ВСТУП ДО РОЗДІЛУ II



ВСТУП ДО РОЗДІЛУ II

Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН

ВСТУП ДО РОЗДІЛУ II

“Основне і загальне спочатку” – будемо і в цьому розділі намагатися виконувати цю пораду великого педагога Я. А. Коменського. Починаючи вивчення систематики рослин, розглянемо різноманітність рослинного світу за допомогою моделі його розвитку – “дерева життя” (мал. 58), щоб зрозуміти, чому саме в такій послідовності ми вивчатимемо різні систематичні групи рослин. “Дерево життя” дає змогу побачити, як рослини розвивалися в часі і просторі

(еволюціонували) у напрямку ускладнення будови організмів, що відповідала рівню їх пристосованості до екологічних умов навколишнього середовища.

Геохронологічна таблиця, з якою ви ознайомитеся в курсі географії, допоможе орієнтуватися в часі виникнення на Землі та еволюції у біосфері тих чи інших груп рослин, а мал. 59 – уявити зародження рослинних організмів у водах первісного океану, вихід їх на сушу та розвиток організмів у їх взаємозв’язку із середовищем життя.

Таким чином, ми готові до ознайомлення з різноманітністю рослин, пояснення будови та процесів життєдіяльності їх груп на основі еколого-еволюційного

підходу. Будемо пам’ятати, що його засади втілені в загальних закономірностях природи, використання яких дасть можливість включати знання кожної теми, параграфа в “образ природи”.

Учені вважають, що перші живі організми виникли у водному середовищі близько 1,5-2 мільярдів років тому. Це були мікроскопічні організми, які живилися готовими органічними речовинами (гетеротрофно). З часом у деяких із них виробилася здатність до фотосинтезу. Виникли одноклітинні зелені водорості, а потім і багатоклітинні. Завдяки їх фотосинтетичній діяльності вода й атмосфера збагатилися киснем.

Умови життя на Землі з часом змінювалися. З’являлися материки, на місці морів виникала суша. Рослини почали заселяти сушу, пристосовуватися до наземного способу життя. Першими наземними рослинами були риніофіти, які пізніше повністю вимерли.

Учені вважають, що від риніофітів походять мохи, плауни, хвощі та папоротеподібні, які досягли розквіту близько 300 мільйонів років тому. У період панування на Землі папоротеподібних клімат був теплий і вологий, що сприяло росту та розмноженню цих рослин. Із часом клімат Землі змінився: стало сухо і холодно. Гігантські деревовидні папороті, хвощі, плауни почали вимирати.

Від давніх папоротеподібних походять голонасінні рослини. Доказом цього є схожість між голонасінними і папоротеподібними рослинами: наявність кореня, стебла і листків.

Умови життя на Землі змінювалися далі. Там, де клімат ставав суворіший, давні голонасінні рослини поступово вимирали. На зміну їм з’явилися сучасні голонасінні – сосни, ялини, ялиці та інші хвойні.

ВСТУП ДО РОЗДІЛУ II

Мал. 58. “Дерево життя рослин” як модель історичного розвитку

Рослин на Землі

ВСТУП ДО РОЗДІЛУ II

Мал. 59. Схема переходу рослин до наземного способу життя: 1 – водорості; 2 – риніофіти; 3 – мохи, хвощі, плауни, папороті; 4 – голонасінні рослини; 5 – покритонасінні рослини

Покритонасінні рослини почали заселяти Землю близько 130 мільйонів років тому. Вони краще пристосовані до умов життя, оскільки їх насіння добре захищене стінками плодів. Покритонасінні розселилися по всій Землі і зайняли найрізноманітніші ділянки.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Рідкі кристали та їхні властивості.
Ви зараз читаєте: ВСТУП ДО РОЗДІЛУ II