ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

Related posts:

1. Якість життя Якість життя – це якість задоволення матеріальних і нематеріальних (в т. ч. духовних) потреб населення, тобто якість праці, наявність якісного харчування, житла, міцного здоров’я, якість одягу, якісний рівень сфери освіти, охорони здоров’я, довкілля, високий морально-психологічний стан людини, наявність достатнього вільного часу для розвитку творчих здібностей людини та ін. Цю категорію не слід ототожнювати зі стилем […]...
2. Раціональний споживчий бюджет Раціональний споживчий бюджет – суспільно необхідний раціональний нормативний баланс споживання населенням різних матеріальних благ і послуг, що характеризує оптимальний рівень його потреб та їх структуру, а також середній розмір доходів, які забезпечують задоволення цих потреб. Р. с. б. визначають на підставі науково обгрунтованих раціональних норм споживання матеріальних благ і послуг окремими особами залежно від статі, […]...
3. Якість трудового життя Якість трудового життя – комплекс критеріїв, що характеризують ступінь задоволення особистих потреб чи інтересів окремого працівника та трудового колективу у процесі функціонування та розвитку підприємств, фірм і компаній. Такими критеріями є зміст, характер та якість праці, участь працівників в управлінні виробництвом і власністю, рівень гуманізації праці та ін. Ці критерії, своєю чергою, конкретизуються у наявності […]...
4. Якість праці Якість праці – комплекс критеріїв, які характеризують конкретну працю та її здатність забезпечувати різні форми ефективності. До таких критеріїв належать ступінь її складності, інтенсивність, економічність та ін. Основними факторами, що визначають Я. п., є, своєю чергою, відносини власності (наявність стимулів до праці, форми і системи заробітної плати, форми розподілу прибутків та ін.); загальноекономічні (рівень освіти, […]...
5. РІВЕНЬ ЖИТТЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник РІВЕНЬ ЖИТТЯ – поняття, що характеризує міру задоволення соціально-екон. та духовних потреб людей. Р. ж. виявляється у кількості та якості благ та послуг, що споживаються, починаючи від первинних вітальних потреб (у харчуванні, житлі, одязі, освіті, праці, відпочинку та ін.) і закінчуючи високими потребами, пов’язаними із задоволенням духовних, моральних та естетичних запитів. […]...
6. Витрати споживання Витрати споживання – витрати коштів, часу, праці, пов’язані зі споживанням матеріальних і нематеріальних благ, підготовкою матеріальних благ до споживання. Залежно від рівня розвитку продуктивних сил і відносин економічної власності кожна особа повинна мати змогу споживати таку кількість якісних благ, яка б забезпечила відтворення всіх процесів її життєдіяльності. Це й були б суспільно необхідні B. c. […]...
7. Соціальна статистика Соціальна статистика – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає кількісні та якісні закономірності соціальних явищ і процесів, соціального розвитку загалом та окремих соціальних явищ і процесів у щільному зв’язку з їх якісною характеристикою з метою формування раціональної соціальної політики держави, регулювання соціальної структури населення тощо. Об’єктами вивчення С. с. є економічна та соціальна структури, політична система […]...
8. Конкуренція нецінова Конкуренція нецінова – завоювання конкурентної переваги товаровиробниками завдяки поліпшенню якості та надійності їх продукції, вдосконаленню методів збуту, наданню послуг, розширенню сфери післяпродажного обслуговування, подовженню терміну гарантії служби виробів, наданню споживачам кредитів на придбання товарів та послуг та інших пільг, використанню реклами тощо. Значного поширення у процесі реалізації товарів набувають угоди про маркетинг, про будівництво об’єктів […]...
9. Статистика рівня життя населення Статистика рівня життя населення – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає обсяг і структуру та рівень задоволення різноманітних потреб населення в органічному взаємозв’язку з розвитком продуктивних сил і соціальними умовами життя населення. С. р. ж. н. досліджує формування доходів населення (в т. ч. окремих верств і груп), споживання населенням продуктів харчування, непродовольчих товарів, послуг культурно-побутового призначення, […]...
