Головна ⇒ 📌ГДЗ з мови ⇒ Вправи 8-46

Вправи 8-46

9. 1. Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками, та тонким туманом. 2. Усе в чеканні: спілі краплі роси, земля і місяць, вишні і тополі. 3. Земля, і вода, і повітря – все поснуло. 4. Вузенька стежечка щезала часом серед кам’яної пустелі або ховалась під виступом скелі. 5. Ласа кішка до риби, та в воду лізти не хоче. 6. Сидить ворон на могилі та з голоду кряче. 7. Чому сонця боїться досвітній туман і тікає в таємні міжгір’я?

10. 1. З самого початку думай, який буде кінець. 2. Не помиляється той, хто нічого не робить. 3. Незнайко

на печі лежить, а знайко по дорозі біжить. 4. Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться. 5. З пісні слова не викидають, і свого не вставляють. 6. Люди про нас говорять, і ми про людей не мовчимо. 7. Дзигар усе йде, і все на місці стоїть.

12. 1. Кожний кравець на свою моду крав. 2. Без копила і швець чоботи не зробить. 3. Який пастух, така й череда. 4. Коваль клепле, поки тепле. 5. Кепський той господар, що в своїй хаті змокне. 6. Який косар, така й коса. 7. Знання злодій не вкраде. 8. Дружній череді вовк не страшний. 8. Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.

13. 1. Попереджати про небезпеку, запобігати лихові.

2. Рахувати гроші, вважати можливим. 3. Кроїти тканину, краяти хліб. 4. Власник будинку, володар кубка. 5. Здатний на подвиг, здібний до наук. 6. Робочий одяг, робітничий гуртожиток. 7. Рідкий ліс, рідкісний випадок.

15. 1) Момент – МИть,

Педагог – УЧитель,

Ароматний – ДУхмяний,

Гравій – РІнь,

Алфавіт – АБетка,

Лозунг – ГАсло,

Горизонт – ОБрій,

Пілот – ЛЬотчик,

Контур – ОБрис,

Гігант – ВЕлетень,

Актор – АРтист.

2) Мудра голова.

21.

[син] – син,

[син’] – синь,

[рис] – рис,

[рис’] – рись,

[лом] – лом,

[л’он] – льон,

[лук] – лук,

[л’ук] – люк

[вйук] – в’юк,

[імла] – імла,

[земл’а] – земля,

[мойа] – моя,

[осине] – осине,

[син’е] – синє,

[с’ійе] – сіє,

[вйе] – в’є,

[край] – край,

[крайіна] – країна,

[іду] – іду,

[йіду] – їду,

[пл’уш] – плюш,

[пл’ушч] – плющ,

[штука] – штука,

[шчука] – щука,

[вожу] – вожу,

[воджу] – воджу,

[в’іджилий] – віджилий.

25. Дорогі матуся і татусь! Ми з братиком добре відпочиваємо в дідуся й бабусі. Літечко, як кажуть вони, вдалося добре. Погода стоїть тепла, сонечко приємно гріє. Тільки часом дощик покропить земельку: від цього травичка ще дужче зеленіє й повітрячко стає пахучим, наче мед у ньому розлився.

Дідусь і бабуся здорові, тільки час від часу дідусь скаржиться, що йому поперек болить. Дідусь і бабуся низько вам кланяються. Ми з братиком цілуємо вас, дорогі матусю й татусю.

26. 1. Мигуля мигає – весь ліс полягає. 2. А в рогулі чотири кулі, а в іржиці – дві. 3. Чотири чотирки, дві розтопирки, сьомий замахайло. 4. Ногач ногатий, окач окатий з води визирає. 5. Стоїть дуб, на дубі гай, під гаєм моргай, під моргаєм кліпун, під кліпуном дивун, під дивуном сопун, під сопуном хапун. Відгадки: 1 – коса й трава, 2 – дійки в корови й кобили, 3 – корова, 4 – жаба, 5 – голова людини.

