Вправи 300-347

Вправа 300

Володимир Свідзинський для Української поезії поет майже унікальний. Його вірші – наскрізь асоціальні, сповнені, якоїсь Таємничої внутрішньої самодостатності без будь-яких Зовнішніх намірів. Ці вірші існують так, як існують дерево, камінь, вода. Вони сповнені самих себе і ніби створені виключно для автора. Це просто знаки його особистої певності і самоутвердження. Вони – Авторський засіб і Авторська мета. Читаючи Свідзинського, можна піддатися враженню, що ці вірші існуватимуть і без читача: можете їх

читати, можете – не читати, їм то чи не байдужісінько – адже вони стали часткою Речового, предметного світу.

Його поезії – то Міра авторського самодовіряння й самоприналежності, Інтимні щоденникові записи інтелігента, що свідомо самоізолювався від світу. В системі його Поетичного обширу читач виглядає як persona grata. Його віра вречевилась уНезрадвий, недвозначний природний світ. А світ для Свідзинського не тільки білий, він може існувати і без людей.

У цій позиції – Єдиний його порятунок І Надія на вижиття. Замкнутися, щоб зберегтися. Змаліти, щоб не помилитися у Власній

суті. Стати збоку, щоб не бути співучасником. По малості Посполитих рушень духовності він відчув себе сиротою, якому хочеться утекти від оманливості Жального, як Монгольська стріла. прогресу. Утекти З почуттям злодія, Грішника; він-бо ж непомітно для Стороннього ока затиснув себе в кулачок. А Втеклому поетові на самоті стало радісно розглядати свій Незаконний діамант. Який же то Прекрасний гріх — зупинитися навпроти себе! Життя стало Гріховним Розгляданням самого себе, самопротистоянням, самоспогляданням (тому й читач може видатись за фіскала!).

Рятунок людини вже мислиться поетом як самопорятунок і – виключно як самопорятунок: Єдиний еліксир проти Гангренозної ери сталінського культизмуСамовідданий індивідуалізм.

Складність, ніби шашіль, точить Нашу душу. Вона спустошує нас. З нею ми втрачаємо цільність, індивідуальності, Наша духовна суть ніби розбивається На скалки взаємозалежних “я*.“Я бачу те, що бачили віки”. Це правдивий пЛан поетового бачення. Він піддається Чарам сталості, успокоєння Ваговитої Дозрілості речей (В. Стус).

– узгодж.

– неузгодж.

Вправа 302

Вправи 300 347

Вправа 303

I. Станція “Дніпро” знаходиться в скляному “коридорі”, і з неї відкривається чудовий вид на ріку. Театр імені Івана Франка цього літа гастролював країнами близького зарубіжжя. Надзвичайно цікавою виявилася поїздка на озеро Тельбін. У журналі “Дивослово” в рубриці, “Антологія одного вірша” надруковано поезію нашого вчителя, і ми цим дуже пишаємося. Дніпро-Славуту з його величчю, непростою історією, легендами й таємницями оспівав у своїй повісті-мандрівці “Візантійський кінь” відомий письменник Валентин Чемерис. Видавництво “Ранок” – одне з найбільших видавництв навчально-методичної літератури в Україні.

II.

А)

Учитель-словесник

Дніпро-ріка

Київ-столиця

Народи-брати

Брати-народи

Б)

Батько учитель

Ріка Дніпро

Столиця Київ

Квіти калачика

Трава деревій

Вправа 304

1. До кімнати увірвалась Галина Терентіївна Гаркуша, старший науковий співробітник лабораторії (М. Шеремет). 2. Вони вже знали про нього, батальйонного комісара Лещенка (О. Гончар). 3. Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє!(Леся Українка). 4. Чи не чув хто, чи не бачив москаля-солдата, мого сина? (Т. Шевченко). 5. Тим часом підійшло два купці, близькі сусіди (І. Нечуй – Левицький).

Вправа 306

Вправи 300 347

Вправа 307

Вправи 300 347

Вправа 308

Вправи 300 347

Вправа 309

1) силу – об’єкт, що є результатом дії;

2) оком – предмет порівняння з чимось;

3) князя – об’єкт, на який спрямована дія;

4) від брата – предмет порівняння з чимось;

5) Енеєм – знаряддя чи засіб дії;

6) серце – об’єкт, що є результатом дії;

7) серце – об’єкт на який спрямована дія;

8) соком – об’єкт, що є результатом дії; цвітом об’єкт, що є результатом дії; димом – об’єкт, що є результатом дії; дитинством – об’єкт, що є результатом дії;

9) душі – об’єкт виміру;

10) мене – суб’єкт пасивної дії;

11) людині – об’єкт, на який спрямована дія.

