ЯДРА КОНДЕНСАЦІЇ

Related posts:

1. Графіки випаровування, кипіння й конденсації 2-й семестр ТЕПЛОВІ ЯВИЩА 4. Кількість теплоти. Теплові машини Урок 18/60 Тема. Графіки випаровування, кипіння й конденсації Мета уроку: поглибити розуміння учнями процесів випаровування й конденсації на основі вчення про молекулярну будову речовини. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. План уроку Контроль знань 5 хв. 1. Чому опік парою небезпечніший за опік окропом? 2. Чи […]...
2. ЯДРО. БУДОВА ЯДРА. ФУНКЦІЇ ЯДРА. НУКЛЕОЇД ПРОКАРІОТИЧНИХ КЛІТИН КЛІТИНА УРОК 18. ЯДРО. БУДОВА ЯДРА. ФУНКЦІЇ ЯДРА. НУКЛЕОЇД ПРОКАРІОТИЧНИХ КЛІТИН Цілі уроку: розглянути особливості будови й функції ядра клітини еукаріотів та нуклеоїда прокаріотичних клітин; проаналізувати зв’язок особливостей будови ядра з функціями, які воно виконує. Обладнання й матеріали: таблиці “Будоваядра”, “Будоварослинної клітини”, “Будова тваринної клітини”, “Будова бактеріальної клітини”. Базові поняття й терміни: клітина, ядро, нуклеоїд, […]...
3. Кипіння. Питома теплота пароутворення і конденсації РОЗДІЛ IV ТЕПЛОВІ ЯВИЩА УРОК № 16/61 Тема уроку. Кипіння. Питома теплота пароутворення і конденсації Тип уроку: засвоєння нових знань. Мета уроку: сформувати уявлення про процес кипіння; показати відмінності між процесами кипіння і випаровування; ввести поняття “питома теплота пароутворення”; формувати вміння спостерігати фізичне явище та аналізувати його. Обладнання: склянка з водою, нагрівник, термометр, пробірка зі […]...
4. ФІЛЬТРУВАННЯ Екологія – охорона природи ФІЛЬТРУВАННЯ – вилучення твердих часточок з рідин (суспензій) чи газів (пил) або відокремлення нерозчинних крапель рідини від ін. рідин (емульсій) чи газів (аерозолів). Рідини або гази пропускають через пористі середовища (пісок, синт. полімери, тканини, папір тощо), завислі тверді часточки або краплі затримуються на поверхні чи в об’ємі таких пористих матеріалів....
5. ПИЛ Екологія – охорона природи ПИЛ – 1) в атмосфері – сукупність завислих у повітрі дрібних (10 2- 10 4 см) твердих часточок, здатних, на відміну від диму, осідати за відсутності вітру. Джерела П.: вивітрювання гір. порід, вулканічні виверження (вулканічний П., дрібний попіл), вітрова ерозія грунтів, викиди пром. підприємств, транспорту, часточки виробів, що стираються (напр., каучук […]...
6. БЕНЗАПІРЕН Екологія – охорона природи БЕНЗАПІРЕН – поліциклічний ароматичний вуглеводень, що утворюється під час нагрівання органічного матеріалу за нестачі кисню. Б. – поширений канцероген, міститься у вихлопних газах автомобілів, особливо з дизельними двигунами, у пром. газ. відходах, цигарковому диму, Копчених харчових продуктах тощо. У разі потрапляння в організм людини спричинює ракові захворювання. Б. – найбільш вивчений […]...
7. ВОЛОГООБІГ Екологія – охорона природи ВОЛОГООБІГ – 1) те саме, що й Колообіг води (у природі); 2) частина заг. колообігу води в природі, яка включає випаровування з поверхні Землі, перенесення водяної пари, її конденсацію в атмосфері, утворення хмар, випадання опадів. Забруднення поверхні суходолу та океану, особливо нафтою, і зміна характеру рослинності помітно впливають на інтенсивність В....
8. ГАЗООБМІН ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи ГАЗООБМІН ГРУНТОВИЙ – обмін газів між рідкою, твердою, газовою та живою фазами грунту, а також переміщення газів у грунті, взаємообмін газів між грунтом і атмосферою, в т. ч. кореневою системою рослинних організмів....
9. БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ ЯДРА КЛІТИН ЕУКАРІОТІВ. НУКЛЕОЇД ПРОКАРІОТІВ РОЗДІЛ II. КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ. ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТЕМА 1. ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН БУДОВИ КЛІТИНИ. ПОВЕРХНЕВИЙ АПАРАТ. ЯДРО § 17. БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ ЯДРА КЛІТИН ЕУКАРІОТІВ. НУКЛЕОЇД ПРОКАРІОТІВ – Ядерні та без’ядерні клітини еукаріотів. Вам уже відомо, що ядро – обов’язкова складова будь-якої еукаріотичної клітини, в якій зберігається спадкова інформація. Ядро регулює процеси життєдіяльності клітин. Лише деякі типи […]...
10. Розвиток фізики атомного ядра ФІЗИКА Частина 6 ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА І ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЧАСТИНОК Розділ 17 ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА 17.1. Розвиток фізики атомного ядра У 1896 р. А. Беккерель відкрив перше суто ядерне явище – радіоактивність урану. П. Кюрі та М. Кюрі провели ряд досліджень, результатом яких стало відкриття нових радіоактивних елементів – радію і полонію, які мають значно більшу […]...
11. Загальні властивості атомного ядра ФІЗИКА Частина 6 ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА І ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЧАСТИНОК Розділ 17 ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА 17.4. Загальні властивості атомного ядра Дослідами Е. Резерфорда було встановлено існування атомних ядер. Атомному ядру кожного елемента, як і будь-якому іншому матеріальному об’єкту, притаманні певні властивості, що визначають його індивідуальність, а саме: електричний заряд, маса, електричний і магнітний моменти, спін тощо. […]...
12. ОЗЕРО ЕВТРОФНЕ Екологія – охорона природи ОЗЕРО ЕВТРОФНЕ – неглибоке оз. з водою, багатою на азот і фосфор. Перехід до евтрофії (мезотрофні оз.) часто є наслідком розширення поясу літоральної рослинності або результатом забруднення стічними побут, чи пром. водами. Надлишок організмів спричинює нестачу кисню, тому в них азот на глибині часто міститься у вигляді аміаку....
13. Білки – АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Білки Білки (білкові речовини) – макромолекулярні природні сполуки (біополімери), структурну основу яких становлять поліпєптидні ланцюги, побудовані із залишків α-амінокарбонових кислот. Білки неодмінно містять елементи С, Н, N та О, майже завжди S, часто Р, рідше Fе, Сu, Zn […]...
14. ЗАБРУДНЕННЯ ТЕПЛОВЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ТЕПЛОВЕ, забруднення термальне – форма фіз. (звичайно антроп.) забруднення, що виникає внаслідок підвищення т-ри середовища, спричиненого в основному викидами нагрітого повітря, стічних вод та попутних газів. Може бути вторинним результатом зміни хім. складу середовища....
15. Моделі ядра атома ФІЗИКА Частина 6 ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА І ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЧАСТИНОК Розділ 17 ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА 17.7. Моделі ядра атома У реальному фізичному світі зв’язки між явищами і предметами настільки різноманітні, що охопити їх усі неможливо не лише в практичному, а й у теоретичному принциповому розумінні. Теоретичне розуміння зумовлене невичерпністю властивостей матерії. Тому при побудові моделей беруть […]...
16. Різноманітність хмар Розділ ІІІ ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ § 33. Різноманітність хмар Як змінюється відносна вологість повітря з висотою? З чого складаються хмари? Що таке туман? Хмари та їх види. Вам відомо, що в результаті охолодження водяної пари на висоті в атмосфері утворюються дрібні краплі води або кристали льоду. Вони настільки малі, що висхідним потокам повітря насилу вдається підтримувати […]...
17. Сатурн §9. Планети-гіганти 3. Сатурн Сатурн – найвіддаленішу планету, яку знали астрономи в стародавні часи,- назвали на честь батька головного бога Юпітера. Після винайдення телескопа виявили, що Сатурн є найкрасивішою планетою Сонячної системи, бо його казкове кільце зачаровує як дітей, так і дорослих (про природу кільця див. у § 10). Сатурн не має того розмаїття кольорів, […]...
18. ТЕОРІЯ БУДОВИ ЯДРА Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання КВАНТОВА ФІЗИКА. ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ВІДНОСНОСТІ 3. АТОМ ТА АТОМНЕ ЯДРО 3.5. ТЕОРІЯ БУДОВИ ЯДРА Теорія будови ядра (Д. Іваненко, В. Гейзенберг та ін.). Ядро кожного атома складається тільки з протонів та нейтронів (нуклонів). У ядрах деяких атомів вони можуть перетворюватися один в одного: – при перетворенні протона в нейтрон […]...
19. ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЧАСТИНОК Вправа 36 1. Дано: Mр = 1,00728 а. о. м. Mп = 1,00866 а. о. м. Mе = 0,00055 а. о. м. MН = 3,01605 а. о. м. Е зв.- ? Розв’язання: Енергія зв’язку ядра визначається як Е зв = λmс2, де Δm. – дефект маси ядра, який дорівнює різниці мас вільних частинок, що входить […]...
20. ЕНЕРГІЯ ЗВ’ЯЗКУ ЯДРА. ДЕФЕКТ МАСИ Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання КВАНТОВА ФІЗИКА. ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ВІДНОСНОСТІ 3. АТОМ ТА АТОМНЕ ЯДРО З.6. ЕНЕРГІЯ ЗВ’ЯЗКУ ЯДРА. ДЕФЕКТ МАСИ Енергія ядра: Енергія зв’язку ядра – це енергія, яка потрібна, щоб розщепити ядро на окремі нуклони, або це енергія, яка виділиться при утворенні ядра з вільних нуклонів. Енергія зв’язку ядра визначається за дефектом […]...
21. РЕЦИРКУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи РЕЦИРКУЛЯЦІЯ – багаторазове повне або часткове повернення потоку газів, рідин чи твердих речовин у технол. процес, установку, апарат тощо. Р. дає змогу регулювати конц. компонентів у сумішах, т-ру в теплообмінних апаратах. Р. димових газів дає можливість зменшувати кількість шкідливих викидів. Особливе значення принцип Р. набуває в системах оборотного водопостачання екологічно небезпечних […]...
22. КЛАРК (ХІМІЧНОГО ЕЛЕМЕНТА) Екологія – охорона природи КЛАРК (ХІМІЧНОГО ЕЛЕМЕНТА) – числова оцінка середнього вмісту хім. елемента в земній корі, літосфері, гідросфері, атмосфері, біосфері, живій речовині, Землі загалом, у різних гір. породах, косм. об’єктах тощо. К. виражаються в одиницях маси (%, г/т та ін.) або в атомних відсотках....
23. ТУМАН ГРУБОДИСПЕРСНИЙ Екологія – охорона природи ТУМАН ГРУБОДИСПЕРСНИЙ – непрозора хмаринка із завислих у повітрі твердих часточок (диму, кіптяви, пилу)....
24. ВПЛИВ НА ПОГОДУ Екологія – охорона природи ВПЛИВ НА ПОГОДУ – штучне викликання деяких явищ погоди або запобігання їм за допомогою розсіювання хмар, ініціювання випадання сильних дощів, снігу, створення штучних морів тощо....
25. ХІМІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ – ВИД АТОМІВ З ОДНАКОВИМ ЗАРЯДОМ ЯДРА Хімія – універсальний довідник БУДОВА РЕЧОВИНИ ХІМІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ. ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ Д. І. МЕНДЕЛЄЄВА ХІМІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ – ВИД АТОМІВ З ОДНАКОВИМ ЗАРЯДОМ ЯДРА Атом складається з позитивно зарядженого ядра і негативно заряджених електронів, які обертаються навколо нього. Важливою характеристикою ядра є масове число А. Воно дорівнює загальному числу протонів Z і нейтронів N:...
26. БЕНЗОЛ Екологія – охорона природи БЕНЗОЛ – високотоксична безбарвна горюча рідина з т-рою кипіння 80 °С, погано розчиняється у воді і важко піддається розкладанню. Суміш Б. з повітрям вибухонебезпечна. Б. утворюється під час коксування кам’яного вугілля, хім. переробки нафтових фракцій. Застосовують для отримання аніліну, фенолу, стиролу, капролактаму, інсектицидів тощо. У навколишнє середовище Б. потрапляє з вихлопними […]...
27. ОЧИЩЕННЯ ГАЗІВ Екологія – охорона природи ОЧИЩЕННЯ ГАЗІВ – уловлювання забруднювальних речовин з відхідних газів різних технол. процесів, включаючи процеси горіння, а також із забрудненого повітря виробничих приміщень. Для осадження пилу можна застосовувати електрофільтри, тканинні фільтри або циклони (сепаратори). Газоподібні домішки (напр., оксид сірки(ІV) або оксид азоту) можна видаляти з димових газів за допомогою промивних розчинів: забрудники […]...