10. Соціальна сфера Соціальна сфера – 1) важлива сфера суспільного виробництва, в якій безпосередньо не створюються матеріальні блага (освіта, охорона здоров’я, культура, спорт, мистецтво та ін.), але створюються соціальні блага у формі послуг і частково здійснюється перерозподіл матеріальних і духовних благ. Окремими дисциплінами, які вивчають різні ланки цієї сфери, є економіка освіти, економіка охорони здоров’я, економіка туризму та […]...
11. Культурне й духовне життя суспільства Історія України Новітня історія України (1939 р. – наші дні) Україна в роки незалежності Культурне й духовне життя суспільства Із проголошенням незалежності України відродження національної культури стало державною справою. Для українців відкрилася перспектива вільного розвитку і набуття престижності своєї мови і культури. У жовтні 1989 р. було прийнято “Закон про мови в Українській РСР”, спрямований […]...
12. Особисті споживні витрати Особисті споживні витрати – витрати праці, грошей, пов’язані з отриманням, споживанням матеріальних благ і послуг, а також підготовкою матеріальних благ до споживання (приготування їжі). О. с. в. характеризують співвідношення вартості фіксованого за кількістю та якістю споживчого кошика за два різні зіставлювані періоди. Для визначення вартості споживчого кошика враховують період часу, за який оцінюється обсяг і […]...
13. Класифікація галузей народного господарства Класифікація галузей народного господарства – систематизований поділ видів діяльності на відповідні сфери та галузі економіки залежно від умов виробництва, суспільного поділу праці і характеру отриманих результатів. Розрізняють передусім сфери матеріального і нематеріального виробництва. До першої належать усі види діяльності, пов’язані зі створенням матеріальних благ у матеріально-речовій формі, та надання матеріальних послуг. До другої – види […]...
14. Національне споживання Національне споживання – використання предметів природи та результатів виробництва з метою задоволення раціональних потреб людини, колективу і суспільства. Основними видами Н. с. є виробниче і невиробниче (див. Споживання). Джерелом Н. с. є національний дохід, який поділяється на фонд нагромадження і фонд споживання. З останнього формуються суспільні фонди споживання, кошти з яких спрямовуються на розвиток освіти, […]...
15. СОЦІАЛЬНА СФЕРА, ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО УРОК 34. СОЦІАЛЬНА СФЕРА, ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ Очікувані результати: учень називає складові соціальної сфери; характеризує рівень розвитку окремих галузей та їх проблеми; порівнює рівень розвитку соціальної сфери в Україні та інших країнах; оцінює вплив соціальної сфери на ефективність національної економіки й задоволення духовних і соціальних потреб населення. Тип уроку: […]...
16. Соціальна справедливість Соціальна справедливість – одна з фундаментальних цінностей соціально-економічного життя окремої країни, регіональних союзів декількох або багатьох країн, яка передбачає створення рівних можливостей для розвитку та реалізації здібностей усіх членів суспільства і задоволення їхніх матеріальних і духовних потреб залежно від кількості та якості праці, а також узгодження практичної ролі окремих індивідів, трудових колективів, соціальних верств і […]...
17. Якість вищої освіти Якість вищої освіти – комплекс властивостей і показників розвитку системи вищої освіти, які зумовлюють її здатність формувати найвищий рівень інтелекту нації та задовольняти потреби та інтереси окремої людини, трудового колективу і суспільства відповідно до національних пріоритетів і запозиченого позитивного досвіду української та світової прогресивної педагогічної думки. З часу проголошення незалежності України в системі вищої освіти […]...
18. ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ Культурологічний словник ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ – вибіркове ставлення до сукупності матеріальних, соціальних і духовних благ та ідеалів, що розглядаються як об’єкти мети й засоби для задоволення потреб особи чи соціальної групи....
19. Система виробничих відносин Система виробничих відносин – сукупність виробничих відносин, що формуються у процесі безпосереднього виробництва, обміну, розподілу і споживання та поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку підсистемі виробничих відносин сфери безпосереднього виробництва інших підсистем (сфер цієї системи), а також певному господарському механізму, у результаті чого система перетворюється на цілісність із властивими їй законами, з новими якостями, новим […]...
20. КУЛЬТУРА Культурологічний словник КУЛЬТУРА (лат. cultura – догляд, освіта, розвиток) – може бути охарактеризована як: 1) Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну К. суспільства. Досягнення суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва, літератури, в організації державного і суспільного життя є його духовною К. 2) Рівень, ступінь розвитку певної галузі […]...