Вправа 311

Вправи 300 347

Вправа 312

Активні: 1-ше речення, 3, 6;

Пасивні: 2-ге речення, 4, 5, 7.

Вправа 313

Виконувати завдання, виконати завдання.

Хлопці виконували завдання, яке їм дав майстер, швидко і вправно. Хлопці виконали завдання майстра швидко і вправно.

Хлопцями завдання майстра виконувалося, на диво, швидко та вправно. Завдання майстра було виконане хлопцями швидко та вправно.

Вишивати рушник, вишити рушник.

Мати вишивала рушник, за слобожанською традицією, рослинним орнаментом. Мати вишила рушник, як ведеться на Слобожанщині, рослинним орнаментом.

Рушник вишито матір’ю, за слобожанською традицією, рослинним орнаментом. Вишитий матір’ю рушник виказував її слобожанське походження.

Оголошувати подяку, оголосити подяку.

На трибуну оголошувати подяку колективові запросили мера міста. Мер міста оголосив із трибуни подяку колективові за виконані зобов’язання.

Мером оголошена подяка колективові за виконані зобов’язання. Подяка колективові в урочистій обстановці оголошувалася самим мером міста.

Плакувати поїздку, спланувати поїздку.

Поїздку до Софіївки ми планували на осінь. Поїздку до Софіївки ми спланували вчасно, до холодів і дощової погоди.

Поїздка до Софіївки була спланована нами завчасно. Поїздку до Софіївки планувалося як винагороду за досягнуті успіхи в навчанні.

Розливати воду, розлити воду.

Розливати воду даремно – це неприпустимо. Розлити воду – це даремно витратити цінні природні ресурси. Розлита кимось даремно вода – це марно витрачені, дійні природні ресурси.

Якщо воду розливано даремно, це шкодить усім людям, бо витрачаються цінні природні ресурси.

Вправа 314

Глиняна композиція Сергія Спасьонова – це піраміда з глечиків, різної величини та форми. В основі – три вироби, які нагадують давньогрецькі амфори. Вище розміщено три невеликих плескуватих посудини, а. вінчає витвір звичайний український глечик. Його ще називають гладущиком. Селяни й до цього часу зберігають у таких глечиках молоко, сметану, ряжанку. Молочні продукти в такому глиняному посуді довго зберігаються свіжими навіть не в холодильнику, а просто в прохолодному місці.

Глиняна композиція струнка, витончена, естетично приваблива. Її можна розглядати і як якийсь символ, наприклад, єднання європейських культур, в основі яких знаходиться антична культура.

В усьому світі визнано, що людська фантазія, уява, майстерність – безмежні.

Вправа 316

Любі тату й мамо!

Завдання Ваше виконано – я зайнявся, нарешті, корисними справами. По-перше, ніякого комп’ютера, телевізора й телефона. По-друге, вранці роблю пробіжки, купаюся в річці, по-третє, оволодіваю навичками сільськогосподарської праці – колю дрова, кошу бур’ян, полю на городі. Бабуся мною задоволена, весь час підгодовує екологічно чистими продуктами й розхвалює мою роботу. Говорить, що у місті немає ні такої їжі, ні такого свіжого повітря, ні таких занять, як тут.

Дуже жаль, що в селі залишилися лише пенсіонери. Не створено ще в нас умов для того, щоб зацікавити молодь селом – немає ні школи, ні клубу, ні лікарні, хоча жителів тут чималенько.

Вибачте, що лист коротенький, поспішаю. Завтра мені буде доручено дуже відповідальну справу – пасти корову Зірку.

Передають Вам вітання бабуся й дідусь, сусідки. Пообіцяйте приїхати сюди хоч на вихідні – бабуся сумує за вами.

Бажаю всього найкращого.

До побачення.

Ваш Сергій

12.07.20… р.

