Хто ким працює



ЧАСТИНА ПЕРША Навчання грамоти і розвиток мовлення

24-25 Хто ким працює

Хто ким працює

Хто ким працює

Розглянь малюнки і скажи, хто що робить. Лікар……….. Пекар

За Василем Сухомлинським

МОЯ МАМА ПАХНЕ ХЛІБОМ

Якось Толя запитав Миколку:

– Де працює твоя мама?

– А хіба ти не знаєш? – здивувався Миколка.- Вона ж так пахне ліками. Моя мама – лікар. Захворіє людина – мама вилікує. Без лікаря люди не могли б жити. А твоя мама де працює?

– А хіба ти не знаєш? – здивувався Толя.

– Вона ж так пахне хлібом. Моя мама – пекар. Вона годує людей. Без хліба не міг би ніхто жити.

– І лікар? – здивувався Миколка.

– І лікар не міг би,- з гордістю сказав Толя.

Розіграйте в ролях розмову хлопчиків.

Розкажи, ким працюють твої батьки.

А про яку професію мрієш ти?

Хто ким працює

Кухар…. Швачка…. Художник

Батько в мене – будівельник, він новий будує дім.

Коли виросту, то сяду в кран підйомний поруч з ним.

Прочитай, змінюючи слова за зразком і відповідаючи на запитання.

Шити – шиємо (що?) сукню

Малювати – … (що?)…

Мити – …

(що?) …

Зустрічати – … (кого?)…

Слухати – … (що?)…

Вивчати – … (що?) …

Смішинка-веселинка

– Миколко, дай мені, будь ласка, свою ручку.

– А чому ти не хочеш писати своєю?

– Вона робить багато помилок.

Розіграйте в ролях.

Слухаємо і читаємо з батьками під час канікул

За Оксаною Іваненко

ВАРВАРА ВЧИТЬСЯ ЧИТАТИ

“Тут-тук-тук!” – наче постукав хтось.

– Заходьте! – озивається бабуня. А воно: “Тук-тук! Тук-тук!”

– Чи не чують? Заходьте, будь ласка! – запрошує бабуня.

Знову: “Тук-тук!”

– Та що це? – не витримую я. – Може, хтось із дітлахів пустує?

Відчиняю двері на веранду – нікого немає. Вертаюсь, а за спиною: “Тук-тук!” . Зазираю за порт’єру – на столі сидить Варвара (граченя) й молотить дзьобом.

– Це ти?!

Варвара на мить відривається од цікавої роботи, тріпоче до мене крильми: “Так, так. Це я стукаю. Читаю…”. Перед нею лежить розгорнута газета – вся як решето. Замість букв – самі дірочки.

Збоку книжки мої лежать. Як кінчить читати газету, ще й до них візьметься.

– Ходімо краще погуляємо, – пропоную і підставляю їй руку. Варвара охоче всідається. Ми виходимо на подвір’я.

– Ти, Варварко, ще жодної букви не вивчила, а вже берешся читати. Так, я кажу, так?

Варвара уважно прислухається до мого голосу й погоджується: “Кра-а-а!”

За Юрієм Ярмишом

ЗАЙЧИК І ВОВЧИК

Якось вибіг Зайчик на галявину, а там Вовчик. На пеньку перед ним комп’ютер. Сидить Вовчик і кнопки натискає.

– Що ти робиш, Вовчику? – запитав Зайчик.

– Дивлюся, – відповів той, – де вас, зайців, у лісі найбільше. Ти ж знаєш, як ми з татом і вся наша родина вас любимо…

Злякався Зайчик, а тоді, набравшись хоробрості, попросив:

– Дай і я подивлюсь.

– Що? – зиркнув на Зайчика Вовчик.

– Дозволь подивитися на екран.

– Ну подивись.

Зайчик натиснув на кнопки, подивився на екран і зібрався бігти далі.

– І про що ти дізнався, Зайчику? – поцікавився Вовчик.

– Довідався, де в нашому лісі найменше вовків. Спасибі! Бувай!

– Бувай! – сердито промовив Вовчик.

За Миколою Герасименком

ПОДАРУНОК

– Незабаром у нашого дідуся день народження. Треба подарувати йому щось таке, що йому найбільше подобається…

– Найкраще казки, – пропонує Ганнуся.

– Чому?

– Тому що він дуже любить їх мені читати.

Чому Ганнуся вирішила подарувати дідусеві “Казки”?


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Поведінка суспільні тварини.
Ви зараз читаєте: Хто ким працює