створювати для них однакові стартові можливості. Головним завданням держави при проведенні податкової реформи має бути гарантування стабільності податкового законодавства, яке відображається в податковому кодексі.

В умовах нестабільної економіки бюджет посідає одне з провідних місць у підтримці життєдіяльності держави, що досягається через перерозподіл бюджетних коштів між галузями і регіонами. При цьому мають дотримуватись принципи ефективності, стабільності та соціальної справедливості. Ефективність впливу бюджету на розвиток економіки залежить передусім від її стану, податкової політики чіткого режиму, економного використання коштів бюджету і направлення зекономлених коштів у пріоритетні галузі виробництва, а стабільність бюджету – від стабільного розвитку економіки. Держава, регулюючи розвиток економіки як по галузях, так і регіонах контролює загальноекономічні пропорції, створює резерви для подолання диспропорцій та інвестує впровадження новітніх технологій. Значне місце в цьому процесі належить впровадженню в життя досягнень науково-технічного прогресу, що потребує підтримки з боку держави науки, освіти, підготовки висококваліфікованих кадрів.

Соціальна справедливість знаходить своє відображення у встановленні доходу бюджету того чи іншого регіону відповідно до економічного розвитку цього регіону, а також у дотриманні єдиних критеріїв фінансування видатків закладів освіти, охорони здоров’я, всієї соціально-культурної сфери, житлово-комунального господарства та інших невиробничих сфер.

В умовах спаду виробництва дієвість бюджету значно знижується через перевищення видатків над доходами, що призводить до дефіциту бюджету, тобто до перевищення видатків бюджету над доходами. Результатом цього є незбалансованість бюджету, скорочення фінансових можливостей держави, спад виробництва, неодержання запланованих доходів. Причина бюджетного дефіциту криється у проведенні видатків без урахування доходів, нехтуванні елементарними правилами цільового використання коштів і жорсткого режиму їх економії, зростанні апарату управління. Збалансованість бюджету залежить від інфляційних процесів, кризи платежів та не виваженої податкової політики. Наявність бюджетного дефіциту негативно Вливає на економічний стан держави і її політичну діяльність, призводить до прискорення інфляційних процесів за рахунок емісії грошей, погіршує стан економіки.

Керований дефіцит бюджету, як показує світова практика, оживляє економіку, стимулює її, а неконтрольований дефіцит бюджету призводить до погіршення економічного стану.

Оптимальний рівень дефіциту бюджету визначається через відношення до валового внутрішнього продукту або до видатків бюджету. Світова практика показує, що граничний дефіцит бюджету може бути від двох до трьох відсотків по відношенню до валового внутрішнього продукту і не більше чотирьох-шести до видаткової частини бюджету. Як правило, в економічно розвинутих державах бюджети затверджуються з певним дефіцитом, проте кожна держава прагне його скоротити, управління бюджетним процесом базується на принципі збільшення доходів бюджету і зменшення або скорочення його видатків. Тому ведеться пошук нових джерел доходів або можливостей розширення доходної бази (але не за рахунок нарощування податків і податкового тиску). Невиражена зміна системи податків не дає позитивних наслідків.

Процес подолання дефіциту бюджету по доходах має базуватися на широкому використанні доходів від випуску цінних паперів та інвестування виробництва, зменшенні видатків бюджету (у пропорційних розмірах або відсотках, відмова від фінансування як окремих програм, так і галузей) та впровадженні новітніх технологій і виробництва конкурентоспроможної продукції.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Хордові багатоклітинні тварини мають.
Ви зараз читаєте: Вплив податкової політики на формування бюджету