Вправа 320

Обставини:

Міри і ступеня: двічі, двічі;

Місця: над верховіттям, тут, на самому краю світу; на останньому крузі;

Часу: ідучи в поле, ідучи з поля, в понеділок вранці, весною;

Причини: від пилюки, з суму, з туги: . мети: освіту здобувати, задля сміття;

Умови: не спитавши броду, і при щасті; , допусту: логікам наперекір.

Вправа 321

1. І життя було – |Як книга нерозкрита_між долонь| (Юрій Клен). 2. Еней, пожар такий уздрівши, злякався, побілів |Як сніг| (І. Котляревський). 3. А собаки, |Як шалені|, закрутили дівчину, стрибали вище голови, намагаючись лизнути її в самі губи (І. Багряний). 4. Не проганяю вже безсоння – думки, |Мов фаКели|, горять. 5. З’єднався голос із струною. І так співають, |Мов ридають| (Г. Чубач). 6. Когось шукали… В темряві, |Як хорий|, вогонь пожежі гарячково блимав, і перелякано тремтіли зорі(Ю. Дараган). 7. Лиш, |Як крізь сон|, майнуть крилаті вії і ніч очей з-під п’явок гострих брів, – і знову степ (Є. Маланюк). 8. Осіння ніч… Коротка, |Як і влітку|… (Л. Мосендз).

Вправа 322

Речення з порівняльними зворотами-1, 2, 3, 4, 5, 8.

Речення з однорідними присудками – 6, 7.

Складнопідрядні порівняльні – 1.

Вправа 323

1) наче по блакитній воді – обставина способу дії;

2) мов колиска – обставина способу дії;

3) як зелене море – означення;

4) як хмари – обставина міри й ступеня;

5) як у нас на Україні – обставина міри й ступеня.

Вправа 327

1) прислівникове;

2) іменне, називне;

3) дієслівне, означено-особове;

4) іменне, вокативне;

5) двоскладне неповне;

6) іменне;

7) дієслівне інфінітивне;

8) прислівникове;

9) прислівникове.

Вправа 329

Перед нами картина Сергія Васильківського “Захід сонця над озером”. Сіро-бурувата гладінь води, поодинокі темні стебла очерету, чорний човен і такий же силует самотнього рибалки. А над усім цим – червона сонячна заграва, як буває інколи на вітер. Здається, що озеро палає. Багряниста доріжка простягається від берега до берега. Хмари, сіре небо підсвічені золотистим і рожевим кольорами.

Картина написана в дусі імпресіонізму й передає захоплення художника величною картиною природи, свої почуття і враження. З одного боку – тихий сум, неясна тривога, з іншого – пристрасть, жага, буяння почуттів, порив, горіння.

Вправа 331

Дієслівні:

1 – означено-особове; 2 – інфінітивне; 3 – означено-особове; 4, 5, 6 – інфінітивні; 7, 8, 9 – неозначено-особові; 10,11,12,13 – узагальнено – особові; 14, 15, 16, 17 – безособові.

Вправа 333

Односкладні інфінітивні: 2, 4, 5, 6. Односкладні безособові: 1, 3, 7.

Вправа 334

Довгоочікуване літо. Зелені гори. Шумливе місто. Гарний ранок. Повчальний урок. Веселі канікули.

Вправа 335

Настав ранок. Я почуваю себе так хороше. Зійшло сонце. Блакитне небо сяє над головою. Ліворуч від ріки височіли гори. А там, за будинком, розкинулося море. Я йду до моря. Здрастуй ти, море! От ми й зустрілися.

Вправа 336

Вправи 300 347Вправи 300 347

С. 206 “Назустріч тестуванню” 1. а); 2. б); 3. б); 4. б); 5. а/б; 6. а).

Вправа 341

1. Дерево славиться плодами, людина – трудами.

2. Від роботи мозолі на руках, від їжі – на губах.

3. Бджола жалить жалом, а людина жалить словом.

4. Дерево живиться корінням, людина – дружбою.

Красна пташка пір’ям, а людина – знанням (красна). Береженого Бог береже, а козака – щабля (береже). Готуй літом сани, а взимку – воза (готуй).

Вправа 342

А) 2, 3, 5; б) 1, 4; в) 6.

Вправа 347

Вправи 300 347

Вправи 300 347

С. 213 “Назустріч тестуванню” 1 а); 2.б).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Вправи 300-347