Вправи 501-540



Вправа 501

1. Егоїсти дбають лише про свої інтереси. З ними нецікаво й некомфортно жити поряд, спілкуватися. Вони часто використовують інших у своїх корисливих цілях, нерідко прикриваючись благородною метою, маскуючи справжні мотиви своєї поведінки, вчинків.

2. Людина, яка все віддає іншим, чинить нерозумно; постійно страждає сама, інколи через це потерпають і її близькі. Розумний, у міру, егоїзм може зберегти людині здоров’я і навіть життя.

Нерозумно кидатися у воду рятувати потопельника, якщо сам не вмієш плавати.

Вправа 504

1.

Патріотизм починається зі ставлення до своєї мови, яка в ряді цінностей стоїть поряд з Поняттям рідного дому, батьківської хати, материнського тепла, Вітчизни (градація). Рідна мова у людини одна. Можна оволодіти другою і третьою.., а то й багатьма, але тільки для того, щоб побачити в іншому світлі свою рідну мову, бо, як писав Геніальний (епітет) Тарас Шевченко: “…Хто матір забуває, того Бог карає, того люди цураються, з хату не пускають” (цитування).

Мова – найважливіша фортеця (метафора), яку народ повинен оберігати Пильніше (епітет) й Відчайдушніше (епітет), ніж свої кордони. Бо, втративши

кордон, державність, народ може їх відновити, а мови не відновить ніколи. Вона втратиться назавжди, а з нею і часточка культури всього людства.

Мова – це найкоштовніший скарб (метафора). Заміна її чужою означала б, що народу Пересадили чуже серце, вселили чужу душу (метафора). І був би вже то інший народ… (О. Іващенко).

2. Мова – це душа народу…(метафора) Дитина росте, чує першу казку, першу пісню, сама лепече ту казку й пісню (градація) і Розводить свій квітник слів (метафора), що чим далі – тим Розростається (метафора) і все Пишніше буяє… У її свідомості разом з материнським молоком входять картини рідної природи з усіма її особливостями, враження від них, виражені словами з тим емоційним забарвленням, яке дав їм народ у своїх піснях, казках і приповідках…

Історія живе (метафора) в нашій мові, в пісні, слово нам доносить з глибин віків пристрасті, сподіванки й горе наших предків…

Люби свою мову, плекай її і дбай про неї. Це ж дорога твоя спадщина віків і поколінь. Користуйся нею, оберігай її, передай її, збагачену і ще більш розвинену, своїм дітям та онукам, а вони передадуть наступним поколінням (М. Шумило).

Вправа 505

1. Бо що можна уявити собі Принаднішим (градація), Приємнішим, солодшим (епітети), ніж красномовство яке, немовби забувши про себе, приковує і захоплює людські душі (метафора) (Ф. Прокопович). 2. Оратор повинен стояти, Як озброєний воїн у лаві (порівняння), розв’язувати справи великої важливості і, завжди прагнути перемогти (Квінтиліан). 3. Багатством Живиться лише тіло (антитеза), а Душу заселяє (метафора) споріднена праця. Ось де Зала солодкого її бенкетування (метафора)(Г. Сковорода). 4. Довженко завжди Був переповнений ідеями…(гіпербола). Свіжі красиві (епітети) думки, найфантастичніші проекти – скільки він їх Розсипав повсюди, щедро кидав мимохідь…(метафора) (О. Гончар).

Вправа 506

1. Публіцистичний стиль, судовий різновид.

2. Публіцистичний стиль, церемоніальний (вітальна промова).

3. Розповідний стиль, інформативна розповідь.

Вправа 507

Складати промову – це відчувати муки Тантала. У поті чола треба опрацювати величезний обсяг літератури. Не можна слухачів заводити в оману, замилювати очі, заради красного слівця говорити про неперевірені, сумнівні факти. Не можна. й повторювати чужі виступи – треба йти своєю дорогою; не йняти віри аргументам, які здаються неправдивими. За свої переконання треба муром стояти, чинити свою волю – тоді тебе поважатимуть як оратора і як людину. Треба бути зі слухачами щирим, без вовчої думки. За все треба братися самому, не залазити в борги перед слухачами, які вже й жданики поїли, чекаючи цікавих фактів, вражаючих аргументів, залізної логіки від вас.

Вправа 508

Цитати до промови

…Без усякої іншої науки ще можна обійтися, без знання рідної мови обійтися не можна (І. Срезневський, філолог, славіст, історик).

Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла (М. Гоголь).

Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів (Б. Голобородько).

Мова – це глибина тисячоліть. (М. Шумило, український прозаїк, сценарист і перекладач).

Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе (О. Пахльовська, письменниця, культуролог, професор).

Українці – стародавній народ, а мова їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші (Е. Челебі, богослов, державний діяч Османської імперії XVII ст.).

Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, Мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу (Олесь Гончар).

Людина, яка втратила свою мову, – неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови (Павло Мовчан, український громадський діяч, журналіст і політик).

Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови… (Максим Рильський).

Мова – духовне багатство народу (Василь Сухомлинський, український педагог, публіцист, письменник).

Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування (Панас Мирний).

Вправа 515

1. Тема: здоров’я людини – її багатство. Мета: пропагувати здоровий спосіб життя, відмову від шкідливих звичок.

2. Тема: виховання особистості. Мета: пропагувати мистецтво як засіб естетичного виховання особистості, як сильний фактор впливу на формування характеру (особливо це стосується художньої літератури).

3. Тема: значення пісні в житті людини. Мета: показати значення пісні, її вплив на почуття людини, формування характеру й навіть здоров’я.

4. Тема: права та обов’язки людини. Мета: показати співвідношення прав та обов’язків людини, межу відповідальності та свободи людини.

5. Тема: твоя майбутня професія. Мета: сприяти професійній орієнтації молодих людей, допомогти у виборі життєвого шляху.

Вправа 516

Цитати та прислів’я до теми “Свобода слова як основа свободи взагалі”

Рана загоїться, зле слово – ніколи.

Удар забувається, а слово пам’ятається.

Слово не стріла, а глибше ранить.

Обмова — полова: вітер її рознесе, але й очі засипле.

Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.

Наймогутніша зброя – слово.

Гірше болить від язика, як від ножа.

Стережися людини, що не говорить, і собаки, що не гавкає.

Тисячу раз пожалієш, що сказав, а раз, що змовчав.

Словами -: наче листом стеле, а ділами – наче голками коле.

Слово – не полова, язик – не помело.

Сказане слово – було і нема, а написане живе вічно.

Неможливо досягти свободи в майбутньому, утискуючи її нині (М. Бакунін, російський політичний діяч).

Де знищено свободу, там ніхто не відважиться говорити (Публій Сір, римський поет).

Втратити свободу може лише той, хто не вмів її захищати (Вольтер, французький письменник і філософ).

Свобода означає відповідальність, ось чому більшість людей боїться її (Б. Шоу, англійський драматург і публіцист). .

Вільний той, хто може не брехати (А. Камю, французький романіст, філософ, публіцист). .

Вільна преса буває хорошою або поганою, це точно. Та ще точніше те, що невільна преса буває тільки поганою (Альбер Камю).

Небезпечне тільки заборонене слово (Людвиг Берне, німецький публіцист, письменник).

Говорити й писати можна все, що думаєш, але думати слід обережно (Нора фон Єльц, німецька письменниця-сатирик).

Вправа 517

Виступ на тему: “Людина, на яку я хочу бути схожим (схожою)”

Кожна людина – неповторна особистість. Її становлення проходить під впливом багатьох чинників – моралі суспільства, в якому вона живе, родинних традицій, школи, оточення однолітків, ЗМІ, і, звичайно ж, художньої літератури, мистецтва.

Я хочу бути самим собою, але деякі особистості є для мене взірцем Людини, Громадянина. Один із них – це Папа Іван Павло II. Можливо, комусь здається дивним такий вибір. Але замислимося над такими фактами.

За двадцять століть, протягом яких існує Престол святого Петра, лише четверо з 264 римських пап, які посідали його, удостоїлися (зрозуміло, що тільки після смерті) імені Великого. Іван Павло II (а саме таке ім’я обрав собі новий Папа) став першим римським понтіфіком-неіталійцем за 455 років і взагалі першим в історії Папою-слов’янином.

Новий Папа рішуче відмовився від практично всіх зовнішніх ознак величі, традицій та двірського етикету. Він не користувався папським паланкіном – критими носилками, в яких за урочистих випадків, протягом століть носили його попередників; не дозволив провести багатогодинний урочистий процес коронації, майже ніколи не одягав папську корону – тіару, рішуче заборонив цілувати не тільки свій черевик, а й руку. Незабаром, після обрання, новий Папа відвідав Польський колегіум у Римі. Попри заборону; один із єпископів став перед ним на коліна і поцілував Івану Павлу II руку. У відповідь Папа, в свою чергу, став на коліна перед цим, єпископом і поцілував руку йому. Присутні відреагували здивовано-обуреним шепотом. Папа обернувся до них і гостро запитав: “А що, не маю права?”