28. В пору – ж. р., І відм., тв. гр., Зн. в., одн.,

Малюком – ч. р., II відм, тв. гр., Ор. в., одн.,

У серце – сер. р., II відм., міш. гр., Зн. в., одн.,

Молоком – сер. р., II відм., тв. гр., Ор. в., одн.,

Вогник – ч. р., II відм., тв. гр., Н. в., одн.,

Дитини – ж. р., І відм., тв. гр., Р. в., одн.,

Розумом – ч. р., II відм., тв. гр., Ор. в., одн.,

Відкриттям – сер. р., II відм., Ор. в., одн.,

У кров – ж. р., III відм., Зн. В., одн.,

В клітини – ж. р., І відм., тв. гр., Зн. в., мн.,

Життя – сер. р., II відм., м’яка гр., Р. в., одн.,

День – ч. р., II відм., м’яка гр., Н. в., одн.,

Ніч – ж. р., III відм., Н. в., одн.,

Без передишки – ж. р., І відм., тв. гр., Р. в., одн.,

Тонни – ж. р., І відм., тв. гр., Зн. в., мн.,

Брил – ж. р., І відм., тв. гр., Р. в., мн.,

Слів – сер. р., II відм., тв. гр., Р. в., мн.,

Для книжки – ж. р., II відм., тв. гр., Зн. в., одн.,

Душі – ж. р., І відм., міш. гр., Зн. в., мн.

29. І)

І відміна	II відміна
ОХОта СТАття РОБота СХОдинка РОЗзява ОЧИстка ЛЕЛека	УЗБережжя ПЛІд ДУБ ЯЙЦе ІДЕал СОНце ОБЛиччя ПРИбій БУДень
III відміна	IY відміна
ОСНащеність ПЛОдючість ЗУСтріч ОЖЕледь СИНь СТАрість ТЬМяність	Ім’я Каченя Курча

II) “Не може при добрі той жить, хто хоче злу й добру служить”.

31. І.

-о-

-е-

ОДУдом

БОРозною

ОБОв’язком

ЯРОм

ФОРмуляром

ОРАчем

ТОВаришем

ЗБРоярем

СИНицею

СТРайкарем

ТИШею

II. “Жити – добро робити”.

32. 1. Чоловік без розуму – що сніп без перевесла. 2. Смола до дуба не пристане. 3. Від одного удару дерево не падає. 4. Нема диму без вогню. 5. Багато грому, мало дощу. 6. Згаяного часу і конем не наздоженеш. 7. Хліба лежачого ніде нема.

33. І.

Р. в. одн.	Р. в. одн.
СПРута	ВЖИтку
КУТа	ДИМу
ЯСЕна	СТРусу
АТОма	СТЕпу
ГЕКтара	ЛЯКу

II. “Пусте життя – це передчасна старість”.

34. І.

3 подвоєнням	Без подвоєння
ОДІжжю	ВЗАємністю
ЗЕЛенню	ПРИстрастю
ЦВІллю	ЖОВчу
ПОДорожжю	ЗДАтністю
БЛАкиттю	ЩИРістю
П’ЯДдю	СТАранністю ТЬМяністю ЯСНістю ЛЯКливістю

II. “Де воля зродиться, там загиба зневіра”.

35. І. 1. Правда ясніша від сонця, та її зі свічкою шукають. 2. Дружба та братство дорожчі за багатство. 3. Нема гіршого ворога, як дурний розум. 4. Чим більший негідник, тим більший боягуз.

II. 1. Думка найшвидша, земля найситніша, сон наймиліший. 2. Найдорожча та пісня, з якою мати колисала. 3. Усьому початок найважчий. 4. Добрий сусід – найближча родина.

37. І.

-а – (закінчення)	-и – (закінчення)
СІдла	СОлдати
АРа	ЕЛектрики
МЕтра	БАлони
ОЗера	ЕШелони
ГРадуса
ОБруча

II. “Пізнай самого себе”.

38. 1. Черствий книш, та без нього ще гірш. 2. Всяк правду знає, та не всяк про неї дбає. 3. Не соли нічиєї рани, то й твоєї не будуть. 4. Як на своєму язику не втримаєш, то на чужому не втаїш. 5. Зі своєї печі й дим солодкий. 6. З цього пива не буде дива.

44. І.

Неозн.	Спос.
ЯСнішати	ЇЖджу
КЛикати	ХОдимо
Дієприкм.	-но, – то
НАлаштований	БАчено
ЕЛектрифікований	ІНкрустовано
МОлотий	ЛІплено
АДресований	ЯВлено
Дієприсл.
ТРиваючи ЕКспериментуючи БРизнувши ЕКзаменуючи

II. “Про друзів слід пам’ятати не тільки тоді, коли вони з тобою, а й тоді як їх нема біля тебе”.

46. Уявіть собі, як було б, якби люди не дбали про природу. Стало би брудним повітря, стало б важко дихати. Люди почали б хворіти. Річки й озера обміліли б. Зруйнувався б верхній родючій шар грунту. І було б неможливо вирощувати хліб. Ось чому ми повинні дбайливо ставитися до природи, до її багатств.