28. УЛОВЛЮВАННЯ ЗОЛЬНИХ ЧАСТОЧОК Екологія – охорона природи УЛОВЛЮВАННЯ ЗОЛЬНИХ ЧАСТОЧОК – вилучення і затримання твердих продуктів спалювання із відхідних газів у різних пром. установках....
29. ЦВІТІННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи “ЦВІТІННЯ” ВОДИ – масовий розвиток деяких видів планктонних водоростей у водоймах, що спричинює зміну забарвлення води. “Ц.” в. зумовлене надходженням у середовище орг. речовин, сполук азоту, фосфору, калію (евтрифікація водойм), прогріванням води, що сприяє бурхливому зростанню біомаси водоростей, яка досягає у водосховищах на р. Дніпро від 20 до 100 мг на […]...
30. СИЛІКАТИ Екологія – охорона природи СИЛІКАТИ – солі кремнієвих кислот, дуже поширені серед прир. мінералів (напр., слюда, тальк, азбест, польовий шпат тощо). Застосовують як буд. матеріали, вогнетриви тощо. Практ. значення мають штучні С.: скло, фарфор, цемент, емаль тощо....
31. ДИМОВІ ГАЗИ Екологія – охорона природи ДИМОВІ ГАЗИ – збірне поняття для визначення пилу та газів, які викидаються в атмосферу при спалюванні різних видів палива (вугілля, нафта, газ)....
32. ПАТОГЕН Екологія – охорона природи ПАТОГЕН – організм, що спричинює захворювання іншого організму....
33. ТУМАН Екологія – охорона природи ТУМАН – накопичення продуктів конденсації водяної пари (водяних крапель, кристалів), завислих у повітрі безпосередньо над земною поверхнею. Виникає внаслідок охолодження повітря від земної поверхні або через випаровування з поверхні теплих водойм в охолоджене повітря....
34. АБСОРБЦІЯ Екологія – охорона природи АБСОРБЦІЯ – вбирання однієї речовини іншою з рівномірним розподілом її в об’ємі поглинача. Вбирання газів або рідин, а також світла і звуку всім об’ємом (на відміну від адсорбції) рідини чи твердого тіла. А. рідким абсорбентом певного компонента газової суміші – розчинення, рідкої – екстракція. Відбувається в абсорберах (мет. колона або інша […]...
35. АРИДНІСТЬ Екологія – охорона природи АРИДНІСТЬ – сухість клімату, що спричинює недостачу вологи для забезпечення життєдіяльності організмів....
36. ТУРБУЛЕНЦІЯ (В АТМОСФЕРІ) Екологія – охорона природи ТУРБУЛЕНЦІЯ (В АТМОСФЕРІ) – не впорядковані й випадкові зміни напряму й швидкості часточок повітря....
37. Словотвірні ланцюжки СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ Словотвірні ланцюжки При словотворенні виникають групи споріднених слів, які можна розмістити з урахуванням послідовності приєднання префіксів і суфіксів, утворивши Словотвірний ланцюжок. Наприклад: _ Те саме слово може мати кілька словотвірних ланцюжків, що містять різну кількість слів, наприклад: Хмара — Хмар-к-а Хмар-н-ий – – Хмарн-ість Хмарн-о За-хмар-н-ий Без-хмар-н-ий – – Безхмарн-ість У словотвірному ланцюжку […]...
38. Кипіння – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.18. Кипіння Кипіння – це внутрішнє випаровування рідини, внаслідок якого всередині її об’єму утворюються бульбашки пари, що спливають і викидають її назовні. Температура кипіння залежить від виду рідини та зовнішнього тиску на рідину. При кипінні температура не змінюється. Кипіння характеризується питомою теплотою пароутворення. Розрахунок кількості теплоти при пароутворенні (конденсації): Q […]...
39. ВОДИ ГРУНТОВІ Екологія – охорона природи ВОДИ ГРУНТОВІ – підземні води першого від поверхні землі постійно водоносного горизонту. Утворюються в основному за рахунок інфільтрації (просочування) води атм. опадів, річок, озер, ставків, каналів, а також за рахунок конденсації водяної пари. Подекуди запаси В. г. поповнюються висхідними водами глибших шарів....
40. ЧИННИК СИСТЕМОУТВОРЮВАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК СИСТЕМОУТВОРЮВАЛЬНИЙ – будь-яка структура або явище, що спричинює побудову деякої сукупності в систему. Звичайно діють кілька Ч. с....