Ще в перші роки свого понтифікату Іван Павло II отримав прізвисько “Літаючий Папа”. На відміну від усіх своїх попередників, які практично ніколи не залишали Риму, Іван Павло II постійно здійснював апостольські подорожі до віруючих у різні країни. За 26 із половиною років свого понтифікату Папа здійснив 250 пастирських поїздок, у тому числі 164 закордонних, відвідав 1022 міста, провів загалом за межами Риму 822 доби. І в кожній країні він звертався до віруючих їхньою рідною мовою – чи казав кілька слів, а чи читав цілу проповідь мовою країни. Він робив усе можливе, щоб наблизити християнство взагалі, і католицьку церкву зокрема, до людей, якомога повніше задовольняти їхні духовні потреби. Іван Павло II увійшов у світову історію, як великий екуменіст – він робив усе, щоб налагодити контакти і взаєморозуміння з іншими християнськими церквами – протестантами, православними. Він став першим Папою, який відвідав мусульманську мечеть та іудейську синагогу.

Іван Павло II ніколи не боявся визнавати гріхи та помилки – і свої особисто, і своєї церкви. 12 березня 2000 року він видав спеціальну енцикліку (папське послання) “Про гріхи католицької церкви”.

Водночас Іван Павло II залишався дуже жорстким і непоступливим, коли був упевнений у своїй правоті, наприклад, щодо неприпустимості абортів та інших гріхів. Папа Іван Павло II віддав своє життя служінню Богові й народові землі. Така людина не може не викликати глибокої поваги й прагнення наслідувати.

Вправа 529

Виступ

Не забувайте про тих, кого ви приручили

Великою проблемою нашого часу в містах і селах стали бродячі собаки. Почастішали випадки укусів людей скаженими тваринами. Люди змушені відповідати серйозними заходами, іноді досить жорстокими. Розгорілися словесні баталії між захисниками собак і їхніми противниками, виникли навіть судові розгляди. На жаль, наша держава бідна й не може виді лити достатньо коштів для притулків бездомних собак, як це робиться в розвинених країнах. Що ж робити? Яким може бути вихід? Адже щодня одні люди через укуси звертаються до медиків за допомогою, а інші – до міліції зі скаргами на тих, хто знищує вуличних тварин.

Коли подивишся на зграю собак на вулиці, то побачиш там і маленьких, і, великих, і породистих, і дворняг, і доглянутих, і шолудивих. Зустрічаються навіть з нашийниками. Про що це свідчить? Господарі завели собі чотириногого друга, потім він їмнабрид або вони не в змозі його утримувати, і куди? На вулицю! Ось тут слід би згадати слова знаменитого французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері: “Ми відповідальні за тих, кого приручили”. Кожен такий випадок повинен засуджуватися громадськістю, а з боку держави – каратися штрафами. А тим жалісливим людям, які підгодовують вуличних тварин, створюють умови для їхнього подальшого розведення, можна порадити взяти додому хоча б одну собачку, вмовити зробити так же своїх родичів, сусідів. Або відкривати притулки для бездомних тварин на громадських засадах, залучати волонтерів. Тоді б справи були набагато кращими. Ми б виконали свій обов’язок перед братами нашими меншими, а на вулицях стало б значно безпечніше.

Вправа 540

А – підтримує; Б – спростовує.

1. А. У Буковелі свіже гірське повітря; катання на лижах – активний відпочинок, який сприяє зміцненню здоров’я.

Б. Відпочинок у “Буковелі” – надто дороге задоволення для пересічного громадянина. Не кожен має і відповідну фізичну підготовку. Катання на лижах – травмонебезпечний вид спорту.

2. А. У багатьох місцях Землі знаходять давні споруди, які за допомогою тогочасних пристроїв та механізмів збудувати чи виготовити просто неможливо. Це і єгипетські та мексиканські піраміди (перевернуті), і індійський залізний стовп, і малюнки ракет, і точна зоряна карта, і багато іншого.

Б. Якщо людину закинули з космосу, то чому інші, позаземні цивілізації до сих пір не зв’язалися з нами, землянами?

3. А. Так, працювати в офісі, всім керувати й розпоряджатися, отримувати високу платню, різні пільги та привілеї – це добре, престижно, врешті-решт, цікаво. Тут є можливість виявити свої розум, талант, творчі здібності, стати лідером.

Б. Для кожної людини та професія найпрестижніша, у якій вона найповніше виявить свої здібності, нахили, уподобання. Якщо людина за своїм характером не лідер, невпевнена у собі, не має організаторських здібностей, то робота стане для неї мукою, така людина не досягне успіху. Крім того, хто ж буде реально працювати, якщо всі лише керуватимуть?

4. А. Так, і це закладено в природі людини. Егоїзм нерозривно пов’язаний із сумлінням. Сумлінна людина не стане зловживати інтересами інших і дбати лише про себе. Вважаю нормальним явищем, якщо властивий здоровий егоїзм.

Б. Ні, не всі люди – егоїсти. Є багато тих, хто безкорисливо допомагає іншим, добрий та чуйний за своєю природою.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Математичний маятник застосування.
Ви зараз читаєте: Вправи 501-540