Вправи 159-248



159. 1. Шилом моря не нагрі[єш]. 2. Не збочуй з дороги, бо полама[єш] ноги. 3. Коня з ложки не напо[їш]. 4. Криком вогню не згас[иш] і дуба не спиля[єш]. 5. Водою воду не загат[иш]. 6. Щербатого горшка не поирав[иш]. 7. Доки не намуч[иш]ся, доти не науч[иш]ся. 8. З розумним розуму набер[еш]ся, а з дурним останній згуб[иш].

160. 1. 3 води обіду не звариш. 2. Тримайся праці, то й хліб матимеш. 3. Хто землю доглядатиме, ніколи не голодуватиме. 4. З бика не надоїш молока. 5. Перлина на землі не буде лежати, а робота буде чекати. 6. Як підеш навпростець, дома не ночуватимеш.

161. Написати

– напишу, змогти – зможу, наказати – накажу, вичесати – вичешу, вимостити – вимощу, викресати – викрешу, попросити – попрошу, присвітити – присвічу, викресати – викрешу, походити – походжу, поводити – поводжу.

162. 1. Як дружні люди візьмуться, то й гори здадуться. 2. Хто добре буде вчитися, тому добре й працюватиметься. 3. 3 дурнем каші не звариш: або пшоно не вкипить, або вогонь не горітиме. 4. Розумний біля вогню нагріється, а дурний спалиться. 5. Ходитимеш у сутінках – не туди втрапиш. 6. Глибока вода не скаламутиться.

165. Мине небагато часу, і Україна перетвориться на політично стабільну

державу. Вона плекатиме Людину, захищатиме й обстоюватиме Закон. Утвердяться демократичні свободи, до українців прийде глибше розуміння тих духовних скарбів, які вони мають. Цінуватимуться праця, інтелект і талант. Люди не шукатимуть кращої долі за кордоном. Народ виявлятиме працьовитість і мудрість. Його об’єднуватиме глибока духовність. Україна буде міцнішати й розвиватися.

173. Дійсн. сп.: вирішив, зацікавилася, розуміємо, переклали, хвилюємося. Умовн. сп.: зробили б, почув би, сказала б. Наказ, сп.: поміркуйте, ходімо, послухайте, запиши.

180. 1. Якби знав, де впадеш, то соломки підстелив би. 2. І риба співала б, якби голос мала. 3. Якби знав, де знайду, то туди пішов би. 4. Співав би, якби голос у борг не віддав. 5. Якби на кропиву не мороз, вона б усіх людей пожалила. 6. Якби все вовк лежав, то вже досі пропав би. 7. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала. 8. Якби свині крила, вона небо б зрила.

187. І. 1. Глянь, моя дитино, через Україну, через нашу хату вже качки летять. 2. Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі хиби і підіймайся! 3. Кажу собі: “Не вір неправді!” 4. Нехай гнеться лоза, а ти, дубе, кріпись, ти рости та рости, не хились, не кривись! 5. Попри сірі будні ти кладеш на душу гарне слово “Будьмо!”

II. 1. На грубе слово не сердься, на ласкаве не здавайся. 2. Не вір усьому, що бачиш, і половині того, що чуєш. 3. Од ледачого поли вріж та й тікай! 4. У чужий черевик ноги не сунь. 5. Не милься, бо голитися не будеш. 6. їж, Мартине, мати ще підкине! 7. Не чванься званням, а пишайся знанням. 8. Сип із порожнього в пусте! 9. Удар лихом об землю!

Вправи 159 248

224. 1. Дружно спаяний нарід дуже схожий на граніт. 2. Шматок хліба, зароблений працею, смачніший од м’якої булки. 3. Троянда, насильно розкрита, втрачає аромат. 4. У коня, купленого за огірковою ціною, доля огіркова.

227. 1. Я у степу край Дунаю свою хату маю, густим лісом обсаджену, красним цвітом прикрашену. 2. Тепле ніжне літо, волошками повите, посріблене дощами, живе в очах у мами. 3. У тиші, настояній духом гречаним, напахченій визрілим чаром городнім, сиджу перед дідом.

230. 1. Спасибі матерям за доброту й любов, залишену нам на все життя. 2. Вивчаймо вітчизняну історію, досліджуймо діла й долі людей, загублених у минулому. 3. Зимова ніч опустилася на місто, стомлене денною працею.

240. 1. Краси земної зміст у слові був розкритий (пас., май. ч.). 2. О рідне слово, що без тебе я? Німий жебрак, старцюючий (акт., теп. ч.) бродяга… 3. У книжці злеліяне (пас., мин. ч.)слово має бути справжнім світом душі і мислі. 4. До слів тулились золоті слова, єднанням душ зігріті (пас., мин. ч.).

236. (с. 121.) Червоніють – червоний, жевріють – жевріючий, зростають – зростаючий, плачуть – плачучий, читають – читаючий, сплять – сплячий, бовваніють – бовваніючий, дрижать – дрижачий, ваблять – ваблячий,

248. 1. Ми вийдем з тобою на листя опале, де сяє повітря, як сині опали. 2. І листя прижухле роняють дуби. 3. Дощ одшумів, пройшов… Мовчать листки промоклі. 4. Цвітуть промерзлі квіти після снігу. 5. Виорює плуг поржавілі набої. 6. Тихі сутінки поволі почали спускатися з поблідлого неба.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Наведи приклади паралельних прямих з довкілля.
Ви зараз читаєте: Вправи 159-248