Вплив водно-фізичних та фізико – хімічних властивостей грунтів на продуктивність лісів



Лісівництво

РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ

Лекція 5. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ДЕРЕВНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ

5.8 Вплив водно-фізичних та фізико – хімічних властивостей грунтів на продуктивність лісів

В останні півстоліття грунтознавців лісового профілю цікавили такі питання:

1) генезис, властивості та процеси, які відбуваються в грунтах;

2) вивчення біологічного кругообігу речовин у різноманітних насадженнях;

3) вивчення впливу різних практичних заходів на поліпшення екологічно важливих

властивостей грунтів;

4) географія та картування грунтів для практичного використання в лісовому господарстві.

Усе це дало можливість відтворити природну картину грунтотворних процесів та зв’язків, які відображають взаємодію лісостанів і грунтів у різноманітних фізико-географічних умовах.

При розробці заходів щодо підвищення продуктивності лісів най­частіше виникає питання про вибір оптимального складу лісових насаджень. Тобто, потрібно визначити найбільш продуктивну деревну породу для конкретних грунтових умов, з біологічною відповідністю даним екологічним умовам. Саме таким підбором деревних

порід формуються перспективні плани лісових насаджень лісгоспів, областей, регіонів, що спрямовані на створення лісів майбутнього, передбачаються напрями лісогосподарських заходів стосовно виро­щування найбільш продуктивних деревних порід, які відповідають конкретним грунтовим умовам.

Ці питання намагаються іноді вирішувати спрощено – на основі типів лісорослинних умов або типів лісу. Однак типологічні одиниці скоріше носять якісний, а не кількісний характер, тому не завжди підходять для такого роду прогнозувань. Потрібні дані, які дають кількісні показники продуктивності лісових насаджень у першу чергу головних порід у певних грунтових умовах. Тобто, потрібно мати зв’язок між грунтами та продуктивністю лісових насаджень з конкретних деревних порід. Цей зв’язок за пропозицією М. М. Сибірцева називають бонітуванням грунтів, а кінцеві результати його викладають у вигляді таблиць, графіків або формул. За їх допомогою встановлюють, який грунт гірший або кращий для вирощування певної деревної породи, вирощування якої породи найбільш вигідне з економічної точки зору.

Оскільки змінити грунтові умови в більш сприятливий для лісу бік не завжди можливо, то потрібно більш раціонально використовувати природну родючість грунтів. Для отримання максимальної віддачі від кожного гектара лісової землі знову ж таки потрібно не тільки його якісна, але й кількісна оцінка. В цьому випадку таку оцінку можна використати в будь якому лісництві, держлісгоспі.

Визначення добротності лісорослинних умов у нашій країні вва­жалось одним з найважливіших лісівницьких питань. Ще у XVIII ст. російський вчений А. А. Нартов, а на початку XIX ст. Ю. Ф. Зябловський підкреслювали, що в різних лісорослинних умовах одна і та ж деревна порода утворює різні за продуктивністю насадження. Мірилом доб­ротності лісорослинних умов Г. Ф. Морозов вважав запас, середній приріст або висоту лісостану. В 1903 році А. А. Крюденер опублікував статтю, в якій зробив першу спробу дати екологічну класифікацію типів лісу. Далі взаємозв’язок типів з бонітетами відтворюється в публікаціях Г. Ф. Морозова (1913), Є. В. Алєксєєва (1915), А. А. Крюденера (1916). Але подальші дослідження відповідності певних грунтових ознак і класів бонітету припинені не без зусиль М. М. Орлова (1923). До необхідності бонітування лісових грунтів закликав Г. М. Висоцький, який запропонував як основу бонітування – глибину залягання карбонатів, М. С. Нєстєров запропонував комплекс, де лісорослинні умови покладені за основу бонітування лісових грунтів.

Незважаючи на те, що не було розроблене вчення про взаємозв’я­зок грунтів з продуктивністю лісу, в багаточисленних публікаціях на це звертали увагу. Так, на зв’язок між видами грунтів, типами лісу та бонітетами вказували Г. Ф. Морозов, А. А. Крюденер, Є. А. Алексєєв; на зв’язок між рельєфом, грунтом та насадженням – В. В. Гуман, а пізніше В. П. Крайнєв, С. О. Золотарьов, А. Г. Солдатов, С. В. Зонн, І. І. Смольянінов та багато ін. На тісний зв’язок між видами грунтів та бонітетами є поси­лання у Г. Ф. Морозова, А. А. Крюденера, Г. М. Висоцького, П. С. Погребняка, Б. Д. Зайцева та багатьох інших. Багато досліджень проведено щодо встановлення зв’язку продуктивності лісостанів і наявності гумусу в грунті, між режимом вологості грунту та продуктивністю лісу, між вмістом поживних речовин у лісі і бонітетом деревостану і т. п.

Але лісоводи завжди вели пошук якихось універсальних показників родючості грунтів, які б імовірно відтворювали ступінь родючості. Необ­хідність у таких показниках потрібна і при прогнозуванні лісів майбут­нього за певними программами (праці В. Г. Нєстєрова, В. Г. Атрохіна,

В. С. Шумакова, В. І. Рубцова, К. Б. Лосицького та ін.). Особливо гостро піднімав це питання І. І. Смольянінов (1966). Він доводить, що родючість не можна охарактеризувати якою-небудь однією ознакою. Потрібно мати систему ознак, щоб розкрити причини формування насаджень певної продуктивності.

З наведеного матеріалу стає ясно, що ознак грунтової родючості може бути багато і вони в різних грунтово-кліматичних умовах будуть мати різний вплив. Крім цього, потрібні ознаки, які б корелювали з продуктивністю деревостанів різних порід.

Грунти формуються протягом довготривалого відрізку часу під дією кліматичних та інших факторів і в кінцевому разі грунт є комплексним показником, що визначає ріст лісу.

Які ж ознаки грунтів потрібно брати до уваги при виявленні впливу грунту на продуктивність лісу?

У лісівничій літературі відображені залежності росту лісу від кислот­ності грунтового розчину, кількості гумусу, рівня грунтових вод тощо. Але деякі з цих показників не постійні, наприклад рівень грунтових вод. Одночасно збільшення вмісту фізичної глини, в свою чергу, збільшує ємність поглинання, кількість гумусу, вміст води, тобто серед ряду ознак – ведучим фактором буде механічний склад.

Якщо ж серед багатьох ознак вибрати головні, то навіть коли їх буде всього чотири, можливі 256 варіантів, а при 5 – 3125 варіантів, при наявності між ними зворотного зв’язку (mn). Вибрати потрібно ті умови, які знижують продуктивність лісу, бо до них дерева найменш пристосовані. Саме такі умови знаходяться в мінімумі і будуть впливати негативно на ріст насаджень. Якщо вдається ліквідувати такий фактор, то можуть виникати інші, які виявляться в мінімумі.

У природі часто діють не один, а два або кілька факторів, які стримують ріст насаджень. При детальному грунтовному картуванні (у Німеччині воно давно вже проведене) можна співставити ріст наявних насаджень однієї й тієї ж деревної породи на різних за ознаками грунтах. У даному випадку можливо не тільки виявити вплив окремих грунтових факторів, а й зміну в рості, тобто дати біологічну оцінку відношенню деревних порід до тих чи інших умов.

Отже, для гарантованого успіху у створенні високопродуктивних лісових насаджень при проектуванні лісових культур обов’язково повинні проводитися дослідження грунтів.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Порівняльна характеристика нюхової та смакової сенсорних систем.
Ви зараз читаєте: Вплив водно-фізичних та фізико – хімічних властивостей грунтів на продуктивність лісів