21. Доходи населення Доходи населення – грошові та натуральні надходження громадян з різних джерел. Використовуються для задоволення їх особистих потреб, нетоварних витрат і приросту їх заощаджень. Бувають доходи населення реальні та номінальні. Реальні – узагальнений показник рівня життя населення, задоволення його матеріальних та духовних потреб. Вони характеризують кількість матеріальних благ, які можуть бути придбані на ці доходи, та […]...
22. Економіка нематеріального виробництва Економіка нематеріального виробництва – сукупність економічних відносин, які формуються між суб’єктами господарської діяльності та всередині них, а також населенням в процесі безпосереднього виробництва, розподілу, обміну та споживання життєвих благ і передусім послуг у взаємодії з розвитком продуктивних сил у цій сфері. Визначальною характеристикою економічного стану сфери нематеріального виробництва є її ресурсна, вартісна, власнісна, інституційна, техніко-економічна […]...
23. Якість загальної середньої освіти Якість загальної середньої освіти – комплекс функцій і показників розвитку системи середньої освіти, які зумовлюють її здатність задовольняти потреби та інтереси окремої людини, трудового колективу та суспільства відповідно до національних пріоритетів з урахуванням позитивного досвіду української та світової прогресивної педагогічної думки. Якісна підготовка випускника середньої школи – це система набутих ним знань і здібностей, а […]...
24. Спосіб життя Спосіб життя – характер, вид і спосіб життєдіяльності окремої людини, групи людей, соціального прошарку, верстви населення, певних класів і суспільства загалом. Визначається рівнем розвитку та характером економічної системи, природними умовами, соціальними, правовими, політичними, ідеологічними факторами, конкретною історичною ситуацією в країні, менталітетом народу, впливом зовнішніх обставин та іншими факторами, які визначають природу різних суб’єктів С. ж. […]...
25. Трудові ресурси: їх розподіл і якість Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ ТЕМА 4. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ § 28. Трудові ресурси: їх розподіл і якість Трудові ресурси та економічно активне населення. Термін “трудові ресурси” в економічній і географічній науці використовують для позначення тієї частки населення країни, яка має необхідний фізичний розвиток, розумові здібності і знання, що дають змогу брати участь у суспільно-корисній […]...
26. ТВОРЧІСТЬ Культурологічний словник ТВОРЧІСТЬ – діяльність, результатом якої є створення якісно нових матеріальних благ та духовних цінностей. Вона має психологічний аспект і передбачає наявність у особистості здібностей, мотивів, знань та вмінь, завдяки яким створюється продукт, що характеризується новизною та оригінальністю....
27. Соціально-економічна ефективність Соціально-економічна ефективність – відповідність результатів господарської діяльності найважливішим соціальним потребам і цілям суспільства з урахуванням досягнення найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. її двома найважливішими складовими є соціальна та економічна ефективність. Важливим показником соціальної ефективності є обсяг товарів та надання послуг масового вжитку у співвідношенні до витрат і послуг суспільної праці за […]...
28. Суспільні або соціальні блага Суспільні або соціальні блага – різновидність благ, які характеризуються спільним використанням їх різними суб’єктами діяльності. В умовах соціальної ринкової економіки вони виступають як певні види товарів і послуг, властивості яких протилежні властивостям товарів індивідуального споживання. Суспільні блага неподільні, вони складаються з таких великих одиниць, що не можуть бути продані індивідуальним покупцям, на них не поширюється […]...
29. Невиробничі фонди Невиробничі фонди – частина національного багатства суспільства, яка створена суспільною працею і функціонує у невиробничій сфері. Складаються Н. ф. із запасів продуктів споживчого призначення, особистого (домашнього) майна населення. Основні Н. ф. включають житлові будинки, будови, споруди, машини, обладнання невиробничого призначення. До їх складу входять також фонди житлово-комунального господарства, організацій і установ охорони здоров’я, освіти, культури, […]...
30. Матеріальне виробництво Матеріальне виробництво – виробництво, безпосередньо пов’язане з виготовленням матеріально – речових благ (цінностей) і наданням матеріальних послуг, а отже, виступає основою життя людського суспільства. До М. в. належать промисловість, сільське господарство, будівництво, вантажний транспорт, торгівля та громадське харчування (частково), сфера зв’язку (частково), матеріально-технічне постачання, заготівля та особисте підсобне господарство. До нематеріального виробництва відносять освіту, охорону […]...
31. ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) Політологічний словник ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) – міжнародна, міжурядова організація, спеціалізована установа ООН. Була утворена в 1946 р. з метою сприяти справі миру і безпеки, культури та інформації. Членами ЮНЕСКО нині є понад 160 держав. ЮНЕСКО організовує численні дослідження, наукові конференції, що стимулюють і підтримують наукову, освітню, інформаційну діяльність, […]...
32. Селяни Селяни – найдавніший і найчисельніший стан (клас) людей, безпосередньо пов’язаних із сільськогосподарським виробництвом. С. відіграють важливу роль у створенні матеріальних благ, в соціально-політичному і культурному розвитку села. У Законі України “Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР “Про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу в народному господарстві” наголошується на необхідності відродження селянства […]...
33. Попит і пропозиція Попит і пропозиція – категорії товарного виробництва, які знаходяться у діалектичній залежності. Попит – це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари та послуги. Пропозиція – сукупність товарів і послуг на ринку з повними цінами, які готові продати виробники. Діалектична залежність П. і п. полягає […]...
34. Культура матеріальна Культура матеріальна – частина загальної культури, яка є сукупністю матеріальних цінностей, створених творчою працею людей, й охоплює сферу матеріальної діяльності людини, економічні відносини, які розвиваються при цьому, а також її результати, раціональне ставлення людини до природи, ступінь практичного використання людиною сил і багатств природи. Поділ культури на матеріальну та духовну умовний, оскільки будь-який предмет, об’єкт, […]...
35. Послуги Послуги – діяльність підприємств (організацій) і окремих осіб, спрямована на задоволення певних потреб індивідів, колективів і суспільства. Процес виробництва П. збігається з їх реалізацією і споживанням. Тому П. неможливо накопичувати, трансформувати, зберігати. В розвинутих країнах світу значна кількість працюючих (понад 60%) зайнята у сфері П. Найважливішими з них є П. в отриманні освіти, кваліфікації, лікування, […]...
36. Політико – економічна природа людини Політико – економічна природа людини – сукупність відносин економічної власності між різними суб’єктами з приводу формування і розвитку всіх сутнісних сил людини і передусім робочої сили та її раціонального використання у всіх сферах суспільного відтворення. Такими суб’єктами є сім’я, школа, підприємства, фірми, компанії, держава, наддержавні органи, а сукупність відносин економічної власності, що утворюється при цьому, […]...
37. Народ Народ – 1) сукупність окремих соціальних спільнот (націй, народностей, племен, окремих верств та ін.) у процесі їх взаємодії на основі спільного походження, мови і культури, внаслідок чого вона виступає суб’єктом і творцем історії, всіх матеріальних і нематеріальних (в т. ч. духовних) цінностей; 2) в економічному контексті – населення певної країни, яке на спільній території виступає […]...
38. Рівень життя населення Тема 5. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ТА ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1985-1991) § 24. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ В 1985-1991 Pp. 2. Рівень життя населення. Рівень життя людей визначався якістю харчування, станом медичного та житлового забезпечення. Для багатьох людей життя в період “перебудови” вимірювалося словом “дефіцит”, що означало відсутність або нестачу певних товарів. Дефіцитними стали навіть ті товари, яких […]...
39. Предмети споживання Предмети споживання – частина сукупного суспільного продукту, яка складається із сукупності створюваних у суспільстві матеріальних благ та послуг і призначається для життєвих потреб населення та інших видів невиробничого споживання. У кожному суспільстві виділяється сукупність галузей І та II підрозділів, які випускають П. с. і утворюють так звану групу „Б”. Це галузі легкої, харчової промисловості, агропромислового […]...
40. БІДНІСТЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник БІДНІСТЬ – неспроможність підтримувати мінімальний рівень споживання, обумовлений фізіол., соціальними, культурно визначеними якісними нормами. Б. є багатовимірним явищем у різноманітті своїх проявів, плюралізмі пояснень, що пропонуються (раціонально-екон., культурних, структурних тощо) залежно від суб’єктів, часу і території, які розглядаються, та палітри політ, стратегій, які потрібні для її регулювання. Розрізняють абсолютну і відносну […]...